Слайд 1Фізіологія травлення.
Обмін речовин та енергії
Тема лекції:
Слайд 2Травлення у різних ділянках травної системи.
Регуляція процесів травлення.
Обмін речовин та
енергії.
Фізіологічні основи раціонального харчування.
План лекції:
Слайд 31. Травлення у різних ділянках травної системи.
Слайд 4Травлення - це біохімічні процеси перетворення речовин у травній системі
за допомогою ферментів.
Слайд 5Ферменти - це біологічні каталізатори, які синтезуються секреторними (залозистими) клітинами,
діють на кисневі зв′язки молекул білків, жирів і вуглеводів і
забезпечують їхнє гідролітичне розщеплення.
Слайд 6Гідролітичне розщеплення- процес подрібнення великих молекул органічних сполук на дрібніші
складові частини.
біополімери
мономери
фермент
Слайд 7протеолітичні - діють на пептидні зв′язки і розщеплюють білки (пепсин,
трипсин);
гліколітичні - діють на глюкоїдні зв′язки і розщеплюють вуглеводи -
крохмаль, глікоген, лактозу, сахарозу (амілаза, мальтаза);
ліполітичні - діють на ефірні зв′язки і розщеплюють ліпіди, ДНК (ліпаза).
Ферменти
Слайд 81) специфічність - діють лише на певну речовину;
2) чутливість -
діють лише в певному середовищі ([Н], [ОН]);
3) залежність від t
° С;
4) не вступають самі в реакції.
Особливості ферментів:
Слайд 9Ферменти
синтезуються секреторними (залозистими)
клітинами травної системи.
Слайд 10Травна система
8-10 м.
травний канал
травні залози
Слайд 11Слинні залози
1
2
3
І. Парні великі
ІІ. Дрібні
Слайд 12Секрет слинних залоз
слина (0,5 - 2 л)
[ОН]
Ферменти
Слайд 13Ковтання - складний рефлекторний акт:
1 - носова порожнина;
2
- язик;
3 - м‘яке піднебіння;
4 - харчова грудка;
5 - надгортанник;
6 - нижня частина глотки;
7 - стравохід;
8 - гортань.
Слайд 14Механізм ковтання:
М′яке піднебіння піднімається і закриває носову частину глотки
Надгортанник опускається
і закриває вхід у дихальні шляхи
Дихання припиняється
Їжа коренем язика
проштовхується в глотку
Слайд 17
Шлункові залози
Клітина, що утворює
пепсиноген
Клітина, що виробляє
слиз
Клітина, що виробляє
НCl
Клітина,
що
продукує
ліпазу
Клітина,
що утворює
гастрин
Слайд 18Шлункові залози
Шлунковий сік
2 - 2,5 л [Н]
НСl
Слайд 195.
Кишечник
Тонкий
Товстий
4-4,5 м
1-1,5 м
Слайд 20Будова тонкої кишки
Серозна оболонка
М'язова
оболонка
Підслизовий
шар
Слизова
оболонка
Слайд 21Будова тонкої кишки
Слизова
оболонка
1. Має мільйони
кишкових ворсинок.
2. Збільшують площу
поверхні.
Слайд 22Епітеліальні клітини
Всмоктують поживні речовини
Келихоподібні клітини
Утворюють слиз
Артерія
Вена
Лімфатичний капіляр
Слайд 24ТРАВЛЕННЯ
в тонкій кишці
за рахунок травних залоз
печінки
підшлункової залози
кишкових залоз
Слайд 26Печінка
ЖОВЧ
0,5 - 1 л
Жовчні
кислоти
Жовчні пігменти:
білірубін
білівердин
Hb
Холестерин
Жири
1
Слайд 27Травні залози
Підшлункова залоза
головка
тіло
хвіст
Слайд 28Підшлункова залоза
Підшлунковий сік
(панкреатичний)
1,5 - 2 л
[ОН]
Слайд 29Ферменти підшлункового соку:
1) Трипсиноген → Трипсин → Білки
↓
ентерокіназа Амінокислоти
2) Амілаза → Крохмаль → Дисахариди
3) Мальтаза → Дисахариди → Глюкоза
4) Лактаза → Цукор молока → Глюкоза
5) Ліпаза → → Гліцерин + Жирні
кислоти
6) Нуклеаза → НК → нуклеотиди
[ОН]
Вуглеводи
Жири
Слайд 30Кишкові залози
Кишковий сік (1,5 - 2 л)
Слайд 33сліпа кишка
апендикс
ободова висхідна
ободова
поперечна
Ободова
низхідна
ободова
сигмоподібна
пряма кишка
Слайд 35Рухи ободової кишки
Сегментація
Кільцеподібні скорочення, що виникають на певній віддалі один
від одного.
Завдяки цьому калові маси перемішуються.
Перистальтика
М’язи спереду калових мас розслаблюються,
позаду - скорочуються.
