Національний УНІВЕРСИТЕТ оборони україни імені ІВАНА ЧЕРНЯХОВСЬКОГО ФАКУЛЬТЕТ

предмету «Військовий тил»

Тема 3

Тилове забезпечення військової частини в бою та

при пересуванні.

Заняття 1
Тилове забезпечення та технічне забезпечення в по службах тилу батальйону (дивізіону) в обороні та наступі.
Старший викладач кафедри військово-технічної та військово-спеціальної підготовки
офіцерів запасу
В. І. ТЕСЛЕНКО

та наступі.

2. Матеріальне забезпечення та технічне забезпечення по службах тилу

батальйону (дивізіону) в обороні та наступі.

(батальйон, рота). – К.: Видавець Олег Філюк, 2014. – 304

с.
2. Довідник командира щодо організації тилового забезпечення. – К.: ГШ ЗСУ, 1996. – 41 с.
3. Довідник офіцера по службах тилу. – К.: ГШ ЗСУ, 1994. – 118 с.
4. Казаков Г. А. Курс лекції по військовому тилу та основам тилового забезпечення загальновійськового бою. – К.: НУОУ, 2015. – 98 с.
5. Норми витрат пального, масел, мастил і спеціальних рідин при експлуатації, ремонту та консервації військової техніки і озброєння Збройних сил Укріїни. – К.: Варта, 1999. – 272 с.
6. Основні положення забезпечення військ по службах тилу. Навчальний посібник. – Одеса.: Одеський інститут Сухопутних військ, 1999 – 191 с.
7. Тилове забезпечення військ. Навчальний посібник. – Лівів.: АСВ, 2010. – 314 с.

Це узгоджені за метою, місцем і часом удари, вогонь та

маневр частин і підрозділів з метою знищення протистоячого противника, відбиття його ударів та виконання інших тактичних завдань у визначеному районі на протязі короткого часу.

Один із видів бою – оборона. До оборони частини можуть переходити навмисно або вимушено.

Мета оборони – відбити наступ переважаючих сил противника, нанести йому максимальні втрати, утримати важливі райони (рубежі, об’єкти) місцевості і тим самим створити умови для переходу в рішучий наступ.

частині при переході до оборони:


- ставляться завдання підрозділам і органам

тилу;

- здійснюється планування тилового забезпечення;

- підрозділи тилу висуваються і розміщуються в призначених районах;

- поповнюються запаси матеріальних засобів до встановлених норм;

- готуються шляхи підвезення та евакуації;

- організуються всі види тилового забезпечення, технічне забезпечення підрозділів по службах тилу і взаємодія тилу;

- за необхідності проводяться і інші заходи.

- здійснюється контроль готовності у тиловому відношенні підрозділів до оборони, а тилу – до виконання завдань під час оборони;

- організується захист, охорона та оборона тилу і управління ним;

бою в першу чергу необхідно:


- уточнити

забезпеченість підрозділів матеріальними засобами;

- вжити заходи щодо поповнення їх запасів (особливо боєприпасів, засобів інженерного озброєння, озброєння РХБ захисту);

- провести розвідку шляхів підвезення та евакуації і, якщо необхідно, перемістити підрозділи тилу у нові райони,

- організувати надійний захист, охорону, оборону, зв`язок тилу і стійке управління ним.

успішне вирішення тилом завдань при веденні бою в умовах застосування

усіх видів сучасної зброї;

- зосередження основних зусиль тилу на забезпеченні підрозділів, які виконують головні завдання;

- найбільш ефективне застосування сил і засобів тилу та можливість швидкого маневру ними в ході бою;

- безперервність управління тилом.

- живучість системи тилового забезпечення при різких змінах обстановки;

розгром противника та оволодіння важливими районами (рубежами, об'єктами) місцевості. Ця

мета досягається: ураженням противника всіма наявними засобами, рішучою атакою, стрімким просуванням військ в глибину його розташування, знищенням та взяттям у полон його живої сили, захопленням зброї, військової техніки, різних об’єктів та намічених районів (рубежів) місцевості.
Потреба підрозділів у матеріальних засобах залежить від витрат, які плануються на день бою, установлених запасів до початку бою і запасів матеріальних засобів, які необхідні для продовження бойових дій на наступний день бою.

