Разделы презентаций


Презентац ія на тему : КАЛЕНДАР ТА ЙОГО ТИПИ презентация, доклад

Содержание

План1.Місячний ,місячно – сонячний і сонячний календарі

Слайды и текст этой презентации

Слайд 1Презентація на тему : КАЛЕНДАР ТА ЙОГО ТИПИ

Презентація на тему : КАЛЕНДАР ТА ЙОГО ТИПИ

Слайд 2План
1.Місячний ,місячно – сонячний і сонячний календарі


2.Про нашу еру
План1.Місячний ,місячно – сонячний і сонячний календарі

Слайд 3Календарем прийнято називати певну систему лічби проміжків часу з поділом

їх на окремі періоди – роки, місяці, тижні, дні.
Слово” календар

“ походить від латинських слів “калео”-”проголошую” і “календаріум”- “боргова книга”.Перше нагадує про те, що в Давньому Римі (звідки до нас прийшов наш календар )початок кожного місяця проголошувався окремо , а друге – що там першого числа кожного місяця
Календарем прийнято називати певну систему лічби проміжків часу з поділом їх на окремі періоди – роки, місяці,

Слайд 4Сплачували проценти за борги.
Астрономічними прообразами календарних одиниць – місяця і

роки – стали відповідно тривалості синодичного місяця S = 29,53059

доби і тропічного року Т = 365,24220 доби.
Сплачували проценти за борги.Астрономічними прообразами календарних одиниць – місяця і роки – стали відповідно тривалості синодичного місяця

Слайд 5Залежно від своїх традицій ,способу життя і релігійних уявлень люди

в давнину розробили різні типи календарів : місячні , місячно

– сонячні та сонячні.
Залежно від своїх традицій ,способу життя і релігійних уявлень люди в давнину розробили різні типи календарів :

Слайд 6Місячний , місячно – сонячний і сонячний календарі.

У місячному календарі рік складається з 12 календарних місяців.В давнину

лічбу днів у новому місяці починали від першої появи вузького серпа Місяця на вечірньому небі ; тривалість місяця порівнювалась зі зміною фаз Місяця.
Відповідна цьому тривалість астрономічного місячного року дорівнює
Місячний , місячно – сонячний і сонячний календарі.   У місячному календарі рік складається з 12

Слайд 712 * 29,53059 доби = 354,367 доби.Число 354 можна подати

так:6*30+6*29.Тобто можна ввести календарний рік тривалістю 6 місяців по 29

діб.А щоб початок календарного місяця якомога точніше збігався з новомісячним ,ці місяці повинні чергуватися . В середньому за кожні три роки із залишку в 0,367 доби накопичується трохи більше однієї доби.
12 * 29,53059 доби = 354,367 доби.Число 354 можна подати так:6*30+6*29.Тобто можна ввести календарний рік тривалістю 6

Слайд 8Щоб урвхувати це,потрібно в продовж кожних тридцяти років 11 разів

рівномірн о додавати по одному дню.Рік,який містить 354 діб ,прийнято

називати простий ,а рік у 355 діб – подовженим або високосним .Місячний календар використовується в країнах ,де сповідується іслам.
Щоб урвхувати це,потрібно в продовж кожних тридцяти років 11 разів рівномірн о додавати по одному дню.Рік,який містить

Слайд 9Для узгодження трвалості сонячного та місячного року використовують місячно –

сонячні календарі.У таких календарях менші проміжки часу (місяці) вимірюють за

місяцями фаз Місяця (календарні місяці налічують 30 і 29 діб).Але оскільки 12 таких місяців – це 354 доби, тоді як тропічний рік на 11 діб довший , в лічбу місяців у році найчастіше 7 разів
Для узгодження трвалості сонячного та місячного року використовують місячно – сонячні календарі.У таких календарях менші проміжки часу

Слайд 10За кожні 19 років вставляли додатковий 13-й місяць .Бо 19

тропічних років практично рівні 235 синодичних місяцям – це так

званий метонів цикл .Тож , як це видно з Таблиці “дати нового місяця” (див.Додатки) , через кожні 19 років ті ж самі фази Місяця приходяться на ті самі календарні числа.
За кожні 19 років вставляли додатковий 13-й місяць .Бо 19 тропічних років практично рівні 235 синодичних місяцям

Слайд 11 Однаек через кожні 216 років конкретна фа Місяця зміщується

по датах нового календаря на одну добу в перед (

від, скажімо , 21 березня до 22 )
Місячно – сонячний календар офіційно використовується лише в Ізраїлі.
Однаек через кожні 216 років конкретна фа Місяця зміщується по датах нового календаря на одну добу

