Складні випадки правопису слів з подвоєння і подовження приголосних

Тетяна
студентка групи: О-21

Подвоєння букв внаслідок збігу.
Написання НН у прикметниках і похідних

словах.
Вправи.
Література.

знання, віддаль, беззмінний, життя, обличчя,
збіжжя.
Подовжені приголосні вимовляються трохи

протяжніше, ніж звичайні, і на письмі позначаються
подвоєними буквами: беззахисний, старанний,
відкриття, бездоріжжя.
Але подвоєні букви не завжди читаються як
подовжені звуки: міськком [м'іс'ком],
страйкком [страйком], возз’єднаний [возйеднаний].
Найчастіше це трапляється в іншомовних словах:
Голландія [голан'д'ійа], Калькутта [кал'кута].

якщо вони стоять між двома голосними:
а) в іменниках

середнього роду: знаряддя, чуття, галуззя, колосся, знання, затишшя, обличчя, бездоріжжя; але в назвах молодих істот подовження немає: теля, гуся, щеня;
б) в орудному відмінку однини іменників III відміни: тінь – тінню, сіль – сіллю, мазь – маззю, мідь – міддю, ніч – ніччю, подорож – подорожжю, туш – тушшю;
в) у словах Ілля, суддя, стаття, рілля, зрання, спросоння, навмання, попідтинню, попідвіконню.

двома голосними, то подовження не відбувається: знання – знань, багаття

– багать.
3. Таким чином, там, де в російській мові вживається розділювальний ь, в українській мові:
а) стоїть апостроф: вьётся – в’ється, семья – сім’я, бурьян – бур’ян, кровью – кров’ю, матерью – матір’ю, безрыбье – безриб’я;
б) подвоюються букви: затишье – затишшя, приволье – привілля, ночью – ніччю, льётся – ллється, безводье – безводдя;
в) немає ні апострофа, ні подвоєння букв: счастье – щастя, Поволжье – Поволжя, скатертью – скатертю, желчью – жовчю, бесчестье – безчестя;
г) ставиться м’який знак (в іншомовних словах): Ньютон – Ньютон, Сьерра – Сьєрра, портьера – портьєра, браконьер – браконьєр.

слова, якщо одна з них кінчається, а друга починається на

ту саму букву: віддати (від+дати), беззвучний (без+звучний), законний (закон+ний), годинник (годин+ник), розрісся (розріс+ся), піднісся (підніс+ся), піввідра (пів+відра), юннат (юний+натураліст), страйкком (страйковий+комітет).
Подвоюється ч в іменниках, утворених від прикметників на цьк(ий): Вінниччина (вінницьк+ина), козаччина (козацьк+-ина), Німеччина (німецьк+ина). Виняток – Галичина (хоч галицький).
Подвоюються внаслідок різних збігів букви ще в словах : бовваніти, лляний (і льняний), овва, ввесь і похідних.

на межі кореня і суфікса та в суфіксах можуть подовжуватися

лише [н] або [н']: щоденний, здоровенний, нездоланний, ранній.
1. Подвоюється н між голосними в прикметниках на -ний, -ній, якщо ці прикметники утворені від іменників з основою на н: туман – туманний, стіна – стінний, вікно – віконний, осінь – осінній. Якщо ж твірна основа кінчається на інший звук, то н у прикметнику не подвоюється: буква – буквений, реформа – пореформений, журавель – 2 журавлиний, дерево – дерев'яний. Подвоюється н також у словах старанний (хоч старатися), притаманний, захланний.

н у наголошених суфіксах -енн(ий), -анн(ий):
а) у прикметниках, які

вказують на більшу, ніж звичайна, чи найбільшу міру якості: страшенний, здоровенний, нескінченний, невблаганний, незрівнянний, недоторканний;
б) у небагатьох прикметниках-старослов’янізмах: священний (звичайне: святий), огненний (звичайне: вогняний), благословенний, блаженний, мерзенний, окаянний.
3. У словах, похідних від прикметників, написання нн або н зберігається: туманний – туманно, туманність; нескінченний – нескінченно, нескінченність; письменний – письменник; віконний – віконниця; шалений – шалено, шаленість; вихований – вихованість; захоплений – захопленість (хоч: виховання, захоплення).

яких букви, що в дужках, подвоюються; 2) ті, у яких

вони не подвоюються.
Заня(т)я, [багато] столі(т)ь, [перед] могутніс(т)ю, бездорі(ж)я,
[покритий] ема(л)ю, зра(н)я, дозві(л)я, [з] учас(т)ю, І(л)іч, (л)ється,
тюле(н)ячий, осер(д)я, [з] лю(т)ю, коше(н)я, яка(н)я.

Ключ. З перших букв прочитаєте другу частину прислів’я: «З праці радість, ...».

три колонки: 1) з апострофом; 2) з подвоєнням букв; 3)

без апострофа і без подвоєння букв. (Слова на -ью стоять в орудному відмінку).
Взаимностью, спиралью, стервятник, смертью, Приднепровье, Полесье, счастье, учение, вільются, слезливостью, верфью, Обью (річкою), Поволжье, знание, мазью, статья, Заполярье, огрубелостью, рысью, гордостью.

Ключ. У кожному слові підкресліть другу від початку букву. З цих букв прочитайте закінчення крилатого вислову: «Щоб досягти великого...»

в дужки, подвоюються.
Доне(ч)ина, о(б)ризкати, за(б)ризкати, (с)авець, ві(д)ячити,
на(д)ворі, іме(н)ий,

Туре(ч)ина, ві(д)окремити, на(д)ністрянський,
імени(н)ик, ро(з)умний, о(в)а, гайдама(ч)ина, безуспішний,
небе(з)ахисний, істи(н)ий.

Ключ. З перших букв прочитаєте назву вірша Лесі Українки.

мовлення. – К.: Вища школа, 1995. – С. 43-45.
2.

Шкуратяна Н.Г., Шевчук С.В. Сучасна українська літературна мова: Модульний курс: Навч. посіб. – К.: Вища шк., 2007. – С. 128-130.
3. Український правопис / НАН України, Ін-т мовознавства ім. О.О.Потебні; Інститут української мови. – К.: Наук. думка, 2003. – С. 21-23.
4. Ющук І.П. Практикум з правопису української мови. – К.: Освіта, 2002. – С. 42- 48.
5. Олійник О. Українська мова: Підручник для 10-11 кл. – К.: Вікторія, 2004. – С. 103, 105.
6. Ющук І.П. Українська мова. – К.: Либідь, 2004. – С. 114-118.
7. Пазяк О.М., Сербенська О.А., Фурдуй М.І., Шевченко Л.Ю. Українська мова: Практикум: Навч. посібник. – К.: Либідь, 2001. – С. 143-157.