та наступі.

та наступі.

та наступі.

в обороні у значній мірі залежить від своєчасного і повного

матеріального забезпечення. Це досягається завчасним створенням і правильним ешелонуванням необхідних запасів матеріальних засобів, безперебійним поповненням їх витрат та втрат.

Важливим завданням матеріального забезпечення є правильне визначення потреби військової частини в матеріальних засобах.

Основною величиною, яка визначає потребу в матеріальних засобах є витрати, що плануються.

Потреба військової частини в матеріальних засобах складається з потреби в матеріальних засобах на початок та кінець бойових дій і на поповнення їх витрат та втрат.

по днях, так і по напрямках бойових дій і залежать

від ряду факторів, основними із яких є:

- бойовий та чисельний склад військової частини;

- місце військової частин в бойовому порядку старшого командування;

- напруженість бойових дій та їх тривалість;

- бойові якості і характер дій противника;

- ступінь підготовленості екіпажів, техніки та інші.

- військово-економічні особливості району бойових дій;

- масштаби застосування різних видів зброї;

– підвезення боєприпасів, пального та інших матеріальних засобів. Підвезення організовується

і здійснюється з метою створення запасів матеріальних засобів, поповнення їх витрат та втрат в підрозділах.

У перший день бою обсяг підвезення матеріальних засобів для батальйону (дивізіону) може скласти:

В обороні – 20-40 тон
В наступі – 20-30 тон

в підвезенні продовольства, боєприпасів інших МЗ за розрахунковий період може

бути визначена за встановленими нормами витрати та середніми величинами втрат боєприпасів (пального) з урахуванням виділених ресурсів на операцію (бій) за такою залежністю:

здійснюється з метою підтримання у справному стані, постійній готовності до

застосування та забезпечення надійної роботи наявної техніки тилу шляхом технічно правильної її експлуатації, обслуговування, утримання, своєчасного ремонту та евакуації.

необхідно розуміти комплекс заходів, що здійснюються з метою максимального зниження

ефективності дії цієї зброї на свої війська і збереження їх боєздатності.

Заходи захисту від високоточної зброї включають:
- своєчасне попередження військ про небезпеку нанесення ударів високоточною зброєю;
- розосередження підрозділів тилу, їх маскування і періодичну зміну районів розміщення;
- обладнання в інженерному відношенні районів розміщення, а також створення та обладнання фальшивих районів розміщення, використання маскувальних та захисних властивостей місцевості і протидія усім видам розвідки, особливо радіотехнічній;
- обмеження роботи радіозасобів в радіомережах тилу;
- обмеження руху автомобілів в районах розміщення тилу;
- фарбування техніки підрозділів тилу маскуючими фарбами;
- створення навколо тилових об’єктів зон (загороджень) із матеріалів, які здатні поглинати випромінювання радіостанцій (металізовані тканини, кутникові відбивачі, синтетичні полотна), задимлення районів;
- використання природних укрить та штучних споруд, які виключають появлення тіней від тилових об’єктів;
- надійний протипожежний захист та протиповітряну оборону;
- використання інфрачервоних пасток;
- оснащення вихлопних труб засобами розсіювання тепла;
- ліквідація наслідків застосування противником високоточної зброї;
- інші заходи, які сприяють захисту військового тилу від високоточної зброї.

виконання земляних робіт однією особою за годину при копанні ґрунту

саперною лопатою на глибину 1.5 м можуть бути використанні наступні середні норми виконання робіт: у слабкому ґрунті – 1,25 м3, у середньому ґрунті – 1,0 м3, у твердому ґрунті – 0,5-0,6 м3.

Протипожежний захист в підрозділах тилу організовується з метою запобігання виникнення пожеж, їх ліквідацію і гасіння.

Він включає виконання таких заходів:
- суворе і бездоганне виконання правил пожежної безпеки;
- обкопування ділянок зберігання матеріальних засобів, які можуть легко зайнятися, а також вогнезахисну обробку брезентів, тканин і дерев’яних конструкцій;
- очищення території від предметів, які можуть легко зайнятися, та створення протипожежних розривів при розміщенні тилу в лісі;
- створення протипожежних груп;
- забезпечення підрозділів необхідним протипожежним обладнанням;
- визначення порядку дій особового складу тилу після подання сигналу пожежної тривоги, навчання його заходам щодо попередження і правилам гасіння пожеж, дій з протипожежним обладнанням.

