О рганізація режиму дня та гігієна харчування дітей в дошкільному закладі

- прогулянки;

– виховна і навчальна діяльність;
-Раціональне харчування;
-Умови харчування;
-Потреби дітей у:
-жирах;
-глюкозі;
-вуглеводах;
-вітамінах;
-мінеральних речовинах;
-Висновок;
-Джерела інформації;

Постійний час їжі, сну, прогулянок, ігор й занять-І.П. Павлов назвав

зовнішнім стереотипом,обов'язкова умова правильного виховання.

чергування неспання і сну, і навіть раціональну організацію різних видів

діяльності. Правильний, відповідний віковим можливостям дитини режим-зміцнює здоров'я, забезпечує працездатність, успішне здійснення різноманітної діяльності, охороняє від перевтоми.

(прогулянки);
– виховна і навчальна діяльність;
– ігрова діяльність й заняття з

власний вибір (читання, заняття музикою, малюванням і той творчої діяльністю, спорт);
– самообслуговування, допомогу сім'ї;
– прийоми їжі;
– особиста гігієна.

сні дітей різного віку залежить від особливості їх нервової системи

та стану здоров'я. У дошкільному періоді обов'язковий як нічний, і денний сон.Дитині до 5 років належить спати на добу 12,5–12 годин, в 5–6 років – 11,5–12 годин.Для нічного сну відводиться період із 9–9 годин 30 хвилин вечора до 7–7 годин 30 хвилині ранку.

оксигенації крові, заповненням ультрафіолетової недостатності, дозволяє забезпечити загартовування організму, що

збільшення рухової активності. Особливо важливі прогулянки для дітей дошкільного віку: взимку щонайменше 4–4,5 годин, а влітку наскільки можна весь день. Прогулянка не проводиться за нормальної температури повітря нижче -15 °З повагою та швидкості вітру понад п'ятнадцять м/с для дітей до запланованих 4 років, а дітей 5–7 років за нормальної температури повітря нижче -20 °.

в ДОП передбачаються розвиваючі заняття.
-У молодшої групи тривалість занять

становить 10–15 хвилин (10 занять на
тиждень),
-У неповній середній групі (4–5 років) –
по 20 хвилин (10 занять на тиждень),
-У старшій групі (5–6 років) – два заняття
щодня по 20–25 хвилин із перервою
10 хвилин.
-У підготовчій групі (6–7 років) – 3 заняття
щодня проводяться по 25–30 хвилин,
набуваючи характеру навчання.

розвиток та здоров'я дитини. Харчування істотно впливає на розвиток мозку,

інтелект та функціональний стан центральної нервової системи. Раціональне харчування підвищує стійкість організму дітей проти різних захворювань і сприяє зниженню дитячої смертності. У дитячому віці воно має велике значення, оскільки, крім задоволення щоденних фізіологічних потреб в енергії та харчових речовинах, забезпечує процеси росту і розвитку дитячого організму. Кількісна недостатність та якісна неповноцінність раціону однаково негативно впливають на фізичний та нервово-психічний розвиток дітей.

усіх необхідних інгредієнтів;
-здоровий травний тракт;
-раціональний режим харчування.

необхідні харчові компоненти, вітаміни, мікроелементи відповідно до вікових фізіологічних потреб

дитячого організму. Кількість прийомів їжі, у дошкільних навчальних закладах різноманітна: в дошкільних закладах з 9-годинним перебуванням здійснюється 3-х разове харчування, з 12-годинним перебуванням – 4-х разове.

назад

залежно від характеру трудової діяльності та розпорядку дня. При 4-разовому

харчуванні рекомендується на сніданок-25%, на обід—35%, на полудень—15% і на вечерю—25%, енергетичної цінності добового раціону. При 3-разовому харчуванні — відповідно 25—30%,40—45% та 20—25 %.

