Слайд 1Оказание неотложной помощи при внезапной остановке кровообращения
Слайд 2Раптова зупинка кровообігу (РЗК)
Визначення:
РЗК, стан, що виникає внаслідок неадекватного
забезпечення кровообігу, викликаного зниженням серцевого викиду, що приводить до порушень
функції органів-мишеней (серце, мозок, нирки)
Слайд 3Ознаки зупинки кровообігу
Основні ознаки:
відсутність пульсу на магістральних судинах (сонна, стегнова,
плечова)
відсутність самостійного дихання
розширення зіниць
Додаткові ознаки:
відсутність свідомості
блідість чи ціаноз шкіри
атонія, арефлексія,
адинамія
неприродне положення тіла хворого
Оцінка стану хворого має проводитися на протязі не більше 10-15 с.
Слайд 4Причини раптової зупинки серця
Первинна зупинка серця внаслідок:
інфаркт міокарду
порушення серцевого ритму
(блокада, фібриляція тощо)
поранення серця
ураження електричним струмом
подразнення рефлексогенних зон
інсульт
Слайд 5Причини раптової зупинки серця
Вторинна зупинка серця (внаслідок нижче переліченого)
порушення дихання
(гіпоксія, асфіксія)
крововтрата
зневоднення
отруєння
анафілактичний шок та інші види шоків
травми
переохолодження
перегрів
Слайд 6Причини зупинки кровообігу
Більшість настає внаслідок порушень:
Прохідності дихальних шляхів
Дихання
Кровообігу
Слайд 7Причини зупинки кровообігу
Непрохідність дихальних шляхів
Непрохідність спричинена:
Депресією ЦНС
Кров'ю
Блювотою
Сторонніми
тілами
Травмами
Інфекціями
Запальним процесом
Ларингоспазмом
Бронхоспазмом
Слайд 8Причини зупинки кровообігу
Порушення дихання
Порушення стимуляції дихання
Депресія ЦНС
Порушення механіки дихання
Слабкість
м'язів
Ушкодження нервів
Рестрикційні порушення грудної клітки
Біль зламаних ребер
Легеневі порушення
пневмоторакс
гемоторакс
інфекції
загострення ХОЗЛ
астма
легенева емболія
ARDS
Слайд 9Причини зупинки кровообігу
Порушення кровообігу
Первинні
Гострі коронарні синдроми
Порушення ритму
Гіпертонія
Вади клапанів
Ліки
Спадкові
хвороби серця
Електролітні порушення та порушення кислотно-лугової рівноваги
Ураження струмом
Вторинні
Асфіксія
Гіпоксія
Втрата крові
Гіпотермія
Септичний шок
Слайд 10 Актуальність питання
В Україні щороку
понад 15 млн осіб
потребують
екстреної медичної допомоги
Несвоєчасне і низькоякісне надання екстреної медичної допомоги хворому
або постраждалому може бути причиною
стійкої втрати здоров’я чи смерті людини
Смертність населення працездатного віку від нещасних випадків, травм та отруєнь перевищує аналогічні показники в розвинених країнах світу в 10 разів
Слайд 11Раптова серцева смерть – причина №1 смерті в цивілізованих країнах
світу
400 000 смертей щорічно в Росії
465 000 смертей щорічно в
США
2/3 випадків, обумовлених раптовою серцевою смертю, відбуваються вдома, на роботі, в місцях відпочинку (США)
(а у 2005 р. – 80% випадків)
1/3 – відбуваються в лікарні
Слайд 12Що ми втрачаємо?
Біля 20% активних, працездатних людей, які вмерли від
раптової серцевої смерті (РСС),
не мають явного кардіологічного захворювання
У США
щохвилини раптово вмирає одна людина
Слайд 13Що маємо робити?
Відпрацювання дій при наданні допомоги при раптовій зупинці
кровообігу
Підготовка команд рятівників на робочих місцях
Забезпечення команд-рятівників необхідним обладнанням (автоматичні
зовнішні дефібрилятори)
Слайд 14Що маємо на сьогодні?