Перистальтичні хвилі просувають калові маси.
Масивні
рухи
Це потужні перистальтичні хвилі, що двічі або тричі на добу просувають калові маси на великі відстані
Слайд 37
Регуляція процесів травлення
НЕРВОВА
ГУМОРАЛЬНА
Слайд 38НЕРВОВА
регуляція
Центр -
довгастий
мозок
Симпатична
забезпечує незначне виділення густої слини з великою
кількістю орг. і неорг. речовин
Парасимпатична
забезпечує значне виділення рідкої слини
з невеликою кількістю орг. і неорг. речовин
Слайд 39Регуляція
слиновиділення,
шлункового
соку
Безумовна
Умовна
споглядання їжі
згадка про їжу
відчуття запаху
"АПЕТИТНЕ
СОКОВИДІЛЕННЯ"
Слайд 40ФАЗИ ШЛУНКОВОЇ СЕКРЕЦІЇ
І фаза:
мозкова
"АПЕТИТНЕ
СОКОВИДІЛЕННЯ"
Умовне
згадка про їжу
споглядання їжі
відчуття запаху
Слайд 41ФАЗИ ШЛУНКОВОЇ СЕКРЕЦІЇ
ІІ фаза:
шлункова
≈ 2 год
шлункове
СОКОВИДІЛЕННЯ
Безумовне
ЇЖА
5
хв
Слайд 42Їжа стимулює виділення шлункового соку:
м′ясна → max через 1 год.,
на цьому рівні ще 1 год, через 8 год. припиняється;
хліб
→ max через 1 год. і після цього ↓;
молоко → max через 3 год.
Слайд 43ФАЗИ ШЛУНКОВОЇ СЕКРЕЦІЇ
ІІІ фаза:
кишкова
шлункове
СОКОВИДІЛЕННЯ
Безумовне
б.-а.речовини їжі у кишках
кров
залози шлунка
Слайд 44ГУМОРАЛЬНА
регуляція
1
Ацетилхолін
Ендокринні залози шлунку
ГАСТРИН
Секреція
шлункового
соку
при подразненні блукаючого нерва
Слайд 45ГУМОРАЛЬНА
регуляція
2
Секретин
Секреція
підшлункового
соку
у слизовій оболонці
12-палої кишки під дією НСl шлунку
Секреція
шлункового
соку
Жовч
Слайд 46ГУМОРАЛЬНА
регуляція
3
Секреція
печінкових
клітин
секрет печінкових клітин
Жовч
Слайд 47ГУМОРАЛЬНА
регуляція
4
Холецистокінін
Секреція
підшлункового
соку
у слизовій оболонці
12-палої кишки під дією жовчі
Слайд 48їжа
ГУМОРАЛЬНА
регуляція
5
Секреція
шлункового
соку
на 2 - 3 год
ЖИР
Секреція
печінкових
клітин
Слайд 50Обмін речовин, або метаболізм (від грецьк. metabole - перетворення) -
це складний біологічний процес, пов‘язаний із надходженням у організм із
довкілля поживних речовин і кисню, перетворенням їх у клітинах організму, засвоєнням та виділенням з клітин організму кінцевих продуктів розпаду.
Слайд 51Загальна схема обміну речовин
Надходження
