Українські землі в XVI ст

до остаточного об'єднання з Польщею.
На спільному сеймі представників обох

держав у місті Любліні 1 липня 1569 р. було проголошено унію.
За її умовами Велике князівство Литовське об'єднувалося з Польським королівством в єдину державу — Річ Посполиту.

Руське (Галичина), Белзьке, Волинське, Подільське, Брацлавське, Київське.
За Литовським князівством залишалося

Брестське воєводство на Пінщині.

Польські магнати і шляхта жорстоко визискували українських селян.
Польський закон

дозволяв феодалам карати селянина навіть смертю
. Українських міщан всіляко обмежували в правах.
Люблінська унія зробила Україну відкритою для впливу Заходу.
Прагнення українців вижити і продовжити подальший поступ зумовило піднесення релігійної, національної, економічної, збройної боротьби.

діяч Великого князівства Литовського, організував захист українських земель від набігів

кримських татар, брав участь у московсько-литовських війнах, надавав підтримку православній церкви.

Січі на о. Мала Хортиця, потрапив у полон під час

походу в Молдавію і був страчений турками.

перекладач і редактор Острозької біблії, автор полемічного твору «Ключ царства

небесного...».

Львові, де видав перші книги «Апостол» і «Буквар», а в

друкарні Острога — Острозьку біблію.

селян узаконювали державні акти — Литовські статути 1529, 1566, 1588

pp., а також численні привілеї.

остаточно закріпачено українське селянство. За селянами зберігалося лише право на

володіння рухомим майном, необхідним для виконання повинностей на земельних наділах, якими вони користувались.

торгівлі, культури, політичного життя (Галич, Львів, Кам'янець-Подільський, Київ та ін.).

У той же час міста втрачають український характер. Основною масою їх мешканців стають поляки, євреї, німці. У містах були резиденції великокнязівських старост, будинки панів, військові залоги. Міста-фортеці іноді ставали центрами володінь магнатів. У XIV—XVII ст. магдебурзьке право одержали Львів, Кам'янець-Подільський, Кременець, Луцьк, Чернігів та інші міста.

прихильників унії і проголошено союз із католицькою церквою.
Польський уряд

оголосив унію обов'язковою для всіх православних Речі Посполитої. Своїм главою уніати визнали римського папу, але зберегли в уніатській церкві слов'янську мову та обряди православної церкви
Духовенство отримувало від литовських князів та польських королів грамоти на володіння землями і селянами.

православного духовенства при підтримці польських єзуїтських кіл. 
Основна ідея Берестейської унії

– рівноправне об’єднання двох християнських церков, збереження православних обрядів, національної мови, зрівняння прав католиків і православних.
Берестейська унія та опозиція проти неї розкололи суспільство на три церкви: православну, католицьку і уніатську (греко-католицьку), розділили пізніше українські землі на лівобережні і правобережні;

наступу католицизму;

б) полонізації (ополяченню) української знаті;

в)  покріпаченню селян, що було остаточно затверджено

Литовським статутом 1588 р., який увів 20-річний термін піймання селян-утікачів і надав право шляхтичам самим установлювати всі повинності, розпоряджатися селянським життям і майном.

До позитивних наслідків унії можна віднести:

а) зближення українських земель із західноєвропейською культурою: через Польщу до України потрапляли ідеї Відродження, Реформації та Контрреформації; поширювалася західноєвропейська система освіти: українці навчалися в європейських університетах, прилучалися там до західноєвропейських наукових і художніх ідей, збагачували ними рідну культуру;

б)  могутнє піднесення культурно-просвітницького руху, що сприяв зародженню та розвитку української національної самосвідомості;
за відсутності держави культура залишалася єдиною сферою, у якій українці могли захистити свою самобутність.

братства (особливо після Берестейської унії") — громадські спілки православного українського

населення: міщан, духовенства, шляхти, козаків. Вони протистояли наступу католицтва й уніатства, національним утискам. В Україні перше братство разом із школою і друкарнею з'явилося у Львові (1586 p.). Воно збудувало церкву, заснувало тут першу українську гімназію.

ст.
Галицько-Волинська держава
Укр. землі у складі Великого
кн. Литовського
Українські землі в

ХVІ ст.

Укр. землі в пер.пол. ХVІІст.

Національно-визвольна війна

Укр. землі в
60-80 рр. ХVІІст.

Укр. землі в ХVІІ-перш.пол.ХVІІІ ст.

Укр. землі в другій пол.
ХVІІІ ст.

Укр. землі в першій пол.
ХІХ ст.

Укр. землі в другій пол.
ХІХ ст.-ХХ ст.

© Афанасьєв А. В., 2013

Мініатюри Пересопницького Євангелія.
Пересопницьке Євангеліє — визначна пам'ятка староукраїнської мови та мистецтва XVI ст.

ст.
Галицько-Волинська держава
Укр. землі у складі Великого
кн. Литовського
Українські землі в

ХVІ ст.

Укр. землі в пер.пол. ХVІІст.

Національно-визвольна війна

Укр. землі в
60-80 рр. ХVІІст.

Укр. землі в ХVІІ-перш.пол.ХVІІІ ст.

Укр. землі в другій пол.
ХVІІІ ст.

Укр. землі в першій пол.
ХІХ ст.

Укр. землі в другій пол.
ХІХ ст.-ХХ ст.