Basic Life Suport
Базові Pеанімаційні Заходи
Advanced Life Support
Універсальний алгоритм дій
Пропозиції по ALS та BLS
2010 року
Слайд 15
Basic Life Suport
Базові Pеанімаційні Заходи/
BLS
Слайд 16Ланцюг виживання
Ланцюг виживання
-заходи, які призводять до благополучного кінцевого результату після
РЗК, можна представити як певний ланцюг - „ланцюг виживання”. Витривалість
цілого ланцюга залежить від витривалості його найслабшого елементу; тому однаково міцними повинні бути всі чотири елементи ланцюга, які його творять:
Слайд 17Елементи ланцюга виживання
• вчасне розпізнавання стану загрози для життя та
повідомлення рятувальних служб,
• вчасна серцево-легенева реанімація (СЛР),
• вчасна
дефібриляція,
• післяреанімаційне лікування.
Слайд 18Ланцюг виживання
Ланка I – терміновий виклик медичної допомоги
Ланка II –
вчасна та адекватна серцево-легенева реанімація
Ланка IIІ – рання дефібриляція
Ланка IV
– спеціалізована допомога
Слайд 19Ланцюг виживання
Ланка II – адекватна серцево-легенева реанімація
Н Е З
Н А Ю Т Ь
Н Е В М І
Ю Т Ь
Н Е Х О Ч У Т Ь
Слайд 20Ланцюг виживання
Ланка IIІ – рання дефібриляція
Н Е М АЄ
Г Р О Ш Е Й
Слайд 21Ланцюг виживання
Ланка IV – спеціалізована допомога
Н Е П Р
О В О Д И Т Ь С Я ,
Б
О П А Ц І Є Н Т Н Е Д О Ж И В А Є
Слайд 22Базові реанімаційні заходи
у дорослих осіб, що виконуються домедичними рятувальниками
Базові
реанімаційні заходи означають, що при цьому не використовується ніяке інше
обладнання крім засобів особистої безпеки
1) Зупинка кровообігу розпізнається, якщо потерпілий не реагує і не дихає правильно.
2) Рятувальників необхідно вчити розміщувати долоні на середині грудної клітки, щоб вони не втрачали час на методи з ідентифікацією реберної дуги.
3) Кожен рятувальний вдих необхідно виконувати впродовж 1 секунди, а не 2 секунд.
4) Співвідношення натискань грудної клітки до вентиляції у дорослих осіб з РЗК - це 30 : 2. Це саме співвідношення застосовується у дітей, якщо процедури виконуються домедичним рятувальником.
5) У дорослих осіб необхідно пропустити два початкові штучні вдихи та виконати 30 натискань грудної клітки негайно після підтвердження зупинки кровообігу.
Слайд 24Послідовність BLS у дорослих осіб
Базові реанімаційні заходи включають наступну послідовність
дій:
Переконайся, що потерпілий, усі свідки події і ти сам
перебуваєте у безпеці.
Перевір реакцію потерпілого.
Делікатно потряси його за плечі і голосно запитай: „Чи все добре?”
Слайд 26
Утримуючи прохідність дихальних шляхів,
за допомогою зору, слуху та дотику,
оціни, чи правильне дихання
Оціни візуально рухи грудної клітки.
Вслухайся у
дихальні шуми біля рота потерпілого.
Постарайся відчути рух повітря на своїй щоці.
На оцінку зором, слухом та дотиком признач не більше 10 секунд.
Слайд 27… щоб підтвердити зупинку кровообігу
Реакція пацієнта
Забезпеч прохідність дихальних шляхів
Оціни дихання
і пульс (не більше 10 секунд)
Забезпеч прохідність дихальних шляхів
З’ясуй ознаки життя
Слайд 29Якщо реагує:
Залиш потерпілого у позиції, в якій ти його
застав, - якщо йому не загрожує ніяка небезпека.
Спробуй дізнатися
якомога більше про стан потерпілого та виклич допомогу, якщо буде потрібна.
Регулярно оцінюй стан потерпілого.
