Світовий ринок товарів і послуг

і послуг, його сутність та особливості формування.
Теорії міжнародної торгівлі.
Сутність

міжнародної торгівлі, її види, форми та закономірності розвитку.
Торгова політика та регулювання торговельно-економічних відносин.

історично першою формою міжнародних економічних відносин. Вона являє собою обмін

товарами та послугами між державно оформленими національними господарствами. Це торгівля однієї країни з іншими країнами світу. Вона складається з ввозу (імпорту) і вивозу (експорту) товарів. В сукупності зовнішня торгівля різних країн утворює міжнародну торгівлю.

і споживання послуг співпадає — експорт послуг обов’язково передбачає їх

виробництво за кордоном;
тісний зв’язок ринку послуг з ринком товарів, капіталів і робочої сили;
ступінь концентрації на ринку сучасних послуг значно більша, ніж на ринку товарів;
національна сфера послуг захищена більш сильно;
ряд послуг практично не включається до міжнародного обігу.

наступними ознаками:

а) показники обсягів;
б) показники структури;
в) показники динаміки;
г) показники результатів.

послуг. До експорту відносять:
товари, вироблені, вирощені чи добуті в країні;
товари,

раніше ввезені з-за кордону, що були перероблені, а також товари, переробка яких здійснювалась під митним контролем.
Реекспорт – продаж та вивіз з країни раніше ввезених на її територію товарів, що не піддавались обробці.
Імпорт – ввезення в країну товарів та послуг.
До імпорту відносять:
товари іноземного походження із країни-виробника або країни-посередника;
товари для подальшої переробки під митним контролем.
Реімпорт – ввезення раніше вивезених за кордон товарів, які не піддавались обробці, тобто це експортні операції, що не відбулись.

Еб.р. * 100%,
де Тр.е. – темпи росту експорту;

Ез.р. – обсяг експорту в звітному році;
Еб.р. – обсяг експорту в базисному році.
темпи росту імпорту :
Тр.і. = Із.р. / Іб.р. * 100%,
де Тр.і. – темпи росту імпорту;
Із.р. – обсяг імпорту в звітному році;
Іб.р. – обсяг імпорту в базисному році.
темпи росту зовнішньоторговельного обігу :
Тр.зт.об. = ЗТОз.р. / ЗТОб.р. * 100%,
де Тр.зт.об. – темпи росту зовнішньоторговельного обігу;
ЗТОз.р. – обсяг зовнішньоторговельного обігу за звітний рік;
ЗТОб.р. – обсяг зовнішньоторговельного обігу за базисний рік.

* 100%,
де Тпр.е. – темпи приросту експорту;
Тр.е.з.р. –

темпи росту експорту за звітний рік;
Тр.е.б.р. – темпи росту експорту за базисний рік.
темпи приросту імпорту :
Тпр.і. = Тр.і.з.р. / Тр.і.б.р. * 100%,
де Тпр.і. – темпи приросту імпорту;
Тр.і.з.р. – темпи росту імпорту за звітний рік;
Тр.і.б.р. – темпи росту імпорту за базисний рік.
темпи приросту зовнішньоторговельного обігу :
Тпр.зто = Тр.зто.з.р. / Тр.зто.б.р. * 100%,
де Тпр.зто – темпи приросту зовнішньоторговельного обігу;
Тр.зто.з.р. – темпи зовнішньоторговельного обігу за звітний рік. Тр.зто.б.р. – темпи зовнішньоторговельного обігу за базисний рік.

експорту та імпорту товарів окремої країни;
сальдо балансу послуг – це

різниця між вартістю послуг, які надає країна, і вартістю послуг, які вона імпортує;
сальдо некомерційних операцій – це різниця між прибутками від інвестицій, грошових переказів, внесків, переміщення грошових засобів по спадщині, при вирішенні сімейних проблем. По кожному з цих напрямків руху грошових засобів складається баланс;

балансу послуг, некомерційних операцій;
індекс “умови торгівлі” – відношення індексу середніх

цін експорту певного товару, країни в цілому, групи країн до індексу середніх цін імпорту за певний період часу.
“Умови торгівлі” відображають співвідношення взаємного попиту і взаємної пропозиції на експорт та імпорт кожної країни. Цей показник є важливим орієнтиром для зовнішньоекономічної політики країни. Для розрахунків “умов торгівлі” певної країни порівнюються індекси її експортних та імпортних цін, що публікуються в зіставленій для всіх формі в щомісячному виданні МВФ “International Financial Statistics”.

д.н. – обсяг експорту на душу населення в звітному році;

Ез.р. – обсяг експорту в звітному році.
імпорт на душу населення :
Ід.н. = Із.р. / населення,
де І д.н. – обсяг імпорту на душу населення в звітному році;
Із.р. – обсяг імпорту в звітному році.
експортна квота (відношення експорту до ВВП) :
Ек.в. = Ез.р. / ВВП * 100%,
де Ек.в. – експортна квота;
Ез.р. - обсяг експорту в звітному році;
ВВП – валовий внутрішній продукт.

