Разделы презентаций


Тема лекції:

Содержание

Травлення у різних ділянках травної системи.Регуляція процесів травлення.Обмін речовин та енергії.Фізіологічні основи раціонального харчування.План лекції:

Слайды и текст этой презентации

Слайд 1Фізіологія травлення.

Обмін речовин та енергії
Тема лекції:

Фізіологія травлення. Обмін речовин та енергіїТема лекції:

Слайд 2Травлення у різних ділянках травної системи.
Регуляція процесів травлення.
Обмін речовин та

енергії.
Фізіологічні основи раціонального харчування.

План лекції:

Травлення у різних ділянках травної системи.Регуляція процесів травлення.Обмін речовин та енергії.Фізіологічні основи раціонального харчування.План лекції:

Слайд 31. Травлення у різних ділянках травної системи.

1. Травлення у різних ділянках травної системи.

Слайд 4Травлення - це біохімічні процеси перетворення речовин у травній системі

за допомогою ферментів.

Травлення - це біохімічні процеси перетворення речовин у травній системі за допомогою ферментів.

Слайд 5Ферменти - це біологічні каталізатори, які синтезуються секреторними (залозистими) клітинами,

діють на кисневі зв′язки молекул білків, жирів і вуглеводів і

забезпечують їхнє гідролітичне розщеплення.
Ферменти - це біологічні каталізатори, які синтезуються секреторними (залозистими) клітинами, діють на кисневі зв′язки молекул білків, жирів

Слайд 6Гідролітичне розщеплення- процес подрібнення великих молекул органічних сполук на дрібніші

складові частини.
біополімери
мономери
фермент

Гідролітичне розщеплення- процес подрібнення великих молекул органічних сполук на дрібніші складові частини.біополімеримономерифермент

Слайд 7протеолітичні - діють на пептидні зв′язки і розщеплюють білки (пепсин,

трипсин);
гліколітичні - діють на глюкоїдні зв′язки і розщеплюють вуглеводи -

крохмаль, глікоген, лактозу, сахарозу (амілаза, мальтаза);
ліполітичні - діють на ефірні зв′язки і розщеплюють ліпіди, ДНК (ліпаза).

Ферменти

протеолітичні - діють на пептидні зв′язки і розщеплюють білки (пепсин, трипсин);гліколітичні - діють на глюкоїдні зв′язки і

Слайд 81) специфічність - діють лише на певну речовину;
2) чутливість -

діють лише в певному середовищі ([Н], [ОН]);
3) залежність від t

° С;
4) не вступають самі в реакції.

Особливості ферментів:

1) специфічність - діють лише на певну речовину;2) чутливість - діють лише в певному середовищі ([Н], [ОН]);3)

Слайд 9Ферменти
синтезуються секреторними (залозистими)
клітинами травної системи.

Ферменти  синтезуються секреторними (залозистими) клітинами травної системи.

Слайд 10Травна система
8-10 м.



травний канал
травні залози

Травна система8-10 м.травний каналтравні залози

Слайд 11Слинні залози
1
2
3
І. Парні великі
ІІ. Дрібні

Слинні залози123І. Парні великіІІ. Дрібні

Слайд 12Секрет слинних залоз

слина (0,5 - 2 л)
[ОН]
Ферменти

Секрет слинних залоз            слина (0,5 -

Слайд 13Ковтання - складний рефлекторний акт:
1 - носова порожнина;
2

- язик;
3 - м‘яке піднебіння;
4 - харчова грудка;


5 - надгортанник;
6 - нижня частина глотки;
7 - стравохід;
8 - гортань.
Ковтання - складний рефлекторний акт: 1 - носова порожнина; 2 - язик; 3 - м‘яке піднебіння; 4

Слайд 14Механізм ковтання:
М′яке піднебіння піднімається і закриває носову частину глотки
Надгортанник опускається

і закриває вхід у дихальні шляхи
Дихання припиняється
Їжа коренем язика

проштовхується в глотку
Механізм ковтання:М′яке піднебіння піднімається і закриває носову частину глоткиНадгортанник опускається і закриває вхід у дихальні шляхиДихання припиняється

Слайд 15Перистальтика

Перистальтика

Слайд 16Шлунок
4.

Шлунок4.

Слайд 17

Шлункові залози
Клітина, що утворює
пепсиноген
Клітина, що виробляє
слиз
Клітина, що виробляє
НCl
Клітина,
що

продукує
ліпазу
Клітина,
що утворює
гастрин

Шлункові залозиКлітина, що утворює пепсиногенКлітина, що виробляєслизКлітина, що виробляєНClКлітина, що продукуєліпазуКлітина, що утворює гастрин

Слайд 18Шлункові залози
Шлунковий сік
2 - 2,5 л [Н]
НСl

Шлункові залозиШлунковий сік 2 - 2,5 л [Н]НСl

Слайд 195.
Кишечник
Тонкий
Товстий
4-4,5 м
1-1,5 м

5.КишечникТонкийТовстий4-4,5 м1-1,5 м

Слайд 20Будова тонкої кишки
Серозна оболонка
М'язова
оболонка
Підслизовий
шар
Слизова
оболонка

Будова тонкої кишкиСерозна оболонкаМ'язова оболонкаПідслизовий шарСлизова оболонка

Слайд 21Будова тонкої кишки
Слизова
оболонка
1. Має мільйони
кишкових ворсинок.
2. Збільшують площу

поверхні.

Будова тонкої кишкиСлизова оболонка1. Має мільйони кишкових ворсинок.2. Збільшують площу поверхні.

Слайд 22Епітеліальні клітини
Всмоктують поживні речовини
Келихоподібні клітини
Утворюють слиз
Артерія
Вена
Лімфатичний капіляр

Епітеліальні клітиниВсмоктують поживні речовиниКелихоподібні клітиниУтворюють слизАртеріяВенаЛімфатичний капіляр

Слайд 235.
Кишечник

5.Кишечник

Слайд 24ТРАВЛЕННЯ в тонкій кишці
за рахунок травних залоз
печінки
підшлункової залози
кишкових залоз

ТРАВЛЕННЯ  в тонкій кишціза рахунок травних залозпечінкипідшлункової залозикишкових залоз

Слайд 25Травні залози
Печінка

Травні залозиПечінка

Слайд 26Печінка
ЖОВЧ
0,5 - 1 л

Жовчні
кислоти
Жовчні пігменти:
білірубін
білівердин
Hb
Холестерин
Жири
1

ПечінкаЖОВЧ0,5 - 1 л Жовчні кислотиЖовчні пігменти: білірубін білівердинHbХолестеринЖири1

Слайд 27Травні залози
Підшлункова залоза
головка
тіло
хвіст

Травні залозиПідшлункова залозаголовкатілохвіст

Слайд 28Підшлункова залоза

Підшлунковий сік
(панкреатичний)
1,5 - 2 л

[ОН]

Підшлункова залозаПідшлунковий сік (панкреатичний)1,5 - 2 л [ОН]

Слайд 29Ферменти підшлункового соку:

1) Трипсиноген → Трипсин → Білки


ентерокіназа Амінокислоти

2) Амілаза → Крохмаль → Дисахариди
3) Мальтаза → Дисахариди → Глюкоза
4) Лактаза → Цукор молока → Глюкоза

5) Ліпаза → → Гліцерин + Жирні
кислоти
6) Нуклеаза → НК → нуклеотиди

[ОН]

Вуглеводи

Жири

Ферменти підшлункового соку:1) Трипсиноген → Трипсин → Білки

Слайд 30Кишкові залози
Кишковий сік (1,5 - 2 л)

Кишкові залозиКишковий сік (1,5 - 2 л)

Слайд 325.
Кишечник
Товстий
1-1,5 м

5.КишечникТовстий1-1,5 м

Слайд 33сліпа кишка
апендикс
ободова висхідна
ободова
поперечна
Ободова
низхідна
ободова
сигмоподібна
пряма кишка

сліпа кишкаапендиксободова висхіднаободова поперечнаОбодова низхіднаободовасигмоподібнапряма кишка

Слайд 345.
Кишечник

5.Кишечник

Слайд 35Рухи ободової кишки


Сегментація
Кільцеподібні скорочення, що виникають на певній віддалі один

від одного.
Завдяки цьому калові маси перемішуються.
Перистальтика
М’язи спереду калових мас розслаблюються,

позаду - скорочуються.
Перистальтичні хвилі просувають калові маси.