Слайд 12На підставі місячно – сонячного календаря проводять обчислення дат християньської

Пасхи і пов’язаних з нею інших свят ( Вознесення ,

трійці). В минулому ж повсюдно був найбільш уживаним.
На підставі місячно – сонячного календаря проводять обчислення дат християньської Пасхи і пов’язаних з нею інших свят

Слайд 13 У сонячни календарях за основу обліку часу

беруть зміну пір року , тоді як на зміну фаз

Місяця не зважають . Пнршоосновою нашого сонячного календаря був юліанській календар ,за провадженний 1 січня 45 р. До. Н. Е. Римським політичним діячем і верховним жерцем Юлієм Цезарем.
У сонячни календарях за основу обліку  часу беруть зміну пір року , тоді як

Слайд 14Оскільки тоді вже було відомо , що сонячний рік містить

близько 365,25 доби , у цьому календарі три з кожних

чотирьох років були простим і мали по 365 діб , а четвертий - висосний 366 діб . У порівнянні з тронічним роком снрндній рік юліанського календаря був довшим лише на 0,0078 доби.
Оскільки тоді вже було відомо , що сонячний рік містить близько 365,25 доби , у цьому календарі

Слайд 15Різниця не велика , але за кожні 128 років з

цих частинок нагромаджувалася ціла доба. Отже , якщо у 300

р.н.е. Весняне рівнодення припадало на 21 березня , то через 128 років - на 20 , ще через 128 років - на 19 і т.д.
Різниця не велика , але за кожні 128 років з цих частинок нагромаджувалася ціла доба. Отже ,

Слайд 16 До середини шістнадцятого ст. Дата весняного рівнодення змістилася

вже на 10 діб і припадала на 1 березня. З

датою весняного рівнодення пов’ язане найбільше християнське свято - Пасха . На Нікейському (325 р) церковному соборі було прийнято святкувати її в нійближчу неділлю після повні , яка настала після весняного рівнодення.
До середини шістнадцятого ст. Дата весняного рівнодення змістилася вже на 10 діб і припадала на

Слайд 17 Вважалося , мабуть, що дата дня весняного рівнодення зберігається

“назавжди “ .Та оскільки справжнє весняне рівнодення поступово зміщувалося в

бік 1 березня , то створилася така ситуація : якщо , у XXVI ст. Повня випадала на 18 березня , весняною вважали не її , а настунну - 17 квітня . Отже, свято Пасхи зсувалося в бік літа.
Вважалося , мабуть, що дата дня весняного рівнодення зберігається “назавжди “ .Та оскільки справжнє весняне рівнодення

Слайд 18 У 1582 р. Римський папа Григорій XIII

здійснив реформу календаря. Щоб поврнути весняне рівнодення з 11

на 21 березня , з лічби днів було вилучено 10 діб : після 4 жовтня 1582 р. Настало не 5 , а 15 жовтня . І щоб надалі така помилка не виникала , було прийнято з кожних 400 років вилучати три доби : столітні роки , число сотень яких не ділиться без остачі на 4 , вважають простими - по 365 діб (такими були роки 1700 , 1800 , 1900 і буде 2100 –й ).Цей виправлений календар отримав назву григоріанський або нового стилю.
У 1582 р. Римський папа Григорій XIII  здійснив реформу календаря. Щоб поврнути весняне

Слайд 19 Середня тривалість року григоріанського календаря (за 400

років ) становить 365,2425 доби , що лише на 26

с неревищує тривалість тропічного року.Тому і похибка на одну добу накопичується в цьому календарі приблизно за 3 300 років. Отже , григоріанський календар загалом точно відображає астрономічні події , хоча упродовж 400 років вксняне рівнодення у ньому припадає на дати 19 , 20 і 21 березня.
Середня тривалість року григоріанського календаря (за 400 років ) становить 365,2425 доби , що

Слайд 20Про нашу еру.
У своїй практичній діяльності людина потребує певної

системи обліку років.При цьому немає історичного значення , який рік

у цій системі було названо пнршим.
Про нашу еру. У своїй практичній діяльності людина потребує певної системи обліку років.При цьому немає історичного значення

Слайд 21 Та чи інша система лічби років має

назву ера . Інакше , ерою названо всю сукупність років

, відлічених від певної початкової точки , що зветься епохою ( з грец. “епохе” – зупинка).
Та чи інша система лічби років має назву ера . Інакше , ерою названо

Слайд 22 Історія показує , що початковим моментом може бути

подія реальна ( початок царювання якгось імператора , війна ,

стихійне лихо ) або вигадана , легенда , часто пов’язана з релігійним віруваннями. Взагалі кажучи , для лічби років не має ніякого значення навіть те , чи дата події вказана правильно, чи помилкою.
Історія показує , що початковим моментом може бути подія реальна ( початок царювання якгось імператора

