ТЕМА 1 СКЛАД ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ. ОСНОВИ ЗАГАЛЬНОВІЙСЬКОВОГО БОЮ ЗАНЯТТЯ 1

ОСНОВИ ЗАГАЛЬНОВІЙСЬКОВОГО БОЮ»
ЗАНЯТТЯ

1 «СКЛАД ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ.
ЗАГАЛЬНОВІЙСЬКОВИЙ БІЙ»

Кафедра військової підготовки

Лекція
з навчального предмету “ЗАГАЛЬНА ТАКТИКА”

СУМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Види загальновійськового бою. Характерні риси та принципи ведення бою.
3. Ступені

бойової готовності і їх зміст.

Навчальні питання

Військ. Частина ІІ. Проект. - К.: Варта, 2010. – 436с.
3

Бойовий статут артилерії Сухопутних Військ. Частина ІІ. Проект. - К.: Варта, 2010. – 386с.
4. Трофименко П.Є., Пушкарьов Ю.І., Латін С.П., Ляпа М.М., Панченко О.В. Тактична підготовка артилерійських підрозділів. Підручник. – Суми: Вид-во Сум ДУ, 2012. – 776с.
5. Управління повсякденною діяльністю підрозділів: навчально-методичний посібник / Уклад.: О.М. Бриксін, О.В. Стаховський, М.Д. Ткаченко, Ю.В. Цепляєв. – Харків: ХІТВ, 2007. – 76 с.
6. Командир бригади (полку). – К.: Варта, 2003.

Література

військово-технічних поглядів на забезпечення воєнної безпеки держави.

– це сукупність керівних принципів, воєнно-політичних, воєнно-стратегічних, воєнно-економічних і військово-технічних

поглядів на забезпечення воєнної безпеки держави





Стратегічним завданням України в галузі оборони є захист її державного суверенітету і політичної незалежності, збереження територіальної цілісності та недоторканості кордонів

Воєнна доктрина України має оборонний характер

Правовою основою Воєнної доктрини є Конституція, закони та інші правові акти, а також міжнародні договори України

Форми воєнних конфліктів:
регіональні війни; локальні війни; збройний конфлікт

Мета оборони України - підготовка держави до збройного захисту, а також її захист у разі збройної агресії або збройного конфлікту

участю у воєнно-політичному управлінні);
- ГШ ЗСУ.
Функції безпосереднього керівництва ЗС

покладаються на начальника ГШ — Головнокомандувача ЗСУ

Воєнно-політичне управління ЗС здійснюють Президент України — Верховний Головнокомандувач ЗСУ, в межах своєї компетенції — ВР, КМ, РНБО і Міністерство оборони України

воєнно-стратегічних рішень, розроблення програм у воєнній сфері

установи та організації, що не належать до видів Збройних Сил

відбиття ударів та розгрому угрупувань військ противника й утримання займаних

територій, районів, рубежів. Їм належить вирішальна роль в остаточному розгромі противника

угруповань ЗС
- нанесення ударів по угрупованнях військ (сил) та об'єктах

противника,
- висадки повітряних десантів,
- перевезення військ (вантажів) повітрям,
а також для виконання спеціальних завдань.

і розгрому його військово-морських сил на океанських і морських театрах

воєнних дій

ПІДВОДНІ СИЛИ

зайнятих районів, рубежів і позицій, відбиття ударів противника і нанесення

ураження його наступаючим військам;
у наступі – для прориву оборони противника, знищення його угрупувань, захоплення важливих районів, рубежів і об'єктів, форсування водних перешкод, переслідування противника, що відходить, ведення зустрічного бою і дій у складі морських і повітряних десантів.
Механізовані і танкові війська, маючи високу бойову самостійність спроможні виконувати завдання в різноманітних умовах місцевості й у будь-яку погоду, на головних або другорядних напрямках, у першому або в другому ешелоні, а також у складі оперативних маневрених груп.

Є головною ударною силою Сухопутних військ. Володіючи потужним вогнем, високою стійкістю від ударів усіх видів зброї, вони використовуються переважно на головних напрямках.
Танкові війська в обороні використовують:
- в першому ешелоні – для посилення стійкості оборони;
- в другому ешелоні і резервах для нанесення контрударів і розгрому противника, який вклинився.
В наступі – в складі ударних угрупувань в першому або другому ешелоні.
Танкові війська мають найбільшу захищеність від уражаючих факторів ядерної зброї, тому їх використовують на головних напрямках бойових дій.