Масивні
рухи

Це потужні перистальтичні хвилі, що двічі або тричі на добу просувають калові маси на великі відстані

Рухи ободової кишки СегментаціяКільцеподібні скорочення, що виникають на певній віддалі один від одного.Завдяки цьому калові маси перемішуються.ПеристальтикаМ’язи

Слайд 362. Регуляція процесів травлення

2. Регуляція процесів травлення

Слайд 37 Регуляція процесів травлення

НЕРВОВА

ГУМОРАЛЬНА

Регуляція процесів травлення  НЕРВОВАГУМОРАЛЬНА

Слайд 38НЕРВОВА
регуляція
Центр -

довгастий
мозок
Симпатична
забезпечує незначне виділення густої слини з великою

кількістю орг. і неорг. речовин
Парасимпатична
забезпечує значне виділення рідкої слини

з невеликою кількістю орг. і неорг. речовин
НЕРВОВА регуляціяЦентр - довгастиймозокСимпатичназабезпечує незначне виділення густої слини з великою кількістю орг. і неорг. речовин Парасимпатичназабезпечує значне

Слайд 39Регуляція
слиновиділення,
шлункового
соку
Безумовна
Умовна
споглядання їжі
згадка про їжу
відчуття запаху
"АПЕТИТНЕ
СОКОВИДІЛЕННЯ"

Регуляція слиновиділення, шлункового соку БезумовнаУмовнаспоглядання їжізгадка про їжувідчуття запаху

Слайд 40ФАЗИ ШЛУНКОВОЇ СЕКРЕЦІЇ
І фаза:
мозкова
"АПЕТИТНЕ
СОКОВИДІЛЕННЯ"
Умовне
згадка про їжу
споглядання їжі
відчуття запаху

ФАЗИ ШЛУНКОВОЇ СЕКРЕЦІЇІ фаза: мозкова

Слайд 41ФАЗИ ШЛУНКОВОЇ СЕКРЕЦІЇ
ІІ фаза:
шлункова
≈ 2 год
шлункове
СОКОВИДІЛЕННЯ
Безумовне
ЇЖА
5

хв

ФАЗИ ШЛУНКОВОЇ СЕКРЕЦІЇІІ фаза: шлункова  ≈ 2 годшлункове СОКОВИДІЛЕННЯБезумовнеЇЖА5 хв

Слайд 42Їжа стимулює виділення шлункового соку:
м′ясна → max через 1 год.,

на цьому рівні ще 1 год, через 8 год. припиняється;

хліб

→ max через 1 год. і після цього ↓;

молоко → max через 3 год.
Їжа стимулює виділення шлункового соку:м′ясна → max через 1 год., на цьому рівні ще 1 год, через

Слайд 43ФАЗИ ШЛУНКОВОЇ СЕКРЕЦІЇ
ІІІ фаза:
кишкова
шлункове
СОКОВИДІЛЕННЯ
Безумовне
б.-а.речовини їжі у кишках
кров
залози шлунка

ФАЗИ ШЛУНКОВОЇ СЕКРЕЦІЇІІІ фаза: кишковашлункове СОКОВИДІЛЕННЯБезумовнеб.-а.речовини їжі у кишкахкровзалози шлунка

Слайд 44ГУМОРАЛЬНА регуляція
1
Ацетилхолін
Ендокринні залози шлунку
ГАСТРИН
Секреція
шлункового
соку
при подразненні блукаючого нерва

ГУМОРАЛЬНА  регуляція1АцетилхолінЕндокринні залози шлункуГАСТРИНСекреція шлункового соку при подразненні блукаючого нерва

Слайд 45ГУМОРАЛЬНА регуляція
2
Секретин
Секреція
підшлункового
соку
у слизовій оболонці

12-палої кишки під дією НСl шлунку
Секреція
шлункового
соку
Жовч

ГУМОРАЛЬНА  регуляція2СекретинСекреція підшлункового соку у слизовій оболонці     12-палої кишки під дією НСl

Слайд 46ГУМОРАЛЬНА регуляція
3
Секреція
печінкових
клітин
секрет печінкових клітин
Жовч

ГУМОРАЛЬНА  регуляція3Секреція печінкових клітин секрет печінкових клітинЖовч

Слайд 47ГУМОРАЛЬНА регуляція
4
Холецистокінін
Секреція
підшлункового
соку
у слизовій оболонці

12-палої кишки під дією жовчі

ГУМОРАЛЬНА  регуляція4ХолецистокінінСекреція підшлункового соку у слизовій оболонці     12-палої кишки під дією жовчі

Слайд 48їжа
ГУМОРАЛЬНА регуляція
5
Секреція
шлункового
соку
на 2 - 3 год
ЖИР
Секреція
печінкових


клітин

їжаГУМОРАЛЬНА  регуляція5Секреція шлункового соку на 2 - 3 годЖИРСекреція печінкових клітин

Слайд 493. Обмін речовин та енергії

3. Обмін речовин та енергії

Слайд 50Обмін речовин, або метаболізм (від грецьк. metabole - перетворення) -

це складний біологічний процес, пов‘язаний із надходженням у організм із

довкілля поживних речовин і кисню, перетворенням їх у клітинах організму, засвоєнням та виділенням з клітин організму кінцевих продуктів розпаду.
Обмін речовин, або метаболізм (від грецьк. metabole - перетворення) -   це складний біологічний процес, пов‘язаний

Слайд 51Загальна схема обміну речовин
Надходження
речовин
Перетворення
речовин
Видалення
продуктів розпаду

Загальна схема обміну речовинНадходження речовинПеретворенняречовинВидалення продуктів розпаду

Слайд 52Катаболізм
Метаболізм
Анаболізм
процес розщеплення
складних органічних
сполук на простіші
Е
процес синтезу
складних

органічних
сполук з простих
Е
+
+

КатаболізмМетаболізмАнаболізмпроцес розщеплення складних органічних сполук на простішіЕ процес синтезу складних органічних сполук з простихЕ ++

Слайд 53Катаболізм
Анаболізм

КатаболізмАнаболізм

Слайд 54 ПРОЦЕСИ
Катаболізму
Енергетичний
обмін
Е
Анаболізму
Пластичний
обмін

ПРОЦЕСИ КатаболізмуЕнергетичнийобмінЕ АнаболізмуПластичнийобмін

Слайд 55
Основний обмін
Обмін речовин і
Е
Загальний обмін
це рівень обмінних процесів

в організмі, необхідний для його функціонування в умовах фізіологічного спокою


це рівень обмінних процесів в організмі, який виконує різні види фізичної роботи

Основний обмінОбмін речовин і Е Загальний обмінце рівень обмінних процесів в організмі, необхідний для його функціонування

Слайд 56Залежно від величини енергетичних витрат усе доросле населення поділяють на

групи:
10.000 - 13.000 кДЖ - РОЗУМОВА ПРАЦЯ
13.100 - 14.300 кДЖ

- ПРАЦЯ МЕХАНІЗОВАНА

14.400 - 16.400 кДЖ - ПРАЦЯ ЧАСТКОВО
МЕХАНІЗОВАНА

16.500 - 20.000 (↑) кДЖ - ТЯЖКА І ТРИВАЛА
ФІЗИЧНА ПРАЦЯ

Спортсмени - 21.000 кДж

Залежно від величини енергетичних витрат усе доросле населення поділяють на групи:10.000 - 13.000 кДЖ - РОЗУМОВА ПРАЦЯ13.100