© Афанасьєв А. В., 2013

Церква Зішестя Святого Духа в Потеличі
Дерев'яна церква Святого Духа (1502) була збудована в с. Потелич. Тризрубна, двоголова з піддашшям на випусках вінців і кронштейнах, церква складається з майже квадратного центрального зрубу, до якого приєднуються із заходу квадратний бабинець, а зі сходу гранений п'ятистінний зруб з невеликими нішами з півночі і півдня. Церква належить до визначних споруд га­лицької школи народної архітектури.

ст.
Галицько-Волинська держава
Укр. землі у складі Великого
кн. Литовського
Українські землі в

ХVІ ст.

Укр. землі в пер.пол. ХVІІст.

Національно-визвольна війна

Укр. землі в
60-80 рр. ХVІІст.

Укр. землі в ХVІІ-перш.пол.ХVІІІ ст.

Укр. землі в другій пол.
ХVІІІ ст.

Укр. землі в першій пол.
ХІХ ст.

Укр. землі в другій пол.
ХІХ ст.-ХХ ст.

© Афанасьєв А. В., 2013

Успенська церква
та вежа Корнякта у Львові
Успенська (Волоська) церква у Львові була збудована у 1591-1629 рр. за планом Павла Римлянина за участі Войцєха Капиноса і Амвросія Прихильного на замовлення Львівського братства.
Вежа була збудована як дзвіниця Успенської церкви і виконувала роль оборонної споруди. Побудована за проектом архітектора Петра Барбона за участі Павла Римля­нина у 1572-1578 роках коштом купця Кос­тянтина Корнякта.

ст.
Галицько-Волинська держава
Укр. землі у складі Великого
кн. Литовського
Українські землі в

ХVІ ст.

Укр. землі в пер.пол. ХVІІст.

Національно-визвольна війна

Укр. землі в
60-80 рр. ХVІІст.

Укр. землі в ХVІІ-перш.пол.ХVІІІ ст.

Укр. землі в другій пол.
ХVІІІ ст.

Укр. землі в першій пол.
ХІХ ст.

Укр. землі в другій пол.
ХІХ ст.-ХХ ст.

© Афанасьєв А. В., 2013

Меджибізький замок
Пам'ятка фортифікаційної архітектури XVI ст., що знаходиться у селищі Меджибіж Хмельницької області, виконана у стилі ренесанс.
Подрібнену на муку цеглу домішували до вапняного розчину, який використовували для мурування стін. Через це замок набув злегка рожевого кольору.

ст.
Галицько-Волинська держава
Укр. землі у складі Великого
кн. Литовського
Українські землі в

ХVІ ст.

Укр. землі в пер.пол. ХVІІст.

Національно-визвольна війна

Укр. землі в
60-80 рр. ХVІІст.

Укр. землі в ХVІІ-перш.пол.ХVІІІ ст.

Укр. землі в другій пол.
ХVІІІ ст.

Укр. землі в першій пол.
ХІХ ст.

Укр. землі в другій пол.
ХІХ ст.-ХХ ст.

© Афанасьєв А. В., 2013

Будинок Корнякта у Львові
Палац — пам'ятка ренесансної архітектури — споруджений 1580 р. на замовлення купця Костянтина Корнякта. Його було зведено на площі Ринок у Львові. Фасад має шість вікон — такий привілей спеціальним декретом дозволив король Стефан Баторій. Авторами палацу були італійські архітекто­ри Петро Барбон та Павло Римлянин.

ст.
Галицько-Волинська держава
Укр. землі у складі Великого
кн. Литовського
Українські землі в

ХVІ ст.

Укр. землі в пер.пол. ХVІІст.

Національно-визвольна війна

Укр. землі в
60-80 рр. ХVІІст.

Укр. землі в ХVІІ-перш.пол.ХVІІІ ст.

Укр. землі в другій пол.
ХVІІІ ст.

Укр. землі в першій пол.
ХІХ ст.

Укр. землі в другій пол.
ХІХ ст.-ХХ ст.

Острозький замок
Замок розташований на вершині 20-метрового пагорба , у селищі Острог Рівненської об­ласті. Протягом ХІУ-ХУІ ст. був родовим гніздом князів Острозьких — найбагатших магнатів тогочасної Речі Посполитої. Сьо­годні ансамбль замку складається з Вежі Мурованої, Круглої башти, Богоявленського собору, надбрамної дзвіниці і фрагментів стін.

© Афанасьєв А. В., 2013

ст.
Галицько-Волинська держава
Укр. землі у складі Великого
кн. Литовського
Українські землі в

ХVІ ст.

Укр. землі в пер.пол. ХVІІст.

Національно-визвольна війна

Укр. землі в
60-80 рр. ХVІІст.

Укр. землі в ХVІІ-перш.пол.ХVІІІ ст.

Укр. землі в другій пол.
ХVІІІ ст.

Укр. землі в першій пол.
ХІХ ст.

Укр. землі в другій пол.
ХІХ ст.-ХХ ст.

© Афанасьєв А. В., 2013

Євангеліст Лука.
Гравюра зі львівського «Апостола»
Із поширенням друкарства мініатюри заступає граверство. Однією з найдавніших вважається гравюра «Апостол Лука», авто­ром якої, як припускають деякі дослідни­ки, є Л.Пилипович. Гравюра була вміщена в книзі «Апостол» 1574 р. — першому на­друкованому в українських землях творі. Видав «Апостола» визначний російський та український першодрукар Іван Федоров (Федорович) у власній, організованій близь­ко 1572 р. друкарні у Львові.