речовин
Перетворення
речовин
Видалення
продуктів розпаду
Слайд 52Катаболізм
Метаболізм
Анаболізм
процес розщеплення
складних органічних
сполук на простіші
Е
процес синтезу
складних
органічних
сполук з простих
Е
+
+
Слайд 54
ПРОЦЕСИ
Катаболізму
Енергетичний
обмін
Е
Анаболізму
Пластичний
обмін
Слайд 55
Основний обмін
Обмін речовин і
Е
Загальний обмін
це рівень обмінних процесів
в організмі, необхідний для його функціонування в умовах фізіологічного спокою
це рівень обмінних процесів в організмі, який виконує різні види фізичної роботи
Слайд 56Залежно від величини енергетичних витрат усе доросле населення поділяють на
групи:
10.000 - 13.000 кДЖ - РОЗУМОВА ПРАЦЯ
13.100 - 14.300 кДЖ
- ПРАЦЯ МЕХАНІЗОВАНА
14.400 - 16.400 кДЖ - ПРАЦЯ ЧАСТКОВО
МЕХАНІЗОВАНА
16.500 - 20.000 (↑) кДЖ - ТЯЖКА І ТРИВАЛА
ФІЗИЧНА ПРАЦЯ
Спортсмени - 21.000 кДж
Слайд 57
Обмін води
Обмін речовин і
Е
Обмін вуглеводів
Обмін жирів
Обмін білків
Обмін мін.речовин
Слайд 58Обмін білків
Функції
ТРАНСПОРТНА
ФЕРМЕНТАТИВНА
ГУМОРАЛЬНА
ЕНЕРГЕТИЧНА:
1 г → 17,2 кДЖ
(4,1 ккал)
РУХОВА
БУДІВЕЛЬНА
Слайд 59Катаболізм
1. Синтез власних білків з амінокислот
вуглекислий газ
+
вода
+
аміак
+
Е
Обмін білків
Анаболізм
2. Перетворення надлишкових
білків на ЖИРИ, ВУГЛЕВОДИ
Слайд 61АУГ ЦГУ АЦА ГЦА ГАЦ УАЦ
ГЦА УАУ ГЦА АГУ УГУ
УУА АЦА ЦГУ УЦУ ЦАЦ АЦУ АЦГ ААУ ЦЦУ АУА УАА
Слайд 62АУГ ЦГУ АЦА ГЦА ГАЦ УАЦ
ГЦА УАУ ГЦА АГУ УГУ
УУА АЦА ЦГУ УЦУ ЦАЦ АЦУ АЦГ ААУ ЦЦУ АУА УАА
Слайд 63АУГ ЦГУ АЦА ГЦА ГАЦ УАЦ
ГЦА УАУ ГЦА АГУ УГУ
УУА АЦА ЦГУ УЦУ ЦАЦ АЦУ АЦГ ААУ ЦЦУ АУА УАА
Слайд 64АУГ ЦГУ АЦА ГЦА ГАЦ УАЦ
ГЦА УАУ ГЦА АГУ УГУ
УУА АЦА ЦГУ УЦУ ЦАЦ АЦУ АЦГ ААУ ЦЦУ АУА УАА
Слайд 65АУГ ЦГУ АЦА ГЦА ГАЦ УАЦ
ГЦА УАУ ГЦА АГУ УГУ
УУА АЦА ЦГУ УЦУ ЦАЦ АЦУ АЦГ ААУ ЦЦУ АУА УАА
Слайд 66АУГ ЦГУ АЦА ГЦА ГАЦ УАЦ
ГЦА УАУ ГЦА АГУ УГУ
УУА АЦА ЦГУ УЦУ ЦАЦ АЦУ АЦГ ААУ ЦЦУ АУА УАА
Слайд 67АУГ ЦГУ АЦА ГЦА ГАЦ УАЦ
ГЦА УАУ ГЦА АГУ УГУ
УУА АЦА ЦГУ УЦУ ЦАЦ АЦУ АЦГ ААУ ЦЦУ АУА УАА
Слайд 68АУГ ЦГУ АЦА ГЦА ГАЦ УАЦ
ГЦА УАУ ГЦА АГУ УГУ
УУА АЦА ЦГУ УЦУ ЦАЦ АЦУ АЦГ ААУ ЦЦУ АУА УАА
Слайд 69АУГ ЦГУ АЦА ГЦА ГАЦ УАЦ
ГЦА УАУ ГЦА АГУ УГУ
УУА АЦА ЦГУ УЦУ ЦАЦ АЦУ АЦГ ААУ ЦЦУ АУА УАА
