У курсі “ Об’єктно-орієнтоване програмування ” заплановані наступні роботи:

(вивчення найпростіших операцій мови С) – до 4 балів;
лабораторна

робота №2 (вивчення основних конструкцій мов С та С++ – розгалуження та цикли) – до 6 балів;
лабораторна робота №3 (використання бітових операцій) – до 6 балів;
лабораторна робота №4 (робота з структурованими типами мов С та С++ – масиви) – до 8 балів;
лабораторна робота №5 (робота із структурами, файлами, потоками) – до 8 балів;
лабораторна робота №6 (вивчення властивостей класів) – до 8 балів;
лабораторна робота №7 (побудова і створення об’єктно-орієнтованого проекту) – до 10 балів;
Всього в сумі до 50 балів.

(на семестр 2 контрольні роботи – в кінці 1-го та

2-го модулів) – по 5 балів кожна;
за затверджений звіт – кількість балів входить у «вартість» лабораторної роботи.
Студенти, які не виконали план лабораторних робіт, не допускаються до складання екзамену.
Студентам, які достроково виконали план лабораторних робіт першого змістовного модуля, відповідна надлишкова кількість балів зараховується до другого змістовного модуля і так далі.

Язык программирования С++.
Липпман Стенли Б., Лажойе Ж. Язык программирования С++.
Єфіменко

С.В., Сугакова О.В. Програмування: мови С і С++. Методична розробка до лабораторних робіт. (бібліотека)

Рітчі, який, працюючи в фірмі Bell Labs, в 1972 році

розробив нову мову програмування та перший компілятор з неї. Вона стала результатом еволюційного розвитку мов B та BCPL, які використовувались для реалізацій операційних систем та мовних процесорів, завдяки своїм можливостям забезпечення ефективного інтерфейсу з апаратними засобами. Нова мова одержала назву в алфавітному порядку – С. Її основна відміна та безперечна перевага перед своїми попередницями – введення типів даних. В 1978 році була видана книжка Б. Кернігана та Д. Рітчі з повним описом мови, а в 1983 році був затверджений ANSI-стандарт мови С.
Нові концепції теорії програмування, зокрема принципи об’єктно-орієнтованого програмування, вимагали створення об’єктно-орієнтованої мови програмування, яка була б спадкоємицею мови С. Такою мовою стала мова С++, розроблена Б. Страуструпом. Її перевага – сумісність з мовою С знизу. Тобто всі програми, написані мовою С, можуть виконуватись під управлінням компілятора С++. ANSI-стандарт мови С++ був прийнятим в 1998 році.
(Для порівняння – початок розробок мови C# датується 1998 роком.)

слова;
операції;
ідентифікатори;
обмежувачі (тобто розділові знаки, такі як: ( ) { }

[ ] : ; , );
константи.
Відокремлюються один від одного коментарями, пробілами або деякими спеціальними символами, які належать до групи так званих "пробільних літер", наприклад, знаки табуляції чи початку нового рядка.

цілі;
дійсні;
символьні;
текстові (рядкові або стрінгові);

константи складаються із десяткових цифр від 0 до 9: -1,

100, 1024.
Вісімкові константи складаються із вісімкових цифр від 0 до 7, причому перша цифра є нулем: 010, 0177.
Шістнадцяткові константи починаються з цифри 0, за яким має йти символ Х або х, а потім одна або більше шістнадцяткових цифр (тобто цифри від 0 до 9 і латинські літери від A до F або від a до f), наприклад: 0XFF, 0X10; 0x12b.

й інше, наприклад: 1.125, 1е–10, –1.5е+05.

лапках, наприклад 'A' або '1'. Крім того, до символьних констант

відносяться і так звані esc-послідовності, які зображуються двома символами, перший з яких знак \ (слеш), наприклад '\n', або '\\' – слеш; '\'' – одинарні лапки; '\"' – подвійні лапки. У вигляді escпослідовностей можуть зображуватись і безпосередньо коди символів: '\013' – це те саме, що '\v' – символ вертикальної табуляції. Особливу роль відіграє символ з нульовим кодом – '\0' (так звана null-літера)

лапках, наприклад "Text", "" або "0123456789". «Секрет» текстової константи полягає

у тому, що компілятор завершує її null-літерою – для позначення її закінчення. Таким чином, "0" '0' та 0 – це абсолютно різні сутності, які до того ж для свого збереження вимагають різних об'ємів пам'яті (перша – текстова константа, займає 2 байти пам'яті, друга – символьна константа, займає 1 байт пам'яті, третя – просто ціла константа, яка вимагає стільки є пам'яті, скільки й ціла змінна)

змінних>;
або
< змінна> = < початкове значення>;

операції;
операції відношення;
логічні операції;
побітові операції;
операції присвоєння;
операції

інкременту та декременту;
умовна операція.