Стратегічне планування розвитку регіону

Стратегічне планування розвитку національною економікою

Тема 2. Особливості стратегічного планування на

макрорівні.
2.1. Державна стратегія регіонального розвитку на період до 2020 року.
2.2. Концепції, державні програми розвитку видів економічної діяльності.

(далі – ДСРР- 2020) розроблена на виконання Національного плану дій

на 2013 рік щодо впровадження Програми економічних реформ на 2010 – 2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава».

і заходи Програми є релевантними для реалізації ДСРР-2020:
Планування і бюджетування
Посилення

фінансової автономії
місцевих органів влади
Посилення
конкурентоспроможності
територій

це передусім політика розвитку. Тому ДСРР спрямована насамперед на розробку

заходів та інструментів, які спрямовані не на безпосереднє вирішення соціальних проблем, а на розкриття економічного потенціалу територій, збільшення продуктивності їх економіки, прибутковості місцевого бізнесу та рівня доходів населення.

політики, спрямовані на концентрацію ресурсів на певних територіях, слід проводити

у жорсткій зв’язці із заходами спрямованими на підвищення «зв‘язуючої» ролі точок росту із оточуючими їх територіями задля розширення зони позитивного впливу цих заходів.

соціально-економічного розвитку держави у ДСРР-2020 пропонується сконцентрувати зусилля і фінансовий

ресурс на досягненні трьох цілей.
Перша ціль ДСРР-2020 концентрується на створенні оптимальних умов, які б надавали регіонам можливість розкрити свій потенціал і ефективно скористатися конкурентними перевагами регіональної економіки.
Друга ціль містить ряд завдань і заходів, спрямованих на недопущення поглиблення регіональних диспропорцій та створення інфраструктури для співпраці різних регіонів України в рамках конкретних проектів з метою отримання ефекту синергії від окремих регіональних ініціатив на національному рівні.
Третя ціль окреслює необхідність створення бази для реалізації ефективної регіональної політики – механізмів та інструментів державного управління регіональним розвитком, які б відповідали вимогам часу та проблемам, які стоять перед регіонами.

років розвиток регіонів відбувався в контексті макроекономічних тенденцій, які характеризувалися

трьома етапами розвитку:
1) етап скорочення (1991-1999 рр.), пов’язаний з економічним переходом від соціалізму до ринкової економіки.

підйому (2000-2007 рр.) був реалізований завдяки формуванню відносно вільного економічного

середовища, сприятливої зовнішньоекономічної кон’юнктурі, значним обсягам іноземних інвестицій та грошових переказів. Під час другого етапу активно відбувався процес приватизації.

фінансово-економічної кризи (2008-2012), що мала в Україні більш негативні наслідки

ніж в інших постсоціалістичних країнах.

сектору економіки на період до 2020 року:
Загальні положення
Ключові проблеми

розвитку аграрного сектору економіки України
Об’єктивні особливості функціонування аграрного сектору економіки України
Місія, мета та стратегічні цілі
Стратегічні імперативи розвитку аграрного сектору економіки України
Принципи організації розвитку аграрного сектору економіки України
Орієнтири реалізації Стратегії
Пріоритетні напрями досягнення стратегічних цілей
Механізм реалізації Стратегії
Очікувані результати
Моніторинг та оцінка реалізації Стратегії.

українського Придунав'я.
Концепцію державно-конфесійних відносин в Україні.
Концепція Державної цільової програми розвитку

аеропортів до 2023 року.
Концепція розвитку туристичної галузі України.
Концепція туристичного брендування України.
Програма кредитування української економіки
Довгострокова державна програма з підвищення енергоефективності.
Міжвідомча програма інноваційного співробітництва держав-учасниць СНД на період до 2020 року.
Програми економічних реформ на 2010–2014 роки „Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка»
Програми створення ( модернізації ) виробничих потужностей і робочих місць на підприємствах автомобілебудівної галузі.

будуть запитання?

стратегічного планування розвитку національної економіки

3.1. Моделі та методи стратегічного планування

направлені на досягнення цілей.
3.2. Стратегічні інструменти.

