П резентація на тему : Гетьманщина на Україні

pp. під час якої значна частина українських земель була звільнена

від польської влади, сприяли утвердженню Української козацької держави під назвою «Військо Запорозьке». Історики дали цій державі умовну назву — Гетьманщина. Швидка організація державного життя на визволених територіях засвідчила, що Національно-визвольна війна відкрила широку перспективу для майбуття українського народу .

козацького ватажка Д. Вишневецького

на територію Запорозької Січі. Саме вона стала першим острівцем свободи

й надії українського народу. Підчас Національно-визвольної війни території, які були під владою козаків, значно розширилися. І хоч за українсько-польськими договорами цього періоду визволені території переходили з рук у руки. Середня Наддніпрянщина залишалася в центрі державотворчих процесів. Український історик І. Крип'якевич описав кордони української козацької держави по закінченні Визвольних змагань: "З Польщею - Яруга - Чернівці - Мурафа - Красне - Вінниця - Прилуки - Самгородок - Каменеброд - Макарів - Чорнобиль - Карпилівка; з Росією - традиційний кордон; з Туреччиною і Кримом - через так зване "Дике поле".

орган держави
 ГЕТЬМАН
військова, судова, адміністративна влада 
Генеральний уряд
Старшинська рада 
Генеральний писар
Генеральні судді

Генеральний обозний
Генеральний підскарбій
Генеральна старшина
( осавули, хорунжий, бунчужний, наказний гетьман )

скликав Генеральну і старшинську ради
видавав універсали
брав участь у судочинстві
керував фінансами
здійснював зовнішню
політику керував військом

Розглядали питання війни і миру; адміністративні, господарські, правові питання 

Брюховецький(663-1668)
Михайло Ханенко(1669-1674)
Іван Мазепа(1687-1709)
Пилип Орлик(1710-1742)
Іван Скоропадський(1709-1722
) Павло

Полуботок(1722-1724)
Данило Апостол(1724-1734)

землі входили до складу Київської митрополії, що підпорядковувалася Константинопольському патріархату За часів

гетьманування Богдана Хмельницького, який після повстання перебрав на себе монаршу функцію верховного церковного патронату, митрополію очолював Сильвестр Косів (1647–1657) Правобережна фракція православних, що займала пропольську позицію, очолювалася митрополитом Антонієм Винницьким який правив єпархіями Галичини, Волині й Поділля. На промосковському Лівобережжі господарювали намісники митрополичного престолу Лазар Баранович і Мефодій Филимонович . Наприкінці XVIII століття лінія правобержних архіпастирів перервалася, а частина населення прийняла греко-католицьке віросповідання. У зв'язку з цим 1701 року православні парафії та монастирі Правобережної України увійшли до складу Переяславської єпархії Лівобережжя

половини ХVІІ століття, що добре збереглася майже в первісному вигляді

до наших днів. Її історія складає вже 356 років.