Роль хімії в медицині

зусиль цих двох напрямків людської діяльності і наук відбулися не

одразу. Ці науки пройшли довгий і складний шлях розвитку, перш ніж їм вдалося досягти успіху у вирішенні загальних задач. Хімія робила перші невпевнені кроки, коли медики вже мали у своєму розпорядженні цілий арсенал відомостей і спостережень і часто досить успішно справлялися з хворобами.

Лавуазьє
Д. І. Менделєєв

невидимих і лютих ворогів організму - мікробів, що викликають нагноєння

ран, загальне зараження крові, різні інфекційні захворювання. При цьому мова йшла не про спеціальний підбір речовин, що діють саме на даний вид мікроорганізмів, а про дезінфікуючий вплив, що губить усі мікроби. Поступово були закладені основи гігієни - області, у якій шляхи хімії і медицини зійшлися з великою користю для людства.

лікар І.Зиммельвейс, що зобов'язав сестер у пологовому будинку, де він

був головним лікарем, мити руки в розчині хлорного вапна. Смертність серед породілей відразу різко знизилася. Хімія допомогла медицині справитися з небезпечними ворогами - мікробами, яких, власне, ще ніхто як слід не знав, а багато хто взагалі не визнавав.

І.Зиммельвейс

розчини фенолу (карболової кислоти) для дезінфекції тканин під час операцій;

П. Кох користувався розчинами хлорної ртуті (сулеми), і тільки в 1909 р. Стреттон відкрив дезинфікуючі властивості розчинів йоду в спирті.

Д. Лістер

П. Кох

№ 914 (неосальварсан)

протизапальною і жарознижуючою.

болючих імпульсів на рівні закінчень чуттєвих нервів
Механізм протизапальної дії цих

препаратів зв'язують з їх антагонізмом з так званих речовин запалення.

В основі жарознижуючої властивості цих сполук лежать процеси інгібіювання (уповільнення) дії сполук (простагландини групи Е), що роблять пірогенний вплив на центр теплорегуляції гіпоталамуса.

сильних інгібіторів синтезу простагландинів. Він рідше, ніж інші саліцилати, робить

побічні ефекти на організм людини, однак тривале (особливо без контролю лікаря) його використання може привести до серйозних захворювань шлунково-кишкового тракту (виразки і кровотечі шлунка і т.д.).

(головний біль, радикуліти, міозити, невралгії, грипі, лихоманках, ревматизмі). У цих

препаратів більш виражений знеболюючий ефект; їх протизапальна дія невелика. Тривале застосування цих ліків може викликати гноблення процесів кровотворення.

перехворіли такими інфекційними захворюваннями, як грип, ангіна. Попередити ці й

інші інфекційні хвороби можна за допомогою антисептиків і дезинфікуючих засобів, знищивши мікроби на підступах до організму. Організму в боротьбі з проникаючими в нього хвороботворними мікроорганізмами допомагають хіміотерапевтичні засоби, що володіють антибактеріальною, противірусною, протигрибковою і іншою дією.
До антибактеріальних хіміотерапевтичних засобів у першу чергу відносяться сульфаніламідні препарати й антибіотики. Сульфаніламіди — перші антибактеріальні засоби, використані в боротьбі з такими хворобами, як ангіна, пневмонія, дифтерія, різні шлунково-кишкові захворювання (дизентерія й ін.). Вони ефективні в боротьбі і з пневмококами, менінгококами, гонококами.

Дякую за увагу.

Автор: Мельник Максим