Слайд 57
Обмін води
Обмін речовин і
Е
Обмін вуглеводів
Обмін жирів
Обмін білків
Обмін мін.речовин

Обмін водиОбмін речовин і Е Обмін вуглеводівОбмін жирівОбмін білківОбмін мін.речовин

Слайд 58Обмін білків
Функції
ТРАНСПОРТНА

ФЕРМЕНТАТИВНА

ГУМОРАЛЬНА
ЕНЕРГЕТИЧНА:
1 г → 17,2 кДЖ

(4,1 ккал)
РУХОВА
БУДІВЕЛЬНА

Обмін білківФункціїТРАНСПОРТНАФЕРМЕНТАТИВНАГУМОРАЛЬНАЕНЕРГЕТИЧНА:1 г → 17,2 кДЖ     (4,1 ккал)РУХОВАБУДІВЕЛЬНА

Слайд 59Катаболізм
1. Синтез власних білків з амінокислот
вуглекислий газ
+
вода
+
аміак
+
Е
Обмін білків
Анаболізм
2. Перетворення надлишкових

білків на ЖИРИ, ВУГЛЕВОДИ

Катаболізм1. Синтез власних білків з амінокислотвуглекислий газ+вода+аміак+ЕОбмін білківАнаболізм2. Перетворення надлишкових білків на ЖИРИ, ВУГЛЕВОДИ

