Теоретична система Дж.М. Кейнса

у якого

немає сил народитись»
Дж.М. Кейнс

Історичні передумови виникнення кейнсіанства.
Віхи інтелектуальної біографії Дж.М. Кейнса.
Розробка Дж.М. Кейнсом нової методології економічного аналізу.
Критика Кейнсом постулатів «класики».

і сучасності

Свою назву він отримав за прізвищем видатного англійського

економіста Джона Мейнарда Кейнса - засновника макроекономічної теорії та принципів державного регулювання ринкової економіки
Теоретична система Кейнса знаменувала наукову революцію в економічній теорії ХХ ст., докорінно змінивши траєкторію її попереднього розвитку

як безпосередній привід («верхівка айсбергу») до переосмислення класично-неокласичної ліберальної доктрини

та розробки проблем макроекономіки.

2) В основі кризи - глибинна ринкова трансформація ринкової системи в останній третині ХІХ - першій третині ХХ ст.:
- посилення концентрації та централізації виробництва і капіталу;
- корпоратизація підприємницького сектору;
- розвиток фінансового капіталу;
- монополізація та олігополізація галузевих ринків.

механізму, втрата ним характеру ринку вільної конкуренції та здатності до

автоматичного відновлення ринкової рівноваги:
- становлення механізму недосконалої конкуренції;
- зміна характеру, форм і методів конкуренції;
- звуження сфери вільного ціноутворення;
- зниження гнучкості системи ринкового ціноутворення.

4) Втрата дієвості стихійних регуляторів ринку:
- ціни (ринок товарів та послуг);
- заробітної плати (ринок праці);
- проценту (ринок капіталів та грошей).
Втрата ними в процесі переходу від ринку вільної конкуренції до монополізованого ринку природної регулюючою здатності до зниження в умовах ринкової нерівноваги.

галузі теоретичної економіки: зростаюча суперечність між економічною класично-неокласичною теорією та

економічною дійсністю. Заперечення новими ринковими реаліями теоретичних постулатів про:
- автоматичну саморегульованість ринку, неможливість загального надвиробництва (закон Сея);
- повну зайнятість та добровільність безробіття;
- автоматичне відновлення рівноваги заощаджень та інвестицій.
6) Назрівання наукової революції в галузі економічної теорії: об'єктивна потреба критичного перегляду класично-неокласичної ринкової ортодоксії, нового осмислення основ функціонування ринку, розробки теорії макроекономіки.

наслідок - хвиля масових ланцюгових банкрутств;
тривала бездіяльність підприємств;
руйнація фінансової та

банківської систем;
масове хронічне безробіття;
затяжна посткризова депресія до кінця 1930-х рр.;
політико-економічні наслідки:
- загострення боротьби за політико-економічний та територіальний переподіл світу;
- тенденції до одержавлення на основі мілітаризації економік;
- сприяння приходу до влади тоталітарних політичних сил (Німеччина, Італія та ін.);
- Друга сітова війна (1939).

XIX століття, заснований на індивідуальній приватній власності та стихійному ринковому

регулюванні, відійшов у минуле.

Криза 1930-х рр. була не просто черговою циклічною кризою надвиробництва - однією з тих, що регулярно вражали капіталістичну економіку, вона носила ознаки системної кризи.

Система вже не могла функціонувати по-старому і потребувала глибокої перебудови всього механізму свого регулювання.

неокласичною економічною ортодоксією.

Нові економічні реалії потребували відповідного теоретичного осмислення та

адекватного відтворення в системі економіко-теоретичного знання.

Ці наукові завдання були реалізовані Дж.М. Кейнсом в процесі здійснення кейнсіанської наукової революції.

того, як ми хотіли б, щоб суспільство функціонувало. Але передбачати,

що воно і насправді так функціонує, — означає залишати без уваги дійсні труднощі»
Дж.М. Кейнс

3 vols. — New York: Viking Adult, 1983—2000:
Vol. 1. Hopes

Betrayed, 1883—1920. — 1983. — 480 pp.
Vol. 2. The Economist as Saviour, 1920—1937. — 1992. — 768 pp.
Vol. 3. Fighting for Britain, 1937—1946. — 2000. — 580 pp.
Скидельски Р. Джон Мейнард Кейнс. 1883—1946. Экономист, философ, государственный деятель (в 2 тт.) / пер. с англ. — М.: Московская школа политических исследований, 2005. — 1600 с.

