Національний університет цивільного захисту

небезпечними хімічними речовинами та бойовими отруйними речовинами
Кафедра спеціальної хімії

та хімічної технології

Лекція

к.військ.н. доцент Варакута В.П.

Факультет оперативно-рятувальних сил

систему.
Порушується обмін глутамінової і β-кетоглутарової кислот в корі головного

мозку.
Різко понижується можливість мозкової тканини засвоювати кисень.
Порушує згортання крові в результаті прямої дії на протромбін, поражає паренхіматозні органи.
Наслідки важкої інтоксикації є пониження інтелектуального рівня з випаданням пам’яті, неврологічні симптоми: тремор, порушення рівноваги, тики, пониження больової і тактильної почування, головокружіння, ністагм, гіперрефлексія.
Наслідками гострого отруєння може бути помутніння кристалику, роговиці, навіть її прорив і втрата зору, охриплість або повна втрата голосу і різні хронічні захворювання (бронхіт, емфізема легенів та інші).

дію)
Роздратовує дихальні шляхи, викликає спазм бронхів і збільшує опір

дихальних шляхів.
Загальна дія заключається в порушенні вуглеводного і білкового обміну, пригнічуванні окислювальних процесів в головному мозку, печінці, селезінці, м’язах.
Роздратовує кровотворні органи.

і його похідні викликають при інгаляційному ураженні токсичний набряк легенів,

на фоні якого формуються при гострому отруєнні важкі ураження центральної нервової системи, що у ряді випадків приводять до смертельного кінця.
Викликає порушення вуглеводного і жирового обміну.
Володіє гемолітичними властивостями, гемоліз розвивається через 1,5-2 години після гострого отруєння.

через шкіру і при вводу внутрішньо в шлунок.
Місцевою дією

не володіє. Має період скритої дії від 10-и діб до декілька тижнів. Збільшення дози не приводить до значного зменшення періоду скритої дії.
Отруєння пов’язано з порушенням обміну речовин, ураженням печінки, атрофією лімфоїної тканини, порушенням функції нервової системи.

гемоглобіну)
Витісняє кисень із оксигемоглобіну. Наявність кисню може понижуватися до

8% (аноксемія).
Може безпосередню токсично впливати на клітини, порушуючи тканинне дихання.
Пригнічує активність тиразинази і сукцінатдегідрогенази в печінці, серці і мозку.
Оказує вплив на вуглеводний обмін, підвищує рівень цукру в крові.
Порушує фосфорний обмін, сильно збуджує каротині хімічні рецептори, порушує азотний обмін, викликає азотемію, змінює стан білків плазми, понижує активність холинестерази в крові і рівня вітаміну В6.

взаємодіє з нуклеофільними групами ліпідів і білків, що входять до

складу мембран кліток стінок альвеол і легеневих капілярів.
Це приводить до порушення проникливості стінок альвеол і кровоносних судин, в результаті чого рідка частина крові (плазма) виходить в порожнину альвеол і розвивається набряк легенів.

ефекти виражені слабко. Головний шлях попадання в організм – інгаляційний,

можливе проникнення через непошкоджену шкіру. Високі концентрації діють наркотично.
Хронічна дія малих концентрацій приводить до захворювання центральної, вегетативної, периферичної нервових систем, ендокринних і внутрішніх органів, системи крові.
Сприяє розвитку серцево-судинних захворювань, виразкової хвороби шлунку і дванадцятипалої кишки, цукрового діабету

Мутаген і алкіліруючий агент.
Наркотик з сильною специфічною отруйністю.

Володіє дратуючою і сенсібілізіруючою дією.

викликати набряк легенів.
При дії хлору в крові порушується стан

вільних амінокислот і понижається активність деяких оксидаз.

Загальний характер дії залежить від складу окислів, що виникають в

повітрі.
Токсична дія проходить в основному за роздратуючим або нітратним типом дії.
При контакті з вологою поверхнею легенів виникають HNO3 і HNO2, які уражають альвеолярну тканину, що приводять до набряку легенів і складним рефлекторним розладам.
В крові виникають нітрати і нітрити, які діють на артерії, викликаючи розширення судин і пониження кров’яного тиску.
Крім того, нітрити перетворюють оксинемоглобін в метгемоглобін.
Пошкодження еритроцитів, а також набряк легенів, приводить до кисневої недостатності.