Слайд 70АУГ ЦГУ АЦА ГЦА ГАЦ УАЦ
ГЦА УАУ ГЦА АГУ УГУ
УУА АЦА ЦГУ УЦУ ЦАЦ АЦУ АЦГ ААУ ЦЦУ АУА УАА
Слайд 71АУГ ЦГУ АЦА ГЦА ГАЦ УАЦ
ГЦА УАУ ГЦА АГУ УГУ
УУА АЦА ЦГУ УЦУ ЦАЦ АЦУ АЦГ ААУ ЦЦУ АУА УАА
Слайд 72АУГ ЦГУ АЦА ГЦА ГАЦ УАЦ
ГЦА УАУ ГЦА АГУ УГУ
УУА АЦА ЦГУ УЦУ ЦАЦ АЦУ АЦГ ААУ ЦЦУ АУА УАА
Слайд 73АУГ ЦГУ АЦА ГЦА ГАЦ УАЦ
ГЦА УАУ ГЦА АГУ УГУ
УУА АЦА ЦГУ УЦУ ЦАЦ АЦУ АЦГ ААУ ЦЦУ АУА УАА
Слайд 74АУГ ЦГУ АЦА ГЦА ГАЦ УАЦ
ГЦА УАУ ГЦА АГУ УГУ
УУА АЦА ЦГУ УЦУ ЦАЦ АЦУ АЦГ ААУ ЦЦУ АУА УАА
Слайд 75АУГ ЦГУ АЦА ГЦА ГАЦ УАЦ
ГЦА УАУ ГЦА АГУ УГУ
УУА АЦА ЦГУ УЦУ ЦАЦ АЦУ АЦГ ААУ ЦЦУ АУА УАА
Слайд 76АУГ ЦГУ АЦА ГЦА ГАЦ УАЦ
ГЦА УАУ ГЦА АГУ УГУ
УУА АЦА ЦГУ УЦУ ЦАЦ АЦУ АЦГ ААУ ЦЦУ АУА УАА
Слайд 77АУГ ЦГУ АЦА ГЦА ГАЦ УАЦ
ГЦА УАУ ГЦА АГУ УГУ
УУА АЦА ЦГУ УЦУ ЦАЦ АЦУ АЦГ ААУ ЦЦУ АУА УАА
Слайд 78АУГ ЦГУ АЦА ГЦА ГАЦ УАЦ
ГЦА УАУ ГЦА АГУ УГУ
УУА АЦА ЦГУ УЦУ ЦАЦ АЦУ АЦГ ААУ ЦЦУ АУА УАА
Слайд 79АУГ ЦГУ АЦА ГЦА ГАЦ УАЦ
ГЦА УАУ ГЦА АГУ УГУ
УУА АЦА ЦГУ УЦУ ЦАЦ АЦУ АЦГ ААУ ЦЦУ АУА УАА
Слайд 80АУГ ЦГУ АЦА ГЦА ГАЦ УАЦ
ГЦА УАУ ГЦА АГУ УГУ
УУА АЦА ЦГУ УЦУ ЦАЦ АЦУ АЦГ ААУ ЦЦУ АУА УАА
Слайд 81АУГ ЦГУ АЦА ГЦА ГАЦ УАЦ
ГЦА УАУ ГЦА АГУ УГУ
УУА АЦА ЦГУ УЦУ ЦАЦ АЦУ АЦГ ААУ ЦЦУ АУА УАА
Слайд 82АУГ ЦГУ АЦА ГЦА ГАЦ УАЦ
ГЦА УАУ ГЦА АГУ УГУ
УУА АЦА ЦГУ УЦУ ЦАЦ АЦУ АЦГ ААУ ЦЦУ АУА УАА
Слайд 83АУГ ЦГУ АЦА ГЦА ГАЦ УАЦ
ГЦА УАУ ГЦА АГУ УГУ
УУА АЦА ЦГУ УЦУ ЦАЦ АЦУ АЦГ ААУ ЦЦУ АУА УАА
Слайд 84АУГ ЦГУ АЦА ГЦА ГАЦ УАЦ
ГЦА УАУ ГЦА АГУ УГУ
УУА АЦА ЦГУ УЦУ ЦАЦ АЦУ АЦГ ААУ ЦЦУ АУА УАА
Слайд 85АУГ ЦГУ АЦА ГЦА ГАЦ УАЦ
ГЦА УАУ ГЦА АГУ УГУ
УУА АЦА ЦГУ УЦУ ЦАЦ АЦУ АЦГ ААУ ЦЦУ АУА УАА
Слайд 86АУГ ЦГУ АЦА ГЦА ГАЦ УАЦ
ГЦА УАУ ГЦА АГУ УГУ
УУА АЦА ЦГУ УЦУ ЦАЦ АЦУ АЦГ ААУ ЦЦУ АУА УАА
Слайд 87АУГ ЦГУ АЦА ГЦА ГАЦ УАЦ
ГЦА УАУ ГЦА АГУ УГУ
УУА АЦА ЦГУ УЦУ ЦАЦ АЦУ АЦГ ААУ ЦЦУ АУА УАА
Слайд 88АУГ ЦГУ АЦА ГЦА ГАЦ УАЦ
ГЦА УАУ ГЦА АГУ УГУ
УУА АЦА ЦГУ УЦУ ЦАЦ АЦУ АЦГ ААУ ЦЦУ АУА УАА
Слайд 89АУГ ЦГУ АЦА ГЦА ГАЦ УАЦ
ГЦА УАУ ГЦА АГУ УГУ
УУА АЦА ЦГУ УЦУ ЦАЦ АЦУ АЦГ ААУ ЦЦУ АУА УАА
Слайд 90АУГ ЦГУ АЦА ГЦА ГАЦ УАЦ
ГЦА УАУ ГЦА АГУ УГУ
УУА АЦА ЦГУ УЦУ ЦАЦ АЦУ АЦГ ААУ ЦЦУ АУА УАА
Слайд 91АУГ ЦГУ АЦА ГЦА ГАЦ УАЦ
ГЦА УАУ ГЦА АГУ УГУ
УУА АЦА ЦГУ УЦУ ЦАЦ АЦУ АЦГ ААУ ЦЦУ АУА УАА