Слайд 60Біосинтез білків

Біосинтез  білків

Слайд 61АУГ ЦГУ АЦА ГЦА ГАЦ УАЦ

ГЦА УАУ ГЦА АГУ УГУ

УУА АЦА ЦГУ УЦУ ЦАЦ АЦУ АЦГ ААУ ЦЦУ АУА УАА
АУГ  ЦГУ  АЦА ГЦА  ГАЦ  УАЦ  ГЦА УАУ  ГЦА  АГУ

Слайд 62АУГ ЦГУ АЦА ГЦА ГАЦ УАЦ

ГЦА УАУ ГЦА АГУ УГУ

УУА АЦА ЦГУ УЦУ ЦАЦ АЦУ АЦГ ААУ ЦЦУ АУА УАА
АУГ  ЦГУ  АЦА ГЦА  ГАЦ  УАЦ  ГЦА УАУ  ГЦА  АГУ

Слайд 63АУГ ЦГУ АЦА ГЦА ГАЦ УАЦ

ГЦА УАУ ГЦА АГУ УГУ

УУА АЦА ЦГУ УЦУ ЦАЦ АЦУ АЦГ ААУ ЦЦУ АУА УАА
АУГ  ЦГУ  АЦА ГЦА  ГАЦ  УАЦ  ГЦА УАУ  ГЦА  АГУ

Слайд 64АУГ ЦГУ АЦА ГЦА ГАЦ УАЦ

ГЦА УАУ ГЦА АГУ УГУ

УУА АЦА ЦГУ УЦУ ЦАЦ АЦУ АЦГ ААУ ЦЦУ АУА УАА
АУГ  ЦГУ  АЦА ГЦА  ГАЦ  УАЦ  ГЦА УАУ  ГЦА  АГУ

Слайд 65АУГ ЦГУ АЦА ГЦА ГАЦ УАЦ

ГЦА УАУ ГЦА АГУ УГУ

УУА АЦА ЦГУ УЦУ ЦАЦ АЦУ АЦГ ААУ ЦЦУ АУА УАА
АУГ  ЦГУ  АЦА ГЦА  ГАЦ  УАЦ  ГЦА УАУ  ГЦА  АГУ

Слайд 66АУГ ЦГУ АЦА ГЦА ГАЦ УАЦ

ГЦА УАУ ГЦА АГУ УГУ

УУА АЦА ЦГУ УЦУ ЦАЦ АЦУ АЦГ ААУ ЦЦУ АУА УАА
АУГ  ЦГУ  АЦА ГЦА  ГАЦ  УАЦ  ГЦА УАУ  ГЦА  АГУ

Слайд 67АУГ ЦГУ АЦА ГЦА ГАЦ УАЦ

ГЦА УАУ ГЦА АГУ УГУ

УУА АЦА ЦГУ УЦУ ЦАЦ АЦУ АЦГ ААУ ЦЦУ АУА УАА
АУГ  ЦГУ  АЦА ГЦА  ГАЦ  УАЦ  ГЦА УАУ  ГЦА  АГУ

Слайд 68АУГ ЦГУ АЦА ГЦА ГАЦ УАЦ

ГЦА УАУ ГЦА АГУ УГУ

УУА АЦА ЦГУ УЦУ ЦАЦ АЦУ АЦГ ААУ ЦЦУ АУА УАА
АУГ  ЦГУ  АЦА ГЦА  ГАЦ  УАЦ  ГЦА УАУ  ГЦА  АГУ

Слайд 69АУГ ЦГУ АЦА ГЦА ГАЦ УАЦ

ГЦА УАУ ГЦА АГУ УГУ

УУА АЦА ЦГУ УЦУ ЦАЦ АЦУ АЦГ ААУ ЦЦУ АУА УАА
АУГ  ЦГУ  АЦА ГЦА  ГАЦ  УАЦ  ГЦА УАУ  ГЦА  АГУ

Слайд 70АУГ ЦГУ АЦА ГЦА ГАЦ УАЦ

ГЦА УАУ ГЦА АГУ УГУ

УУА АЦА ЦГУ УЦУ ЦАЦ АЦУ АЦГ ААУ ЦЦУ АУА УАА
АУГ  ЦГУ  АЦА ГЦА  ГАЦ  УАЦ  ГЦА УАУ  ГЦА  АГУ

Слайд 71АУГ ЦГУ АЦА ГЦА ГАЦ УАЦ

ГЦА УАУ ГЦА АГУ УГУ

УУА АЦА ЦГУ УЦУ ЦАЦ АЦУ АЦГ ААУ ЦЦУ АУА УАА
АУГ  ЦГУ  АЦА ГЦА  ГАЦ  УАЦ  ГЦА УАУ  ГЦА  АГУ

Слайд 72АУГ ЦГУ АЦА ГЦА ГАЦ УАЦ

ГЦА УАУ ГЦА АГУ УГУ

УУА АЦА ЦГУ УЦУ ЦАЦ АЦУ АЦГ ААУ ЦЦУ АУА УАА
АУГ  ЦГУ  АЦА ГЦА  ГАЦ  УАЦ  ГЦА УАУ  ГЦА  АГУ

Слайд 73АУГ ЦГУ АЦА ГЦА ГАЦ УАЦ

ГЦА УАУ ГЦА АГУ УГУ

УУА АЦА ЦГУ УЦУ ЦАЦ АЦУ АЦГ ААУ ЦЦУ АУА УАА
АУГ  ЦГУ  АЦА ГЦА  ГАЦ  УАЦ  ГЦА УАУ  ГЦА  АГУ

Слайд 74АУГ ЦГУ АЦА ГЦА ГАЦ УАЦ

ГЦА УАУ ГЦА АГУ УГУ

УУА АЦА ЦГУ УЦУ ЦАЦ АЦУ АЦГ ААУ ЦЦУ АУА УАА
АУГ  ЦГУ  АЦА ГЦА  ГАЦ  УАЦ  ГЦА УАУ  ГЦА  АГУ

Слайд 75АУГ ЦГУ АЦА ГЦА ГАЦ УАЦ

ГЦА УАУ ГЦА АГУ УГУ

УУА АЦА ЦГУ УЦУ ЦАЦ АЦУ АЦГ ААУ ЦЦУ АУА УАА
АУГ  ЦГУ  АЦА ГЦА  ГАЦ  УАЦ  ГЦА УАУ  ГЦА  АГУ

Слайд 76АУГ ЦГУ АЦА ГЦА ГАЦ УАЦ

ГЦА УАУ ГЦА АГУ УГУ

УУА АЦА ЦГУ УЦУ ЦАЦ АЦУ АЦГ ААУ ЦЦУ АУА УАА
АУГ  ЦГУ  АЦА ГЦА  ГАЦ  УАЦ  ГЦА УАУ  ГЦА  АГУ

Слайд 77АУГ ЦГУ АЦА ГЦА ГАЦ УАЦ

ГЦА УАУ ГЦА АГУ УГУ

УУА АЦА ЦГУ УЦУ ЦАЦ АЦУ АЦГ ААУ ЦЦУ АУА УАА
АУГ  ЦГУ  АЦА ГЦА  ГАЦ  УАЦ  ГЦА УАУ  ГЦА  АГУ

Слайд 78АУГ ЦГУ АЦА ГЦА ГАЦ УАЦ

ГЦА УАУ ГЦА АГУ УГУ

УУА АЦА ЦГУ УЦУ ЦАЦ АЦУ АЦГ ААУ ЦЦУ АУА УАА


АУГ  ЦГУ  АЦА ГЦА  ГАЦ  УАЦ  ГЦА УАУ  ГЦА  АГУ

Слайд 79АУГ ЦГУ АЦА ГЦА ГАЦ УАЦ

ГЦА УАУ ГЦА АГУ УГУ

УУА АЦА ЦГУ УЦУ ЦАЦ АЦУ АЦГ ААУ ЦЦУ АУА УАА


АУГ  ЦГУ  АЦА ГЦА  ГАЦ  УАЦ  ГЦА УАУ  ГЦА  АГУ

Слайд 80АУГ ЦГУ АЦА ГЦА ГАЦ УАЦ

ГЦА УАУ ГЦА АГУ УГУ

УУА АЦА ЦГУ УЦУ ЦАЦ АЦУ АЦГ ААУ ЦЦУ АУА УАА


АУГ  ЦГУ  АЦА ГЦА  ГАЦ  УАЦ  ГЦА УАУ  ГЦА  АГУ

Слайд 81АУГ ЦГУ АЦА ГЦА ГАЦ УАЦ

ГЦА УАУ ГЦА АГУ УГУ

УУА АЦА ЦГУ УЦУ ЦАЦ АЦУ АЦГ ААУ ЦЦУ АУА УАА


АУГ  ЦГУ  АЦА ГЦА  ГАЦ  УАЦ  ГЦА УАУ  ГЦА  АГУ

Слайд 82АУГ ЦГУ АЦА ГЦА ГАЦ УАЦ

ГЦА УАУ ГЦА АГУ УГУ

УУА АЦА ЦГУ УЦУ ЦАЦ АЦУ АЦГ ААУ ЦЦУ АУА УАА


АУГ  ЦГУ  АЦА ГЦА  ГАЦ  УАЦ  ГЦА УАУ  ГЦА  АГУ

Слайд 83АУГ ЦГУ АЦА ГЦА ГАЦ УАЦ

ГЦА УАУ ГЦА АГУ УГУ

УУА АЦА ЦГУ УЦУ ЦАЦ АЦУ АЦГ ААУ ЦЦУ АУА УАА


АУГ  ЦГУ  АЦА ГЦА  ГАЦ  УАЦ  ГЦА УАУ  ГЦА  АГУ

Слайд 84АУГ ЦГУ АЦА ГЦА ГАЦ УАЦ

ГЦА УАУ ГЦА АГУ УГУ

УУА АЦА ЦГУ УЦУ ЦАЦ АЦУ АЦГ ААУ ЦЦУ АУА УАА
АУГ  ЦГУ  АЦА ГЦА  ГАЦ  УАЦ  ГЦА УАУ  ГЦА  АГУ

Слайд 85АУГ ЦГУ АЦА ГЦА ГАЦ УАЦ

ГЦА УАУ ГЦА АГУ УГУ

УУА АЦА ЦГУ УЦУ ЦАЦ АЦУ АЦГ ААУ ЦЦУ АУА УАА
АУГ  ЦГУ  АЦА ГЦА  ГАЦ  УАЦ  ГЦА УАУ  ГЦА  АГУ

Слайд 86АУГ ЦГУ АЦА ГЦА ГАЦ УАЦ

ГЦА УАУ ГЦА АГУ УГУ

УУА АЦА ЦГУ УЦУ ЦАЦ АЦУ АЦГ ААУ ЦЦУ АУА УАА
АУГ  ЦГУ  АЦА ГЦА  ГАЦ  УАЦ  ГЦА УАУ  ГЦА  АГУ

Слайд 87АУГ ЦГУ АЦА ГЦА ГАЦ УАЦ

ГЦА УАУ ГЦА АГУ УГУ

УУА АЦА ЦГУ УЦУ ЦАЦ АЦУ АЦГ ААУ ЦЦУ АУА УАА
АУГ  ЦГУ  АЦА ГЦА  ГАЦ  УАЦ  ГЦА УАУ  ГЦА  АГУ

Слайд 88АУГ ЦГУ АЦА ГЦА ГАЦ УАЦ

ГЦА УАУ ГЦА АГУ УГУ

УУА АЦА ЦГУ УЦУ ЦАЦ АЦУ АЦГ ААУ ЦЦУ АУА УАА
АУГ  ЦГУ  АЦА ГЦА  ГАЦ  УАЦ  ГЦА УАУ  ГЦА  АГУ

Слайд 89АУГ ЦГУ АЦА ГЦА ГАЦ УАЦ

ГЦА УАУ ГЦА АГУ УГУ

УУА АЦА ЦГУ УЦУ ЦАЦ АЦУ АЦГ ААУ ЦЦУ АУА УАА
АУГ  ЦГУ  АЦА ГЦА  ГАЦ  УАЦ  ГЦА УАУ  ГЦА  АГУ

Слайд 90АУГ ЦГУ АЦА ГЦА ГАЦ УАЦ

ГЦА УАУ ГЦА АГУ УГУ

УУА АЦА ЦГУ УЦУ ЦАЦ АЦУ АЦГ ААУ ЦЦУ АУА УАА
АУГ  ЦГУ  АЦА ГЦА  ГАЦ  УАЦ  ГЦА УАУ  ГЦА  АГУ

Слайд 91АУГ ЦГУ АЦА ГЦА ГАЦ УАЦ

ГЦА УАУ ГЦА АГУ УГУ

УУА АЦА ЦГУ УЦУ ЦАЦ АЦУ АЦГ ААУ ЦЦУ АУА УАА
АУГ  ЦГУ  АЦА ГЦА  ГАЦ  УАЦ  ГЦА УАУ  ГЦА  АГУ

Слайд 92АУГ ЦГУ АЦА ГЦА ГАЦ УАЦ

ГЦА УАУ ГЦА АГУ УГУ

УУА АЦА ЦГУ УЦУ ЦАЦ АЦУ АЦГ ААУ ЦЦУ АУА УАА
АУГ  ЦГУ  АЦА ГЦА  ГАЦ  УАЦ  ГЦА УАУ  ГЦА  АГУ

Слайд 93АУГ ЦГУ АЦА ГЦА ГАЦ УАЦ

ГЦА УАУ ГЦА АГУ УГУ

УУА АЦА ЦГУ УЦУ ЦАЦ АЦУ АЦГ ААУ ЦЦУ АУА УАА
АУГ  ЦГУ  АЦА ГЦА  ГАЦ  УАЦ  ГЦА УАУ  ГЦА  АГУ

Слайд 94АУГ ЦГУ АЦА ГЦА ГАЦ УАЦ

ГЦА УАУ ГЦА АГУ УГУ

УУА АЦА ЦГУ УЦУ ЦАЦ АЦУ АЦГ ААУ ЦЦУ АУА УАА
АУГ  ЦГУ  АЦА ГЦА  ГАЦ  УАЦ  ГЦА УАУ  ГЦА  АГУ

Слайд 95АУГ ЦГУ АЦА ГЦА ГАЦ УАЦ

ГЦА УАУ ГЦА АГУ УГУ

УУА АЦА ЦГУ УЦУ ЦАЦ АЦУ АЦГ ААУ ЦЦУ АУА УАА
АУГ  ЦГУ  АЦА ГЦА  ГАЦ  УАЦ  ГЦА УАУ  ГЦА  АГУ

Слайд 96АУГ ЦГУ АЦА ГЦА ГАЦ УАЦ

ГЦА УАУ ГЦА АГУ УГУ

УУА АЦА ЦГУ УЦУ ЦАЦ АЦУ АЦГ ААУ ЦЦУ АУА УАА
АУГ  ЦГУ  АЦА ГЦА  ГАЦ  УАЦ  ГЦА УАУ  ГЦА  АГУ

Слайд 97АУГ ЦГУ АЦА ГЦА ГАЦ УАЦ

ГЦА УАУ ГЦА АГУ УГУ

УУА АЦА ЦГУ УЦУ ЦАЦ АЦУ АЦГ ААУ ЦЦУ АУА УАА
АУГ  ЦГУ  АЦА ГЦА  ГАЦ  УАЦ  ГЦА УАУ  ГЦА  АГУ

Слайд 98АУГ ЦГУ АЦА ГЦА ГАЦ УАЦ

ГЦА УАУ ГЦА АГУ УГУ

УУА АЦА ЦГУ УЦУ ЦАЦ АЦУ АЦГ ААУ ЦЦУ АУА УАА
АУГ  ЦГУ  АЦА ГЦА  ГАЦ  УАЦ  ГЦА УАУ  ГЦА  АГУ

Слайд 99АУГ ЦГУ АЦА ГЦА ГАЦ УАЦ

ГЦА УАУ ГЦА АГУ УГУ

УУА АЦА ЦГУ УЦУ ЦАЦ АЦУ АЦГ ААУ ЦЦУ АУА УАА
АУГ  ЦГУ  АЦА ГЦА  ГАЦ  УАЦ  ГЦА УАУ  ГЦА  АГУ

Слайд 100АУГ ЦГУ АЦА ГЦА ГАЦ УАЦ

ГЦА УАУ ГЦА АГУ УГУ

УУА АЦА ЦГУ УЦУ ЦАЦ АЦУ АЦГ ААУ ЦЦУ АУА УАА
АУГ  ЦГУ  АЦА ГЦА  ГАЦ  УАЦ  ГЦА УАУ  ГЦА  АГУ

Слайд 101АУГ ЦГУ АЦА ГЦА ГАЦ УАЦ

ГЦА УАУ ГЦА АГУ УГУ

УУА АЦА ЦГУ УЦУ ЦАЦ АЦУ АЦГ ААУ ЦЦУ АУА УАА
АУГ  ЦГУ  АЦА ГЦА  ГАЦ  УАЦ  ГЦА УАУ  ГЦА  АГУ

Слайд 102АУГ ЦГУ АЦА ГЦА ГАЦ УАЦ

ГЦА УАУ ГЦА АГУ УГУ

УУА АЦА ЦГУ УЦУ ЦАЦ АЦУ АЦГ ААУ ЦЦУ АУА УАА
АУГ  ЦГУ  АЦА ГЦА  ГАЦ  УАЦ  ГЦА УАУ  ГЦА  АГУ

Слайд 103АУГ ЦГУ АЦА ГЦА ГАЦ УАЦ

ГЦА УАУ ГЦА АГУ УГУ

УУА АЦА ЦГУ УЦУ ЦАЦ АЦУ АЦГ ААУ ЦЦУ АУА УАА
АУГ  ЦГУ  АЦА ГЦА  ГАЦ  УАЦ  ГЦА УАУ  ГЦА  АГУ

Слайд 104
І
ІІ
ІІІ
Структури білка
IV

ІІІІІІСтруктури білкаIV

Слайд 105Раціональне білкове харчування:
Азотистий
- це співвідношення кількості
білків, що руйнуються

за
певний проміжок часу,
до кількості білків,
що надходять з

їжею

баланс

Це підтримання азотистого балансу

1

Раціональне білкове харчування:Азотистий - це співвідношення кількості білків, що руйнуються за певний проміжок часу, до кількості білків,

Слайд 106Раціональне білкове харчування:
Незамінні
- це аргінін, валін,
ізолейцин, лейцин,
лізин, метіонін,
треонін,

триптофан.
амінокислоти
Надходження з їжею незамінних
амінокислот
2

Раціональне білкове харчування:Незамінні - це аргінін, валін, ізолейцин, лейцин,лізин, метіонін,треонін, триптофан. амінокислотиНадходження з їжею незамінних амінокислот2

Слайд 107Раціональне білкове харчування:
Повноцінні
- мають необхідний набір
амінокислот, який забезпечує
нормальні процеси


синтезу.
білки
Надходження з їжею повноцінних
білків
3
м′ясо тварин, яйця, риба, ікра,

молоко
Раціональне білкове харчування:Повноцінні- мають необхідний набір амінокислот, який забезпечуєнормальні процеси синтезу. білкиНадходження з їжею повноцінних білків3м′ясо тварин,

Слайд 108Раціональне білкове харчування:
Добова потреба дорослої людини у білках - 100

- 120 г.
4

Раціональне білкове харчування:Добова потреба дорослої людини у білках - 100 - 120 г.4

Слайд 109Дистрофія, виснаження, погіршується фізичний і розумовий розвиток.
Нераціональне білкове харчування:
Білкове
голодування


Надмірне
надходження
білків

Подагра - захворювання суглобів пальців рук і ніг.

Сечокам′яна хвороба.

Дистрофія, виснаження, погіршується фізичний і розумовий розвиток.Нераціональне білкове харчування:Білкове голодуванняНадмірненадходженнябілків Подагра - захворювання суглобів пальців рук і

Слайд 110 Регуляція білкового обміну
НЕРВОВА
ГУМОРАЛЬНА
Діти
Соматотропін
Дорослі
Соматотропін,
тироксин,
трийодтиронін,
гідрокортизон,
кортикостерон

Регуляція білкового обміну  НЕРВОВАГУМОРАЛЬНАДітиСоматотропінДоросліСоматотропін, тироксин, трийодтиронін, гідрокортизон, кортикостерон

Слайд 111
БУДІВЕЛЬНА
ЕНЕРГЕТИЧНА:
1 г → 17,2 кДЖ
(4,1

ккал)
Обмін вуглеводів
Єдине джерело Е
для ЦНС
Функції

БУДІВЕЛЬНАЕНЕРГЕТИЧНА:1 г → 17,2 кДЖ     (4,1 ккал)Обмін вуглеводівЄдине джерело Е для ЦНСФункції

Слайд 112Катаболізм
1. Синтез власних вуглеводів з глюкози
(глікоген у печінці, м′язах)
вуглекислий

газ
+ вода + Е
Анаболізм
2. Перетворення надлишкових
вуглеводів на ЖИРИ
Обмін вуглеводів
У

працюючому м′язі:
глікоген→піровиноградна к-та→
молочна к-та → вода + вуглекислий газ + Е

Катаболізм1. Синтез власних вуглеводів з глюкози (глікоген у печінці, м′язах)вуглекислий газ+ вода + ЕАнаболізм2. Перетворення надлишкових вуглеводів

Слайд 113Обмін вуглеводів
Рівень ГЛЮКОЗИ у крові: Const = 0,12%

(4,4 - 6,7 ммоль/л)

Надлишок

ГІПЕРГЛІКЕМІЯ

Глюкозурія

8 - 10 ммоль/л

(Виведення глюкози з сечею)

