СУТ НІСТЬ, ПОКАЗНИКИ, ТИПИ І СОЦІАЛЬНА СТРУКТУРА ТРУДОВОГО КОНФЛІКТУ

311
Козак вячеслав

зрозуміло, що конфлікти завжди існували, існують і будуть існувати, вони

невід'ємна частина людських взаємовідносин.

Конфлікти народжуються на грунті щоденних розбіжностей у поглядах, розбіжностей і

протиборства різних думок, потреб, спонукань, бажань, стилів життя, надій, інтересів і особистісних особливостей.

формі відбувалися протягом всього радянського періоду.
Вже

у перші роки радянської влади страйки були реакцією на відчуження засобів виробництва від працівників на користь держави, а передумовою страйків — психологія найманих відносин дореволюційного періоду.

бюджетних установ, організацій;
недостатнє фінансування з дотацій, субсидій, передбачених законодавчими

і нормативно-правовими актами для відшкодування фінансових витрат підприємств (у 8 областях західного регіону тільки з цієї причини виникли 32 колективні трудові суперечки, або 21% від загальної кількості суперечок у регіоні);
значні обсяги кредиторської та дебіторської заборгованостей; криза неплатежів; недосконала податкова політика; слабка наповненість місцевих бюджетів та ін.

окремих власників вчасно реагувати на вимоги найманих працівників і вирішувати

колективні трудові суперечки (конфлікти) шляхом проведення примирливих процедур;
нереагування адміністрацій окремих підприємств, установ, організацій на вимоги найманих працівників у передконфліктний період;
нехтування їхніми інтересами та правами з боку керівників, небажання останніх вжити дійових заходів з попередження виникнення конфлікту;
невиконання чи лише часткове виконання власником (представником власника) попередніх угод з найманими працівниками;
невиконання керівниками різного рівня графіків погашення заборгованості по заробітній платі й ін.

економіки, системи державного та соціального управління.
Процеси соціальних суперечностей

— це процеси, що виникають в умовах прагнення індивідів і соціальних груп задовольнити свої потреби за допомогою об'єктів і засобів, котрими інші індивіди та групи також намагаються задовольнити свої інтереси.

ДУХОВНОМУ ЖИТТІ:
між бажанням поліпшити життя та нехтуванням духовністю.


У ПОЛІТИЧНОМУ ЖИТТІ:
між

державою й суспільством;
між різними гілками влади;
між державою й окремими інститутами політичної системи;
між державно-правовою
системою та опозицією, що прагне цю систему змінити;
між державою та особою у правовій сфері;
між декларованим правом громадян на правосуддя та неможливістю для більшості реалізувати його.

У ЗОВНІШНІЙ ПОЛІТИЦІ:
між потужними потенційними можливостями України та її низьким статусом на міжнародній арені.

У СОЦІАЛЬНІЙ СФЕРІ:
між декларуванням повноцінного соціального захисту та реальною беззахисністю громадян.

В ЕКОНОМІЧНОМУ ЖИТТІ:
між інтересами суспільства і приватного капіталу щодо володіння засобами виробництва та прибутком.
відсутність справедливого розподілу прибутку між власниками контрольного пакета акцій та дрібними акціонерами.
відсутність справедливого розподілу прибутку між капіталом і найманою працею.
між декларативною обов'язковістю сплати податку та існуванням законодавчо закріплених можливостей для ухиляння від цього обов'язку.
між слабкістю національного капіталу та необхідністю нарівні конкурувати з транснаціональним капіталом.
між декларованою підтримкою сільськогосподарського виробництва та його фактичною руйнацією.

таких формах:
- прихованих (змагання, конкуренція);
- відкритих (соціальна боротьба, соціальні й соціально-трудові конфлікти).

на досягнення більш прибуткових умов виробництва та збуту товарів.

в суспільстві соціальною диференціацією та спрямована на задоволення докорінних, найбільш

істотних інтересів соціальних груп у різноманітних сферах життя суспільства.