методи стратегічного планування направлені на досягнення цілей.
модель стратегічного планування

на основі «стратегічної прогалини»;
модель, що базується на врахуванні ринкових переваг;
модель що, орієнтована на створення та підтримку конкурентоспроможності;
модель що, орієнтована на створення позитивного іміджу;
метод аналізу динаміки витрат і крива досвіду;
аналіз динаміки ринку;
модель життєвого циклу товару;
модель «продукт - ринок»;
SWOT-аналіз,
матриця Бостонської консультаційної групи (BCG),
матриця «GE/McKinsey» («привабливість- конкурентоспроможність»),
матриця «Shell»-DPM («матриця направленої політики»),
модель ADL,
модель М. Портера;
діловий комплексний аналіз (PIMS),
матриця Ансоффа та ін.

- це комплекс взаємопов'язаних завдань і заходів, які спрямовані на

розв'язання найважливіших проблем розвитку держави, окремих галузей економіки або адміністративно-територіальних одиниць, здійснюються з використанням коштів Державного бюджету України та узгоджені за строками виконання, складом виконавців, ресурсним забезпеченням.
Державні цільові програми поділяються на:
загальнодержавні програми економічного, науково-технічного, соціального, національно-культурного розвитку, охорони довкілля (далі - загальнодержавні програми) - це програми, які охоплюють всю територію держави або значну кількість її регіонів, мають довгостроковий період виконання і здійснюються центральними та місцевими органами виконавчої влади;
інші програми, метою яких є розв'язання окремих проблем розвитку економіки і суспільства, а також проблем розвитку окремих галузей економіки та адміністративно-територіальних одиниць, що потребують державної підтримки.

що спрямовані на розв'язання комплексних галузевих і

міжгалузевих проблем виробництва, підвищення його ефективності та якісних характеристик, забезпечення ресурсозбереження, створення нових виробництв, розвиток виробничої кооперації; наукові, метою яких є забезпечення виконання фундаментальних досліджень у галузі природничих, суспільних і технічних наук; науково-технічні, що розробляються для розв'язання найважливіших науково-технічних проблем, створення принципово нових технологій, засобів виробництва, матеріалів, іншої наукоємної та конкурентоспроможної продукції; соціальні, що передбачають розв'язання проблем підвищення рівня та якості життя, проблем безробіття, посилення соціального захисту населення, поліпшення умов праці, розвиток охорони здоров'я та освіти; національно-культурні, спрямовані на розв'язання проблем національно-культурного розвитку, збереження національно-культурної спадщини, задоволення інтелектуальних та духовних потреб людини; екологічні, метою яких є здійснення загальнодержавних природоохоронних заходів, запобігання катастрофам екологічного характеру та ліквідація їх наслідків; оборонні, що розробляються з метою посилення обороноздатності держави; правоохоронні, спрямовані на забезпечення правоохоронної діяльності, боротьби із злочинністю та державної безпеки.

цільової програми є:
ініціювання розроблення державної цільової

програми,
розроблення та громадське обговорення концепції програми;
схвалення концепції програми та прийняття рішення щодо розроблення проекту програми, визначення державного замовника та строків її розроблення;
розроблення проекту програми - визначення заходів і завдань, що пропонуються для включення до неї, а також обсягів і джерел фінансування;
державна експертиза проекту програми;
погодження та затвердження програми;
проведення конкурсного відбору виконавців заходів і завдань програми;
організація виконання заходів і завдань програми, здійснення контролю за їх виконанням;
підготовка та оцінка щорічних звітів про результати виконання програми, а в разі потреби - проміжних звітів;
підготовка та опублікування в офіційних друкованих виданнях заключного звіту про результати виконання програми.

база стратегічного планування розвитку національної економіки.
4.1. Постанови, накази, укази

та розпорядження держаних органів влади щодо стратегічного планування розвитку національної економіки.
4.2. Програми стратегічного розвитку України.

економічних реформ на 2010-2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна

держава»: Указ Президента України від 12.03.2012 р. № 187/2012 // Офіційний вісник України. – 2012. – Ст. 825.
Про основи національної безпеки України: Закон України від 19.06.2003 р. № 964-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 39. – Ст. 351. – (Зі змін.).
Про стратегію національної безпеки України: Указ Президента України від 12.02.2007 р. № 105/2007 // Офіційний вісник України. – 2007. – № 11. – Ст. 389. – (Зі змін.).
Про транскордонне співробітництво: Закон України від 24.06.2004 р. № 1861-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 45. – Ст. 499. – (Зі змін.).
Європейський вибір: Концептуальні засади стратегії економічного та соціального розвитку України на 2002-2011 роки: Послання Президента України до Верховної Ради України від 30.04.2002 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/U01_02.html.
Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна влада: Програма економічних реформ на 2010-2014 роки [Електронний ресурс] / Комітет з економічних реформ при Президентові України. – 2010. – Режим доступу: http://www.president.gov.ua/docs/Programa_reform_FINAL_1.pdf.
О Стратегии экономического и социального развития Автономной Республики Крым на 2011-2020 годы: Постановление Верховной Рады Автономной Республики Крым // Сборник нормативно-правовых актов Автономной Республики Крым. – 2010. – № 12, ч. 1. – Ст. 1012.
Про Державний бюджет України на 2013 рік: Закон України від 06.12.2012 р. № 5515-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2013. – № 5-6. – Ст. 60.
Про запровадження оцінки міжрегіональної та внутрішньо-регіональної диференціації соціально-економічного розвитку регіонів: Постанова Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 р. № 476 // Офіційний вісник України. – 2009. – № 37. – Ст. 1248.
Про засади внутрішньої і зовнішньої політики: Закон України від 01.07.2010 р. № 2411-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2010. – № 40. – Ст. 527.
Про затвердження Державної програми активізації розвитку економіки на 2013-2014 роки: Постанова Кабінету Міністрів України від 27 лютого 2013 р. № 187 // Офіційний вісник України. – 2013. – № 24. – Ст. 807. – (Зі змін).
Про затвердження Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2015 року: Постанова Кабінету Міністрів України від 21.07.2006 р. № 1001 // Офіційний вісник України. – 2006. – № 30. – Ст. 2132. – (Зі змін.).
Про затвердження Порядку підготовки, укладення та виконання угоди щодо регіонального розвитку і відповідної типової угоди: Постанова Кабінету Міністрів України від 23 травня 2007 р. № 751 // Офіційний вісник України. – 2007. – № 39. – Ст. 1546. – (Зі змін).
Про затвердження Порядку розроблення, проведення моніторингу та оцінки реалізації регіональних стратегій розвитку: Постанова Кабінету Міністрів України від 16 листоп. 2011 р. №1186 // Офіційний вісник України. – 2011. – № 91. – Ст. 3294.
Про розроблення прогнозних і програмних документів економічного і соціального розвитку та складання проекту державного бюджету: Постанова Кабінету Міністрів України від 26.04.2003 р. № 621 // Офіційний вісник України. – 2003. – № 18. – Ст. 834. – (Зі змін).
Про стимулювання розвитку регіонів: Закон України від 08.09.2005 р. № 2850-IV // Офіційний вісник України. – 2005. – № 40. – Ст. 2529.
Про Стратегію економічного та соціального розвитку України «Шляхом європейської інтеграції» на 2004-2015 роки: Указ Президента України 28.04.2004 р. № 493/2004 // Офіційний вісник України. – 2004. – № 18. – Ст. 1278.

стратегічного планування розвитку національної економіки.
(Держані органи влади, Міністерства України, Верховна

рада України тощо).
(дебріфінг)

і роль НАН України у стратегічному плануванні
Установи Національної академії

наук України та їх місце у стратегічному плануванні.

України є вищою державною науковою організацією України, до складу якої

входять дійсні члени, члени-кореспонденти та іноземні члени.
Вона об’єднує всіх наукових працівників її установ і здійснює дослідження в різних галузях знань, створює наукові основи технологічного, соціально-економічного та культурного розвитку країни.
Академія користується правами самоврядності у вирішенні питань внутрішнього життя відповідно до свого Статуту.

наук діють три секції, які об’єднують 14 відділень наук: математики,

інформатики, механіки, фізики і астрономії, наук про Землю, фізико-технічних проблем матеріалознавства, фізико-технічних проблем енергетики, ядерної фізики та енергетики, хімії, біохімії, фізіології і молекулярної біології, загальної біології, економіки, історії, філософії та права, літератури, мови та мистецтвознавства.

В Академії працюють 6 регіональних наукових центрів, які підпорядковані також Міністерству освіти і науки України.

Основною ланкою структури НАН України є науково-дослідні інститути та прирівняні до них інші наукові установи.

НАН України
http://www.iepd.dn.ua

Луганська філія
Інституту економіко-правових
досліджень НАН України
М. Луганськ, вул.

Радянська 61

економіко-правових досліджень НАН України здійснює науково-дослідні роботи для державних органів

влади області протягом останніх 40 років і має суттєві здобутки з проблем регіонального розвитку, залучаючи до роботи фахівців різних наукових і учбових закладів.

будуть запитання?