ТЕКСТОВІ ДОКУМЕНТИ У СФЕРІ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ загальні вимоги до виконання

за відповідним стандартом на
визначений документ;
2) реферат;
3) зміст;
4) перелік позначень та

скорочень (при наявності);
5) вступ;
6) основну частину;
7) висновки;
8) список джерел інформації;
9) додатки (при наявності).

А4 (297х210мм). При виконанні таблиць, ілюстрацій та додатків допускається використовувати

формат А3 (297х420 мм). Аркуш формату А3 підшивається в документ по стороні 297 мм та складається до формату А4.
На аркушах мають бути залишені поля: ліве, нижнє та верхнє – не менше 20 мм, праве – не менше 10 мм.
Аркуші документа нумерують арабськими цифрами, проставляючи їх у правому верхньому кутку аркуша без будь-яких знаків. Нумерація аркушів повинна бути наскрізною для всього документа. На титульному аркуші (ТА), що є першим аркушем документу, номер не ставлять, але враховують його у загальну нумерацію.
Текст документа виконують на одному боці аркуша. Машинним способом – через півтора інтервали, кегль шрифта 14 п., для елементів тексту (таблиць, приміток та ін.) допускається шрифт 12 п., рекомендований шрифт - Times New Roman.

"ПЕРЕЛІК ПОЗНАЧЕНЬ ТА СКОРОЧЕНЬ", "ВСТУП", "ВИСНОВКИ", "СПИСОК ДЖЕРЕЛ ІНФОРМАЦІЇ", "ДОДАТОК"

повинні починатися з нових сторінок. Найменування структурних елементів є їхніми заголовками, які розташовують симетрично тексту. Заголовки виконують великими літерами, не нумерують, точку у кінці не ставлять і не підкреслюють.

документа, який містить основні відомості та висновки, необхідні для початкового

ознайомлення з документом (ГОСТ 7.9).
Реферат повинен містити: відомості про обсяг документа; перелік ключових слів; текст реферату. Ці складові реферату рекомендується відділяти один від одного вільним рядком.
Обсяг реферату не має перевищувати однієї сторінки.

кількість сторінок документа, кількість ілюстрацій, таблиць, джерел інформації та додатків.

Приклад
Звіт про виконання ДР: 80 с., 12 рис., 4 табл., 16 джерел, 3 додатки

Перелік ключових слів повинен давати уявлення про зміст тексту документа, що реферується, і включати від 5 до 15 слів (словосполучень) у називному відмінку, виконаних у рядок через кому великими літерами.
Приклад
Ключові слова: ГІДРОПРИВОДИ, КЛАС ЧИСТОТИ РОБОЧОЇ РІДИНИ, ГІДРОБАК, НАДІЙНІСТЬ, ГІДРОРОЗПОДІЛЬНИКИ

документа, включаючи такі аспекти, як об’єкт (предмет), мета, методи, результати

дослідження або розробки. Текст реферату на пункти не поділяють.

Сторінки реферату не нумерують та в загальне число сторінок документу не включають.

записують наступне:
перелік позначень та скорочень;
вступ;
найменування розділів, підрозділів і пунктів (при

необхідності) основної частини;
висновки;
список джерел інформації;
додатки.

указують разом з їх порядковими номерами, додатки – з їх

позначенням та найменуванням. Усі найменування записують малими літерами з першої великої.
Номери та найменування підрозділів (пунктів) приводять після абзацного відступу, який дорівнює двом знакам (0,5 мм), відносно номерів розділів (підрозділів).
При необхідності продовження запису найменування розділу, під-розділу, пункту на другий (наступний) рядок, його починають на рівні початку цього найменування на першому рядку.

тексті документа застосовуються умовні позначення, скорочення, символи, одиниці вимірювання, які

не передбачені чинними стандартами, а також специфічна термінологія, то їх перелік має бути поданий у вигляді окремого списку.
Перелік повинен розташовуватись стовпцем, у якому зліва в алфавітному порядку наводяться умовні позначення, скорочення тощо, а справа – їх детальна розшифровка.

характеристику сучасного стану наукової (технічної) проблеми (питання), якій присвячена робота,

відзначити актуальність та новизну розроблюваної теми. Історичні довідки, опис раніше надрукованих робіт та загальновідомі положення у вступі не наводять.
Вступ не повинен займати більше двох сторінок. Текст вступу на пункти не поділяють.

стислі висновки з результатів виконаної роботи та пропозиції з її

використання, а також дана оцінка техніко-економічної ефективності результату роботи і її впровадження.

бібліографічні описи джерел інформації (СДІ) розташовують у тому порядку, в

якому джерела вперше згадуються в тексті. Порядкові номери описів у списку ДІ є номерами посилань на них.

докази, формули і розрахунки, текст допоміжного характеру, а також документи,

які вийшли в світ як самостійні видання, можуть бути оформлені як додатки.
Додатки є продовженням документа і мають наскрізну нумерацію сторінок, спільну з документом.
Кожний додаток повинен починатися з нової сторінки.

українського алфавіту, за винятком літер Ґ, Є, З, І, Ї,

Й, О, Ч, Ь.
Допускається позначати додатки літерами латинського алфавіту (у випадку використання усіх літер українського алфавіту), крім I та O.
Літерні позначення надають в алфавітному порядку без повторення і, як правило, без пропусків. Наприклад, ДОДАТОК А, ДОДАТОК Б.

тексту.

Додаток повинен мати заголовок, який розташовують під словом "ДОДАТОК ___"

симетрично тексту і виконують малими літерами з першої великої. Між словом «ДОДАТОК___» і заголовком повинен бути залишений один вільний рядок (21 пт.)

у межах кожного додатка. Якщо додаток розділено на розділи, то

нумерація ілюстрацій, таблиць, формул має бути також у межах додатка. Якщо у додатку одна таблиця, рисунок чи формула, їх також нумерують.

Приклади
1 Рисунок А.1 - перший рисунок додатка А.
2 Таблиця Б.4 - четверта таблиця додатка Б.
3 Формула (Г.5) - п’ята формула додатка Г.

При посиланні у тексті додатків на рисунки, таблиці та формули слід писати: "…на рисунку А.2" або "…на рис. А.2"; "…у таблиці Б.3" або "…у табл. Б.3"; "…за формулою (В.4)".

терміни, близькі за смислом (синоніми), для одного і того ж

поняття;
тавтологічні словосполучення (прейскурант цін);
техніцизми та професіоналізми;
іноземні слова і терміни за наявності рівнозначних в українській мові (превалювати - переважати, лідирувати – очолювати);
індекси (ГОСТ, ДСТУ, ТУ) усіх категорій стандартів, технічних умов та інших нормативних документів без їх реєстраційного номера.

залежності від його смислового змісту поділяють на розділи, за потреби

– на підрозділи.

Розділи та підрозділи поділяють на пункти; пункти, за потреби, – на підпункти. Пункти і підпункти можуть мати переліки.

мати порядкові номери.
Номер записують з абзаца арабськими цифрами. Висота цифр

повинна дорівнювати висоті великих літер у тексті. У кінці номера крапку не ставлять.
Розділи повинні бути пронумеровані у межах усього документа (1,2,3 і т.д.). Підрозділи  у межах розділу (1.1, 1.2 і т.д.); пункти  у межах розділу (1.1, 1.2 і т.д.) або підрозділу (1.1.1, 1.1.2, 1.1.3 і т.д.); підпункти  у межах пункту (1.1.1.1, 1.1.1.2, 1.1.1.3 і т.д.).
Якщо розділ або підрозділ складається з одного пункту, або пункт складається з одного підпункту, їх теж нумерують.