Слайд 92АУГ ЦГУ АЦА ГЦА ГАЦ УАЦ
ГЦА УАУ ГЦА АГУ УГУ
УУА АЦА ЦГУ УЦУ ЦАЦ АЦУ АЦГ ААУ ЦЦУ АУА УАА
Слайд 93АУГ ЦГУ АЦА ГЦА ГАЦ УАЦ
ГЦА УАУ ГЦА АГУ УГУ
УУА АЦА ЦГУ УЦУ ЦАЦ АЦУ АЦГ ААУ ЦЦУ АУА УАА
Слайд 94АУГ ЦГУ АЦА ГЦА ГАЦ УАЦ
ГЦА УАУ ГЦА АГУ УГУ
УУА АЦА ЦГУ УЦУ ЦАЦ АЦУ АЦГ ААУ ЦЦУ АУА УАА
Слайд 95АУГ ЦГУ АЦА ГЦА ГАЦ УАЦ
ГЦА УАУ ГЦА АГУ УГУ
УУА АЦА ЦГУ УЦУ ЦАЦ АЦУ АЦГ ААУ ЦЦУ АУА УАА
Слайд 96АУГ ЦГУ АЦА ГЦА ГАЦ УАЦ
ГЦА УАУ ГЦА АГУ УГУ
УУА АЦА ЦГУ УЦУ ЦАЦ АЦУ АЦГ ААУ ЦЦУ АУА УАА
Слайд 97АУГ ЦГУ АЦА ГЦА ГАЦ УАЦ
ГЦА УАУ ГЦА АГУ УГУ
УУА АЦА ЦГУ УЦУ ЦАЦ АЦУ АЦГ ААУ ЦЦУ АУА УАА
Слайд 98АУГ ЦГУ АЦА ГЦА ГАЦ УАЦ
ГЦА УАУ ГЦА АГУ УГУ
УУА АЦА ЦГУ УЦУ ЦАЦ АЦУ АЦГ ААУ ЦЦУ АУА УАА
Слайд 99АУГ ЦГУ АЦА ГЦА ГАЦ УАЦ
ГЦА УАУ ГЦА АГУ УГУ
УУА АЦА ЦГУ УЦУ ЦАЦ АЦУ АЦГ ААУ ЦЦУ АУА УАА
Слайд 100АУГ ЦГУ АЦА ГЦА ГАЦ УАЦ
ГЦА УАУ ГЦА АГУ УГУ
УУА АЦА ЦГУ УЦУ ЦАЦ АЦУ АЦГ ААУ ЦЦУ АУА УАА
Слайд 101АУГ ЦГУ АЦА ГЦА ГАЦ УАЦ
ГЦА УАУ ГЦА АГУ УГУ
УУА АЦА ЦГУ УЦУ ЦАЦ АЦУ АЦГ ААУ ЦЦУ АУА УАА
Слайд 102АУГ ЦГУ АЦА ГЦА ГАЦ УАЦ
ГЦА УАУ ГЦА АГУ УГУ
УУА АЦА ЦГУ УЦУ ЦАЦ АЦУ АЦГ ААУ ЦЦУ АУА УАА
Слайд 103АУГ ЦГУ АЦА ГЦА ГАЦ УАЦ
ГЦА УАУ ГЦА АГУ УГУ
УУА АЦА ЦГУ УЦУ ЦАЦ АЦУ АЦГ ААУ ЦЦУ АУА УАА
Слайд 105Раціональне білкове харчування:
Азотистий
- це співвідношення кількості
білків, що руйнуються
за
певний проміжок часу,
до кількості білків,
що надходять з
їжею
баланс
Це підтримання азотистого балансу
1
Слайд 106Раціональне білкове харчування:
Незамінні
- це аргінін, валін,
ізолейцин, лейцин,
лізин, метіонін,
треонін,
триптофан.
амінокислоти
Надходження з їжею незамінних
амінокислот
2
Слайд 107Раціональне білкове харчування:
Повноцінні
- мають необхідний набір
амінокислот, який забезпечує
нормальні процеси
синтезу.
білки
Надходження з їжею повноцінних
білків
3
м′ясо тварин, яйця, риба, ікра,
молоко
Слайд 108Раціональне білкове харчування:
Добова потреба дорослої людини у білках - 100
- 120 г.
4
Слайд 109Дистрофія, виснаження, погіршується фізичний і розумовий розвиток.
Нераціональне білкове харчування:
Білкове
голодування
Надмірне
надходження
білків
Подагра - захворювання суглобів пальців рук і ніг.
Сечокам′яна хвороба.