Davidson P. John Maynard Keynes. – Ваsingstoke, UK: Palgrave Macmillan, 2009. – 224 рр.

Minsky Hyman P. John Maynard Keynes. – N.Y.: McGraw-Hill, 2008. – 181 pp.

у 1883 р. в Кембриджі в родині професора логіки та

економіки Джона Невілла Кейнса
Закінчив аристократичну приватну школу в Ітоні

Королівському коледжі Кембриджського університету

“Ваш син виконує відмінну роботу з економікс.

Я казав йому, що був би дуже задоволений, якщо б він обрав кар’єру професійного економіста. Але, безумовно, я не повинен тиснути на нього.”
А. Маршалл Дж.Н. Кейнсу

“Ймовірно, я знав про економіку більше, ніж мої екзаменатори”
Дж.М. Кейнс

Кейнс - студент Кембриджського університету (1902)

(Лондон, 1918)






Джордж Бернард Шоу та Дж.М. Кейнс (Кембридж, 1926)

погляд на Росію»
- негативна оцінка досвіду впровадження командно-адміністративної системи

- капіталізм, «якщо розумно управляти, може досягти більшої ефективності у реалізації економічних цілей, ніж будь-яка з альтернативних систем до цього» Дж.М. Кейнс
1925 р. «Чи я є лібералом?
- формування ідей нового лібералізму
1926 р. «Кінець laissez - faire»
- «Я покладаюсь на державу; я залишаю точку зору laissez faire - правда, без ентузіазму і не тому, що відчуваю неповагу до цієї доброї доктрини, а тому, що, подобається вам це чи ні, часи її успіхів минули»
Дж.М. Кейнс

теорія зайнятості, процента і грошей»
- здійснення наукової революції в

економічній теорії ХХ ст.
- викладення теоретичних основ нової галузі - макроекономіки
- обґрунтування теоретичних засад політики державного регулювання ринкової економіки з метою відновлення ринкової рівноваги

1937 р. стаття «Загальна теорія зайнятості» у «The Quarterly Journal of Economics»
- стисле авторське викладення ідейної основи і суті загальної теорії
- визначення основних відмінностей власного наукового підходу від ідей попередників
- тлумачення наукових положень, яким надавав першорядного значення

член Консультативного комітету при Міністерстві фінансів з військових проблем, радник

міністра
1942 р. - за визначні заслуги у науковій, державній та суспільній діяльності отримав титул лорда, став членом Палати лордів
1940-ві рр. - розробка проблем міжнародних фінансів та післявоєнного устрою світової фінансової системи
1944 р. - голова делегації Великої Британії на міжнародній конференції в Бреттон-Вудсі (США), брав участь у створенні МВФ, МБРР)
- розробка моделі міжнародних валютних відносин,
- створення провідних міжнародних організацій
1946 р. пішов з життя після важкої хвороби. За видатні заслуги похований у Вестмінстері.

у Бреттон-Вудсі (1944)







одна з останніх фотографій Кейнса; він вирушає

у Палату лордів (1945)

зібрання творів
Історики економічної думки порівнюють «Загальну теорію» Кейнса із впливом

«Капітала» К. Маркса і «Багатства народів» А. Сміта
«Загальна теорія» дотепер лишається найбільш цитованим твором сучасної економічної літератури

Ідеї Кейнса стали для одних невичерпним джерелом нових теоретичних принципів, для інших - матеріалом для критики, але в цілому його праці стали рушійною силою сучасного розвитку економічної теорії

редактор «Economic Journal» - провідного наукового економічного видання, офіційного друкованого

органу Королівського економічного товариства

З 1913 р. - секретар Королівського економічного товариства

1942 р. - один з директорів Англійського банку

1944-45 рр. - президент Економетричного товариства

Скарбник Королівського коледжу в Кембриджі

інтелектуально-філософської модернізації поствікторіанської епохи у ХХ ст. (філософські товариства, елітне