Слайд 30Якщо не реагує:
Голосно поклич на допомогу.
Поверни потерпілого на
спину, а потім віднови прохідність дихальних шляхів, виконуючи відгинання голови
і піднесення щелепи:
Поклади свою руку на чоло потерпілому і делікатно відігни його голову назад.
Кінчики пальців поклади на щелепі потерпілого і підніми з метою відновлення прохідності дихальних шляхів.
Слайд 32Якщо дихання правильне:
Поклади потерпілого в безпечній позиції
Вишли когось
або сам йди по допомогу або виклич каретку невідкладної допомоги.
Регулярно перевіряй дихання.
Слайд 34Якщо дихання неправильне:
Попроси когось, щоб задзвонив по каретку невідкладної
допомоги або, якщо ти один, задзвони сам; може виникнути необхідність
залишити потерпілого. Розпочни натискання грудної клітки згідно із поданим нижче описом:
Стань на коліна біля потерпілого.
Поклади зап’ястя однієї руки на середину грудної клітки потерпілого.
Зап’ястя другої руки поклади на тильний стороні першої руки.
Сплети пальці обох долоней та переконайся, що не натискатимеш на ребра потерпілого. Не натискай на надчеревну ділянку, ні на нижню частину грудини.
Нахилися над потерпілим, випрямлені плечі постав перпендикулярно над грудиною і натискай на глибину 4-5 см.
Після кожного натискання звільни натиск на грудну клітку, не відриваючи долонь від грудини; повторюй натискання з частотою прибл. 100/хв. (трохи менше, ніж 2 натиски/секунду).
Тривалість натискання і звільнення натиску (релаксації) на грудину повинна бути однакова.
Слайд 35Поєднай натискання грудної клітки зі штучним диханням:
Після виконання 30
натискань віднови прохідність дихальних шляхів виконуючи відгинання голови та піднімання
щелепи.
Повільно вдмухуй повітря до вуст потерпілого впродовж 1 секунди, одночасно спостерігаючи, чи грудна клітка піднімається, як при нормальному диханні; такий рятувальний вдих - ефективний.
Виконай 2 ефективні штучні вдихи
Продовжуй виконувати натискання грудної клітки та рятувальні вдихи у співвідношенні 30 : 2.
Перерви свої дії з метою оцінки стану потерпілого, тільки якщо він почне правильно дихати; в іншому випадку не переривай реанімації.
Якщо на місці події діють більше одного рятувальника, для запобігання виснаженню вони повинні змінюватися при виконанні СЛР кожні 2 хвилини.
Слайд 36Стискання грудної клітки
30 х 2
100/хв
4-5 см
Лариса Дунець
Слайд 38СЛР, обмежена виключно до натискань грудної клітки:
Якщо не хочеш
або не можеш виконувати рятувальних вдихів, роби тільки натискання грудної
клітки.
Якщо виконуєш виключно натискання грудної клітки, роби це без перерв із частотою 100 натискань на хвилину.
Перерви свої дії для перевірки стану потерпілого, тільки якщо він почне правильно дихати. В іншому випадку не припиняй реанімації.
Слайд 39Продовжуй реанімацію до моменту, коли:
прибудуть і почнуть діяти кваліфіковані
медичні служби;
потерпілий почне правильно дихати;
виснажишся.
Слайд 40Схема BLS - AED
Включи AED
Поступай згідно з голосовими командами
Лариса Дунець
Слайд 41Автоматичний дефібрилятор.
AED
Лариса Дунець
Слайд 43Висновок:
Кожна доросла людина
повинна вміти діагностувати стан клінічної смерті і
проводити реанімаційні заходи!
При настанні клінічної смерті реанімація повинна бути розпочата
якнайшвидше
Слайд 44Підсумки:
BLS „купує час”
Покращує виживання
Застосування AED, на 49-70% збільшує виживання
Нескладна
методика проведення
Слайд 45Чому медичний персонал
не проводить адекватної
реанімації?
1. В інституті у нас було 2 чи 3 заняття, і один тренажер на всіх.