Слайд 110
Регуляція білкового обміну
НЕРВОВА
ГУМОРАЛЬНА
Діти
Соматотропін
Дорослі
Соматотропін,
тироксин,
трийодтиронін,
гідрокортизон,
кортикостерон
Слайд 111
БУДІВЕЛЬНА
ЕНЕРГЕТИЧНА:
1 г → 17,2 кДЖ
(4,1
ккал)
Обмін вуглеводів
Єдине джерело Е
для ЦНС
Функції
Слайд 112Катаболізм
1. Синтез власних вуглеводів з глюкози
(глікоген у печінці, м′язах)
вуглекислий
газ
+ вода + Е
Анаболізм
2. Перетворення надлишкових
вуглеводів на ЖИРИ
Обмін вуглеводів
У
працюючому м′язі:
глікоген→піровиноградна к-та→
молочна к-та → вода + вуглекислий газ + Е
Слайд 113Обмін вуглеводів
Рівень ГЛЮКОЗИ у крові: Const = 0,12%
(4,4 - 6,7 ммоль/л)
Надлишок
ГІПЕРГЛІКЕМІЯ
Глюкозурія
8 - 10 ммоль/л
(Виведення глюкози з сечею)
ШОК
2,8 -2,2 ммоль/л
ГІПОГЛІКЕМІЯ
Слайд 114Рівень потреби органів у глюкозі:
ГОЛОВНИЙ МОЗОК
12 %
КИШКИ
9 %
М′ЯЗИ
7 %
НИРКИ
5 %
СЕЛЕЗІНКА
ЛЕГЕНІ
Слайд 115Раціональне вуглеводне харчування:
Добова потреба дорослої людини у вуглеводах - 350
- 500 г.
1
Слайд 116Нераціональне вуглеводне харчування:
Цукровий діабет
Зловживання
вуглеводами
(особливо при гіподинамії)
Запалення підшлункової
залози
Порушення вироблення гормону
- інсуліну
Слайд 117
Регуляція вуглеводного обміну
НЕРВОВА
ГУМОРАЛЬНА
інсулін
Глюкоза
Глікоген
АДРЕНАЛІН,
ГЛЮКАГОН, ТИРОКСИН,
АЛЬДОСТЕРОН,
ГЛЮКОКОРТИКО-СТЕРОН
Слайд 118БУДІВЕЛЬНА
ТЕРМО-ІЗОЛЯЦІЙНА
МЕХАНІЧНА
ЕНЕРГЕТИЧНА:
1 г → 39,0 кДЖ
(9,3
ккал)
Обмін жирів
Функції
Слайд 119Катаболізм
1. Синтез власних жирів з гліцерину та жирних к-т -
ЛІПОГЕНЕЗ
вуглекислий газ
+ вода + Е
Анаболізм
2. Синтез жирів з продуктів обміну
Білків і Вуглеводів
Обмін жирів
Жирова тканина:
У нормі - 16%;
Ожиріння - 25% - ↑
Слайд 120Раціональне жирове харчування:
Добова потреба дорослої людини у жирах -
100
г.
1
Слайд 121Нераціональне жирове харчування:
Зловживання
жирами
(особливо при гіподинамії)
Гіпертонія
Цукровий діабет
Ожиріння
Атеросклероз
Слайд 122
Регуляція жирового обміну
НЕРВОВА
ГУМОРАЛЬНА
Симпатична
ГІПОФІЗ,
СТАТЕВІ ЗАЛОЗИ, ЩИТОПОДІБНА ЗАЛОЗА, ПІДШЛУНКОВА
ЗАЛОЗА
Ліполіз
Парасимпатична
Ліпогенез
Слайд 123Обмін води
"ВОДА ...
У тебе немає ні смаку, ні кольору,
ані запаху, тебе неможливо описати, тобою насолоджуються, не знаючи, що
ти таке. Не можна сказати, що ти необхідна для життя: ти - саме життя. Ти наповнюєш нас радістю, яку не пояснити нашими почуттями. З тобою повертаються до нас сили, з якими ми вже розпрощались. З твоєї милості у нас знову починають вирувати висохлі джерела нашого серця. Ти найбільше багатство на світі..."
Антуан де Сент-Екзюпері
Слайд 125Емото Масару – японський вчений, що проводив дослідження з інформаційного
впливу на квант води
Емото Масару
Слайд 130Вода після молитви
Вода після молитви
Слайд 134Обмін води
ВМІСТ У ТКАНИНАХ ОРГАНІЗМУ
Плазма крові - 92%
Слайд 135Обмін води
ВМІСТ У ТКАНИНАХ ОРГАНІЗМУ
Головний мозок - 85%
Слайд 136
М‘язи - 76%
Обмін води
ВМІСТ У ТКАНИНАХ ОРГАНІЗМУ
Слайд 137Обмін води
ВМІСТ У ТКАНИНАХ ОРГАНІЗМУ
Кістки
- 20%
Слайд 138Функції
СТРУКТУРНА
ТЕРМО-ІЗОЛЯЦІЙНА
універсальний розчинник
Обмін води
Слайд 139Надходження води до організму
ВИПИТА ВОДА
РІДКА ЇЖА
0,6 - 0,8 л
0,8 -
0,9 л
ІНШІ ПРОДУКТИ
0,6 - 0,8 л
Окиснення
Б, Ж, В
0,3 -
0,4 л
3 л
Слайд 140Виведення води з організму
ПІТ
СЕЧА
1,2 - 1,5 л
0,5 - 0,7 л
ДИХАННЯ
0,2
- 0,4 л
Кишечник
0,2 л
3 л
Слайд 141Втрата води організмом
СМЕРТЬ
важкі порушення в процесах життєдіяльності
2%
20 - 22%
Без
води можна
прожити лише
8 - 10 днів!