товариство Блумсберійський гурток)
економіст, філософ, державний та суспільний діяч
успішний фінансист, інвестор, біржовий гравець
знавець і поціновувач літератури, музики, живопису та театру
крупний колекціонер, мемуарист, видавець (очолював видання «Нейшн» та «Нью Стейтсмен»)
меценат та благодій
(член піклувальної ради Національної галереї, голова Ради з підтримки музики та мистецтва, фінансово опікувався балетом, організував балетну трупу, побудував і у 1936 р. відкрив художній театр в Кембриджі)

першої половини ХХ ст. У широкому розумінні він став одним

з тих, хто очолював духовну суспільну трансформацію від буржуазного традиціоналізму до модернізму.

У колі радикально мислячої нової генерації інтелектуалів початку ХХ ст. Кейнс здійснив виклик традиційним буржуазним суспільним цінностям та консервативним моральним нормам Британії вікторіанської епохи (ХІХ ст.).

Здійснював філософське обґрунтування засад прогресивної суспільної модернізації.

Виступав проти морального диктату суспільства над індивідом, за право піддавати сумнівам будь-які звичні та незаперечні істини.

цілковитого зведення суспільного багатства до суми індивідуальних благ, їх прямого

ототожнення;
визнання того, що зусилля з примноження індивідуального багатства, не завжди приводять до відповідного зростання багатства суспільства (розрізнення мікро- та макронаслідків);
критичне переосмислення ідеології та психології заощадливості, зокрема традиційної інтерпретації ощадливості як позитивного прояву «буржуазного духу», основного джерела нагромадження та розширеного відтворення;
розкриття економічних загроз та ризиків відмови від активного індивідуального та виробничого споживання;
обґрунтування переваг зростання особистого та виробничого попиту.

варіанті не представляє більше жодного інтересу; капіталізм втратив довіру до

себе. Якщо люди не об'єднаються заради загальної мети ..., тоді кожен буде проти решти і нерегульоване прагнення до індивідуальних переваг може швидко зруйнувати ціле»
Дж.М. Кейнс (1922)

фашизм на одному боці й ленінізм на іншому. Я особисто

ніколи не сприймав ні того, ні іншого.

Та все ж державний соціалізм не дає жодної середньої дороги, як і індивідуалізм і вільна гра ринкових сил.

Тому я спрямовую всі свої зусилля і увагу на пошук нових шляхів і нових ідей відносно переходу від економічної анархії індивідуалістичного капіталізму до режиму, який має на меті контроль і спрямування економічних сил на користь соціальної справедливості і стійкості»
Дж.М. Кейнс (1925)

книгу «Загальна теорія зайнятості, процента і грошей», акцентуючи увагу на

визначенні «загальна». Книга озаглавлена так для того, щоб мої аргументи і висновки протиставити аргументам та висновкам класичної теорії, на якій я виховувався і яка - як і 100 років тому - панує над практичною і теоретичною економічною думкою правлячих та академічних кіл нашого покоління»

Кейнс Дж.М. Загальна теорія зайнятості,
процента і грошей

безробіття, інфляції та депресії, у всякому разі, їх там небагато...

Він не дає уявлення про світ, яким він є»

Кейнс Дж.М. Загальна теорія зайнятості,
процента і грошей

складу «класичної школи»
як традиційних представників класичної школи

(Д. Рікардо та його попередників),
так і представників неокласики (А. Маршалла, А. Пігу, Ф. Еджворта та ін.).

Підставою для цього стала їх загальна ідейна спорідненість на ґрунті визнання незаперечності в теорії та непорушності в економічній політиці принципів «laissez - faire» та «закону Сея»

рр. і охопила європейську професійну економічну спільноту
Завершилась у

1940-х рр. незаперечною перемогою Кейнса
У довготривалій перспективі Хайєк отримав відтермінований реванш в умовах кризи кейнсіанства середини 1970-х рр. – був нагороджений Нобелівською премією 1975 р.