Предмет : Тактика радіотехнічних військ

.
ВІЙСЬКОВИЙ ІНСТИТУТ
КИЇВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ
імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
КАФЕДРА ВТП
Тема 4: Підготовка

радіотехнічних підрозділів до бойового застосування.

до позицій РЛС, апаратури КЗА і засобів зв’язку, які знаходяться

на озброєнні підрозділів не ближче 5-10 км. від Державного кордону України (лінія фронту), великих адміністративних, промислових об’єктів, аеродромів і позицій зенітних ракетних дивізіонів.
Обрані основні позиції повинні:
забезпечувати повну реалізацію тактико-технічних можливостей РЛС, КЗА і засобів зв’язку;
виключити взаємне екранування розгорнутих РЛС у відповідальному секторі і можливість їх одночасного виходу з ладу при застосуванні противником звичайних засобів ураження;
забезпечувати маскування і інженерне обладнання з використанням захисних властивостей місцевості;
надійність безпосереднього прикриття і наземної оборони;
електромагнітну сумісність РЛС і засобів зв’язку;
можливість пересування на знову призначені позиції;
необхідне віддалення основної позиції від постійних ліній зв’язку і електропередач.

порядку і складу радіотехнічних з’єднань, підрозділів і зниження імовірності нанесення

удару по основній позиції.
Вони обладнуються на відстані не менше 1 км. від основних позицій. На хибних позиціях розгортаються елементи, що випромінюють, макети РЛС і засобів зв’язку та інші елементи бойового порядку радіотехнічного підрозділу. Кількість хибних позицій визначається виходячи з тактичної доцільності.
Досвід локальних конфліктів засвідчив, що найбільшої ефективності досягали ті хибні позиції, які мали загальне прикриття з бойової позиції.
Для створення резервного (прихованого) РЛП в рлр можуть облаштовуватися позиції резервних радіолокаційних взводів на відстані 800-2000 м від основних. На них розгортаються РЛС з радіовисотомірами та засобами зв’язку.
Запасні позиції радіотехнічних підрозділів вибираються на відстані не менше 5 км. від основних позицій і призначені для висування на них підрозділів як при підготовці, так і в ході бойових дій. Для кожного підрозділу завчасно вибираються дві-три запасні позиції, проводиться їх топогеодезична перевірка і обробка. Одна з запасних позицій обладнується в інженерному відношенні.

(КП) роти;
позиції РЛК (РЛС);
передавальний та приймальний радіопункти;
електростанції;
пост візуального спостереження (ПВС);
позиція

зенітно-кулеметної установки (ЗКУ) або ПЗРК;
сховища для особового складу і сімей
військовослужбовців;
укриття для техніки, інженерні споруди для охорони і
оборони роти;
2-3 запасні і 1-2 хибні позиції.

застосування.
Заняття 3 : Пересування (маневр) радіотехнічних підрозділів.



.

8

на пересування.

3.Вибір та розрахунок маршруту руху.

зусиль;
виводу військ з під ударів
противника.
За масштабом:
стратегічні;

оперативні;
тактичні.

За часом:
у мирний час;
з початком війни;
у ході війни.

За умовами:
вдень;
вночі;
в умовах обмеженої
видимості.

За напрямком:

з тилу до фронту;
від фронту у тил;
вздовж фронту.

Пересування військ – це їх переміщення із одного району в інший своїм ходом (маршем), залізничним, повітряним, морським, річковим транспортом, або комбінованим способом.

транспортом


комбіновано


річковим
транспортом


залізницею

ж почергово (в дві або більше черги) і вирішує наступні

завдання:

а) радіотехнічними батальйонами (ротами):
підсилення угрупування РТВ на основних напрямках в районах бойових дій ЗРВ та ВА;
відновлення боєздатності угрупування РТВ, порушеної в результаті ударів противника;
збільшення угрупування РТВ слідом за наступаючими військами фронту;
вивід підрозділів з-під ударів противника для збереження їх боєздатності.
б) радіолокаційними взводами:
зниження нижньої межі радіолокаційного поля угрупування РТВ на встановлених напрямках (рубежах);
підсилення угрупування РТВ в районах бойових дій ЗРВ та ВА;
відновлення боєздатності радіотехнічних підрозділів та інші задачі, що виникають в ході бойового застосування.