ШОК

2,8 -2,2 ммоль/л

ГІПОГЛІКЕМІЯ

Обмін вуглеводівРівень ГЛЮКОЗИ у крові: Const = 0,12%

Слайд 114Рівень потреби органів у глюкозі:
ГОЛОВНИЙ МОЗОК
12 %
КИШКИ
9 %
М′ЯЗИ
7 %
НИРКИ
5 %
СЕЛЕЗІНКА
ЛЕГЕНІ

Рівень потреби органів у глюкозі:ГОЛОВНИЙ МОЗОК12 %КИШКИ9 %М′ЯЗИ7 %НИРКИ5 %СЕЛЕЗІНКАЛЕГЕНІ

Слайд 115Раціональне вуглеводне харчування:
Добова потреба дорослої людини у вуглеводах - 350

- 500 г.
1

Раціональне вуглеводне харчування:Добова потреба дорослої людини у вуглеводах - 350 - 500 г.1

Слайд 116Нераціональне вуглеводне харчування:
Цукровий діабет
Зловживання
вуглеводами
(особливо при гіподинамії)
Запалення підшлункової
залози
Порушення вироблення гормону

- інсуліну

Нераціональне вуглеводне харчування:Цукровий діабетЗловживаннявуглеводами(особливо при гіподинамії)Запалення підшлункової залозиПорушення вироблення гормону - інсуліну

Слайд 117 Регуляція вуглеводного обміну
НЕРВОВА
ГУМОРАЛЬНА
інсулін
Глюкоза

Глікоген
АДРЕНАЛІН,
ГЛЮКАГОН, ТИРОКСИН,
АЛЬДОСТЕРОН,
ГЛЮКОКОРТИКО-СТЕРОН

Регуляція вуглеводного обміну  НЕРВОВАГУМОРАЛЬНАінсулінГлюкозаГлікогенАДРЕНАЛІН, ГЛЮКАГОН, ТИРОКСИН, АЛЬДОСТЕРОН,ГЛЮКОКОРТИКО-СТЕРОН

Слайд 118БУДІВЕЛЬНА
ТЕРМО-ІЗОЛЯЦІЙНА

МЕХАНІЧНА
ЕНЕРГЕТИЧНА:
1 г → 39,0 кДЖ
(9,3

ккал)
Обмін жирів
Функції

БУДІВЕЛЬНАТЕРМО-ІЗОЛЯЦІЙНАМЕХАНІЧНАЕНЕРГЕТИЧНА:1 г → 39,0 кДЖ     (9,3 ккал)Обмін жирівФункції

Слайд 119Катаболізм
1. Синтез власних жирів з гліцерину та жирних к-т -

ЛІПОГЕНЕЗ
вуглекислий газ
+ вода + Е
Анаболізм
2. Синтез жирів з продуктів обміну

Білків і Вуглеводів

Обмін жирів

Жирова тканина:
У нормі - 16%;
Ожиріння - 25% - ↑

Катаболізм1. Синтез власних жирів з гліцерину та жирних к-т - ЛІПОГЕНЕЗвуглекислий газ+ вода + ЕАнаболізм2. Синтез жирів

Слайд 120Раціональне жирове харчування:
Добова потреба дорослої людини у жирах -
100

г.
1

Раціональне жирове харчування:Добова потреба дорослої людини у жирах - 100 г.1

Слайд 121Нераціональне жирове харчування:
Зловживання
жирами
(особливо при гіподинамії)
Гіпертонія
Цукровий діабет
Ожиріння
Атеросклероз

Нераціональне жирове харчування:Зловживанняжирами(особливо при гіподинамії)ГіпертоніяЦукровий діабетОжирінняАтеросклероз

Слайд 122 Регуляція жирового обміну
НЕРВОВА
ГУМОРАЛЬНА
Симпатична
ГІПОФІЗ,
СТАТЕВІ ЗАЛОЗИ, ЩИТОПОДІБНА ЗАЛОЗА, ПІДШЛУНКОВА

ЗАЛОЗА
Ліполіз
Парасимпатична
Ліпогенез

Регуляція жирового обміну  НЕРВОВАГУМОРАЛЬНАСимпатичнаГІПОФІЗ, СТАТЕВІ ЗАЛОЗИ, ЩИТОПОДІБНА ЗАЛОЗА, ПІДШЛУНКОВА ЗАЛОЗАЛіполізПарасимпатичнаЛіпогенез

Слайд 123Обмін води
"ВОДА ...
У тебе немає ні смаку, ні кольору,

ані запаху, тебе неможливо описати, тобою насолоджуються, не знаючи, що

ти таке. Не можна сказати, що ти необхідна для життя: ти - саме життя. Ти наповнюєш нас радістю, яку не пояснити нашими почуттями. З тобою повертаються до нас сили, з якими ми вже розпрощались. З твоєї милості у нас знову починають вирувати висохлі джерела нашого серця. Ти найбільше багатство на світі..."

Антуан де Сент-Екзюпері
Обмін води

Слайд 124Формування кванту води

Формування кванту води

Слайд 125Емото Масару – японський вчений, що проводив дослідження з інформаційного

впливу на квант води
Емото Масару

Емото Масару – японський вчений, що проводив дослідження з інформаційного впливу на квант водиЕмото Масару

Слайд 126Пастораль Бетховена
Музика Бетховена

Пастораль БетховенаМузика Бетховена

Слайд 127Музика Баха
Музика Баха

Музика БахаМузика Баха

Слайд 128Важкий рок
Важкий рок

Важкий рокВажкий рок

Слайд 129Вода до молитви
Вода до молитви

Вода до молитвиВода до молитви

Слайд 130Вода після молитви
Вода після молитви

Вода після молитвиВода після молитви

Слайд 131“Мати Тереза”
Мати Тереза

“Мати Тереза”Мати Тереза

Слайд 132“Адольф Гітлер”
Адольф Гітлер

“Адольф Гітлер”Адольф Гітлер

Слайд 133 “Любов”
Любов

“Любов”Любов

Слайд 134Обмін води
ВМІСТ У ТКАНИНАХ ОРГАНІЗМУ
Плазма крові - 92%

Обмін водиВМІСТ У ТКАНИНАХ ОРГАНІЗМУПлазма крові - 92%

Слайд 135Обмін води
ВМІСТ У ТКАНИНАХ ОРГАНІЗМУ
Головний мозок - 85%

Обмін водиВМІСТ У ТКАНИНАХ ОРГАНІЗМУГоловний мозок - 85%

Слайд 136
М‘язи - 76%


Обмін води
ВМІСТ У ТКАНИНАХ ОРГАНІЗМУ

М‘язи - 76% Обмін водиВМІСТ У ТКАНИНАХ ОРГАНІЗМУ

Слайд 137Обмін води
ВМІСТ У ТКАНИНАХ ОРГАНІЗМУ
Кістки
- 20%

Обмін водиВМІСТ У ТКАНИНАХ ОРГАНІЗМУКістки- 20%

Слайд 138Функції
СТРУКТУРНА
ТЕРМО-ІЗОЛЯЦІЙНА
універсальний розчинник
Обмін води

ФункціїСТРУКТУРНАТЕРМО-ІЗОЛЯЦІЙНАуніверсальний розчинникОбмін води

Слайд 139Надходження води до організму
ВИПИТА ВОДА
РІДКА ЇЖА
0,6 - 0,8 л
0,8 -

0,9 л
ІНШІ ПРОДУКТИ
0,6 - 0,8 л
Окиснення
Б, Ж, В
0,3 -

0,4 л

3 л

Надходження води до організмуВИПИТА ВОДАРІДКА ЇЖА0,6 - 0,8 л0,8 - 0,9 лІНШІ ПРОДУКТИ0,6 - 0,8 лОкиснення Б,

Слайд 140Виведення води з організму
ПІТ
СЕЧА
1,2 - 1,5 л
0,5 - 0,7 л
ДИХАННЯ
0,2

- 0,4 л
Кишечник
0,2 л
3 л

Виведення води з організмуПІТСЕЧА1,2 - 1,5 л0,5 - 0,7 лДИХАННЯ0,2 - 0,4 лКишечник 0,2 л3 л

Слайд 141Втрата води організмом
СМЕРТЬ
важкі порушення в процесах життєдіяльності
2%
20 - 22%
Без

води можна
прожити лише
8 - 10 днів!
10%
СПРАГА

Втрата води організмомСМЕРТЬважкі порушення в процесах життєдіяльності 2%20 - 22%Без води можна прожити лише8 - 10 днів!

Слайд 142 Регуляція водного обміну
НЕРВОВА
ГУМОРАЛЬНА
ГІПОФІЗ → Антидіуретичний гормон (АДГ)

ЩИТОПОДІБНА →

Тироксин → Сечоутворення ↑

Регуляція водного обміну  НЕРВОВАГУМОРАЛЬНАГІПОФІЗ → Антидіуретичний гормон (АДГ)ЩИТОПОДІБНА → Тироксин → Сечоутворення ↑

Слайд 143Функції
БУДІВЕЛЬНА

АКТИВНІСТЬ ФЕРМЕНТІВ
ОСМОТИЧНИЙ ТИСК РІДИН ОРГАНІЗМУ
ЗБУДЛИВІСТЬ КЛІТИН
Обмін мін.речовин
РЕГУЛЯЦІЯ КИСЛОТНО-ЛУЖНОЇ РІВНОВАГИ

ФункціїБУДІВЕЛЬНААКТИВНІСТЬ ФЕРМЕНТІВОСМОТИЧНИЙ ТИСК РІДИН ОРГАНІЗМУЗБУДЛИВІСТЬ КЛІТИНОбмін мін.речовинРЕГУЛЯЦІЯ КИСЛОТНО-ЛУЖНОЇ РІВНОВАГИ

Слайд 144Мінеральні речовини
Макроелементи
Са - 3,5%
S - 1,6%
P - 1,6%
Na

- 0,05%
K - 0,55%
Cl - 0,55%
Mg - 0,1%


Мiкроелементи


Fe
Cu
Mn
Br
Al
I

0,001%

Мінеральні речовиниМакроелементиСа - 3,5%S  - 1,6%P  - 1,6%Na - 0,05%K  - 0,55%Cl - 0,55%Mg

Слайд 145Са - 99 %

Р - 47 %

Mg - 57%
К -

47 %

Са - 99 %Р - 47 %Mg - 57%К - 47 %

Слайд 146 Мінеральні речовини


Речовина
Добова потреба
У яких продуктах

Мінеральні речовини             РечовинаДобова

Слайд 148 Регуляція мінерального обміну
НЕРВОВА
ГУМОРАЛЬНА
ГІПОФІЗ → АДГ → Зменшує сечовиділення



ЩИТОПОДІБНА ЗАЛОЗА → Тироксин → Збільшує сечоутворення

ПАРАЩИТОПОДІБНА ЗАЛОЗА →

Паратгормон → виведення Са з організму


Регуляція мінерального обміну  НЕРВОВАГУМОРАЛЬНАГІПОФІЗ → АДГ → Зменшує сечовиділення ЩИТОПОДІБНА ЗАЛОЗА → Тироксин →

Слайд 149
4. Фізіологічні основи
раціонального харчування.

4. Фізіологічні основираціонального харчування.

Слайд 151Раціональне харчування - таке харчування, яке забезпечує організм людини всіма

необхідними для активного життя речовинами і сприятиме доброму стану її

здоров′я.

Терміни теми

Раціональне харчування - таке харчування, яке забезпечує організм людини всіма необхідними для активного життя речовинами і сприятиме

Слайд 152 Основні функції поживних речовин
ПЛАСТИЧНА
ЕНЕРГЕТИЧНА
Відбудова та оновлення
клітин і тканин
Білки
Жири
Вуглеводи

Основні функції поживних речовинПЛАСТИЧНАЕНЕРГЕТИЧНАВідбудова та оновлення клітин і тканинБілкиЖириВуглеводи

Слайд 153Цінність продуктів
ХАРЧОВА - корисність продукту, яка зумовлена
наявністю необхідних речовин.


БІОЛОГІЧНА - наявність в продукті всіх незамінних
амінокислот та оптимальне співвідношення

їх, а також
незамінних жирних кислот і вітамінів

ЕНЕРГЕТИЧНА - характеризує ту долю енергії
(ккал, кДж), яка може звільнитися з харчової речовини у
процесі біологічного окислення для забезпечення
фізіологічних функцій організму.

Цінність продуктівХАРЧОВА - корисність продукту, яка зумовлена наявністю необхідних речовин. БІОЛОГІЧНА - наявність в продукті всіх незаміннихамінокислот

Слайд 154Енергетичний баланс
Кількість
ЕНЕРГІЇ,
що надходить до організму з поживними речовинами



ЕНЕРГОВИТРАТИ організму
Ожиріння
Дистрофія

Енергетичний балансКількість ЕНЕРГІЇ, що надходить до організму з поживними речовинами ЕНЕРГОВИТРАТИ організмуОжирінняДистрофія

Слайд 155Основи раціонального харчування
Енергетичний баланс
Наявність у раціоні:
білків;
вуглеводів;
жирів;
мінеральних речовин;
вітамінів;
баластних речовин -

пектинів, клітковини
Фізіологічні норми потреб залежно від віку
кількість прийомів їжі;

інтервали між ними
розподіл калорійності між окремими прийомами їжі

Правильне співвідношення між поживними речовинами

Режим харчування

Основи раціонального харчуванняЕнергетичний балансНаявність у раціоні:білків;вуглеводів; жирів;мінеральних речовин;вітамінів;баластних речовин - пектинів, клітковиниФізіологічні норми потреб залежно від віку

Слайд 156СУЧАСНА ЇЖА –

ЗАГРОЗА ЛЮДСТВУ
Харчові добавки
Побічні
забруднювачі
це такі речовини, які окремо

в їжу не вживаються, але додаються у продукти з технологічних міркувань, щоб вони
не попсувалися,
не змінили колір і консистенцію

сполуки, що утворилися в процесі технологічної та кулінарної обробки

Е

перша літера в слові "Europe"- Європа

СУЧАСНА ЇЖА –           ЗАГРОЗА ЛЮДСТВУ Харчові добавкиПобічнізабруднювачіце

Слайд 157Е 100 до 199 - барвники (підсилюють чи відновлюють колір

продукту);
Е 200 до 299 – консерванти (підвищують термін збереження продуктів, захищають

їх від бактерій, грибів, вірусів);
Е 300 до 399 – антиокислювачі (захищають від окиснення, наприклад, від згіркнення жирів і зміни кольору, продовжуючи тим самим термін зберігання);
Е 400 до 499 – стабілізатори (зберігають задану консистенцію продукту) і загущувачі (підвищують в'язкість);
Е 500 до 599 – емульгатори (створюють однорідну суміш продуктів, що не змішуються, наприклад води й олії);
Е 600 до 699 – підсилювачі смаку та аромату;
Е 900 до 999 – піногасники (запобігають утворенню піни чи знижують його рівень, наприклад, під час розливання соку).

Харчові добавки

Е

Е 100 до 199 - барвники (підсилюють чи відновлюють колір продукту);Е 200 до 299 – консерванти (підвищують термін

Слайд 158Харчові добавки
Е
природного походження
E 330 — лимонна кислота (є у всіх

цитрусових);
• E 160а — каротин, E 101 — вітамін

В2 рибофлавін (у томатах);
E 400 — альгінат натрію (у морських водоростей).

