Тема: Українська Держава Павла Скоропадського

Гетьманський переворот.
2.Внутрішня політика П.Скоропадського.
3.Зовнішня політика П.Скоропадського.
4.Історичне значення існування Української Держави

П.Скоропадського.
Проблемне питання: Чи можна стверджувати, що внутрішня політика П.Скоропадського була приречена на невдачу?

9лютого 1918р.
- скасовувався воєнний стан між воюючими державами;
- встановлювався дипломатичний

зв‘язок з країнами Четвертного союзу;
-УЦР за допомогу у звільненні України від більшовицької окупації забов’зувалась постачати Німеччині, Австро- Угорщині:
2.75 млн.пудів вел. рогатої худоби, овочі, фрукти, фураж, промислову сировину…
60 млн.пудів зерна;
400 млн.шт. яєць;

літочисленні (юліанський календар було замінено григоріанським).
2.     Введенні в обіг національної

валюти – гривні.
3.     Затвердження державного герба – тризуб Володимира Великого.
4.     Введення закону про громадянство.
5.     Скасування приватної власності на землю, введення закону про землю, який передбачав соціалізацію землі та встановлення максимуму землеволодіння у розмірі 30 десятин.
6.     Схвалення Конституції УНР (29 квітня 1918р.).
7.     М.Грушевського обрано президентом УНР(29 квітня 1918р.).

судова влади зосереджені в
руках гетьмана.
3.     Створено уряд – Раду

Міністрів (голова – Ф.Лизогуб),
який спирався на кваліфікованих чиновників царських
часів, великих землевласників та буржуазію.
4.     Проголошено недоторканість приватної власності.

Ф.Лизогуб

про тимчасовий державний устрій України».
6.     Заходи Ради міністрів:
-         розігнано органи

місцевого самоврядування;
-         переформовано військові частини;
-         функції поліції та державної безпеки виконувала Державна варта(поліція);
-         відновлено козацтво, яке захищало прикордонні губернії України(в Черніг, Полтавськ., Харківськ. губерн.);
-         газети потрапили під жорстоку цензуру, заборонялися критика уряду, проведення зборів, мітингів, маніфестацій.

промисловості;
- робочий день збільшено до 12 годин;
-з вересня

1918 року Німеччина погодилась на формування
8 корпусів української армії загальної чисельністю 300 тис. осіб.

місяців діяло досить активно. Україна уклала 11 дипломатичних і близько

50 консульських представництв у 20 країнах, а на своїй території – 12 дипломатичних і 42 консуль-
ских представництва
з 24 держав

задля повернення
поміщицької власності, що викликали невдоволення
численних власників чужого

майна.
3.     Цілковита залежність гетьманської влади від Німеччини
та Австро-Угорщини.
4.     Поразка держав Центрального блоку (Німеччини,
Австро-Угорщини, та їхніх союзників).
5.     Незавершеність формування повноцінних збройних сил.
6.     Гетьман не спромігся стати національним лідером.