ц і ю п е р е с у

в а н н я :

Підготовку підрозділу до пересування

Підготовку маршрутів руху

ВКЛЮЧАЄ :

Контроль готовності до пересування

вироблення і прийняття рішення

доведення завдань до підлеглих

організацію взаємодії і управління

організацію ППО

проведення рекогносцировки

планування пересування

організацію всебічного забезпечення

про отримання завдання
Організує підготовку підрозділу та маршрутів руху
Усвідомлює завдання
Визначає першочергові

заходи які необхідно провести негайно і затверджує розрахунок часу

Оцінює обстановку.
Приймає та затверджує рішення (формулює задум; визначає завдання підлеглим; відпрацьовує основи взаємодії та управління; визначає заходи з всебічного забезпечення; визначає час готовності до маршу);
Доповідає старшому начальнику рішення.
Організує ППО, взаємодію, управління та всебічне забезпечення

Ставить завдання підлеглим

Керує процесом планування маршу

руху, протяжність, прохідність, умови здійснення маршу
Прогнозує рубежі і час можливої

зустрічі з противником, до яких дій бути готовим

Визначає місця і час привалів, час і порядок дозаправлення техніки,
харчування ОС

Оцінює маршові можливості штатних та приданих підрозділів

Визначає допустимі швидкості руху, дистанції між машинами

Розраховує час руху по ділянках маршруту

Оцінює характер місцевості, умови захисту і маскування в районах

Визначає обсяг інженерного устаткування районів розгортання

Визначає порядок спостереження та підтримання зв’язку

віддалення похідної охорони
Швидкість руху та дістанції між машинами
Порядок відбиття ударів

ЗПН і захист від ВТЗ

Порядок дій розвіддозору

Побудову бойового порядку та вид маневру при зустрічі з противником

Порядок подолання великих водних перешкод, гірських хребтів, районів руйнувань і зон зараження

забезпечення та захисту підрозділу
РІШЕННЯ НА МАРШ
В РІШЕННІ ВИЗНАЧАЄТЬСЯ:
Час готовності до

маршу

в похідному порядку, район призначення, час прибуття в район, до

яких дій бути готовим, вихідний пункт, пункти регулювання і час їх проходження, місця і час привалів, задум на марш.

Бойовий наказ на марш включає

Відомості про повітряного противника.

1

Завдання сусідів.

2

3

місця та порядок дозаправлення пальним

5

час готовності
до маршу;

порядок спостереження і зв’язку на марші, місце командира підрозділу та заступника.

6

7

НАКАЗУЮ:
А) Розвіддозору - склад, бойове завдання, час проходження ВП та ПР,
порядок доповіді про обстановку;
Б) Зенітному підрозділу - завдання, порядок бойового чергування та ведення вогню по повітряним і наземним цілям;
В) Технічному замиканню - завдання на марш, місце в похідній колоні;

4

сигнали оповіщення
Організація ППО
Організація інженерного забезпечення
Організація хімічного забезпечення
Час, місце й обсяг

ТО, порядок евакуації та ремонту ОВТ, розміри та строки створення запасів, боєприпасів, ПММ, продовольства, медичного майна та інших МТЗ, норми витрат, порядок поповнення, організація харчування.

Заходи дотримання режиму світлового, звукового та теплового маскування, поведінки ОС.

2/7

МТЗ
Проводиться технічне обслуговування озброєння і техніки
Здійснюється евакуація поранених та хворих,

надлишку майна

Здійснюється евакуація несправного озброєння і техніки

Організується підготовка підрозділу до маршу

Контролюється вихід рекогн.
групи

2/8

засобах, бойових машинах або в пішому порядку з метою виходу

до встановленого часу в призначений район або на вказаний рубіж в повній бойовій готовності до виконання бойового завдання.

Протяжність маршруту в км.
(від ВП до дальнього пункту району розгортання)

Тривалість маршу
в годинах чи добах
(від часу проходження ВП до повного розгортання в районі)

Кількість маршрутів, що виділяються

Середня величина добового переходу (км)

Маршова швидкість руху військ
(км/год)

руху на ділянках маршруту; 3) середня швидкість руху; 4) розрахунок

глибини похідного порядку.

Із замислу командира підрозділу буде відомо:
побудова похідного порядку; 2) побудова бойового порядку під час нападу повітряного противником; 3) вихідний пункт; 4) пункти регулювання руху; 5) райони привалів та їх тривалість.

Із розпорядження командира частини будуть відомі:
1) новий район розгортання підрозділу; 2) час виходу в цей район; 3) до яких дій треба бути готовим; 4) маршрут висування; 5) засоби посилення.

Розрахунок маршу полягає у визначенні часу на рух, відпочинок і проходження похідними колонами підрозділів вихідного пункту та пунктів регулювання.

Для розрахунку маршу необхідні дані беруться:

де, D м – протяжність маршруту, км;
V к – швидкість пересування колони на маршруті, км/год;
t зг – час згортання і шикування у похідний порядок, год;
t бг – час розгортання в новому районів бойовий порядок, включення техніки і проведення ФК год;

t зм = Dм/Vк + t зг + t бг

194).
2. Ф.К Неупокоев “Противовоздушный бой”, М, 1989р. (стор. 225-240)
ЛІТЕРАТУРА: