Теоретичний модуль I Основи педагогічної діагностики Лекція 1 Тема лекції:

діагностики вчителя початкових класів”

зміст педагогічної діагностики
3. Об’єкт і предмет педагогічної діагностики
4.Завдання і функції

педагогічної діагностики
5. Типи педагогічної діагностики та вимоги до її проведення

1991. – С. 8-12.
Григор’єв А.Й., Завіна В.І. Психолого-педагогічна діагностика. – К.

: Преса Україна, 2005. – 448 с.
Підласий І.П. Діагностика та експертиза педагогічних проектів: навч. пос. – К. : Україна, 1998. – 343 с.
Мартиненко С.М. Специфіка діагностичної діяльності вчителя початкової школи / С.М. Мартиненко // Педагогічна освіта: теорія і практика. Психологія. Педагогіка: зб. наук. пр./ редкол.: І.Д. Бех, З.Ф. Сіверс, Е.В. Бєлкіна та ін. – К.: КПМУ ім. Б.Д. Грінченка, 2006. – №5. – С. 92-98.
Мартиненко С.М. Діагностична діяльність майбутнього вчителя початкових класів: теорія і практика: монографія / С.М. Мартиненко. – К.: КМПУ ім. Б.Д. Грінченка, 2008. – С. 50-77.
Мартиненко С.М. Основи діагностичної діяльності вчителя початкової школи: навч.-мет. пос. / С.М. Мартиненко. – К.: КМПУ ім. Б.Д. Грінченка, 2010. – С. 9-35.
Савченко О.Я. Виховний потенціал початкової освіти / О.Я. Савченко. – К.: СПД "Цудзинович Т.І.", 2007. – 204 с.

Рекомендована література Основна

Комісії TEMPUS/TACIS. – К., 2005. – С. 15-21.
Коджаспирова Г.М. Педагогический словарь:

для студ. высш. и сред. пед. учеб. заведений / Г.М. Коджаспиров, А.Ю. Коджаспиров. – М.: Изд. центр “Академия”, 2001. – 176 с.
Коменский Я.А. Избранные педагогические сочинения / Я.А. Коменский; под ред. А.А. Красновского. – М.: Учпедгиз, 1955. – 651 с.
Словник іншомовних слів / за ред. І.В. Льохіна, Ф.М. Петрова. – К.: Держ. вид-во політ. л-ри УРСР, 1951. – 764 с.
Сухомлинський В.О. Сто порад учителеві / В.О. Сухомлинський. – К.: Рад. шк., 1988. – 304 с.
Маслов С.И. Эмоционально-ценностное образование младших школьников: монография / С.И. Маслов. – Тула: Изд-во ТГТУ, 1999. – 130 с.
Митина Л.М. Учитель как личность и профессионал: психологические проблемы / Л.М. Митина. – М.: Просвещение, 1994. – 216 с.
Психология: словарь / под общ. ред. А.В. Петровского, М.Г. Ярошевского. – 2-е изд. – М.: Политиздат, 1990. – 494 с.
Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии / С.Л. Рубинштейн. – СПб.: Питер, 1999. – 720 с.

Рекомендована література Додаткова

й має знати її у всіх відношеннях...

К. Д. Ушинський

навчально-виховному процесі
Діагностика – це вид педагогічної діяльності, спрямований на вивчення

та розпізнання стану об’єктів (суб’єктів) навчально-виховного процесу з метою взаємодії вчителя й учня та ефективного управління цим процесом
Діагностування – це отримання інформації про стан і розвиток контрольованого об’єкта, його відхилення від норми

об’єктів навчання і виховання з метою управління ними

У процесі педагогічної

діагностики аналізується навчальний процес, визначаються результати навчання і виховання, характерні для окремих учнів (індивідів)

Педагогічна діагностика – частина дослідницької діяльності вчителя, спрямована на розпізнання стану компонентів педагогічного процесу

навчання, по-друге, в інтересах суспільства забезпечити правильне визначення результатів навчання,

і, по-третє, керуючись виробленими критеріями, звести до мінімума помилки під час переводу учнів із однієї групи в іншу.”

на вивчення, дослідження, аналіз індивідуальних особливостей учнів, їх навчання і

виховання; комплексна оцінка з метою встановлення педагогічного діагнозу, подолання недоліків і визначення подальших шляхів формування особистості

об’єму здібностей учнів, ускладнень, які виникають у процесі навчання, виховання

і відхилень у поведінці.
Встановлюється на основі даних про засвоєння учнями шкільних програм, спостережень за результатами навчання, діяльністю.

