Основи технології програмування

рекомендованої литератури

Шпак З.Я. Програмування мовою С: Навчальний посібник. - Львів:

Оріяна-Нова, 2006. - 432 с.

2. Бочков С.О., Субботин Д.М. Язык программирования СИ для персонального компьютера/ Под общ. ред. П.И.Садчикова. - М.: Радио и связь, 1990. - 384 с.

3. Паппас К.,Мюррей У. Программирование на С и С++. - К.: BHV "Ирина", 2000. - 320 с.

4. Проценко В.С., Чаленко П.Й., Ставровський А.Б. Техніка програмування мовою Сі. - К.: Либідь, 1993. - 223 с.

пристрій (АЛП)
оперативна пам'ять
зовнішня пам'ять
пристрій введення
пристрій виведення

які відбуваються в комп'ютері;
програма, яка визначає дії комп'ютера, являє собою

послідовність елементарних команд. Після виконання однієї команди починає виконуватися наступна;
команди зберігаються в оперативній пам'яті разом з даними; типова команда має формат "назва операції – один або декілька операндів";
лінійний принцип організації пам'яті, тобто оперативна пам'ять фон-нейманівського комп'ютера являє собою послідовність однотипних комірок;
доступ до даних, які знаходяться в оперативній пам'яті, здійснюється за адресою;
процесор обмінюється даними з оперативною пам’яттю по процесорній шині, яка має порівняно високу швидкодію.

счислення. Для позиційних систем числення характерним є те, що значення

кожної цифри залежить від її положення у числі. Ми використовуємо позиційну систему счислення за основою 10 (десяткову систему). Це означає, що наймолодший (крайній справа) розряд цілого числа задає кількість одиниць, наступний - кількість десятків, далі - кількість сотен і т.д. Для комп'ютера більш типовою є двійкова система (за основою 2). Існують непозиційні системи; такою є, наприклад, римська система счислення.

перетворення з двійкової системи счислення в десяткову

службових даних, призначених для керування комп'ютером. Деякі програми є вбудованими

в апаратні компоненти комп'ютера, однак для забезпечення більшої гнучкості їх зазвичай записують на жорсткий диск, компакт-диск або інші зовнішні носії даних. У цьому разі їх необхідно щораз заново завантажувати в оперативну пам'ять при запуску комп'ютера чи перед виконанням конкретної програми. Програмне забезпечення складається з файлів програм, що керують роботою комп'ютера.
За своїм призначенням усе програмне забезпечення можна розділити на дві основні категорії:

Системні програми;
Прикладні програми.

на зовнішніх запам'ятовуючих пристроях, а також зчитування інформації із зазначених

пристроїв в оперативну пам'ять;
запуск і керування процесом виконання прикладних програм;
керування взаємодією апаратних і програмних ресурсів комп'ютера під час виконання прикладних програм.

Прикладні програми призначені для розв'язання задач певних класів, наприклад для математичних обчислень, оброблення рядків тексту або відеоінформації. Для розробки прикладних програм використовуються мови програмування, і зокрема С, C++, Java, Basic, які дозволяють програмістові вказати дії, що їх має виконати програма.

взаємодією різних пристроїв комп'ютера при виконанні прикладних програм. Компоненти операційної

системи відповідають за надання прикладним програмам ресурсів комп'ютера — оперативної пам'яті і пам'яті на магнітних дисках, пристроїв вводу-виводу тощо.
Для того щоб виконати програму, її потрібно спочатку завантажити до оперативної пам'яті із зовнішнього носія, як правило, з диска. Це робиться під час виконання спеціальної програми, що входить до складу операційної системи, — завантажувача. При виконанні прикладної програми керування періодично передається то їй самій, то програмам операційної системи.
ОС – це програмне забеспечення, яке керує чотирма ключовими аспектами работи компьютера: процесами; розподілом пам'яті; операціями вводу і виводу файлів; пристроями вводу-виводу.

програми (кодування або розробка)
Переклад на машинну мову (трансляція)
Відлагодження програми (виявлення

помилок):
порушення граматики в тексті програми - помилки часу трансляції (compiler error);
помилки, що виявляються під час виконання робочої програми (run time error);
семантичними;
помилки у вихідних даних.

файл і створюється його машинний еквівалент — об'єктний код. Процес

виконання програми-транслятора називається трансляцією, або компіляцією вихідного тексту.
Об'єктний код обробляється ще однією програмою — редактором зв'язків, або компонувальником, яка «збирає» (компонує) повний код програми і записує (завантажує) його або в оперативну пам'ять, або на диск у вигляді готового до виконання файла.