– імпортна квота;
Із.р. – обсяг імпорту в

звітному році;
ВВП – валовий внутрішній продукт.
квота зовнішньоторговельного обігу :
ЗТОк.в. = ЗТОз.р. / ВВП * 100%,
де ЗТОк.в. – квота зовнішньоторговельного обігу;
ЗТОз.р. – обсяг зовнішньоторговельного обігу в звітному році;
ВВП – валовий внутрішній продукт.

за такими ознаками:
специфіка об’єкта: торгівля товарами та послугами;
специфіка взаємодії суб’єктів:

традиційна торгівля, торгівля кооперованою та спеціалізованою продукцією, зустрічна торгівля;
специфіка регулювання: звичайна торгівля, дискримінаційна торгівля, преференційна торгівля.

потребує зустрічна торгівля. При цьому необхідно акцентувати увагу на таких

її аспектах, як:
фінансовий, коли країна-імпортер не має вільноконвертованої валюти або не бажає її використовувати;
маркетинговий, коли компенсаційні операції виступають як спосіб виходу на зарубіжний ринок, особливо за умов високої конкуренції;
технологічний — як можливість доступу до нових технологій.

наступними ознаками:
1) За специфікою об’єкту:
торгівля товарами:
сировинними;
паливними;
продовольчими;
напівфабрикатами;
готовими виробами:
а) виробничого призначення;
б) невиробничого

призначення;

імпортні операції товарів і послуг, які не зумовлені коопераційними зв’язками

та зобов’язаннями щодо збалансованого обміну товарів;
торгівля кооперованою та спеціалізованою продукцією, яка здійснюється на основі довготермінових угод;
зустрічна (компенсаційна) торгівля – торгівля, що ґрунтується на зустрічних зобов’язаннях експортерів по закупівлі у імпортерів частини чи повністю експортованих товарів.

в умовах відсутності торговельних, торговельно-економічних угод і домовленостей між країнами.

торгівля за режимом найбільшого сприяння передбачає, що держави, які домовляються, на взаємній основі надають одна одній привілеї та пільги щодо ставок мита і митних зборів, а також інших правил і механізмів здійснення зовнішньоторговельних операцій.
дискримінаційна торгівля виникає у результаті застосування в торговельно-економічних відносинах жорстких обмежувальних заходів або інших інструментів, що дискримінують права торговельного партнера;
преференційна торгівля передбачає надання однією державою іншій на взаємній основі або в односторонньому порядку пільг у торговельному режимі.

товарами, видами діяльності, послугами, угодами);
підпорядкування невеликих посередницьких фірм крупним виробникам;
підпорядкування

малих і середніх виробників крупним торговельно-посередницьким корпораціям.

від внутрішньої є множинність, коли на один і той самий

товар можуть встановлюватися різні ціни.
Множинність міжнародних цін зумовлена такими факторами:
відмінностями торговельної політики стосовно до конкретних ринків, так і до тих чи тих імпортерів;
державною та міждержавною валютною політикою;
політикою протекціонізму;
відмінностями в методології та методиці розрахунку цін;
іншими факторами.

ціна – ціна за якою товар реалізується зарубіжному контрагенту.
Імпортна ціна

– ціна по якій товар купується у зарубіжного контрагента.
За умовами розрахунків:
Ціна комерційних угод - відображає інтернаціональну ціну виробництва при звичайному порядку здійснення угоди купівлі-продажу.
Ціна клірингових розрахунків – ціна товару, в якій враховані умови і особливості клірингу. Кліринг – це система безготівкових розрахунків за товари та послуги, заснована на заліку взаємних вимог та обов’язків.
Ціна програм допомоги – ціна товару, в якій враховані умови і особливості реалізації програм допомоги.
Трансфертна ціна – ціна товару, по якій здійснюються внутрішньокорпоративні операції.

місці його купівлі-продажу.
Ціна споживання – сума затрат покупця, включаючи витрати

на придбання та використання товару в нормативний строк.
За характером реалізації:
Оптова ціна – ціна товару при продажу його крупними партіями.
Роздрібна ціна – ціна товару при продажу його індивідуальному споживачу.
За мірою фіксації:
Контрактна ціна – ціна, яка встановлюється в контракті і виражається у валюті країни експортера, імпортера або третьої країни.
Тверда (firm, fixed price)– встановлюється в момент підписання контракту та не підлягає ніякому коригуванню впродовж терміну його дії.