10%
СПРАГА
Слайд 142
Регуляція водного обміну
НЕРВОВА
ГУМОРАЛЬНА
ГІПОФІЗ → Антидіуретичний гормон (АДГ)
ЩИТОПОДІБНА →
Тироксин → Сечоутворення ↑
Слайд 143Функції
БУДІВЕЛЬНА
АКТИВНІСТЬ ФЕРМЕНТІВ
ОСМОТИЧНИЙ ТИСК РІДИН ОРГАНІЗМУ
ЗБУДЛИВІСТЬ КЛІТИН
Обмін мін.речовин
РЕГУЛЯЦІЯ КИСЛОТНО-ЛУЖНОЇ РІВНОВАГИ
Слайд 144Мінеральні речовини
Макроелементи
Са - 3,5%
S - 1,6%
P - 1,6%
Na
- 0,05%
K - 0,55%
Cl - 0,55%
Mg - 0,1%
Мiкроелементи
Fe
Cu
Mn
Br
Al
I
0,001%
Слайд 146
Мінеральні речовини
Речовина
Добова потреба
У яких продуктах
Слайд 148
Регуляція мінерального обміну
НЕРВОВА
ГУМОРАЛЬНА
ГІПОФІЗ → АДГ → Зменшує сечовиділення
ЩИТОПОДІБНА ЗАЛОЗА → Тироксин → Збільшує сечоутворення
ПАРАЩИТОПОДІБНА ЗАЛОЗА →
Паратгормон → виведення Са з організму
Слайд 149
4. Фізіологічні основи
раціонального харчування.
Слайд 151Раціональне харчування - таке харчування, яке забезпечує організм людини всіма
необхідними для активного життя речовинами і сприятиме доброму стану її
здоров′я.
Терміни теми
Слайд 152
Основні функції поживних речовин
ПЛАСТИЧНА
ЕНЕРГЕТИЧНА
Відбудова та оновлення
клітин і тканин
Білки
Жири
Вуглеводи
Слайд 153Цінність продуктів
ХАРЧОВА - корисність продукту, яка зумовлена
наявністю необхідних речовин.
БІОЛОГІЧНА - наявність в продукті всіх незамінних
амінокислот та оптимальне співвідношення
їх, а також
незамінних жирних кислот і вітамінів
ЕНЕРГЕТИЧНА - характеризує ту долю енергії
(ккал, кДж), яка може звільнитися з харчової речовини у
процесі біологічного окислення для забезпечення
фізіологічних функцій організму.
Слайд 154Енергетичний баланс
Кількість
ЕНЕРГІЇ,
що надходить до організму з поживними речовинами
ЕНЕРГОВИТРАТИ організму
Ожиріння
Дистрофія
Слайд 155Основи раціонального харчування
Енергетичний баланс
Наявність у раціоні:
білків;
вуглеводів;
жирів;
мінеральних речовин;
вітамінів;
баластних речовин -
пектинів, клітковини
Фізіологічні норми потреб залежно від віку
кількість прийомів їжі;
інтервали між ними
розподіл калорійності між окремими прийомами їжі
Правильне співвідношення між поживними речовинами
Режим харчування
ЗАГРОЗА ЛЮДСТВУ
Харчові добавки
Побічні
забруднювачі
це такі речовини, які окремо
в їжу не вживаються, але додаються у продукти з технологічних міркувань, щоб вони
не попсувалися,
не змінили колір і консистенцію
сполуки, що утворилися в процесі технологічної та кулінарної обробки
Е
перша літера в слові "Europe"- Європа
Слайд 157Е 100 до 199 - барвники (підсилюють чи відновлюють колір
продукту);
Е 200 до 299 – консерванти (підвищують термін збереження продуктів, захищають
їх від бактерій, грибів, вірусів);
Е 300 до 399 – антиокислювачі (захищають від окиснення, наприклад, від згіркнення жирів і зміни кольору, продовжуючи тим самим термін зберігання);
Е 400 до 499 – стабілізатори (зберігають задану консистенцію продукту) і загущувачі (підвищують в'язкість);
Е 500 до 599 – емульгатори (створюють однорідну суміш продуктів, що не змішуються, наприклад води й олії);
Е 600 до 699 – підсилювачі смаку та аромату;
Е 900 до 999 – піногасники (запобігають утворенню піни чи знижують його рівень, наприклад, під час розливання соку).
Харчові добавки
Е
Слайд 158Харчові добавки
Е
природного походження
E 330 — лимонна кислота (є у всіх
цитрусових);
• E 160а — каротин, E 101 — вітамін
В2 рибофлавін (у томатах);
E 400 — альгінат натрію (у морських водоростей).