Слайд 23Головне , щоб рахунок років від обраного моменту проводится неперервно

, без пропусків і повторень. Лічбу років “від Різдва

Христового 2 (насправді - “від втілення Господа” , тобто від свята Благовіщення), яку ми називаємо н а ш о ю е р о ю , запровадив у 525 р. Римський монах Діонис Малий , який складав у той час нові таблиці дат Пасхи.
Головне , щоб рахунок років від обраного моменту проводится неперервно , без пропусків і повторень. Лічбу років

Слайд 24Є системи,які можна досліджувати , вимірювати , змінювати.До деяких із

них можна навіть доторкнутися . Це матеріальні системи . Але

вам відомі й системи , створені свідомістю людини : природничо – наукова картина світу , образ природи; системи літочислення – календар , народний календар.Це не матеріальні смстеми ,які теж мають велику роль у житті людини.
Є системи,які можна досліджувати , вимірювати , змінювати.До деяких із них можна навіть доторкнутися . Це матеріальні

Слайд 25Календар визначає систему обчислення часу , засновану на періодичності явищ

природи.
Ми користуємося григоріанським астрономічним календарем.Він складається на кожний

рік і базується на обертанні Землі навколо Сонця.Період її обертання становить близько 365 діб 6 год.
Календар визначає систему обчислення часу , засновану на періодичності явищ природи.  Ми користуємося григоріанським астрономічним календарем.Він

Слайд 26Календарні роки містять ціле число діб – 365 або 366

(у кожному четвертому році , який називають високосним ) .

Рік складаєтся з 12- ти місяців , кількість днів у них коливається від 28 до 31. Доба як міра часу мвє 24 години , година 60 хвилин , хвилина – 60 секунд. Проміжна одиниця вимірюваня часу між добою і місяцем – семиденний тиждень.
Календарні роки містять ціле число діб – 365 або 366 (у кожному четвертому році , який називають

Слайд 27Народний календар
Відбиває значення про повторюваність явищ у природі та їх

звязок із життєдіяльністю людини. Цим календарем ви користувалися , починаючи

з першого класу. Особливе значення народний календар має при проведенні уроків серед природи , значна частина яких збігається з народними святами.
Народний календарВідбиває значення про повторюваність явищ у природі та їх звязок із життєдіяльністю людини. Цим календарем ви

Слайд 28У народному календарі відбито сільськогосподарський досвід , народні звичаї ,

створені віками норм поведінки людей , правила виховання дітей ,

національні особливості народу.
У народному календарі відбито сільськогосподарський досвід , народні звичаї , створені віками норм поведінки людей , правила

Слайд 29Наприкінці підручника ви знайдете додаток “Народний прогностик” , у якому

подано відомості про деякі свята нашого народу і повязані з

ними прикмети та звичаї
Наприкінці підручника ви знайдете додаток “Народний прогностик” , у якому подано відомості про деякі свята нашого народу

Слайд 30Спостерігаючи за переміщенням Сонця по небу , давні цивілізації упорядкували

своє повсякденне життя. Вавилоняни до 2400 р. до н. е.

Розділили рік на 12 рівних частин , а доба – на 24години.
Спостерігаючи за переміщенням Сонця по небу , давні цивілізації упорядкували своє повсякденне життя. Вавилоняни до 2400 р.

Слайд 32Вони ( і незалежно від них єгиптяни ) обчислили ,

що рік триває 365 днів і 6 годин , що

дуже близько до справжньої його тривалості , яка становить 365 днів , 6годин , 41 хвилину і 59 секунд.
Вони ( і незалежно від них єгиптяни ) обчислили , що рік триває 365 днів і 6

Слайд 33Для відліку днів , місяців і років було створено календарі

. За ними відзначилися особливі дні відпочинку і свята ,

а також планувалися сільськогосподарські роботи , зокрема посів і збирання врожаю.
Для відліку днів , місяців і років було створено календарі . За ними відзначилися особливі дні відпочинку

Слайд 34Юліанський календар
Юліанський календар , затверджений римським імператором Юлієм Цезарем ,

було введенно у 1582 році було введено новий григоріанський калндар.

Юліанський календарЮліанський календар , затверджений римським імператором Юлієм Цезарем , було введенно у 1582 році було введено

Слайд 35Григоріанський календар
Його названо на честь Папи Римського Григорія ХІІІ .

