Розвиток освіти і педагогічної думки в епоху українського Відродження

МЕМ-11м
Гера Вікторія
Міцяк Наталія

шкіл, у навчальній літературі, що з’являлася у той час, у

літературно-художніх, полемічних, історичних творах письменників, просвітителів і, передусім, діячів братських шкіл.
Важливою подією, що сприяла розвитку педагогічної думки та розповсюдженню навчальної літератури в Україні, став початок вітчизняного книгодрукування, основоположником якого є відомий просвітитель XVI ст. Іван Федоров (1510-1583 рр.). Він заснував у Львові першу в Україні типографію. Тут 1574 року видав "Апостол«.
Букварі, видані Федоровим, виконували крім навчальної і виховну функцію, оскільки їх зміст був спрямований проти католицизму, уніатства, соціального і національного поневолення.

Розвиток педагогічної думки

Це був перший друкований педагогічний твір в Україні.
Стефан і Лаврентій Зизанії (Кукіль)

– талановиті вчені, просвітителі, вони були серед засновників Львівської братської школи, працювали там учителями. Педагогічні погляди Лаврентія Зизанія викладені у його полемічних і навчальних творах, серед яких слід відзначити "Граматику словенську" (1569 р). Це була друга після "Адельфотесу" (1591 р.) слов’янська граматика.

соціального гноблення. Йому належать твори "Викриття диявола-самодержавця", "Послання князю Острозькому", "Суперечка мудрого латинника

з немудрим русином", де автор розглядав проблеми освіти і виховання у взаємозв’язку з іншими соціальними і політичними проблемами. Вишенський піддає різкій критиці єзуїтську систему виховання, виступає проти латинської системи освіти, вказує, що освіта повинна здобуватись рідною мовою і ґрунтуватися на традиціях рідної культури і народного виховання. 

греко-католицьку. Церковна унія визначала главою церкви Папу Римського. Уніати одержали

можливість зберегти в умовах латинізації і полонізації слов’янську мову у богослужінні та обряди православної церкви. Унія стала засобом захисту української мови, створила умови для появи національної інтелігенції, дала уніатські школи.
Уніатські школи орієнтувалися на західну педагогіку, хоч і давали непогані для того часу знання, але не користувалися великим авторитетом в українського населення. Навчання в них проводилося рідною мовою.
Деякі національно настроєні українські магнати відкривали у XVI ст. православні навчальні заклади. 

Розвиток шкільництва

які об’єднувалися з метою боротьби проти ополячення та окатоличення українського

населення.
Спочатку це були невеликі школи з одним учителем, який одночасно виконував обов’язки дяка та писаря братства. Шкільна кімната знаходилася у братському будинку. У зміст навчання входило читання, письмо, рахунок і вивчення катехізису. З посиленням національного і соціального гніту у першій пол. XVII ст. більшість братських шкіл перетворилися у школи підвищеного типу.

Виникнення і розвиток братських шкіл в Україні

братства, відкрита 1586 року, яка за організацією навчання і розпорядком

шкільного життя перевершила подібні західноєвропейські школи того часу. 
У вивченні мов братські школи, як правило, пройшли дві стадії: греко-слов’янську, потім – латино-польську. На першому місці завжди стояло вивчення слов’янської мови. На другому місці – грецької мови, оскільки вона давала змогу засвоювати на високому рівні античну наукову літературу.

шкільний" 1586 р. Він свідчить про демократичний устрій школи: навчалися діти різних

станів; відношення вчителя до дітей визначалось не за станом, а за успіхами у навчанні, ректор і вчителі вибирались на загальних зборах братства.

братських шкіл, використовувались елементи класної системи навчальних занять. Учні ділились на

групи: одні вчилися розпізнавати букви і склади, інші – читали і вчили напам’ять різні уроки, треті – вчилися пояснювати прочитане і розмірковувати. Цей досвід, очевидно, використав відомий чеський педагог Я.А.Коменський при обґрунтуванні класно-урочної системи навчання.
Спеціалісти прослідковують аналогію між статутом Львівської братсь­кої школи та твором Я.А.Коменського "Закони добре організованої школи".

крім "семи вільних мистецтв" вищих студій: філософії і богослов’я.
Серед перших

національних закладів вищого типу стали Острозька школа-академія та Києво-Могилянська академія.

Зародження вищої освіти в Україні

Україні.
Школа-академія в Острозі була організована князем К.Острозьким на його кошти

1576 року. Від самого початку заснування їй призначалась відповідальна політична роль – протистояти полонізаторському впливові на українську та білоруську молодь католицько-єзуїтських навчальних закладів. Тому в навчальному процесі багато уваги приділялося вихованню в учнів почуття патріотизму, любові до культури, мови, традицій свого народу.

Острозька школа-академія

талановитих вчених латинської, грецької, слов’янської мов, видатних математиків, астрономів, філософів.

Тут діяла друкарня І.Федорова (з 1577 р.). В Острозі Федоров надрукував понад 20 книг. Першим відомим на сьогодні друком, пов’язаним з Острогом, є друга його "Азбука" (1578 р.). Тут вийшла і знаменита перша "Біблія", написана церковнослов’янською мовою (1581 р.).

школі вивчали не тільки слов’янську, а й грецьку, латинську, польську

мови. У програму навчання Острозької школи також входили граматики цих мов та інші предмети "семи вільних мистецтв", головним чином – риторика, діалектика, астрономія. Школа брала під увагу також вивчення вищих студій, виходячи за рамки "семи вільних мистецтв", філософію і особливо богослов’я.

Лаврської шкіл.
В колегії існував поділ на класи. Всього нараховувалось 8

класів:
– підготовчий (фара або аналогія),
– три молодші (інфіма, граматика, синтаксис),
– два середніх (поетика і риторика),
– два старших (філософія і богослов’я)
Повний термін навчання становив 12 років, у всіх класах навчалися один рік, у класі філософії – два роки, богослов’я – чотири роки.

Києво-Могилянська академія

і богослови (студенти) домашніх вправ не виконували і екзаменів не

складали.
Києво-Могилянська колегія була загальноосвітнім всестановим закладом, в якому вчилися діти місцевої знаті, козаків, духівництва, міщан і селян. Тут вчилися український філософ, поет і педагог Григорій Сковорода, російський вчений Михайло Ломоносов
1701 року Петро I своїм указом надав колегії офіційний статус академії. Це робить її першим офіційно визнаним вищим навчальним закладом в Україні.