штучного
походження

Харчові добавкиЕприродного походження E 330 — лимонна кислота (є у всіх цитрусових);   • E 160а — каротин,

Слайд 159Шкідливі харчові добавки
Е 210, Е 214, Е 217, Е 230,

Е 231, Е 232, Е 239, Е 311-331 - викликають

діатез у дітей або стають причиною серйозної алергії у дорослого населення;
Е 211- 214, Е 217, Е 221, Е 227 – завдають істотної шкоди здоров‘ю астматиків;
Е 214, Е 217 - протипоказані тим, хто чутливий до аспірину;
Е 250-251 - викликають розлади тиску;
Е 171-173, Е 220, Е 320-322 - руйнують печінку і нирки;
Е 230, Е 233, Е 238 - викликають шкірні захворювання;
Е 221-226, Е 320-322, Е 338-341, Е 407, Е 450, Е 461 – 466 - спричиняють захворювання шлунково-кишкового тракту;
Е 233 - шкідливий вагітним, оскільки стає причиною неправильного розвитку плоду;
Е 249, Е 262 - категорично протипоказані немовлятам (для старших дітей вони також являють небезпеку);
Е 220 - руйнує вітамін В1 в нашому організмі;
Е 222 – 227 – руйнують вітамін В12;
Е 103, Е 105, Е 121, E 123, Е 125, Е 126, Е 130, Е 131, Е 142, Е 152, Е 210, Е 211, Е 212-217, Е 240, Е 447 - потенційні канцерогени.
Шкідливі харчові добавкиЕ 210, Е 214, Е 217, Е 230, Е 231, Е 232, Е 239, Е

Слайд 160В Україні заборонені харчові добавки
Е – 103, 105, 111, 121,

125, 126, 130, 152 через їх винятково токсичний вплив на

організм людини
В Україні заборонені  харчові добавкиЕ – 103, 105, 111, 121, 125, 126, 130, 152 через їх

Слайд 161 Побічні забруднювачі продуктів
рослинного
походження
Мінеральні добрива,

пестициди
тваринного
походження
Антибіотики,

гормони росту

Побічні забруднювачі продуктіврослинногопоходженняМінеральні добрива, пестициди тваринногопоходженняАнтибіотики, гормони росту

Слайд 162
абсолютні канцерогени: викликають
у жінок розвиток пухлин молочних залоз;
для чоловіків

небезпечні: гальмують їхню статеву функцію;
хлопчики стають жінкоподібними, все частіше останнім

часом аж до зміни сексуальної орієнтації.

Гормони росту: естроген і його синтетичні аналоги (стильбени) - в птахівництві:

абсолютні канцерогени: викликають у жінок розвиток пухлин молочних залоз;для чоловіків небезпечні: гальмують їхню статеву функцію;хлопчики стають жінкоподібними,

Слайд 163
має контрацептивний ефект, а значить, неминуче призводить до гормональних форм

безпліддя.
Гормони росту: естроген + прогестерон – в скотарстві:

має контрацептивний ефект, а значить, неминуче призводить до гормональних форм безпліддя.Гормони росту:  естроген + прогестерон –

Слайд 164
у жінок починають рости вуса, борода;

у чоловіків – вірогідна пухлина

передміхурової залози (простати).
Гормони росту: прогестерон – у свинарстві:

у жінок починають рости вуса, борода;у чоловіків – вірогідна пухлина передміхурової залози (простати).Гормони росту:  прогестерон –

Слайд 165
У дорослої людини – порушення щитоподібної залози
(людина товстішає, стає

сонливою, млявою, загальмованою, в неї погіршується пам'ять і знижується працездатність).

У

дитини - уповільнення її фізичного і розумового розвитку.

У тваринництві часто незаконно застосовують тиреостатики – інгібітори гормону щитоподібної залози

У дорослої людини – порушення щитоподібної залози (людина товстішає, стає сонливою, млявою, загальмованою, в неї погіршується пам'ять

Слайд 166“БЛАКИТНИЙ ЯНГОЛ”
Один з перших знаків, що вказував на екологічно чисту

продукцію (таку, що на кожному етапі виробництва не забруднює довкілля),

ведений у ФРН у 1978 році. Знак запозичений з емблеми Програми ООН з проблем навколишнього середовища.
“БЛАКИТНИЙ ЯНГОЛ”Один з перших знаків, що вказував на екологічно чисту продукцію (таку, що на кожному етапі виробництва

Слайд 167“МАРГАРИТКА”
Єдиний спільний знак маркування екологічно чистих товарів виробників з держав

– членів Європейського Співтовариства

“МАРГАРИТКА”Єдиний спільний знак маркування екологічно чистих товарів виробників з держав – членів Європейського Співтовариства

Слайд 168ЗНАКИ екологічної чистоти продукції

“Екознак” Японії



“Білий лебідь” Норвегії

ЗНАКИ  екологічної чистоти продукції “Екознак” Японії“Білий лебідь” Норвегії

Слайд 169ЗНАКИ екологічної чистоти продукції
“Екознак” США




“Екознак” Австралії

ЗНАКИ  екологічної чистоти продукції“Екознак” США“Екознак” Австралії

Слайд 170ЗНАКИ екологічної чистоти продукції
“Екознак” Канади




“Екознак” Росії

ЗНАКИ  екологічної чистоти продукції“Екознак” Канади“Екознак” Росії

Слайд 171БЕРЕЖІТЬ

СЕБЕ!

БЕРЕЖІТЬ    СЕБЕ!

Слайд 172Виразкова хвороба шлунка
(12-палої кишки)
ДІЄТИ
Гостра, пряна,
багата на
клітковину їжа
Цукровий

діабет
Вуглеводи
(особливо солодощі)
Захворювання
печінки
Знежирена їжа,
збільшена
кількість
овочів і фруктів

Виразкова хвороба шлунка (12-палої кишки)ДІЄТИГостра, пряна, багата на клітковину їжаЦукровий діабетВуглеводи (особливо солодощі)Захворювання печінкиЗнежирена їжа,збільшена кількість овочів

Слайд 173
Вегетаріанство - система харчування, за якої людина повністю або майже

повністю уникає вживання продуктів тваринного походження.

Терміни теми

Вегетаріанство - система харчування, за якої людина повністю або майже повністю уникає вживання продуктів тваринного походження.Терміни теми

Слайд 174ПЕРЕКОНАННЯ
прихильників вегетаріанства:



М′ясо сприяє утворенню в організмі отруйних речовин, які

скорочують життя та погіршують розумові процеси.
Джерелом білків мають бути тільки

різні рослинні продукти, особливо у сирому вигляді.





ПЕРЕКОНАННЯ прихильників вегетаріанства:М′ясо сприяє утворенню в організмі отруйних речовин, які скорочують життя та погіршують розумові процеси.Джерелом білків

Слайд 175ВЕГЕТАРІАНСТВО
+
_
Висновок?

ВЕГЕТАРІАНСТВО+_Висновок?

Слайд 176Висновок:
1. Харчування людини повинно бути мішаним.

2. Короткочасну рослинну дієту можна

застосовувати при лікуванні подагри (перевантаженні організму тваринними білками), деяких хвороб

серцево-судинної системи та нирок.
Висновок:	1. Харчування людини повинно бути мішаним.2. Короткочасну рослинну дієту можна застосовувати при лікуванні подагри (перевантаженні організму тваринними

Обратная связь

Если не удалось найти и скачать доклад-презентацию, Вы можете заказать его на нашем сайте. Мы постараемся найти нужный Вам материал и отправим по электронной почте. Не стесняйтесь обращаться к нам, если у вас возникли вопросы или пожелания:

Email: Нажмите что бы посмотреть 

Что такое TheSlide.ru?

Это сайт презентации, докладов, проектов в PowerPoint. Здесь удобно  хранить и делиться своими презентациями с другими пользователями.


Для правообладателей

Яндекс.Метрика