2. Навіщо мені вчити “реанімацію”? У нас такого не
було і не буде. В мене 20-річний стаж – я знаю ВСЕ.
3. Я не буду до хворого торкатися, і дихати в нього не буду, бо не хочу заразитися.
Слайд 46П Р О Т Е:
Всі лікарі, всіх спеціальностей, фельдшери та
сестри медичні
лікарень, поліклінік, амбулаторій, тощо
повинні вміти надавати невідкладну
медичну допомогу,
та проводити
серцево-легеневу реанімацію (СЛР)
Слайд 47Правові аспекти в медицині
Ненадання допомоги
особі, яка перебуває в небезпечному
для
життя стані,
карається згідно з
статтею 136
Кримінального Кодексу України
позбавленням волі
на строк
від 2-х до 5-ти років
Слайд 48Advanced Life Support (ALS)
Універсальний алгоритм дій
Слайд 49Цілі
Зрозуміти:
Роль алгоритму ALS
Лікування VF/VT без пульсу
Лікування ритмів не-VF/VT
Покази до
прекордіального поштовху
Потенційно зворотні причини РЗК
Слайд 50Алгоритм
ALS
для дорослих
СЛР 30:2
До підключення дефібрилятора/монітора
Оцінка ритму
Дефібриляція
показана
(VF/VT без пульсу)
Дефібриляція
не
показана
(PEA/асистолія)
1 Дефібриляція
150-360 Дж двохфазова
або 360 Дж однофазова
Віднови прохідність дихальних
шляхів
Шукай ознаки життя
Негайно розпочни
СЛР 30:2
2 хв.
Виклич
реанімаційну бригаду
Під час СЛР:
Лікуй зворотні причини
Перевір положення та контакт електродів
Заклади / перевір:
доступ IV
прохідність дихальних шляхів та кисень
Після забезпечення дихальних шляхів проводь натискання клітки безперервно
Вводь адреналін кожні 3-5 хв.
Розглянь: аміодарон, атропін, магній
Негайно розпочни
СЛР 30:2
2 хв.
Слайд 51Оціни реакцію пацієнта
Віднови прохідність дихальних шляхів
Оціни, чи дихання правильне
Увага на
агонічне дихання
Оціни кровообіг
Розпочни моніторування
Udrożnij drogi
oddechowe
Poszukaj oznak krążenia
Віднови прохідність
дихальних шляхів
Шукай ознаки життя
… щоб підтвердити зупинку кровообігу
Слайд 52СЛР 30:2
До часу підключення дефібрилятора/
монітора
Віднови прохідність дихальних шляхів
Шукай ознаки кровообігу
Виклич
реанімаційну бригаду
Підтверджена зупинка кровообігу
Слайд 53Натискання грудної клітки
Співвідношення компресія/вентиляція 30:2
Натискання:
“середина клітки”
глибина 4-5 см
100 хв-1
Без
перерв до часу забезпечення дихальних шляхів
Уникай:
втомлення рятувальників
перерв
Слайд 54СЛР 30:2
До часу підключення дефібрилятора/монітора
Оціни ритм
Дефібриляція
показана
(VF/VT без пульсу)
Дефібриляція
не
показана
(PEA/Асистолія)
Віднови прохідність дихальних шляхів
Пошукай ознак кровообігу
Виклич
реанімаційну
бригаду
Алгоритм
ALS
Слайд 55Фібриляція шлуночків
Дивна, нерегулярна хвиля
Немає розпізнавальних комплексів QRS
Змінна частота та амплітуда
Нескоординована електрична активність високої/низької амплітуди
Виключи артефакти, рух або електричну інтерференція
Слайд 56В розвитку фібриляції шлуночків виділяють чотири стадії
А – тріпотіння
шлуночків,
що продовжуються дві секунди,
при якому проходять координовані скорочення, а
на ЕКГ реєструються високоамплітудні ритмічні хвилі з частотою 250-300 в одну хвилину.
