Історія України

України
26

(до Рейхсрату обиралась більшість громадян від 24 років). Голова НТШ

Олександр Барвінський зміг заручитись підтримкою митрополита Сільвестра Сембратовича і організував КРНС (Католицький Русько-Народний Союз). Деякі його депутати потрапили до Рейхсрату вже наступного року. Сполячувані в Львівському університеті студенти-галичани утворили Академічну громаду – товариство для розвою української мови й культури.

Олександр
Барвінський

Сільвестр
Сембратович

видав 1895 року «Україну уярмлену» – книгу про необхідність Української

держави. Із однодумцями в 1899 році він утворив окрему УСДП (Українську Соціал-Демократичну партію) розраховуючи на допомогу австрійських партій.

Юліан
Бачинський

в УНацДП (Українську Наці-онал-Демократичну партію). Значну роль в ній вигравав

історик Михайло Грушевський. Професор Львівського університету, з 1897 року він змінив голову НТШ Барвінського, а наступного року співдіяв виходу «Літературно-Наукового вісника» – власного часопису товариства.

Юліан
Романчук

Михайло
Грушевський

із однодумцями 1891 року заснували Братство тарасівців. Очікуванню змін сприяла

смерть Олександра ІІІ, спадником якого 1894 року був визнаний син Ніколай ІІ. 1897 року Антонович і Кониський згуртували навколо Київської інші громади у ЗУБДО (Загальну Українську Безпартійну Демократичну Організацію).

Тарасівці на могилі Шевченка

них Микола Міхновський втім видав 1900 року «Самостійну Україну» –

брошуру про необхідність Української держави. В 1902 році йому вдалось організувати нечисельну УНП (Українську Народну партію).

Микола
Міхновський

РУП (Революційну Українську партію). Тоді ж рештки москвофілів утворили РНП

(Руську Народну Партію). Більшість ЗУБДО теж визналась УДП (Українською Демократичною партією) 1904 року

Дмитро
Антонович

Спираючись на «Капітал» та комуністичний «Маніфест...» частина «рупівців» очолена Володимиром

Вінниченком й Симоном Петлюрой в 1905 році відокремилась як УСДРП (Українська Соціал-Демократична Робітнича партія). Як УРП (Українська Радикальна партія) від УДП відсторонились деякі члени, однак партія повернула їх, погодившись стати УДРП (Українською Демократично-Радикальною партією).

Володимир
Вінниченко

Симон
Петлюра

Євгена Чикаленка та Василя Симиренка. На них народовці заснували фонд

літературної допомоги та «Академічний Дім» – гуртожиток для всіх українських студентів. Через фінанси виникли суперечки між Франком і Грушевським, тож останній до 1907 року переїхав в Київ. Тут разом із редакцією «... вісника» за зразком НТШ він відкрив УНТ (Українське наукове товариство).

Євген
Чикаленко

Василь
Симиренко

РСДРП (Російську Соціал-Демократичну Робітничу партію), що прагла реформ та порозуміння

з селянами й підприємцями. Рештки російських народників на чолі з Віктором Черновим теж згуртувались в 1902 році у ПСР (Партію соціалістів-революціонерів або «есерів»).

Віктор Чернов

терористичну групу. 1903 року РСДРП очолив Юлій Мартов, що відкололо

РСДРП (б) – більшовиків) на чолі з Володимиром Леніним (прибічники комуністичної диктатури Петра Ткачова). Проте із «мартовцями» в 1905 році об’єднались залишки РУП як УСДС (Українська Соціал-Демократична спілка).

Юлій
Мартов

Володимир
Ленін

в 1893 році. В обмін на взаємні поступки у власних

колоніях на союз з останньою в 1904 році погодилась Велика Британія. Її підтримкою заручилась і Японія, яка конкурувала з Росією за право торгового й політичного втручання в Кореї та Китаї. 1904І.27 японський флот напав на російську морську базу в Люйшуні, розв’язавши японо-російську війну.

Японо-російська
війна

Акасі таємно передав близько 1 000 000 ієн «есерам» й

більшовикам. Останнім вдалось 1905 І.9 спровокувати «Криваву неділю» – розстріл поліцією столичного страйку робітників. На флоті ситуацію загострив «бунт Потьомкіна» – захоплення 1905 VІ власного панцерника чорноморцями, навмисно харчованих псованою їжею.

Заколот на панцернику “Потьомкін”

Маніфест. Вищі дворяни призначались членами Ради (дорадчі імператору збори). Виборцями

Думи (законотворчі збори) визнавались майновладці та деякі селяни, без робітників та студентів. Останніх підтримали ПСР, РСДРП та більшовики організувавши 1905 Х Загальний страйк.

Ніколай ІІ

поверталась після Портсмутського миру з Японією (1905VІІІ.23) імператор вдався до

низки наказів. 1905Х.17 було видано ІІ Маніфест, за яким всі партії й спілки опинялись у законі. Заворушення в Харкові, Києві (бунт саперів Бориса Жаданівського), та Севастополі (бунт Петра Шмідта на крейсері «Очаків») були придушені.

