Природо-охоронне законодавство

законодавство

числі й України) приєдналися до розробленої МСОП Всесвітньої стратегії охорони

природи, її теоретичною базою є розуміння того, що кожен вид організмів є необхідним і унікальним компонентом біосфери.

Міжнародний союз охорони природи

Про охорону земель
Про державний контроль за використанням

та охороною земель
Про екологічну експертизу
Про тваринний світ
Про рослинний світ
Про Червону книгу України
Про захист рослин
Про карантин рослин
Про природно-заповідний фонд України

епідемічного благополуччя населення
Про питну воду та питне водопостачання

Про відходи
Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку
Про поводження з радіоактивними відходами
Про металобрухт
Про об'єкти підвищеної небезпеки

кодекс України
Лісовий кодекс України
Кодекс України про

надра

комплексів або окремих видів організмів. На їхній території наукову та

інші види діяльності здійснюють з дотриманням вимог охорони довкілля.

стані весь її природний комплекс. Головні функції українських заповідників —

збереження генофонду флори і фауни, охорона непорушених чи малопорушених природних ділянок (еталонів природи), вивчення екології тварин і рослин, порівняння з природними комплексами суміжних територій (для прогнозування можливих змін у природних екосистемах під впливом діяльності людини).

типів людської діяльності та забруднення. На відміну від заповідників та

природних резервів, де заборонена майже будь-яка діяльність людини, однією з цілей створення національних парків є відпочинок, тому вони дозволяють відвідування туристів та перебування на своїй території за певними умовами.