що відбуваються у розвитку особистості або дитячого колективу внаслідок застосування

окремих методів, прийомів або цілісної системи навчання, виховання і розвитку

її сім’я, колектив класу, школи, а також сам процес навчання

і виховання та їх результативність

Загальні методи вивчення особистості та
дитячої спільності
Вивчення
особистості
Вивчення
колективу
Вивчення

сім’ї

Вивчення навчально-виховної системи

Мета педагогічної діагностики

Завдання педагогічної діагностики

моральних якостей, потреб, інтересів і нахилів

визначення рівня розвитку дитячого колективу,

характеру і структури взаємин між дітьми

вивчення ставлення учнів до організації життя класу, школи, форм, методів, прийомів і технологій навчально-виховної роботи

педагогічних дій
вивчення наслідків впливу учителів на учнів певних форм, методів,

прийомів навчання, виховання і розвитку
вивчення результативності всієї педагогічної системи виховання в класі, школі
вивчення статусу та самопочуття особистості в колективі
вивчення умов життя дитини в сім’ї та характеру взаємин з батьками, особливостей сімейного виховання

стосунків;
– це

призначення, роль, обов’язок, коло діяльності;
– здатність підсистеми, що має певну структуру, здійснювати цілеспрямовану діяльність у межах цілісної системи.

(оцінювання навчальних досягнень, вихованості учня)
Прогностична (прогнозування подальшого розвитку учня у

процесі навчально-пізнавальної діяльності, учнівського колективу)

сім’ї та аналіз змін, які відбуваються у процесі виховання

сприяють більш

ефективному здійсненню індивідуально-визначеного підходу до окремих учнів на основі діагнозу їх особливостей

зумовлюють можливість диференційованого підходу до окремих груп і категорій учнів відповідно до їх спільних рис, інтересів, потреб

допомагають виявити позитивні та негативні впливи сім’ї та навколишнього середовища на учнів і відповідно до цього коректувати навчально-виховну діяльність

можливість визначити виховний потенціал педагогічного колективу, окремих учителів

сприяють виробленню єдиних

педагогічних позицій, вимог у процесі навчання і виховання особистості та колективу

відіграють роль своєрідного каталізатора навчально-виховного процесу, тому що допомагають педагогам краще бачити свої помилки і успіхи у навчанні та вихованні учнів

початкової діагностики, за якої:
колектив створений вперше, а класний керівник (класовод),

учителі-предметники, незнайомі з учнями

колектив не новий, але вчитель, класний керівник, класовод вперше починає роботу з класом

учителі, класний керівник, класовод і колектив класу вже попередньо знайомі

варіант: учитель вивчає не тільки учнів, а й сам колектив

як складну динамічну систему

Третій варіант надає можливості вчителям, класному керівникові, класоводу провести вибіркову діагностику колективу й особистості. Вона є доповненням до інформації, яка була отримана раніше

орієнтує педагога на зміни, які відбуваються в учнях і в

учнівських колективах. Одночасно оцінюється правильність раніше прийнятих рішень. Поточна діагностика виконує роль експрес-інформації і цим самим допомагає прийняти рішення щодо удосконалення навчально-виховної роботи

її подальшого розвитку

актуальний рівень розвитку особистості, колективу, а й давати інформацію про

перспективи розвитку, які можуть бути досягнуті

вивчення індивідуальних собливостей дитини має здійснюватись з урахуванням вікових особливостей, зокрема, експериментальні завдання мають ставити вимоги в доступній формі для учнів кожної вікової групи

важливо дотримуватися оптимістичного погляду на об’єкт діагностування

можливо вірніш за все, знайомивши її сильні сторони – ті

сили у ній, які при належному їх спрямуванні можуть бути оберненні на добру мету, на них потрібно спиратися у боротьбі з недоліками людини, потрібно шукати собі сюзника в ній самій”
С. Л. Рубінштейн

школи доцільних форм, методів і прийомів педагогічної діагностики у педагогічній

діяльності, щоденній роботі з учнями

"педагогічна діагностика“
2. У чому полягає відмінність психологічної та педагогічної діагностик?
3.

Визначте об’єкт і предмет педагогічної діагностики
4. Які завдання розв’язують психологічна і педагогічна діагностики?
5. Що є методологічною основою педагогічної діагностики?

У чому полягає сутність і зміст поняття "діагностичне дослідження"?

7. Визначте

основні функції діагностичної діяльності вчителя початкової школи та дайте їм характеристику

8. Ознайомтеся з професійними функціями, які виконує вчитель початкової школи. Спробуйте визначити в його діяльності діагностичну функцію та охарактеризуйте її

Внесок українських психологів і педагогів у розвиток педагогічної діагностики (Г.С. Костюк,

О.О. Раєвський, С.А. Ананьїв, К.Ф. Лебединцев, Я.Ф. Чепіга, О.С. Залужний)
Характеристика сучасних педагогічних експертних систем
Основні напрями досліджень сучасної педагогічної діагностики