мати порядкові номери.
Номер записують з абзаца арабськими цифрами. Висота цифр

повинна дорівнювати висоті великих літер у тексті. У кінці номера крапку не ставлять.
Розділи повинні бути пронумеровані у межах усього документа (1,2,3 і т.д.). Підрозділи  у межах розділу (1.1, 1.2 і т.д.); пункти  у межах розділу (1.1, 1.2 і т.д.) або підрозділу (1.1.1, 1.1.2, 1.1.3 і т.д.); підпункти  у межах пункту (1.1.1.1, 1.1.1.2, 1.1.1.3 і т.д.).
Якщо розділ або підрозділ складається з одного пункту, або пункт складається з одного підпункту, їх теж нумерують.

одним зі способів:
арабськими цифрами з дужкою;
малими літерами української абетки

з дужкою (крім літер є, з, і, ї й, о, ч, ь);
знаком дефіс.
Після слова, що передує перелікам, ставлять двокрапку. Текст переліків разом з позначенням починають з абзаца і виконують малими літерами, у кінці переліків ставлять крапку з комою (крім останнього, після якого ставлять крапку). Другі (подальші) рядки переліків слід починати від границі поля.
Допускається подальша деталізація переліків (другий рівень). У цьому випадку їх записують з абзаца відносно переліків першого рівня.

декількох закінчених фраз, їх позначають арабськими цифрами без дужки і

крапки, починають з великої літери і відокремлюють один від одного крапкою.

Приклад:
За принципом дії автомобільні та мотоциклетні двигуни поділяються на дві основні групи.
1 Карбюраторні двигуни. До них відносятся двигуни автомашин та двигуни мотоциклів.
2 Дизельні двигуни. Це насамперед двигуни важких вантажних автомобілів, які працюють на дизельному паливі.

та підпункти, за необхідності, можуть також мати заголовки.
Крапку у

кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох речень, їх розділяють крапкою. Переноси слів у заголовках не допускаються.
Заголовки розділів виконують великими літерами і розташовують симетрично тексту. Допускається розташовувати заголовки розділів з абзаца.
Заголовки підрозділів, пунктів і підпунктів виконують малими літерами з першої великої жирним шрифтом і розташовують з абзаца.

наступним текстом повинен бути залишен один вільний рядок (21 пт.).

Між заголовком підрозділу і заголовком пункту, а також між заголовком підрозділу (пункту, підпункту) і наступним текстом інтервал повинен бути таким, як у тексті.
Між попереднім текстом і заголовком розділу або підрозділу повинен бути залишен один вільний рядок (21 пт.).
Між попереднім текстом і заголовком пункту (підпункту) інтервал повинен бути таким, як у тексті.

аркуша (сторінки). Не допускається розміщувати заголовок розділу, підрозділу, пункту або

підпункту в нижній частині сторінки, якщо після нього вміщується усього один рядок тексту.

окремими рядками.
По тексту розміщують нескладні формули, окремими рядками – основні

формули, що застосовуються у роботі при розрахунках та дослідженнях. В одному рядку можна розташовувати тільки одну формулу.

слід тільки основні розрахункові формули і формули, на які необхідно

зробити посилання. Нумерація формул повинна бути у межах розділу.
Номер формули указують у круглих дужках справа від неї у кінці рядка.

межах розділу.

рядки або графи таблиці виходять за формат сторінки, її поділяють

на частини, та переносять на наступну сторінку.
У кожній частині повторюють її головку і боковик або заміняють рядком з номерами граф, які зазначені у першій частині таблиці. При цьому слово „Таблиця”, її номер і найменування розміщують тількі над першою частиною таблиці, а над іншимі частинами з лівого боку указують: “Продовження таблиці __” , а над останньою частиною – „Закінчення таблиці __”.

ілюструвати діаграмами, схемами, кресленнями, фотознімками тощо. Ілюстрації, вміщувані у тексті,

іменують рисунками. На усі рисунки повинні бути посилання у тексті.

Рисунок, як правило, слід вміщувати після першої згадки про нього у тексті. Рисунок розташовують симетрично тексту. Зверху та знизу рисунка рекомендується залишати по одному вільному рядку.

