2.Про нашу еру
Разделы презентаций
- Разное
- Английский язык
- Астрономия
- Алгебра
- Биология
- География
- Геометрия
- Детские презентации
- Информатика
- История
- Литература
- Математика
- Медицина
- Менеджмент
- Музыка
- МХК
- Немецкий язык
- ОБЖ
- Обществознание
- Окружающий мир
- Педагогика
- Русский язык
- Технология
- Физика
- Философия
- Химия
- Шаблоны, картинки для презентаций
- Экология
- Экономика
- Юриспруденция
Презентац ія на тему : КАЛЕНДАР ТА ЙОГО ТИПИ
Содержание
- 1. Презентац ія на тему : КАЛЕНДАР ТА ЙОГО ТИПИ
- 2. План1.Місячний ,місячно – сонячний і сонячний календарі
- 3. Календарем прийнято називати певну систему лічби проміжків
- 4. Сплачували проценти за борги.Астрономічними прообразами календарних одиниць
- 5. Залежно від своїх традицій ,способу життя і
- 6. Місячний , місячно – сонячний і сонячний
- 7. 12 * 29,53059 доби = 354,367 доби.Число
- 8. Щоб урвхувати це,потрібно в продовж кожних тридцяти
- 9. Для узгодження трвалості сонячного та місячного року
- 10. За кожні 19 років вставляли додатковий 13-й
- 11. Однаек через кожні 216 років конкретна
- 12. На підставі місячно – сонячного календаря проводять
- 13. У сонячни календарях за основу
- 14. Оскільки тоді вже було відомо , що
- 15. Різниця не велика , але за кожні
- 16. До середини шістнадцятого ст. Дата
- 17. Вважалося , мабуть, що дата дня
- 18. У 1582 р. Римський
- 19. Середня тривалість року григоріанського
- 20. Про нашу еру. У своїй практичній діяльності
- 21. Та чи інша система
- 22. Історія показує , що початковим
- 23. Головне , щоб рахунок років від обраного
- 24. Є системи,які можна досліджувати , вимірювати ,
- 25. Календар визначає систему обчислення часу , засновану
- 26. Календарні роки містять ціле число діб –
- 27. Народний календарВідбиває значення про повторюваність явищ у
- 28. У народному календарі відбито сільськогосподарський досвід ,
- 29. Наприкінці підручника ви знайдете додаток “Народний прогностик”
- 30. Спостерігаючи за переміщенням Сонця по небу ,
- 31. Слайд 31
- 32. Вони ( і незалежно від них єгиптяни
- 33. Для відліку днів , місяців і років
- 34. Юліанський календарЮліанський календар , затверджений римським імператором
- 35. Григоріанський календарЙого названо на честь Папи Римського
- 36. Інші народи розробили власні календарі , деякі з них використовуються і зараз.
- 37. Китайський календарКитайський календар заснований на русі Місяця
- 38. Всесвіт Подивись на нічне небо – на
- 39. Усі ці зорі та планети , зокрема
- 40. У ньому безліч зір. Найближча до нас
- 41. Слайд 41
- 42. Ацтеки в Центральній Амереці розробили точний календар
- 43. Слайд 43
- 44. Простір і часТисячі галактик , зір і
- 45. Вивчення і зір і планет почалося тоді,
- 46. Згодом ученні зясували , з чого складаються
- 47. Майже всі обєкти у Всесвіті дуже віддалені
- 48. Рентгенівські та інфрачервоних променях ,а також у
- 49. Скачать презентанцию
План1.Місячний ,місячно – сонячний і сонячний календарі
Слайды и текст этой презентации
Слайд 3Календарем прийнято називати певну систему лічби проміжків часу з поділом
їх на окремі періоди – роки, місяці, тижні, дні.
Слово” календар
“ походить від латинських слів “калео”-”проголошую” і “календаріум”- “боргова книга”.Перше нагадує про те, що в Давньому Римі (звідки до нас прийшов наш календар )початок кожного місяця проголошувався окремо , а друге – що там першого числа кожного місяця 
Слайд 4Сплачували проценти за борги.