Слайд 57 Б – судомна стадія,
що продовжуються 1 хв.,
при
якій проходять хаотичні некоординовані скорочення окремих ділянок міокарда з появою
на ЕКГ високоамплітудних хвиль з частотою до 600 в одну хвилину.
Слайд 58 В – стадія миготіння шлуночків (дрібнохвильова ФШ)
тривалістю близько
3 хв..
Хаотичне збудження окремих груп кардіоміоцитів проявляється на ЕКГ
хаотичними низькоамплітудними хвилями з частотою понад 1000 в 1 хв.
Слайд 59
Г – атонічна стадія –
затухаючі збудження окремих ділянок
міокарду, на ЕКГ наростає тривалість та знижується амплітуда хвиль при
їх частоті менше 400 в 1 хв..
Слайд 60Механізми ФШ наступні:
підвищення автоматизму в одній або кількох ділянках
міокарду, повторний вхід хвилі збудження (ріентрі) та поєднання цих механізмів.
Через 15-30 сек. від початку ФШ хворий втрачає свідомість,
через 40-50 сек. розвиваються характерні судоми – одночасне тонічне скорочення скелетних м’язів.
Розширюються зіниці, досягаючи максимального розміру через півтори хвилини. Шумне і часте дихання припиняється на другій хвилині клінічної смерті.
Таким чином, час, відпущений на проведення реанімації з значними шансами на успіх мізерний – трохи більше хвилини (цей період відповідає великохвильовій фібриляції: тріпотіння та судомна стадії фібриляції). В цей період необхідне проведення електричної дефібриляції. Електричний розряд при кардіоверсії викликає короткочасну асистолію та повну деполяризацію міокарду, що дає можливість власним центрам автоматизму відновити гемодинамічно значиму електричну активність. В цьому полягає ціль дефібриляції.
Слайд 61Дефібриляція показана
(VF)
Дивна, нерегулярна хвиля
Немає розпізнавальних комплексів QRS
Змінна частота та амплітуда
Нескоординована
електрична активність
Високої/низької амплітуди
Виключи артефакти
рух
електрична інтерференція
Слайд 62Дефібриляція
показана
(VT)
Мономорфічна VT
ритм з широкими комплексами QRS
швидкий ритм
незмінна морфологія комплексів QRS
Слайд 63Прекардіальний поштовх
Негайне лікування поміченої та моніторованої зупинки кровообігу
у механізмі
VF/VT
Виконай, якщо дефібрилятор недоступний відразу
Слайд 64Перша дефібриляція
150 - 200 Дж двохфазова
360 Дж однофазова
Оціни
ритм
Дефібриляція
показана
(VF/VT без пульсу)
1 Дефібриляція
150-360 Дж двохфазова
або 360 Дж
однофазова
Негайно
СЛР 30:2
2 хв
Слайд 65Енергії дефібриляції
В залежності від рекомендацій виробника
Перевір обладнання, яке використовуєш в
місці праці
Якщо не маєш певності, застосуй енергію 200 Дж (не
затримуй дефібриляції)
Енергії для дефібриляторів на цьому курсі…
Слайд 66Якщо далі утримується VF/VT
2 та наступні дефібриляції
150 - 360 Дж
двохфазова
360 Дж однофазова
Змінімізуй перерви
між СЛР та дефібриляцією (< 10
с)
Не затримуй дефібриляції, щоб ввести адреналін
Введи аміодарон перед
4 дефібриляцією
2 дефібриляція
3 дефібриляція
СЛР 2 хв
Якщо VF/VT утримується
адреналін 1мг i.v.
Слайд 67Після виконання дефібриляції
Продовжуй СЛР наступні 2 хв.
