Слайд 2Як пишеться у «Повісті временних літ», у 852 р. два
варязьких ватажки Аскольд і Дір, лишивши дружину свого князя Рюрика
в Новгороді, попливли із загонами своїх воїнів униз Дніпром. Оцінивши прекрасне розташування Києва на високому березі річки, вони оволоділи містом, а на полян, що населяли його околиці, наклали данину. У 860 році Аскольд очолив перший задокументований похід Русі на Константинополь.
Слайд 3Олег
(бл. 845-912)
Князь Київської Русі у 882—912 рр., об’єднав північні та
південні руські
Землі. У 882 р. Олег оселився в Києві, проголосивши
його «матір'ю міст руських». Олег здійснив переможні морські походи на Візантію 907, 911 рр., уклав вигідні для Русі договори з Візантією, які надавали пільги руським купцям і послам.
Слайд 4Ігор
(879–945)
Князь Київської Русі у 912—945 рр., підкорив деревлян і уличів,
зміцнив
владу київського князя, здійснив походи на Візантію 941, 944 р.
І уклав нову торговельну угоду, загинув під час повторного збирання
данини з деревлян.
Слайд 5Ольга
(бл. 890–869)
Княгиня Київської Русі у 945—964 рр., підпорядкувала землі деревлян
безпосередньо Києву, упорядкувала збирання данини, чітко визначивши її розміри (уроки)
і місця зберігання (погости), підтримувала політичні зв’язки з Візантією і Німеччиною.
Слайд 6Святослав
(бл. 935–972)
князь Київської Русі у 964—972 рр., розширив територію Київської
держави
далеко на схід, заклав принцип управління державою одноосібним монархом, розгромив
Хозарський каганат і Волзьку Болгарію, здійснив два походи на Дунайську Болгарію, загинув у бою з
печенігами біля Дніпрових порогів.
Слайд 7Володимир
Великий
(958?–1015)
князь Київської Русі у 980—1015 рр., завершив об’єднання руських земель,
запровадив
християнство як державну релігію 988 р., збудував систему укріплень
для захисту
кордонів від печенігів, налагодив відносини з Візантією, Чехією, Угорщиною, Німеччиною, Болгарією,
Римом, започаткував політику «шлюбної
дипломатії».
Слайд 8Ярослав Мудрий
(983?–1054)
князь Київської Русі у 1019—1054 рр., розширив кордони Київської
Русі на
заході, прийняв перший писаний звід законів «Руська Правда», сприяв
Утвердженню
християнства, установив
династичні зв’язки з Візантією, Францією, Польщею, Угорщиною,
Швецією, Норвегією та ін.
Слайд 9Володимир
Мономах
(1053–1125)
Князь Київської Русі у 1113—1125 рр.,
тимчасово об’єднав під своєю владою
більшу частину Київської держави, відновив одноосібну монархію, зміцнив міжнародний авторитет
Київської Русі, здійснив переможні походи проти половців,
установив династичні зв’язки з Англією,
Швецією, Угорщиною.
Слайд 10Ярослав
Осмомисл
(1130–1187)
Галицький князь у 1153—1187 рр., за правління якого Галицьке князівство
досягло
найбільшої могутності, зміцнив князівську владу й боровся зі спробами бояр
утручатися в державні
справи, воював з половцями, підтримував дружні відносини з
Угорщиною, Польщею, Візантією та ін.
Слайд 11Роман
Мстиславич
(1152–1205)
Князь Галицько-Волинської держави у
1199—1205 рр., об’єднав Галичину й Волинь, поширив
свою владу на Київ, придушив опір боярської опозиції, захищав кордони
держави від військ половців, литовців і поляків, установив дружні відносини з Візантією та
Німеччиною. загинув у війні з Польщею.
Слайд 12Данило
Романович
(1201–1264)
Князь Галицько-Волинської держави у
1238—1264 рр., об’єднав Галичину й Волинь, поширив
свою владу на Київ, розгромив німецьких рицарів-хрестоносців біля Дорогочина, завдав
поразки військам
Угорщини й Польщі під Ярославом, формально визнав залежність від Золотої Орди, був коронований у Дорогочині.
Слайд 13Юрій І Львович
(1252 (1257) – 1308)
Князь Галицько-Волинської держави у 1301—1308
рр., переніс столицю до
Володимира-Волинського, домігся утворення Галицької митрополії, прийняв титул
«короля Русі», воював з
Угорщиною та Польщею, втративши частину Закарпаття й Люблінську
землю.
Слайд 14Юрій ІІ Болеслав
(бл. 1306—1340)
Князь Галицько-Волинської держави у
1323—1340 рр., намагався протистояти
експансії
Польщі й Угорщини, підтримував
союзницькі відносини з Тевтонським орденом і Литвою,
загинув внаслідок
боярської змови, після чого Галицько-Волинське князівство припинило існування як незалежна держава.
Слайд 15Літописець Нестор
(бл. 1055 – бл. 1113)
Ченець Києво-Печерського монастиря, письменник, літописець
Київської Русі,
автор і упорядник «Повісті минулих літ», закликав князів боротися
за єдність руських земель.
Слайд 16Іконописець Алімпій
(? — 1114)
Давньоруський живописець, ювелір та лікар, чернець Києво-Печерського
монастиря. З 1083 р. Існує припущення,
що Алімпій виконував мозаїчні роботи
для Михайлівського Золотоверхого собору в Києві, зруйнованого у 1934 р.
Слайд 17Іларіон
(?–1088)
Митрополит Київський та всієї Русі, перший митрополит русин Іларіон уславився
також як оратор і письменник, був причислений до лику Святих.
Автор твору «Слово про закон і благодать».