назад

обмін порівняно з дорослими людьми підвищений у 1,5—2 рази. Виходячи

з цього, фізіологічні потреби дітей в енергії та харчових речовинах також вищі і з віком зростають.Загальна потреба дітей у білку становить 13 % загальної потреби в енергії. Частка тваринного білка в харчових раціонах дітей повинна становити 50 % загальної кількості білка в раціоні.У дитячому харчуванні необхідно враховувати якісні особливості білків. Загальновизнано, що потребам дитячого організму найбільшою мірою відповідає молочний білок, який містить усі незамінні амінокислоти. Молоко містить усі необхідні для дитячого організму харчові речовини і тому воно повинно бути обов'язковим продуктом у дитячому харчуванні. Для дітей ясельного віку необхідно, щоб в щоденному харчовому раціоні було не менше 600—700 мл молока, в раціоні школярів — 500 мл.

% загальної потреби в енергії. Залежно від віку потреби дітей

в жирах коливаються від 53 до 104 г на добу. Оскільки жири використовуються для пластичних цілей, а також є розчинниками жиророзчинних вітамінів А і D, джерелом фосфоліпідів та ненасичених жирних кислот, то вони повинні бути в щоденному раціоні. Задоволення фізіологічних потреб дітей у вітамінах А та D, фосфоліпідах здійснюється за рахунок вершкового масла, молока, вершків та інших молочних продуктів, а також яєць.

проходить з більшою інтенсивністю, ніж у ослих, тому їх фізіологічні

потреби у вуглеводах становлять понад 55 % загальної потреби в енергії. В кількісному відношенні потреби у вуглеводах з віком зростають від 212 г до 485 г на добу.

вуглеводи, джерелами яких є фрукти, ягоди та їх соки. Вони

постачають глюкозу та фруктозу для потреб організму (зокрема для утворення глікогену). Важливим джерелом легкозасвоюваних вуглеводів у дитячому харчуванні є молоко, яке містить лактозу (молочний цукор). У дитячому харчуванні прості вуглеводи повинні становити не більш як 20 % загальної кількості вуглеводів і надходити до дитячого організму не в складі рафінованих продуктів (цукор), а в складі натуральних продуктів, тобто за рахунок фруктів, ягід, овочів.

росту фізіологічні потреби у вітамінах підвищені. Особливе значення в дитячому

харчуванні мають вітаміни А і D, які впливають на процеси росту. Фізіологічні потреби у вітаміні А покриваються як за рахунок каротину, так і за рахунок самого вітаміну А. Фізіологічна потреба дітей у вітаміні А становить 1 мг, у вітаміні D — 100—400 МО. Однак повне задоволення фізіологічних потреб дитячого організму у вітаміні D не можливе лише за рахунок його надходження з їжею. Перебування дітей влітку і весною на відкритому повітрі сприяє його синтезу. Найбільшу кількість вітаміну D і А містять продукти тваринного походження, зокрема риб'ячий жир, печінка, яйця, молоко, сир; попередник вітаміну А — каротин — морква, помідори, абрикоси, капуста та листкові овочі. У дитячому харчуванні важливе значення має також вітамін Е, який істотно впливає на статевий розвиток організму. Фізіологічні потреби дітей різного віку у вітаміні Е коливаються від 5 до 15 мг на добу. Важливе значення для організму дітей має вітамін С, оскільки він впливає на процес синтезу колагену в судинах та кістках скелета. Потреба дітей у вітаміні С залежно від їх віку коливається від 40 до 80 мг на добу. Джерелом вітаміну С є свіжі фрукти та овочі.

мінеральні речовини. Вони сприяють нормальному процесу кровотворення, формуванню скелета, м'язів

та інших тканин організму, забезпечують діяльність залоз внутрішньої секреції, продукування гормонів, побудову клітин нервової системи, зокрема клітин головного мозку.Діти потребують підвищеної кількості кальцію для процесів мінералізації кісток скелета, тому необхідно систематично включати до харчового раціону молоко та молочні продукти, які містять легкозасвоюваний кальцій в оптимальному співвідношенні з фосфором та магнієм. Фізіологічна потреба дітей в кальції становить у віці 1—6 років — 800 мг, в 7—10 — 1000 мг, в11—17 — 1200 мг на добу.