з повітря і виконання завдань в його тилу. Вони складаються

із: аеромобільних з’єднань і частин; десантно-штурмових частин.
Високомобільні (аеромобільні) з’єднання (частини) застосовуються в оперативних і оперативно-стратегічних повітряних десантах для: дезорганізації державного і військового управління; знищення засобів ядерного нападу противника; захоплення й утримання важливих районів, об’єктів і рубежів в оперативній і стратегічній глибині оборони противника; сприяння військам фронтів у розвитку наступу, оточенні і знищенні угрупувань військ і форсування водних перешкод, а також в оволодінні разом із силами флоту заливними зонами й острівними територіями; зриву розгортання резервів противника; порушення роботи його тилу.

Призначена для авіаційної підтримки військ шляхом знищення наземних (морських), головним чином рухомих об’єктів на передньому краю і в тактичній глибині, десантування повітряних десантів, для постановки мінних загороджень з повітря, ведення тактичної повітряної розвідки, радіоелектронної боротьби і виконання завдань всебічного забезпечення бою.

нападу, артилерії, танків, БМП, вертольотів на площадках, протитанкових і інших

вогневих засобів, живої сили, пунктів управління, засобів протиповітряної оборони, радіоелектронних засобів, руйнування фортифікаційних споруд противника, дистанційного мінування місцевості і виконання завдань світлового забезпечення.
Володіючи великою потужністю і точністю вогню, швидкістю підготовки до виконання завдань, спроможністю до широкого маневру і швидкого зосередження вогню по найважливіших об'єктах, ракетні війська і артилерія продовжують залишатися основними засобами вогневого ураження противника. Свої завдання у загальновійськовому бою вона виконує в тісній взаємодії з авіацією і вогневими засобами інших родів військ.

Є одним із основних засобів ураження повітряного противника.
Вони включають: зенітні, ракетні, зенітно-ракетні і радіотехнічні частини і підрозділи.

спеціальних військ і тилу з метою зменшення втрат від уражаючих

факторів ядерної, хімічної, біологічної зброї, яку може застосувати противник по наших військах

Призначені для інженерного забезпечення бойових дій з’єднань і частин родів військ, спеціальних військ і тилу, а також для нанесення втрат противнику застосуванням мінно-вибухових та інших засобів.
На них покладається:
- інженерна розвідка;
- устрій інженерних загороджень;
- знищення (знешкодження) мін;
- розмінування місцевості та об’єктів;
- забезпечення подолання загороджень, завалів, локалізація пожеж;
- підготовка шляхів для пересування військ;
- добування і очищення води, обладнання пунктів водопостачання.

радіонавігації, радіоуправління, оптико-електронних та інших засобів керування військами і зброєю

противника, а також для прикриття бойових порядків військ від ударів артилерії та авіації противника, що використовують радіопідривники

Призначені для радіоелектронного придушення радіорелейного і тропосферного зв’язку, засобів радіолокації, радіонавігації, радіоуправління, оптико-електронних та інших засобів керування військами і зброєю противника, а також для прикриття бойових порядків військ від ударів артилерії та авіації противника, що використовують радіопідривники

знищення і виведення з ладу його важливих об’єктів і рішення

деяких інших спеціальних задач. Свої завдання вони виконують самостійно або разом із з’єднаннями, частинами і підрозділами, дії яких забезпечують

Призначені для розгортання систем зв’язку і забезпечення управління військами в усіх видах їхньої бойової діяльності.
На них також покладається задача по розгортанню і експлуатації систем і засобів автоматизації на пунктах управління та керування і проведенню організаційних і технічних заходів щодо забезпечення безпеки зв’язку.

харчування особового складу, лазне-прального обслуговування, забезпечення підрозділів речовим майном, надання

медичної допомоги пораненим і хворим та їх евакуації, а також забезпечення підрозділів водою, а при необхідності і паливом.

з’єднаннями (підрозділами) різних видів Збройних Сил, родів військ і спеціалізованих

військ на суші, у повітрі і на морі.

Вона поділяється на:
загальну тактику;
тактику видів ЗС, родів військ і спеціальних військ.

ТАКТИКА РВіА розробляє порядок і способи застосування ракетних і артилерійських (підкарозділів) у загальновійськовому бою і самостійно

ТАКТИКА МАЄ ДВА АСПЕКТИ

1. ТЕОРЕТИЧНИЙ
Теорія тактики вивчає зміст і характер сучасного бою, розкриває закономірності і принципи його ведення, розробляє способи підготовки і ведення бою. Теорія тактики викладається в Уставах, підручниках, воєнно-наукових роботах .
2. ПРАКТИЧНИЙ
Практика тактики охоплює діяльність командирів, штабів і військ по підготовці і веденню бою. Вона містить: збір і вивчення даних обстановки; прийняття рішень і доведення завдань до підлеглих; організацію взаємодії, вогневого ураження противника; підготовку з’єднання (підрозділу) до виконання бойових завдань; планування бою; управління підрозділами у бою, а також всебічне забезпечення бою

Тактика розглядає бій, як основну форму тактичних дій військ

тактики у 5-му семестрі виділяється 30 годин, у 6-му –

21 година, у 7-му – 27 годин, у 8-му – 24 години, крім цього – 29 годин занять з тактики буде відведено під час табірного збору.

