Свято- Михайлівська церква і розміщений старий цвинтар. Пагорб має статус археологічної пам’ятки.
З плином часу на місці цього городища виникло поселення під назвою Будаївка.
Перша згадка про село Будаївка в історичних документах з’являється на поч. ХVІ ст. В цей час його територія перебувала під владою Литви. За умовами Люблінської унії 1569 року селище з прилеглими землями було передано під владу Польщі. У 1586 р. Будаївське городище належало до маєтностей найбагатшого польського магната, київського воєводи, князя Костянтина - Василя Острожзького. Маючи військо князь роздавав своїм служилим людям земельні маєтності.
На поч. ХVІІ ст. Будаївка належала польському магнату Корецькому.
У 1648 р. під час визвольної боротьби українського народу під проводом Богдана Хмелницького Будаївка була визволена від польської шляхти, а з 1649 р. включена до Білогородської сотні Київського полку. За умовами Андрусівського мирного договору 1667 р. село остаточно перейшло до Росії. Спочатку ним володів Київський Михайлівський монастир, а потім Києво-Печерська лавра.
У 1885 р. коштом селян-власників Марком і Гнатом Гирявцевими за допомогою односельчан була збудована Свято-Михайлівська церква (дерев'яна). З побудовою залізниці Київ-Фастів населення Будаївки зростає. Виникає необхідність у будівництві більшої церкви. У 1901 р. поруч із старою церквою будується нині діюча церква.
У 1947 р. поряд з містом було прокладено магістральний газопровід Дашава—Київ і збудовано компресорну станцію. Біля неї почалося будівництво селища газовиків. З 1955 року вся територія між цим селищем і Бояркою була відведена під індивідуальну забудову.
Чисельність населення 8,6 тис. осіб у 1939 р., 19,5 тис. осіб у 1959 р.
В місті встановлено кілька пам'ятників, що відображають історію міста: пам'ятник П. Корчагіну (арх. А.Харченко, скульп. А.Ігнащенко) — 1979 р.; паровоз К-15776 «Кукушка» — 1989 р., встановлений на вічну стоянку в Боярці, як символ порятунку Києва від паливної кризи в холодну зиму 1921 року. Він — єдиний представник цієї серії в Україні.
У старій частині міста знаходиться Будаївський цвинтар на вулиці Зеленій. Тут поховано шістьох воїнів Армії УНР. П'ятьох поховали у листопаді-грудні 1918 року. Ще одного поклали в землю у 1919. Цвинтар був знищений радянською владою, частково відновлений у 2013 році.
Если не удалось найти и скачать доклад-презентацию, Вы можете заказать его на нашем сайте. Мы постараемся найти нужный Вам материал и отправим по электронной почте. Не стесняйтесь обращаться к нам, если у вас возникли вопросы или пожелания:
Email: Нажмите что бы посмотреть