Астрономічними прообразами календарних одиниць – місяця і
роки – стали відповідно тривалості синодичного місяця S = 29,53059
доби і тропічного року Т = 365,24220 доби.
Слайд 5Залежно від своїх традицій ,способу життя і релігійних уявлень люди
в давнину розробили різні типи календарів : місячні , місячно
– сонячні та сонячні.
Слайд 6Місячний , місячно – сонячний і сонячний календарі.
У місячному календарі рік складається з 12 календарних місяців.В давнину
лічбу днів у новому місяці починали від першої появи вузького серпа Місяця на вечірньому небі ; тривалість місяця порівнювалась зі зміною фаз Місяця.Відповідна цьому тривалість астрономічного місячного року дорівнює
Слайд 712 * 29,53059 доби = 354,367 доби.Число 354 можна подати
так:6*30+6*29.Тобто можна ввести календарний рік тривалістю 6 місяців по 29
діб.А щоб початок календарного місяця якомога точніше збігався з новомісячним ,ці місяці повинні чергуватися . В середньому за кожні три роки із залишку в 0,367 доби накопичується трохи більше однієї доби.
Слайд 8Щоб урвхувати це,потрібно в продовж кожних тридцяти років 11 разів
рівномірн о додавати по одному дню.Рік,який містить 354 діб ,прийнято
називати простий ,а рік у 355 діб – подовженим або високосним .Місячний календар використовується в країнах ,де сповідується іслам.
Слайд 9Для узгодження трвалості сонячного та місячного року використовують місячно –
сонячні календарі.У таких календарях менші проміжки часу (місяці) вимірюють за
місяцями фаз Місяця (календарні місяці налічують 30 і 29 діб).Але оскільки 12 таких місяців – це 354 доби, тоді як тропічний рік на 11 діб довший , в лічбу місяців у році найчастіше 7 разів
Слайд 10За кожні 19 років вставляли додатковий 13-й місяць .Бо 19
тропічних років практично рівні 235 синодичних місяцям – це так
званий метонів цикл .Тож , як це видно з Таблиці “дати нового місяця” (див.Додатки) , через кожні 19 років ті ж самі фази Місяця приходяться на ті самі календарні числа.
Слайд 11 Однаек через кожні 216 років конкретна фа Місяця зміщується
по датах нового календаря на одну добу в перед (
від, скажімо , 21 березня до 22 )Місячно – сонячний календар офіційно використовується лише в Ізраїлі.
Слайд 12На підставі місячно – сонячного календаря проводять обчислення дат християньської
Пасхи і пов’язаних з нею інших свят ( Вознесення ,
трійці). В минулому ж повсюдно був найбільш уживаним.
Слайд 13 У сонячни календарях за основу обліку часу
беруть зміну пір року , тоді як на зміну фаз
Місяця не зважають . Пнршоосновою нашого сонячного календаря був юліанській календар ,за провадженний 1 січня 45 р. До. Н. Е. Римським політичним діячем і верховним жерцем Юлієм Цезарем.
Слайд 14Оскільки тоді вже було відомо , що сонячний рік містить
близько 365,25 доби , у цьому календарі три з кожних
чотирьох років були простим і мали по 365 діб , а четвертий - висосний 366 діб . У порівнянні з тронічним роком снрндній рік юліанського календаря був довшим лише на 0,0078 доби.
Слайд 15Різниця не велика , але за кожні 128 років з
цих частинок нагромаджувалася ціла доба. Отже , якщо у 300
р.н.е. Весняне рівнодення припадало на 21 березня , то через 128 років - на 20 , ще через 128 років - на 19 і т.д.
Слайд 16 До середини шістнадцятого ст. Дата весняного рівнодення змістилася
вже на 10 діб і припадала на 1 березня. З
датою весняного рівнодення пов’ язане найбільше християнське свято - Пасха . На Нікейському (325 р) церковному соборі було прийнято святкувати її в нійближчу неділлю після повні , яка настала після весняного рівнодення.