Борис
Жаданівський

Петро
Шмідт

1907 році Робітникам (на фоні зарплат-бійні в Горлівці) 1905ХІІ.11 відступили

виборче право. В Думі, що відкрилась 1906 IV.27 неефективно головували дворяни й чиновники з кадетів (Партія Конституційних Демократів) тому 1907IІ.20 її переобрали. Обмеживши права незаможних виборців 1907VІ.3 прем’єр-міністр Петро Столипін «підготував» вибори до ІІІ Думи 1907ХІ.1 під «Союз 17 октября» (Партію чиновників та промисловців).

Петро Столипін

майже всі українські партії просто бойкотували. Останні в 1908 році

з‘єднались в ТУП (Товариство Українських Поступовців) для розвою культурних та автономних порядків в українських губерніях. По оголошенню заборони «...дій інородських спілок» 1910 І.20 активність ТУП утруднилась.

Товариство Українських Поступовів

навчання у інші ВИШі) через триваючий утиск сполячення. 1907І.26 Франц-Іосиф

розширив «віковий» вибір, що спричинило криваві передвиборчі сутички. За вбивство «просвітянина» Марка Каганця студент Мирослав Січинський 1908 IV.12 застрелив намісника Галичини Анджея Потоцького. Інший студент, Адам Коцко загинув 1910 VІІ.1 в страйку львівських студентів (за право мови в рідному ВИШі).

Мирослав
Січинський

Адам
Коцко

голові Сейму Адаму Голуховському «Галицьким компромісом» 1914 І.20. Кількість західноукраїнських

кандидатів у Сейм збільшувалась, з них обирався замісник Голови. Кількість польських кандидатів склала 73% від загальної.

Андрій
Шептицький

Адам
Голуховський

в 1907 році уклала з ВБ союзну угоду. Остання замкнула

троїсті взаємообов’язки Франції, Росії та ВБ в «Антанту» («Погоджувальний» Союз) спрямовану проти «Троїстого Союзу».

Антанта на
листівці

фізичне й культурне виховання молоді, як особового складу майбутніх армій.

Використавши приклад чехів, в 1894 році Василь Нагірний заснував «Сокіл» (молодіжне руханкове товариство). Радикал Кирило Трильовський з 1900 року поширив в Галичині мережу «Січей» (спортивно-пожежні спілки в запорозьких традиціях). Наслідуючи юнацький рух «скаутів» (виховнича спілка британської молоді) «шевченківці» Олександр Тисовський, Петро Франко, та студент Іван Чмола 1911 року заклали українські гуртки «Пласт». В 1913 році «січовики» організували добровольчу військову дружину УСС («Українські січові стрільці»).

Кирило
Трильовський

Олександр
Тисовський

Петро
Франко

(оперний голос галичанки Соломії Крушельницької сприяв 1893 року її карьєрі

міжнародної співачки, як і талант акторки Марії Заньковецької з образом українки, зокрема в трупі Миколи Тобілевича-Садовського) 1898 року Садовський доєднався до братів в їх «Товаристві ...». По 1901 рік (будова Нового Київтеатру) в 1905 році він очолив «Театр Руської бесіди». 1904 року Лисенко відкрив музично-драматичну школу в Києві, доєднану в 1907 році Садовським (що перевів з Полтави новий стаціонартеатр).

Соломія
Крушельницька

Марія
Заньковецька

серед населення. Чернівецький професор Степан Смаль-Стоцький 1893 року організував перші

підручники зукраїнської мови. Вчитель-дослідник Дмитро Яворницький в 1897 році видав 3-томну «Історію запорозьких козаків». Сумісними зусиллями (Пантелеймон Куліш, Іван Нечуй-Левицький, фізик Іван Пулюй) 1903 року українською була перекладена Біблія.

Степан
Смаль-
Стоцький

Дмитро
Яворницький

Іван
Пулюй

Хмельницького у Львові, де вочевидь узгодила співпрацю з малоросійськими діячами

Останні сприяли її появі в Одесі (член УНП Іван Луценко), Києві (член УДРП, «тарасівець» Борис Грінченко), Чернігові (письменник Михайло Коцюбинський) інших містах.
 

Іван
Луценко

Борис
Грінченко

Михайло
Коцюбинський

Столипін невдовзі припинив українську культурну організацію. 1909 року Грінченко все

ж видав 4-томний «Словник української мови». Оригінальні рукописи в 1911 році перед’явили Коцюбинський («Тіні забутих предків» – гуцульська «ромеджуліана») і Леся Українка («Лісова пісня» – фантастична драма про цінність духовності й екології). Підприємець Василь Симиренко в 1912 році передав НТШ 100 000 карбованців.
 

