ПОСТАТЬ ОВІЯНА ЛЕГЕНДАМИ

листопада 1764р.—5 серпня 1775р. Калнишевський — беззмінний кошовий отаман. Він

керує Запорозькою Січчю упродовж десятиліття, що передувало катастрофі — остаточному знищенню російським царизмом Запорозької Січі.

мати, Агафія, була козацькою вдовою, і вже у віці восьми

років Петро потрапив на Запорізьку Січ.

Навчання отримав при церкві, яка знаходилася на території
Запорізької Січі.

Він пройшов шлях від оруженосця до кошового отамана.

За час служби у Війську Запорізькому обирався:

1. Походним полковником (1752р. – 1761р.);
2. Військовим есаулом (1754р.);
3. Військовим суддею (1763р. – 1765р.);

Петро Калнишевський народився 1691-го р. в с.
Пустовойтівка на Роменщині, нині Сумська обл.)

кошти він збудував церкву у Роменах, Петриківці, у козацькому Межигірському

монастирі під Києвом (церква Петра і Павла).

У 1773р. У рідному селі заклав дерев’яну церкву Святої трійці. У 90-х роках її рештки перенесені на острів Хортиця.

У 1760р. Подарував своєму селу
Пустовойтівка Євангеліє, яке коштувало
600 золотих карбованців
(за коня тоді давали 5 карбованців)

талановитого вожака козацтва.
За це російський уряд нагородив його золотою

медаллю з діамантами на Андріївській стрічці.

- У 1773р. – йому присвоїли російське звання “генерал-лейтенант”
Він був дуже мудрим, досвідченим воїном та вмілим хазяїном.
Неодноразово бував у столиці, на чолі козацьких посольств до імператора Петра ІІІ і Катерини ІІ.

-У 1773р. – Запорізькі козаки підтримали Пугачовське повстання.
Катерина ІІ остаточно вирішує покінчити з Запорізькою Січчю, однак загроза зі сторони Кримського Ханства не давала їй такої змоги.

При його отаманстві, землі Запорізької Січі охоплювали території сучасних Дніпропетровської та Херсонських областей.

така змога з’явилась. Конфронтація Запорізької Січі з Потьомкіним вирішила судьбу

козацтва.

За наказом Катерини ІІ – Потьомкіну доручалося знищити Запорізьку Січ. 100 тисячне військо рушило на козаків.

Для того щоб не проливати крові козаків та російських солдат (з якими бік обік воювали з Турками) запорізькі козаки, на чолі з П.І. Калнишевським добровільно здалися.

У 1775р. – Запорізька Січ перестала існувати. У віці 85 років Петра Калнишевського звинуватили у зраді і заслали на Соловки, у монастир на довічне ув’язнення .

Він жодного разу не прохав про помилування. В монастирі, в ув’язненні він пробув 25 років, переживши і Потьомкіна і Катерину ІІ

У 1801р. За наказом Олександра І його звільняють, але він не покинув монастир. За два роки після цього, у 1803 р. П.І. Калнишевський помер.
Був похований біля Преображенського собору при монастирі .

до ХХ століття знаходилося козацьке кладовище ХVIII ст. і діяла

Покровська церква.
Після створення Каховського водосховища, остання Запорізька Січ була затоплена.