Слайд 17 Вважалося , мабуть, що дата дня весняного рівнодення зберігається
“назавжди “ .Та оскільки справжнє весняне рівнодення поступово зміщувалося в
бік 1 березня , то створилася така ситуація : якщо , у XXVI ст. Повня випадала на 18 березня , весняною вважали не її , а настунну - 17 квітня . Отже, свято Пасхи зсувалося в бік літа.
Слайд 18 У 1582 р. Римський папа Григорій XIII
здійснив реформу календаря. Щоб поврнути весняне рівнодення з 11
на 21 березня , з лічби днів було вилучено 10 діб : після 4 жовтня 1582 р. Настало не 5 , а 15 жовтня . І щоб надалі така помилка не виникала , було прийнято з кожних 400 років вилучати три доби : столітні роки , число сотень яких не ділиться без остачі на 4 , вважають простими - по 365 діб (такими були роки 1700 , 1800 , 1900 і буде 2100 –й ).Цей виправлений календар отримав назву григоріанський або нового стилю.
Слайд 19 Середня тривалість року григоріанського календаря (за 400
років ) становить 365,2425 доби , що лише на 26
с неревищує тривалість тропічного року.Тому і похибка на одну добу накопичується в цьому календарі приблизно за 3 300 років. Отже , григоріанський календар загалом точно відображає астрономічні події , хоча упродовж 400 років вксняне рівнодення у ньому припадає на дати 19 , 20 і 21 березня.
Слайд 20Про нашу еру.
У своїй практичній діяльності людина потребує певної
системи обліку років.При цьому немає історичного значення , який рік
у цій системі було названо пнршим.
Слайд 21 Та чи інша система лічби років має
назву ера . Інакше , ерою названо всю сукупність років
, відлічених від певної початкової точки , що зветься епохою ( з грец. “епохе” – зупинка).
Слайд 22 Історія показує , що початковим моментом може бути
подія реальна ( початок царювання якгось імператора , війна ,
стихійне лихо ) або вигадана , легенда , часто пов’язана з релігійним віруваннями. Взагалі кажучи , для лічби років не має ніякого значення навіть те , чи дата події вказана правильно, чи помилкою.
Слайд 23Головне , щоб рахунок років від обраного моменту проводится неперервно
, без пропусків і повторень. Лічбу років “від Різдва
Христового 2 (насправді - “від втілення Господа” , тобто від свята Благовіщення), яку ми називаємо н а ш о ю е р о ю , запровадив у 525 р. Римський монах Діонис Малий , який складав у той час нові таблиці дат Пасхи.
Слайд 24Є системи,які можна досліджувати , вимірювати , змінювати.До деяких із
них можна навіть доторкнутися . Це матеріальні системи . Але
вам відомі й системи , створені свідомістю людини : природничо – наукова картина світу , образ природи; системи літочислення – календар , народний календар.Це не матеріальні смстеми ,які теж мають велику роль у житті людини.
Слайд 25Календар визначає систему обчислення часу , засновану на періодичності явищ
природи.
Ми користуємося григоріанським астрономічним календарем.Він складається на кожний
рік і базується на обертанні Землі навколо Сонця.Період її обертання становить близько 365 діб 6 год. 
Слайд 26Календарні роки містять ціле число діб – 365 або 366
(у кожному четвертому році , який називають високосним ) .
Рік складаєтся з 12- ти місяців , кількість днів у них коливається від 28 до 31. Доба як міра часу мвє 24 години , година 60 хвилин , хвилина – 60 секунд. Проміжна одиниця вимірюваня часу між добою і місяцем – семиденний тиждень.
Слайд 27Народний календар
Відбиває значення про повторюваність явищ у природі та їх
звязок із життєдіяльністю людини. Цим календарем ви користувалися , починаючи
з першого класу. Особливе значення народний календар має при проведенні уроків серед природи , значна частина яких збігається з народними святами.
Слайд 28У народному календарі відбито сільськогосподарський досвід , народні звичаї ,
створені віками норм поведінки людей , правила виховання дітей ,
національні особливості народу.