системі соціально — економічних відносин. Тому говорячи про трудовий конфлікт,

слід зазначити, що це поняття тотожне поняттю «соціально-трудовий конфлікт».

працівниками(ом) і адміністрацією (адміністратором) підприємства, організації;
між колективом працівників і профспілковим

комітетом;
між адміністрацією та профкомом;
між трудовим колективом і керівництвом галузі;
між трудовими колективами й органами державного управління чи місцевого самоврядування .

відповідно до яких виявляються:
конфлікти інтересів;
конфлікти права;
ілюзорні конфлікти;
помилково співвіднесені конфлікти;
заміщені конфлікти;
вимушені

конфлікти.

Як зазначено в законі, «Страйк — це тимчасове колективне добровільне

припинення роботи (невихід на роботу, невиконанні своїх трудових обов'язків) працівниками підприємства, установи організації (структурного підрозділу) з метою вирішення колективного трудового спору (конфлікту)».

сторонами соціально-трудових відносин, щодо:
установлення нових або зміни наявних соціально-економічних умов

праці та виробничого побуту;
укладення чи зміни колективного договору, угоди;
виконання колективного договору, угоди або окремих їхніх положень;
невиконання вимог законодавства про працю (там само,ст. 2).

працює, мають право на страйк для захисту своїх економічних і

соціальних інтересів.
Порядок здійснення права на страйк установлюється Законом. України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)» ст. 18—21.

вирішенню колективного трудового спору (конфлікту), або ж власник чи уповноважений

ним орган (представник) ухиляється від примирних процедур, або не виконує угоди, досягнутої в процесі вирішення колективного трудового спору (конфлікту).
Страйк — це завжди спосіб прояву позицій суспільних сил, об'єднаних профспілками, робітничим рухом із метою вирішення конфлікту у сфері тільки соціально-трудових відносин.

три основні предмети трудового конфлікту:
Умови праці: технологія, режим, нормування, безпека

та ін.
Система розподілу ресурсів: своєчасна виплата зарплати, витрата фінансових ресурсів, розподіл прибутку, участь працівників в управлінні капіталом і т. ін.
Виконання колективних договорів, угод, раніше прийнятих домовленостей, а саме: взаємних поставок, розрахунків, погашення боргів і т. ін.[6, c. 54-56]

встановлення оптимального — співвідношення індивідуальних і групових інтересів).
дезінтегрувальна (сприяє соціальному

розшаруванню прошарків населення;
диференціювальна — сприяє процесу соціальної диференціації, створенню передумов нової єдності;
сигнальна чи інформаційна функція як показник актуалізації стану соціально-трудових, суспільних відносин (тобто виявлення проблем, недоліків тощо).
інноваційна функція (тільки в процесі конфлікту виникають перешкоди, що стоять на заваді перед новим, і воно «пробиває» собі дорогу), тобто конфлікт — це етап руху до прогресивних соціально-трудових відносин;
соціально-психологічна функція (показник докорінних змін у поглядах, поведінці й стосунках між людьми);
стабілізувальна функція (сприяє стабілізації та згуртованості трудового колективу).

є конфлікти й трудові суперечки з приводу виплати заборгованості зарплати,

збільшення розмірів оплати праці, своєчасності виплати зарплати; забезпечення запобігання масовим звільненням і зростанню безробіття; порушенню трудових прав громадян, процесів роздержавлення, приватизації власності, конверсії оборонних підприємств; зростанню бідності, падінню реальних доходів і рівня життя населення.

суперечливо. З одного боку, він супроводжується формуванням якісно нових правових

соціально-трудових відносин, а з іншого — наростанням конфронтації, соціальної напруженості, про що свідчать масові невдоволення — колективні трудові суперечки й конфлікти (страйки).
Держава повинна формувати свої взаємини з підприємствами, орієнтуючись на випереджальне дозвіл конфліктів. Для цього необхідно здійснення політики переговорів, проведених професійними конфліктологами. Створення в адміністративній структурі механізму керування конфліктами допоможе уникнути тих руйнівних наслідків, що приносить некваліфікована політика дозволу конфліктів.