передбачає виконання заходів:






- організацію кругового спостереження і оповіщення;






- визначення порядку

збору особового складу при оголошенні бойової тривоги;

- призначення підрозділів згідно бойового розрахунку;

- встановлення межі відповідальності за оборону районів (секторів);

- підготовку на кожному об’єкті тилу систем оборонних споруд і вогню;

- широке використання рельєфу місцевості для створення перешкод просуванню противника;

- обладнання протитанкових і протипіхотних загороджень на загрозливих напрямках.

недопущення його раптового нападу, забезпечення безпечної роботи підрозділів тилу, збереження

їх техніки і запасів матеріальних засобів, попередження проникнення в райони розміщення тилу сторонніх осіб.

Маскування – це комплекс заходів, які направлені на приховування від усіх засобів розвідки противника дійсного розміщення підрозділів і об’єктів тилу, веденні його в оману відносно наявності, розміщення, складу та напрямків дій своїх підрозділів тилу.

підрозділів та об’єктів тилу і здійснюється постійно.






Імітація – це створення

фальшивих районів розміщення тилу шляхом обладнання фальшивих споруд, використання макетів техніки та інших інженерних засобів для введення противника в оману.

Демонстративні дії - показ фальшивої діяльності реальних підрозділів під час пересування, ведення бойових та інших дій на фальшивих напрямках.

Дезінформація полягає у доведенні до противника фальшивих даних.

- приховування;

- імітація;

- демонстративні дії;

- дезінформація.

досягається:






- збереженням особовим складом військової таємниці;






- прихованим розміщенням, переміщенням і

діями сил і засобів тилу з використанням маскувальних якостей місцевості і умов обмеженої видимості, а також застосуванням димів та аерозолів, табельних і підручних засобів маскування;

- фарбуванням техніки тилу, обладнання і табельного майна під фон місцевості;

- створенням фальшивих районів розміщення органів тилу з імітацією дій підрозділів і техніки;

- застосуванням технічних засобів маскування від всіх видів розвідки противника;

- строгим виконанням вимог маскувальної дисципліни, а також своєчасним виявленням і усуненням демаскуючих ознак тилових об’єктів.

розміри і вид техніки, інженерних споруд, наметів та майна;






-

зосередження вантажопідйомних засобів;

- власні і падаючі тіні від техніки і об’єктів;

- відблиски від скла, металу, техніки;

- відбиття радіохвиль, інфрачервоні та інші невидимі випромінювання;

- рух, сліди машин, звуки, пил, дим, вийнятий грунт, свіжі вирубки рослинності, витоптані місця;

- групове, обумовлене функціональним взаємозв’язком, розміщення на місцевості транспортної техніки, наметів, штабелів, окопів укрить на визначеної відстані від переднього краю і елементів бойового порядку,

- наявність під’їзних шляхів, рух по них техніки, особового складу,

- радіопередачі та інші ознаки наявності підрозділів тилу.

до дій в умовах активності її ведення, постійного впливу противника

всіма наявними засобами ураження і наявності сильно зараженої місцевості, особливо поблизу зруйнованих об’єктів атомної, хімічної промисловості і об’єктів, на яких утримуються сильнодіючі отруйні речовини;

- здійснити більш глибоке, ніж у наступі, розміщення підрозділів тилу від переднього краю, забезпечити її надійне укриття і періодичну зміну районів розміщення;

- створити підвищені запаси матеріальних засобів в першу чергу у підрозділах, які обороняються на напрямку головного удару противника, з урахуванням можливого ведення ними бойових дій в оточенні та при порушенні підвезення.

бути за напрямками:







- підвищення автономності

підрозділів у тиловому відношенні;

- подальше підвищення живучості тилу;

- удосконалення тактики дій підрозділів тилу при виконанні завдань у обороні;

- освоєння основних методів управління тилом з використанням засобів автоматизації.