Слайд 29Наприкінці підручника ви знайдете додаток “Народний прогностик” , у якому
подано відомості про деякі свята нашого народу і повязані з
ними прикмети та звичаї
Слайд 30Спостерігаючи за переміщенням Сонця по небу , давні цивілізації упорядкували
своє повсякденне життя. Вавилоняни до 2400 р. до н. е.
Розділили рік на 12 рівних частин , а доба – на 24години.
Слайд 32Вони ( і незалежно від них єгиптяни ) обчислили ,
що рік триває 365 днів і 6 годин , що
дуже близько до справжньої його тривалості , яка становить 365 днів , 6годин , 41 хвилину і 59 секунд.
Слайд 33Для відліку днів , місяців і років було створено календарі
. За ними відзначилися особливі дні відпочинку і свята ,
а також планувалися сільськогосподарські роботи , зокрема посів і збирання врожаю.
Слайд 34Юліанський календар
Юліанський календар , затверджений римським імператором Юлієм Цезарем ,
було введенно у 1582 році було введено новий григоріанський калндар.
Слайд 35Григоріанський календар
Його названо на честь Папи Римського Григорія ХІІІ .
Ним ми користуємся і тепер . Коли його запровадили у
Великобританії в 1752 році , 11 днів довелося пропустити . День , який настає після 4 вересня , щоб виправити відставання календаря від астрономічного часу.
Слайд 37Китайський календар
Китайський календар заснований на русі Місяця і включає 60-
літній цикл. Проте григоріанський календр визнано як міжнародний стандарт.
Слайд 38Всесвіт
Подивись на нічне небо – на його чорному оксаимті
мерехтять і переливаються тисячі вогників . Насправді деякі з них
– планети , як і наша Земля . Інші – групи зір , віддалних від нас мільйони кілометрів.
Слайд 39Усі ці зорі та планети , зокрема Земля і Сонце
, і навколишній космічний простір складають Всесвіт.Всесвіт набагато більший ,
ніж люди можуть собі уявити.
Слайд 40У ньому безліч зір. Найближча до нас зоря – Проксима
Центавра – розміщена на відстанні приблизно 40 трильйонів кілометрів. Установлені
на Землі й у космосі телескопи продовжують знаходити все нові й нові зорі в космічних глибинах.
Слайд 42Ацтеки в Центральній Амереці розробили точний календар понад 500років тому
. У центрікалендаря було висічено лик ацтекського бога Сонця ,
Тецкатліпокі , а довкола нього по колу розміщено висічені на камені позначення днів року.
Слайд 44Простір і час
Тисячі галактик , зір і планет , видимих
із Землі , - це лише незначна частка мільярдів обєктів
, що формують Всесвіт .Астрономія – це наука , що вивчає Всесвіт і зміни в ньому з плином часу.
Слайд 45Вивчення і зір і планет почалося тоді, відколи перші люди
почали вдивлятися в нічне небо . Вони намагалися збагнути природу
побачених там яскравмх цяток , обєднавши їх у сузіря . Спостерігаючи рух Місяця і планет ,вони створили перші уявлення про Всесвіт.
Слайд 46Згодом ученні зясували , з чого складаються зорі , як
вони утворюються , розвиваються і помирають.Біьшість учених переконана , що
Всесвіт зародився в результаті Великого Вибуху – з тієї миті , коли виникла матерія і почався відлік часу.
Слайд 47Майже всі обєкти у Всесвіті дуже віддалені від Землі, і
навряд чи людина зможе колись їх відвідати . Астрономи застосовують
телескопи, встановленні на Землі або виведені на орбіту , щоб збирати інформацію , яка міститься у видому світлі
Слайд 48Рентгенівські та інфрачервоних променях ,а також у радіовипромінюванні , поширюваних
цими далекими обєктами. Космічні зонди досягли деяких планет , комет
й астероїдів , і 12 астронавтів побувало на місяці . Астрономи й астрофізики відкривають нові космічні обєкти і дізнаються про нові подробиці вже відомих.