способів дій в бою і творчий підхід до виконання бойового

завдання є найважливішим обов’язком кожного командира

і підрозділів;
раптовість дій та застосування воєнної хитрощі;
узгоджене застосування

підрозділів родів військ і спеціальних військ і підтримання безперервної взаємодії між ними;
рішуче зосередження зусиль на головному напрямку, маневр підрозділами, ударами і вогнем;
своєчасне поновлення боєздатності підрозділів, всебічне забезпечення бою;
тверде, стійке і безперервне управління підрозділами.

противника, завдати йому максимальних втрат, утримати важливі райони (об’єкти) місцевості

і тим самим створити сприятливі умови для переходу військ в наступ.
ОБОРОНА може підготовлятися завчасно або організовуватися в ході бою, в умовах відсутності зіткнення з противником або в умовах безпосереднього зіткнення з ним.
ПОЗИЦІЙНА ОБОРОНА – основний вид оборони. Вона застосовується на більшості напрямків, і насамперед там, де втрата території неприпустима.
МАНЕВРЕНА ОБОРОНА застосовується з метою нанесення противнику втрат, виграшу часу і збереження своїх сил шляхом послідовних оборонних боїв на заздалегідь намічених і ешелонованих в глибину рубежах у сполу –
ченні з короткими контратаками.

НАСТУП проводиться з метою розгрому (знищення) противника і оволодіння важливими районами (рубежами, об’єктами) місцевості.
Він полягає в уражені противника всіма засобами, стрімкому просуванні підрозділів у глибину його бойового порядку, знищенні та полоненні живої сили, захопленні озброєння, техніки та намічених районів (рубежів), місцевості.
НАСТУП ведеться безперервно вдень і вночі. У залежності від обставин і поставлених завдань наступ може вестись на противника який обороняється, наступає або відступає.
НАСТУП на противника, який обороняється, здійснюється з положення безпосереднього зіткнення з ним або з ходу.
НАСТУП на наступаючого противника ведеться у зустрічному бою.
НАСТУП на відступаючого противника здій –
снюється під час його переслідування.

у мінімально короткі терміни здійснити перехід з мирного у воєнний

стан і успішно виконати бойове завдання, згідно з призначенням.
Основними показниками бойової готовності підрозділів є боєздатність військ та час, необхідний для підготовки підрозділів до виконання бойових завдань.
Боєздатність  це можливість підрозділів вести бойові дії і виконувати бойові завдання відповідно до їх призначення.

та ін.

ПІДВИЩЕНА ВОЄНА ЗАГРОЗА ПОВНА
ПОСТІЙНА

бойова готовність – це стан військової частини (підрозділу), який визначає її здатність організовано здійснити заходи приведення частини (підрозділу) в повну бойову готовність в установлені планом строки за будь – яких умов обстановки

ПОВНА бойова готовність – це стан військової частини, який визначає її здатність негайно приступити до виконання завдань за призначенням.

Об’єднані сили швидкого реагування (ОСШР) призначені для запобігання і стримування можливої агресії проти України, негайного реагування на загрози у воєнній сфері, нейтралізації (ліквідації) конфліктів низької інтенсивності та недопущення переростання їх у локальну (регіональну) війну.
Термін готовності до виконання бойових завдань становитиме до 30 діб.
Укомплектованість складатиме 90100%.
Основні сили оборони (ОСО) призначені для відбиття агресії, розгрому угрупувань військ (сил) противника у локальній (регіональній) війні, припинення воєнних дій та створення умов для укладення миру, а також для підсилення ОСШР.
Термін готовності до виконання бойових завдань становитиме до 90120 діб.
Укомплектованість складатиме 6070%.
Сили підтримки (підсилення) (СП) призначені для підсилення (заміни) військ зі складу Основних сил оборони.
Термін готовності до виконання бойових завдань становитиме до 120180 діб.
Укомплектованість складатиме до 25%.

ЗАГРОЗА – «ТРИВОГА»
ПОВНА – «БОЙОВА ТРИВОГА»