Типи методів

методів
Методи об’єкта можуть бути описані як статичні (static), віртуальні (virtual),

динамічні (dynamic) або як методи обрабки повідомлень (message). Розглянемо наступний приклад:

методи
Статичний метод (static) IAmAStatic працює так само як звичайна процедура

або функція. Цей тип методів встановлюється за замовчуванням. Адреса такого методу відома вже на стадії компіляції, і компілятор в коді програми оформляє всі виклики даного методу як статичні. Такі методи працюють швидше інших, але не можуть бути перевантажені з метою поліморфізма об’єктів.

методи
Метод IAmAVirtual оголошений як віртуальний (virtual). Виклик таких методів із

за можливості їх перевантаження складніший, чим виклик статичного методу, так як під час компіляції адреса конкретного метода що викликається невідома. Для рішення цієї задачи компілятор будує таблицю віртуальних методів (VMT — Virtual Method Table), яка забезпечує визначення адреси метода в процесі виконання програми. VMT містить всі віртуальні методи пробатька і віртуальні методи самого об’єкта, тому віртуальні методи використовують більший об’єм пам’яті, чим методи динамічні, однак їх виклик відбувається швидше.

методи
Динамічні (dynamic) методи IAmADynamic в цілому подібні до віртуальних методів,

але обслуговуються іншою диспетчерською системою. Кожному динамічному методу компілятор назначає унікальне число і використовує його разом з адресою метода для побудови таблиці динамічних методів (DMT — Dynamic Method Table). На відміну від VMT, DMT містить методи лише даного об’єкта, завдяки чому забезпечується економія пам’яті що використовується, але сповільнюється виклик методу, оскільки для пошуку його адреси, швидше всього, буде переглянута не одна DMT в ієрархії об’єктів.

обробки повідомлень
Методи обробки повідомлень (message_handling) IAmAMessage.
Для оголошення методів обробки повідомлень

викорисовується директива message, яка вказує компілятору, що даний метод є динамічним, і його зміщення в таблиці динамічних методів визначається ім’ям повідомлення, яке вказане після диретиви. Такі методи створюються для реакції на ті або інші повідомлень Windows.

 



Особливості оголошення методів обробки повідомлень:
- в оголошенні МОП повинна використовуватися директива message;
- безпосередньо за директивою message повинна бути вказана ціла константа, яка сприймається як динамічний індекс метода;
- МОП можуть бути прочедурами;
- МОП мають тільки один параматер, який повинен бути параметром-змінною;
- ім’я метода, ідентифікатор і тип параметра МОП могуть бути довільними;
- для перевизначення МОП використовується не директива override, а директива message з тим самим індексом, як і у попереднього метода.

методів
Перевизначення (overriding) методів в Object Pascal реалізує концепцію поліморфізма. Це

дозволяє змінити поведінку метода від спадкоємця до спадкоємця. Перевизначення метода можливо тільки в тому випадку, якщо спочатку він був оголошений як virtual або dynamic. Для перевизначення методу при його оголошення замість ключових слів virtual або dynamic необхідно вказати ключеве слово override. Розглянемо приклад перевизначення методів IAmAVirtual і IAmADynamic.







Директива override приводить до заміщення стрічки опису похідного методу в VMT стрічкою опису нового методу. Якщо оголосити нові функції з ключевим словом virtual або dynamic, а не override, то замість заміщення старих будуть створенні нові методи. У випадку перевизначення статичного методу, новий варіант просто повністтю замінить статичний метод батька.

метода
На зразок звичайним процедурам і функціям, методи можуть бути перевантажені

таким чином, щоб клас містив декілька методів з одним ім’ям, але з різними списками параметрів. Методи що перевантажуються повинні бути оголошені з зазначенням директиви overload (використовувати цю директиву при описі першого метода що перевантажується необов’язково). Наприклад оголошення об’єкта з методами що перевантажуються:

імен методів
Іноді може знадобитися до одного з класів додати метод,

що заміщає метод з тим самим ім’ям, але належить предку цього класу. В даному випадку треба не перевизначити похідний метод, а повністю його замінити. Якщо просто додати такий метод в новий клас, то компілятор видасть попередження про те, що новий метод ховає метод базового класу з тим самим ім’ям. Для усунення цієї помилки в новому методі вкажіть директиву reintroduce:

метода і параметр Self
У всіх методах об’єкта доступна неявна змінна

Self, яка представляє собою вказівник на той екземпляр об’єкта, який був використаний при даному виклику цього методу. Змінна Self передає методу компілятором в якості схованого параметру.
Код метода і поля даних об’єкта використовуються разом і мають один і той самий контекст. Параметр Self практично є ідентифікатором, який належить методу об’єкта.

метода і параметр Self
Параметр Self є частиною фізичного запису активації

для всіх викликів методів.

типів об’єктів.

“Застосування засобів ООП в лінгвістичних задачах” Корпильов Д.В. 2012
Лекція

№5

проектирование с примерами приложений на С++. 2002 г. - 250

с.
Миронченко А.С. Императивное и обьектно-ориентированое программирование на Turbo Pascal и Delphi.
Т.А. Павловская Паскаль. Программирование на языке высокого уровня.: Учебник для вузов. – СПб.: Питер, 2007. -393 с. Ил.
Архангельский А.Я. Программирование в Delphi для Windows. Версии 2006, 2007, Turbo Delphi, 2007 г. - 1248 с.
Гофман В. Э., Хомоненко А. Д. Delphi. Быстрый старт. — СПб.: БХВ-Петербург, 2003. — 288 с: ил.
Шупрута В.В. Delphi 2005. Учимся программировать.

“Застосування засобів ООП в лінгвістичних задачах” Корпильов Д.В. 2012

Лекція №4