Слайд 1Пряма і непряма мова, цитати, діалог
Виконала студентка групи АЗ-21
Б-ДДАТ
Николенко
Антоніна
Слайд 2План
1.Пряма і непряма мова як засоби передачі чужої мови.
2.Заміна прямої
мови непрямою.
3.Цитата як спосіб передачі чужої мови.
4.Діалог.
Слайд 3 Пряма і непряма мова як засоби
передачі чужої мови
Слайд 4РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ ПРИ ПРЯМІЙ МОВІ
Слайд 5Заміна прямої мови на непрямою
- Коли пряма мова виражена розповідним
реченням, то вона передається підрядним реченням із сполучником що: Я
сказав йому повчально: «Географію завжди треба, сину, добре знати» —> Він сказав сину, що географію завжди треба добре знати.
- Коли пряма мова виражає спонукання, просьбу або наказ, тоді вона замінюється підрядним реченням зі сполучником щоб або простим реченням з неозначеною формою дієслова: «Робіть, як ми домовились,» — порадив Гаврило. —> Гаврило порадив, щоб робили, як вони домовились.
- Коли пряма мова виражена питальним реченням, то вона замінюється підрядним за допомогою сполучників хто, що, куди, де тощо: «Оце увесь ар’єргард?» — сумно спитав командир. —> Командир сумно спитав, чи оце увесь ар’єргард.
Слайд 6ЦИТАТА ЯК СПОСІБ ПЕРЕДАЧІ ЧУЖОЇ МОВИ
Слайд 7т
Цитату можуть супроводжувати вставні слова, які вказують на джерело
думки: «Все йде, все минає» , за твердженням
Т. Шевченка.
Вказівку на джерело , яка стоїть безпосередньо після цитати , беруть у дужки : «Бути - значить виконувати обов’язок»
Слайд 8Діалог
Діало́г — двосторонній обмін інформацією між двома людьми в вигляді
питань та відповідей.
Слова кожної особи, яка бере участь у розмові,
називаються репліками.
Основними ознаками діалогу є: намір, цілеспрямованість, правила ведення розмови.
Слайд 9п
Кожну репліку діалогу записуємо з нового рядка, перед реплікою ставимо
тире.
Якщо перед реплікою стоять слова автора, після них ставимо двокрапку.
Якщо слова автора стоять після репліки, то після неї ставимо кому або знак оклику, чи знак питання, а потім — тире. Слова автора після репліки записуємо з малої літери.
Коли є діалог, то замість лапок ставиться тире. Кожна репліка починається з нового рядка, а розділові знаки в реченні ставляться такі само, як при прямій мові:
— Бабусю! — каже він. — Хотів я подивитися, чи дуже довгий світ.
— Гай-гай! Дивився б із воріт, а лізти високо малому не годиться.
6. Якщо репліки беруться в лапки і записуються підряд без слів автора, то між ними ставиться тире. «На добридень, ти моя голубонько!» — «На добридень, мій коханий друже!» — «Що сьогодні снилось тобі, любко?» — «Сон приснився, та дивненький дуже». — «Що ж за диво снилось тобі, мила?» — «Мені снились білії лелії..» — «Тішся, мила, бо лелія — квітка чистої та любої надії!».
Слайд 10Тестовий контроль
1.Що називається прямою мовою?
2.Якщо слова автора стоять
після прямої мови, між ними ставиться
а) двокрапка;
б) тире;
в) крапка з
комою.
3.Скласти й записати речення з прямою мовою перед словами автора.
4.При заміні прямої мови непрямою
а) слова автора стають головним реченням, а пряма мова – залежним;
б) пряма мова стає головним реченням, а слова автора залежним;
в) пряма мова і слова автора стають рівноправними частинами складного речення.
5.Подане речення з прямою мовою перебудувати на речення з непрямою мовою. А мати вийшла на поріг і мовила: “Вертайся, сину!”
6.Перепишіть, розставте пропущені розділові знаки.
1. А мати кличе нас Дивіться діти он воду із Дніпра веселка позича.
2. Я тобі і небо сину прихилила б каже мати.
7.Перебудуйте речення з непрямою мовою на речення з прямою.
1. Мати каже, що найбільше див у світі робиться на світанні.
2. І сонечко тихенько запитало, чи тепло у душі моїй сьогодні.
8.Перепишіть, розставте пропущені розділові знаки.
1. Свиня говорила Коли б мені крила то я б полетіла в блакить!
2. Ми в колективі дружнім жить не проти перемовлялись між собою Шпроти.