Тема: Психологічні особливості молодшого школяра

молодших школярів.
Розвиток пізнавальних процесів у молодшому шкільному віці.
Формування особистості у

молодшому шкільному віці.

врівноваженість процесів збудження і гальмування.
Зростає роль другої сигнальної системи.
Підвищується фізична

витривалість дитини.

стає школярем.
Показники
Зміна взаємовідносин між дорослим і дитиною
Зміна стосунків між дітьми

у дитячому колективі
Зміна взаємовідносин між батьками і дитиною

молодшого шкільного віку.
Це криза саморегуляції, яка нагадує кризу першого

року.
ЇЇ основні симптоми:
втрата безпосередньості поведінки (між бажанням і вчинком вклинюються внутрішні переживання щодо правомірності чи доцільності власних дій);
манірність поведінки (намагаючись виправдати сподівання дорослих, дитина відверто демонструє навіть ті позитивні якості, які їй не властиві);
симптом "гіркої цукерки" (дитині погано, але вона намагається це приховати).

діяльність
Рефлексія – осмислення своїх суджень і вчинків з точки зору

їх відповідності задуму та умовам діяльності; самоаналіз

нових дій (мислительних, мовних, мнемічних, уявних, практичних і ін.)
Збагачення мотивації

учіння.
Формуються необхідні учбові дії.
Виникнення дій самоконтролю.

компонентів учбової діяльності шляхом саморегуляції.
Оволодіння зовнішніми, предметними і внутрішніми, розумовими

діями.
Формування вміння самостійно ставити перед собою учбові задачі.
Зміна ставлення дітей до навчання.

продовжує формуватися прагнення на все мати свою точку зору. У

них також з'являються судження про власну соціальну значимість - самооцінка. Вона складається завдяки розвитку самосвідомості й зворотного зв'язку з тими з навколишньою, чиєю думкою вони дорожать. Висока оцінка звичайно буває в дітей у тому випадку, якщо батьки ставляться до них із зацікавленістю, теплотою й любов'ю.
У шкільному віці число факторів, що впливають на самооцінку, помітно розширюється. Однак до 12-13 років у дитини складається нове уявлення про саму себе. Самооцінка тепер виражає відношення, у якому образ самого себе ставиться до ідеального Я.
Молодший шкільний вік - завершення розвитку самосвідомості.

думати про підстави того, чому вона думає так, а не

інакше. Виникає механізм корекції свого мислення з боку логіки, теоретичного знання. Отже, дитина стає здатною підкорити намір інтелектуальної мети, здатна утримати його протягом тривалого часу.
У шкільні роки здатність зберігати і пригадувати інформацію вдосконалюється, розвивається метапамять. Діти не тільки краще запам'ятовують, але й здатні міркувати про те, як вони це роблять.

по Піаже - період конкретних розумових операцій. Мислення дитини обмежене

проблемами, що стосуються конкретних реальних об'єктів.
Егоцентризм, властивий мисленню дошкільника, поступово зникає, чому сприяють спільні ігри, але не зникає повністю. Конкретно мислячі діти часто помиляються, прогнозуючи результат. Внаслідок цього діти, один раз сформулювавши яку-небудь гіпотезу, скоріше відкинуть нові факти, чим змінять свою точку зору.
На зміну децентрації приходить здатність зосередитися на декількох ознаках відразу, співвідносити їх, ураховувати одночасно кілька вимірів стану об'єкта або події.
У дитини розвивається також здатність подумки простежувати зміни об'єкта.

з боку дорослих: авторитарний, демократичний або ліберальний. Діти краще почувають

себе і успішніше розвиваються в умовах демократичного керівництва

Відносини з однолітками
Починаючи із шестирічного віку, діти усе більше проводять часу з однолітками, причому майже завжди однієї з ними статі. Підсилюється конформізм, досягаючи свого піку до 12 років. Популярні діти звичайно добре адаптуються, почувають себе серед однолітків комфортно й, як правило, здатні до співробітництва.

розвиваються почуття співробітництва й суперництва, набувають особистісного сенсу такі поняття,

як справедливість і несправедливість, упередження, рівність, лідерство, підпорядкування, відданість, зрадництво.
Гра приймає соціальне забарвлення: діти видумують таємні організації, клуби, секретні карти, шифри, паролі й особливі ритуали. Ролі і правила дитячого суспільства дозволяють освоювати правила, прийняті в суспільстві дорослих. Ігри із друзями у віці з 6 до 11 років займають найбільше часу.

емоційний розвиток більше, ніж раніше, залежить від того досвіду, що

вона здобуває поза будинком.

Страхи дитини відображають сприйняття навколишнього світу, рамки якого тепер розширюються. Непояснені й вигадані страхи минулих років замінюються іншими, більш усвідомленими: уроки, уколи, природні явища, відносини між однолітками. Страх може приймати форму тривоги або занепокоєння.

Час від часу в дітей шкільного віку з'являється небажання йти в школу. Симптоми широко відомі. В таких випадках важливо якнайшвидше з'ясувати причину. Це може бути страх перед невдачею, острах критики з боку вчителів, острах бути відкинутим батьками або однолітками.