переглянута в подальшому, якщо ринкова ціна даного товару до моменту

його поставки зміниться.
Змінна (sliding price) – ціна, що встановлюється в момент виконання контракту шляхом перегляду договірної ціни з урахуванням змін в виробництві, в період виконання тривалого термінового контракту (велике промислове обладнання, будівельні об’єкти, суднобудування і т. ін.).
З наступною фіксацією (price to be fixed) – ціна за якою в контракті обговорюються умови фіксації та принципи визначення її рівня.
Ціна, яка публікується – ціна, яка повідомляється в спеціальних та фірмових джерелах інформації.

Одностороннє регулювання полягає у застосуванні методів впливу урядами країн в

односторонньому порядку — без погодження або консультацій з торговельними партнерами. Такі заходи вживають здебільшого під час загострення політичних відносин.

політики попередньо узгоджуються країнами-партнерами. Кожна з сторін попереджує свого торговельного

партнера про вживання будь-яких заходів, які, як правило, суттєво не впливають на торговельні відносини, а лише динамізують їм.
Багатостороннє регулювання передбачає узгодження і регулювання торговельної політики багатосторонніми угодами.

регулювання;
нетарифне регулювання

може визначатися як:
інструмент торгової політики і державного регулювання внутрішнього ринку

країни при його взаємодії зі світовим ринком;
перелік ставок мита, що застосовуються до товарів, що переміщуються через митний кордон, систематизований відповідно до товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності;
конкретна ставка мита, що підлягає сплаті при вивозі або ввезенні певного товару на митну територію країни. У цьому випадку поняття митного тарифу цілком збігається з поняттям мита.

при імпорті або експорті товару і є умовою імпорту або

експорту.
Мито виконує три основні функції:
фіскальну, що відноситься як до імпортного, так і до експортного мита, оскільки воно є однією зі статей доходної частини державного бюджету;
протекціоністську (захисну), що відноситься до імпортного мита, оскільки з його допомогою держава захищає місцевих виробників від небажаної іноземної конкуренції;
балансуючу, що відноситься до експортного мита, встановленого з метою запобігання небажаного експорту товарів, внутрішні ціни на які з тих або інших причин нижче світових. Існує декілька класифікацій мита.

нетарифного державного регулювання торговельного обігу, що визначає кількість і номенклатуру

товарів, дозволених до експорту чи імпорту.
Квотування (контингентування) – це обмеження щодо вартості або кількості, які вводяться на імпорт або експорт певних товарів на певний період.

державними органами на експорт або імпорт товару в певній кількості

за певний проміжок часу.
Ліцензії бувають:
разові – письмовий дозвіл терміном до 1 року на імпорт (експорт), що видається урядом, певній фірмі на здійснення однієї зовнішньоторговельної угоди;
генеральні – дозвіл імпорт (експорт) певного товару протягом року без обмеження кількості угод;
глобальні – дозвіл на експорт (імпорт) певного товару в будь-яку країну світу за певний проміжок часу без обмеження кількості або вартості;
автоматичні – дозвіл, що видається негайно після отримання від експортера (імпортера) заявки, яка не може бути відхилена державним органом.

політики, що полягає в просуванні товару на зовнішній ринок за

рахунок зниження експортних цін нижче нормального рівня цін, існуючого в цих країнах.
спорадчий демпінг – епізодичний продаж надлишкових запасів товару на зовнішній ринок за заниженими цінами. Відбувається тоді, коли внутрішній обсяг виробництва товару перевищує ємність внутрішнього ринку і перед компанією постає дилема – або взагалі не використовувати частину виробничих потужностей і не виробляти товар, або виробити товар і продати за більш низьку, ніж внутрішня, ціну на зовнішній ринок;
навмисний демпінг – тимчасове навмисне зниження експортних цін з метою витіснення конкурентів з ринку і наступного встановлення монопольних цін.

демпінг – завищення цін на експорт порівняно з цінами продажу

тих же товарів на внутрішньому ринку. Зустрічається вкрай рідко, зазвичай в результаті непередбачених різких коливань курсів валют;
взаємний демпінг – зустрічна торгівля двох країн одним і тим самим товаром за заниженими цінами. Зустрічається також рідко в умовах високої монополізації внутрішнього ринку певного товару в кожній з країн.

2008. – С. 187-212.
2. Міжнародна економіка: Навчальний посібник. – Під

заг. Ред. О.Г. Гупала. – К.: «Хай-Тек Прес», 2007. – С. 78-99.
3. Козик В.В., Панкова Л.А., Даниленко Н.Б. Міжнародні економічні відносини: Навч. Посіб. – 5те вид., стер. – К.:Знання, 2004 – с. 41-170.
4. Герасимчук В.Г. Міжнародна економіка: навч. посіб. / В.Г. Герасимчук, С.В. Войтко. – К.: Знання, 2009. – С. 15-89.
 
Додаткова:
1. Одягайло Б.М. Міжнародна економіка:Навч. Посіб. – К.:Знання, 2005 – С. 67-138.