перерви СЛР, тільки якщо
пацієнт має ознаки кровообігу
Після 2 хвилин оціни ритм:
Якщо є організована
електрична активність, перевір ознаки кровообігу:
якщо досягнено ROSC, розпочни післяреанімаційне лікування
якщо не досягнено ROSC, перейди до алгоритму для ритмів не VF/VT
Якщо настала асистолія, перейди до алгоритму для ритмів не - VF/VT
Слайд 68Асистолія
Електрична активність без
пульсу (PEA)
Оціни ритм
НЕ до
дефібриляції
(PEA/Асистолія)
Негайно
СЛР 30:2
2 хв
Слайд 69Дефібриляції непоказана
Асистолія
Не виступає активність
шлуночків (QRS)
Активність передсердь (зубці P) може утримуватись
Рідко
запис прямої лінії
Слайд 70Асистолія
Під час СЛР:
перевір підключення електродів
адреналін 1 мг i. v. кожні
3-5 хв.
атропін 3 мг i. v.
Слайд 71Дефібриляції непоказана
(PEA)
Клінічні симптоми зупинки кровообігу
Запис ЕКГ в нормальних умовах повинен
супроводжуватися відчувальним пульсом / збереженим викидом серця
Слайд 72Електрична активність без пульсу
Виключи / лікуй виліковні причини
Адреналін 1 мг
i. v. кожні 3-5 хв.
Атропін 3 мг, якщо PEA з
частотою < 60/хв
Слайд 73 Під час СЛР:
Лікуй зворотні причини
Перевір положення та контакт
електродів
Заклади /перевір:
доступ IV
прохідність дихальних шляхів та
кисень
Після забезпечення дихальних шляхів провадь натискання клітки безперервно
Вводь адреналін кожні 3-5 хв.
Розглянь: аміодарон, атропін, магній
Слайд 74 Потенційно зворотні причини РЗК:
Гіпоксія
Гіповолемія
Гіпо/гіперкаліємія та метаболічні
порушення
Гіпотермія
Пневмоторакс
Тампонада перикарду
Токсини
Тромбемболія (коронарна або
легенева)
Слайд 75Дихальні шляхи та вентиляція
Забезпеч прохідність дихальних шляхів:
інтубаційна трубка
Надгортанні пристрої для
відновлення прохідності дихальних шляхів,
напр., LMA
Після забезпечення прохідності дихальних шляхів,
якщо це можливо, не переривай натискань грудної клітки під час вентиляції
Уникай гіпервентиляції
Слайд 76Внутрішньовенний доступ
Порівняння періферійного та центрального внутрішньовенного доступів
Слайд 77
Ліки,
що використовуються при лікуванні раптової зупинки кровообігу
Адреналін
Атропін
Аміодарон
Магній
Тромболітичні препарати
Бікарбонат натрія
Слайд 78Адреналін
Механізм дії:
- агоніст: спазм артеріальних судин
системного опору судин
мозкового
та коронарного кровотоку
- агоніст: частоти скорочень серця
скоротливості
потреби міокарду в O2
(може збільшити обшар ішемії)
Слайд 79Адреналін
Покази:
Під час зупинки кровообігу
VF/VT – введи перед 3 дефібриляцією
Не-VF/VT
– введи якнайшвидше
Вводь кожні 3-5 хвилин (кожний другий цикл)
1 мг
i.v.
Обережно застосовуй після досягнення ROSC
Слайд 80Аміодарон
Механізм дії:
Подовжує час тривання функціонального потенціалу
Подовжує відрізок QT
Лагідний
інотропно-від'ємний ефект – може спричинити гіпотензію
Слайд 81Аміодарон
Покази :
Резистентні на дефібриляцію VF/VT
300 мг i.v.
Введи перед 4 дефібриляцією
Якщо не доступний, введи лідокаїн,
100 мг i.v.