мати найменування і пояснювальні дані (підрисунковий текст).
Нумерація рисунків повинна бути

у межах розділу.

Найменування повинно відображати зміст рисунка та бути коротким. Його розміщують симетрично рисунку після номера через риску і виконують малими літерами з першої великої. Слово „Рисунок” слід писати повністю.

допускається. Винятком є скорочення слів і словосполучень, встановлені у відповідних

державних стандартах чи загальноприйняті в мові, на якій складено документ.

Дозволяється застосовувати скорочення слів і словосполучень, характерні для певної галузі чи сфери діяльності (застосування вузькоспеціальних термінів). Записуються такі скорочення одним зі способів: безпосередньо у тексті (у дужках після повного найменування при першій згадці), якщо кожне з них повторюється не більше 3–5 разів, наприклад: «Динамометр пружинний (ДП)», або у переліку позначень та скорочень (при більшій кількості повторень).

дев’яти пишуть словами, більше дев’яти - цифрами. Числові значения фізичних

величин з позначенням одиниць вимірювання необхідно писати цифрами.

Дробові числа пишуть тільки цифрами у вигляді десятичних дробів, за винятком розмірів у дюймах, які слід записувати по типу:

Якщо числове значення неможливо виразити у вигляді десятичного дробу, то його допускається записувати в вигляді простого дробу в один рядок через косу риску. Наприклад: 5/32; (50a–4c) / (4b+20).

цифрами у супроводженні скорочених відмінкових закінчень. Наприклад: 2-а лінія; 5-а

графа.
При декількох порядкових числівниках відмінкове закінчення узгоджують з останнім з них. Наприклад: 3, 4 і 5-й графіки.
Кількісні числівники пишуть без відмінкових закінчень. Наприклад: У 12 випадках; на 20 сторінках.
Дати пишуть без відмінкових закінчень. Наприклад: 24 серпня; 8 березня; 28 червня, але: у 40-х роках; 70-і роки.
При римських цифрах відмінкових закінчень не пишуть. Наприклад, на XХ Олімпійських іграх, XХI століття.

норм перед числовими значеннями пишуть слова: "не менше" чи "не

більше", "від", "до", "понад". Наприклад. Товщина покриття не більше 0,2 мм.
При зазначенні діапазону величин рекомендується застосовувати тире або зворот "від – до". Наприклад: Товщина покриття 0,2  0,5 мм ; розміри від 30,00 до 50,00 мм. Для величин з одиницями вимірювання „%”, „оС”, „” діапазон значень слід указувати у дужках, наприклад: (65 – 70) % або використовуючи зворот "від – до".
Зворотом "від – до" слід користуватись обов’язково, якщо у діапазоні значень містяться від’ємні значення. Наприклад: Від минус 5 оС до плюс 8 оС. Від минус 10 оС до минус 6 оС.

допускається застосовувати без числових або літерних значень:
- математичні знаки: – (мінус);

> (більше); < (менше);
 (більше або рівно);  (менше або рівно); = (рівно);  (не рівно);
0 (нуль); log (логарифм); sin (синус); cos (косинус) та ін.;
- знаки: № (номер); % (відсоток); оС (градус Цельсія);  (діаметр) та ін.

Знаки „№”, „%” та „о” при позначенні множинного числа не подвоюються.

або перелік даного документа слід писати: "… згідно розділу 3

…"; "… згідно з 3.1 …"; "… відповідно до 4.2.2 …"; "… зазначеного у переліку 2) 4.1.4…".

Посилання на таблиці, ілюстрації, формули і додатки даного документа подають таким чином:

у тексті порядковими номерами у квадратних дужках таким чином:

"… у роботах 3,4 …"; "… 7, таблиця 34, с.98…"; "… 5, с.18 …”.

Порядковий номер джерелу надають по мірі появи посилання на нього у тексті. При повторних посиланнях на те ж саме джерело, його номер повторюють.