Ним ми користуємся і тепер . Коли його запровадили у

Великобританії в 1752 році , 11 днів довелося пропустити . День , який настає після 4 вересня , щоб виправити відставання календаря від астрономічного часу.
Григоріанський календарЙого названо на честь Папи Римського Григорія ХІІІ . Ним ми користуємся і тепер . Коли

Слайд 36Інші народи розробили власні календарі , деякі з них використовуються

і зараз.

Інші народи розробили власні календарі , деякі з них використовуються і зараз.

Слайд 37Китайський календар
Китайський календар заснований на русі Місяця і включає 60-

літній цикл. Проте григоріанський календр визнано як міжнародний стандарт.

Китайський календарКитайський календар заснований на русі Місяця і включає 60- літній цикл. Проте григоріанський календр визнано як

Слайд 38Всесвіт
Подивись на нічне небо – на його чорному оксаимті

мерехтять і переливаються тисячі вогників . Насправді деякі з них

– планети , як і наша Земля . Інші – групи зір , віддалних від нас мільйони кілометрів.
Всесвіт Подивись на нічне небо – на його чорному оксаимті мерехтять і переливаються тисячі вогників . Насправді

Слайд 39Усі ці зорі та планети , зокрема Земля і Сонце

, і навколишній космічний простір складають Всесвіт.Всесвіт набагато більший ,

ніж люди можуть собі уявити.
Усі ці зорі та планети , зокрема Земля і Сонце , і навколишній космічний простір складають Всесвіт.Всесвіт

Слайд 40У ньому безліч зір. Найближча до нас зоря – Проксима

Центавра – розміщена на відстанні приблизно 40 трильйонів кілометрів. Установлені

на Землі й у космосі телескопи продовжують знаходити все нові й нові зорі в космічних глибинах.
У ньому безліч зір. Найближча до нас зоря – Проксима Центавра – розміщена на відстанні приблизно 40

Слайд 42Ацтеки в Центральній Амереці розробили точний календар понад 500років тому

. У центрікалендаря було висічено лик ацтекського бога Сонця ,

Тецкатліпокі , а довкола нього по колу розміщено висічені на камені позначення днів року.
Ацтеки в Центральній Амереці розробили точний календар понад 500років тому . У центрікалендаря було висічено лик ацтекського

Слайд 44Простір і час
Тисячі галактик , зір і планет , видимих

із Землі , - це лише незначна частка мільярдів обєктів

, що формують Всесвіт .
Астрономія – це наука , що вивчає Всесвіт і зміни в ньому з плином часу.
Простір і часТисячі галактик , зір і планет , видимих із Землі , - це лише незначна

Слайд 45Вивчення і зір і планет почалося тоді, відколи перші люди

почали вдивлятися в нічне небо . Вони намагалися збагнути природу

побачених там яскравмх цяток , обєднавши їх у сузіря . Спостерігаючи рух Місяця і планет ,вони створили перші уявлення про Всесвіт.
Вивчення і зір і планет почалося тоді, відколи перші люди почали вдивлятися в нічне небо . Вони

Слайд 46Згодом ученні зясували , з чого складаються зорі , як

вони утворюються , розвиваються і помирають.Біьшість учених переконана , що

Всесвіт зародився в результаті Великого Вибуху – з тієї миті , коли виникла матерія і почався відлік часу.
Згодом ученні зясували , з чого складаються зорі , як вони утворюються , розвиваються і помирають.Біьшість учених

Слайд 47Майже всі обєкти у Всесвіті дуже віддалені від Землі, і

навряд чи людина зможе колись їх відвідати . Астрономи застосовують

телескопи, встановленні на Землі або виведені на орбіту , щоб збирати інформацію , яка міститься у видому світлі
Майже всі обєкти у Всесвіті дуже віддалені від Землі, і навряд чи людина зможе колись їх відвідати

Слайд 48Рентгенівські та інфрачервоних променях ,а також у радіовипромінюванні , поширюваних

цими далекими обєктами. Космічні зонди досягли деяких планет , комет

й астероїдів , і 12 астронавтів побувало на місяці . Астрономи й астрофізики відкривають нові космічні обєкти і дізнаються про нові подробиці вже відомих.
Рентгенівські та інфрачервоних променях ,а також у радіовипромінюванні , поширюваних цими далекими обєктами. Космічні зонди досягли деяких

Обратная связь

Если не удалось найти и скачать доклад-презентацию, Вы можете заказать его на нашем сайте. Мы постараемся найти нужный Вам материал и отправим по электронной почте. Не стесняйтесь обращаться к нам, если у вас возникли вопросы или пожелания:

Email: Нажмите что бы посмотреть 

Что такое TheSlide.ru?

Это сайт презентации, докладов, проектов в PowerPoint. Здесь удобно  хранить и делиться своими презентациями с другими пользователями.


Для правообладателей

Яндекс.Метрика