Слайд 82Атропін
Механізм дії:
Блокує дію блукаючого нерву
Збільшує автоматизм синусового вузла
Прискорює передсердно-шлуночкову
провідність
Слайд 83Магній
Гіпомагніємія часто співіснує з гіпокаліємією
Механізм дії:
Депресійний вплив на нервову
систему та працю міокарду
Фізіологічний блокатор кальцієвих каналів
Слайд 84Магній
Покази:
VF / VT з співіснуючою гіпомагніємією
Torsade de pointes
Фібриляція шлуночків
Отруєння дігоксином
Дози:
зупинка кровообігу 2 г (8 ммоль) i.v. у
болюсі
В період перед та після зупинки кровообігу 2 г (8 ммоль) i.v. впродовж 10 хвилин
Слайд 85Тромболітичні препарати
Механізм дії:
Розчиняють тромб
Покращують мозкову перфузію
Важлива роль в лікуванні
тромбу в коронарних судинах та легеневої тромбемболії
Слайд 86Тромболітичні препарати
Покази:
Зупинка кровообігу, з високою ймовірністю тромбемболією легеневої артерії
Може минути
60 хвилин до появи ефекту
завтосування
Дозування:
Тенектеплаза 500-600 мкг/кг
i.v. впродовж 10 sek.
Альтеплаза (rt-PA) 10 мг i.v. впродовж 1-2 хв., далі в/в інфузія 90 мг впродовж 2 годин
Слайд 87ВИСНОВКИ
• Алгоритм ALS дає стандартну інформацію про реанімаційні процедури у
дорослих пацієнтів під час РЗК.
• Вибір лікування залежить від
ритму серця в перебігу РЗК.
• Якщо є можливість, треба негайно забезпечити прохідність дихальних шляхів, щоб проводити натискання грудної клітки без перерв.
• Якість натискання грудної клітки та вентиляції – важливий фактор, що визначає результат реанімації.
• Необхідно шукати зворотні причини зупинки кровообігу та вчасно їх лікувати.
• Керівник реанімаційної бригади відіграє важливу роль в її роботі.
Слайд 88Що змінилось за останні роки?
13–17 ноября 2010 года в Чикаго
прошла очередная итоговая годичная конференция Американской ассоциации сердца (АНА).
Были
обсуждены и приняты новые подробные рекомендации по сердечно-легочной реанимации и неотложной кардиологической помощи (AHA 2010, Guidelines for CRP and ECC).
Этот подробный документ включил в себя 17 разделов, из которых особо следует отметить новые и расширенные разделы: этические вопросы, лечение и ведение больных после успешной реанимации, образование врачей, внедрение рекомендаций и создание специализированных команд, а также совместный с рекомендациями Американского Красного Креста раздел оказания первой медицинской помощи.
Не менее значимы и остальные специализированные вопросы, отражающие основы помощи взрослым, детям и новорожденным, специальные ситуации и наиболее частые причины реанимации — острые коронарные синдромы (ОКС) и инсульт. Важность знания данных новых положений с учетом успешного опыта неотложной помощи в США и начатой сейчас реорганизации неотложной помощи в Украине трудно переоценить.
Слайд 89
Найважливіші зміни
в Рекомендаціях-2010 року Європейської ради реанімації, в порівнянні
з 2005 роком
Зміни, що стосуються:
Проведення реанімаційних заходів у дорослих.
Проведення електротерапії
(проведення дефібриляції,кардіверсї, кардіостимуляції),
Початкове лікування гострих коронарних синдромів,
Проведення реанімаційних заходів у дітей,
Проведення реанімаційних заходів у новонароджених безпосередньо після народження,
Принципів проведення навчання.
Слайд 90
Найважливіші зміни в Рекомендаціях-2010 року Європейської ради реанімації, в порівнянні
з 2005 роком
Зміни,
що стосуються базових реанімаційних заходів:
- зміна послідовності
А-В-С на конценпцію С-А-В
- натискання на грудну клітину на глибину 5 см.
- частота компресій 100 на 1 хв.
- співвідношення компресій та штучного дихання 30:2.
-дозволяється застосовувати пристрої, які дозволяють отримувати зворотню інформацію
Решта змін, що стосуються лікування РЗК, додаються окремим документом
Слайд 91Організація по забезпеченню медичним обладнанням та відпрацюванню протоколів надання невідкладної
медичної допомоги
Слайд 92Інформація щодо надання медичної допомоги при раптовій зупинці кровообігу
Слайд 93Оснащення медичного пункту
На оснащенні медичного пункту
є дефібрилятор та реанімаційна валіза.