штучного
походження
Слайд 159Шкідливі харчові добавки
Е 210, Е 214, Е 217, Е 230,
Е 231, Е 232, Е 239, Е 311-331 - викликають
діатез у дітей або стають причиною серйозної алергії у дорослого населення;
Е 211- 214, Е 217, Е 221, Е 227 – завдають істотної шкоди здоров‘ю астматиків;
Е 214, Е 217 - протипоказані тим, хто чутливий до аспірину;
Е 250-251 - викликають розлади тиску;
Е 171-173, Е 220, Е 320-322 - руйнують печінку і нирки;
Е 230, Е 233, Е 238 - викликають шкірні захворювання;
Е 221-226, Е 320-322, Е 338-341, Е 407, Е 450, Е 461 – 466 - спричиняють захворювання шлунково-кишкового тракту;
Е 233 - шкідливий вагітним, оскільки стає причиною неправильного розвитку плоду;
Е 249, Е 262 - категорично протипоказані немовлятам (для старших дітей вони також являють небезпеку);
Е 220 - руйнує вітамін В1 в нашому організмі;
Е 222 – 227 – руйнують вітамін В12;
Е 103, Е 105, Е 121, E 123, Е 125, Е 126, Е 130, Е 131, Е 142, Е 152, Е 210, Е 211, Е 212-217, Е 240, Е 447 - потенційні канцерогени.
Слайд 160В Україні заборонені
харчові добавки
Е – 103, 105, 111, 121,
125, 126, 130, 152 через їх винятково токсичний вплив на
організм людини
Слайд 161 Побічні забруднювачі продуктів
рослинного
походження
Мінеральні добрива,
пестициди
тваринного
походження
Антибіотики,
гормони росту
Слайд 162
абсолютні канцерогени: викликають
у жінок розвиток пухлин молочних залоз;
для чоловіків
небезпечні: гальмують їхню статеву функцію;
хлопчики стають жінкоподібними, все частіше останнім
часом аж до зміни сексуальної орієнтації.
Гормони росту:
естроген і його синтетичні аналоги (стильбени) - в птахівництві:
Слайд 163
має контрацептивний ефект, а значить, неминуче призводить до гормональних форм
безпліддя.
Гормони росту:
естроген + прогестерон –
в скотарстві:
Слайд 164
у жінок починають рости вуса, борода;
у чоловіків – вірогідна пухлина
передміхурової залози (простати).
Гормони росту:
прогестерон –
у свинарстві:
Слайд 165
У дорослої людини – порушення щитоподібної залози
(людина товстішає, стає
сонливою, млявою, загальмованою, в неї погіршується пам'ять і знижується працездатність).
У
дитини - уповільнення її фізичного і розумового розвитку.
У тваринництві часто незаконно застосовують тиреостатики – інгібітори гормону щитоподібної залози
Слайд 166“БЛАКИТНИЙ ЯНГОЛ”
Один з перших знаків, що вказував на екологічно чисту
продукцію (таку, що на кожному етапі виробництва не забруднює довкілля),
ведений у ФРН у 1978 році. Знак запозичений з емблеми Програми ООН з проблем навколишнього середовища.
Слайд 167“МАРГАРИТКА”
Єдиний спільний знак маркування екологічно чистих товарів виробників з держав
– членів Європейського Співтовариства
Слайд 168ЗНАКИ
екологічної чистоти продукції
“Екознак” Японії
“Білий лебідь” Норвегії
Слайд 169ЗНАКИ
екологічної чистоти продукції
“Екознак” США
“Екознак” Австралії
Слайд 170ЗНАКИ
екологічної чистоти продукції
“Екознак” Канади
“Екознак” Росії
Слайд 172Виразкова хвороба шлунка
(12-палої кишки)
ДІЄТИ
Гостра, пряна,
багата на
клітковину їжа
Цукровий
діабет
Вуглеводи
(особливо солодощі)
Захворювання
печінки
Знежирена їжа,
збільшена
кількість
овочів і фруктів
Слайд 173
Вегетаріанство - система харчування, за якої людина повністю або майже
повністю уникає вживання продуктів тваринного походження.
Терміни теми
Слайд 174ПЕРЕКОНАННЯ
прихильників вегетаріанства:
М′ясо сприяє утворенню в організмі отруйних речовин, які
скорочують життя та погіршують розумові процеси.
Джерелом білків мають бути тільки
різні рослинні продукти, особливо у сирому вигляді.
Слайд 176Висновок:
1. Харчування людини повинно бути мішаним.
2. Короткочасну рослинну дієту можна
застосовувати при лікуванні подагри (перевантаженні організму тваринними білками), деяких хвороб
серцево-судинної системи та нирок.