Просвіта

Чехії). Власний кінематограф в 1893 році винайшов одеський механік Йосип

Тимченко. Та прокат «німого кіно» розпочався 1896 року у Львові й Харкові на французькій апаратурі Огюста й Луї Люм’єрів.  

Йосип Тимченко

автомобілів (1891 року у одеського редактора Василя Навроцького; 1897 року

у львівського підприємця Казимира Одживольського). В 1898 році постала Асканія-Нова (перший заповідник вівцеділка Фрідріха Фальц-Фейна), 1902 році – перша українська радіолінія (Гола Пристань-Херсон). 1913 року Київ прийняв Всеросійську виставку (до 1 млн відвідувачів, Імперська Олімпіада тощо).  

Фрідріх
Фальц-Фейн

українська абетка. В 1895 році вона була затверджена в Галичині,

з 1905 року почала вживатись в Наддніпрянщині. Відкриттям Олімпійських ігор в 1896 році почалась популяризація спорту. Зокрема полтавець Іван Піддубний зажив світової слави утримавши звання чемпіона світу з боротьби в 1904 – 1909 роках.  

Іван
Піддубний

Останнім гарантувався «золотий стандарт» (дозвіл на обмін банкноти-золото в межах

країни), що пожвавив економіку. Відповідно «Новій Ері» Нагірний й юрист Кость Левицький взяли участь в організації страхового товариства «Дністер», на вклади якого відкрили однойменний банк 1895 року.

Кость
Левицький

млн відвідувачів (футбольний матч «Соколу» з поляками, львівський трамвай тощо).

Успіх «Дністру» з’єднував кооперативи у банківські (1898 року «Крайовий Союз Кредитовий» Левицького) і товарні (1899 року «Центросоюз» Теофіла Кормоша та «Сільський Господар» священиків Дуткевичів) союзи.

Галицька крайова
виставка

партії (крім КРНС), страйками і виїздами на роботи в Німеччину

організували сільські комітети, з вимогою «парцеляції» (розподіл земель). З 1905 року виник «Маслосоюз», з 1910 – Земельний Банк Гіпотечний (за участі Левицького і Шептицького кооперативні доходи розпаювали в акції, виставивши їх 1910 році на продаж). В Борислав прийшли німецько-канадська («Bergheim und McGarvey», 1895 рік), британські «Premier Oil…Co» і «Hollander Oil…» (1908 рік відкрила «Oil Sity») нафтофірми. В 1911 році став газогін Борислав-Дрогобич, а «Сільський Господар» з’єднався з «Центросоюзом».

Прорив родовища
“Oil Sity”

«Золотий стандарт» карбованця від 1897 року спровокував займи в банках,

несплата яких (кредити ділків Павла Дервіза, Савви Мамонтова тощо) поширила економічну кризу 1899 року. Уникаючи її, підприємці в 1901 році створили синдикат «Продпаровоз» (8 заводів, зокрема луганський Густава Гартмана), а в 1902 році «Продамет» (14 заводів, зокрема Юза, дніпровський Ігнатія Ясюковича, юріївський Олексія Алчевського, софіївський Федіра Єнакієва, маріупільські «Никополь» і «Providance» тощо).

Олексій
Алчевський

Федір
Єнакієв

Густав
Гартман

з 1904 року видавали кредити. Того ж року робітники отримали

страхову пенсію, а члени «Продамету» (Ясюкович, Алчевський, Юзи) об’єднали в «Продугле» (13 рудень) власні копальні Донбасу (Донецького басейну вугледобутку і металургії). 1906Х.5 Столипін надав виборчі й громадянські права всім селянам.

Артіль копачів

(земля окремо від житла) та «хутори» (земля разом із житлом).

1907І.І було скасовано кріпацьке викупне. «Столипінські» реформи сприяли заможним селянам та полегшували еміграцію й пошук роботи незаможними, зокрема в «Сірому клині» (райони української колонізації в Сибіру й Казахстані). Вочевидь за жорстку протидумську політику, в 1911 році Столипін був смертельно поранений під час відвідин Києва.

Селяни обговорюють реформу

Всесвітня виставка, яку відвідало понад 50 мільйонів відвідувачів. Премію Гран-прі

отримали юзівський коваль Олексій Мерцалов (за ковану з рейки пальму), винні колекції «Масандри» («Новий Світ» Льва Голіцина) та «Шустов» (коньяк Одеського винзаводу).

Олексій
Мерцалов

“Рейкова”
пальма

власні автобуси. Для комплексного збору російсь-ких крейсерів і лінкорів 1911

року уряд організував в Миколаїві РСТ («Російське суднобудівне товариство») у співпраці з місцевими котельним та судоремонтним заводами. Модернізація тривала 1912 рік (дирижабль «Київ» інженера Федіра Андерса) і 1913 рік (перші літаки Росії «Русский Витязь» та «Илья Муромец» інженера Ігоря Сікорського).

Федір
Андерс

Ігор
Сікорський