Слайд 1Розвиток освіти у ХІV-ХVI ст.
Учениця 12 групи
Довженко Олена
Слайд 2Передумови розвитку освіти
Розвиток освіти стимулювала політична ситуація: ополячення та
окатоличення українського народу.
Розуміючи, що це загрожує існуванню народу та
його культури. В освічених колах українців визрівало переконання в необхідності розвивати писемність, організовувати українські школи і друкарні, створювати підручники
Слайд 3Навчальні заклади
Початкові школи при церквах та монастирях
Протестантські, греко-католицькі, єзуїтські
школи
Слов’яно-греко-латинські школи
Братські школи
Слайд 4Львівська братська школа
Перша братська школа в Україні. Заснували її
бл. 1585 діячі Львівського братства Ю. Рогатинець, І. Рогатинець, І. Красовський,
Сюди приймали дітей
різних станів. Навчання проводилося тодішньою руською літературною мовою. Вивчали слов’янську, грецьку, латинську мови (риторика, граматика, піїтика), діалектику, а також арифметику, геометрію, астрономію, філософію, богослів’я, музику.
Слайд 5Луцька братська школа
Навчальний заклад був заснований Луцьким братством у
1617 році. Діяльну участь в її створенні брали Л. Древинський
і Д. Малинський. Статут школи засновувався на «Порядку шкільному» Львівської братської школи.
Тут високого рівня досягло викладання граматики, риторики і поетики, хорового співу. Ставили театральні спектаклі, окремі учні писали вірші українською літературною мовою того часу. Викладачами школи були ченці братського монастиря Є. Ілковський (керівник школи 1628), П. Босинський (бакалавр 1634),
Слайд 6Київська братська школа
Заснована у 1615 році Київським братством за зразком
єзуїтьских освітніх закладів
Київська братська школа була спробою православних міщан
Києва підняти на вищий рівень православну освіту
Матеріальну допомогу школі надавали Петро Сагайдачний та Галшка Гулевичівна, яка подарувала свій київський будинок та землю навколо нього Київському братству.
Слайд 7Вищі навчальні заклади
Острозька колегія
Києво-Могилянська колегія
Слайд 8Острозька колегія
Перший вищий навчальний заклад у Східній Європі. Заснований у
1576 князем Острозьким Костянтин-Василем в Острозі. Велику суму коштів на
розбудову академії надала його племінниця – княжна Гальшка Острозька.
Слайд 9В основу діяльності Острозької академії було покладено вивчення семи вільних
наук (граматики, риторики, діалектики, арифметики, геометрії, музики, астрономії), а також
вищих наук: філософії, богослів'я, медицини. Студенти Острозької академії опановували п'ять мов: слов'янську, польську, давньоєврейську, грецьку, латинську.
Першим ректором школи був письменник Г.Смотрицький, Вихованцями школи були: відомий учений і письменник М.Смотрицький, гетьман П.Сагайдачний.
Занепала і близько 1640 р. перестала існувати здебільшого через заснування 1624 р. єзуїтської колегії в Острозі.
Слайд 10Києво-Могилянська колегія
Вищий навчальний заклад заснований святим Петром Могилою в Києві
1632 році внаслідок злиття Київської братської та Лаврської шкіл, проіснувала
до 1817 р
Окрім семи вільних мистецтв тут викладалися філософія, богослов’я, тобто програма близькою до західноєвропейських університетів.
У 1658 колегіум набув статусу академії
Слайд 11Повний курс навчаня в Києво-Могилянській академії тривав 12 років. Студенти
мали право вчитися без вікового обмеження
Академія поділялася на 7
класів («шкіл»). Вищу ступінь навчання складали «школи - риторики і поетики» (тут вивчалися науки гуманітарного циклу), дворічна «школа філософії» (гуманітарні і природничі науки), чотирирічна «школа богослов'я». Лекції читалися переважно на латинській мові
Випускниками є Іван Мазепа, Пилип Орлик, Павло Полуботок, Іван Скоропадський, Іван Самойлович.
Слайд 12Смотрицький Герасим Данилович
Смотри́цький Гера́сим Дани́лович (? — 12 жовтня 1594) — письменник
і педагог з дрібної шляхетської родини з 1580 Смотрицький — перший
ректор Острозької школи (академії).
Герасим Смотрицький — один з видавців «Острозької Біблії», до якої написав передмову і віршовану посвяту князю Костянтину Острозькому, один із зразків найдавнішого українського віршування
Полемічні твори Смотрицького проти відступників від православія й сатира на духовенство загубилися. Збереглася лише його книга «Ключ царства небесного» (1587), перша друкована пам'ятка української полемічної літератури;
Слайд 13Друкарні
Розвиток книгодрукування сприяв поширенню шкільних підручників.
1574 році було видано “Буквар”
Івана Федорова;
1596 – “Граматика словенська”, “Буквар”, “Лексис” Лаврентія Зизанія
1619 –
“Граматика словенська” Мелетія Смотрицького