В ідомі українки 2-ї половини XIX- го століття

століття

є тісний зв'язок з національно-визвольною боротьбою. У Наддніпрянській Україні основні

зусилля емансипаційного руху були зосереджені на боротьбі за право жінки на освіту, зокрема, вищу («Общество помощи высшему женскому образованию» у Харкові ).

у Харкові.Жінки брали активну участь у культурно-освітньому русі (Олена Пчілка,

Х. Алчевська та ін.), а також у суспільно-політичному житті, зокрема у народницькому та соціал-демократичному русі.

Будинок у Києві,
де поводились жіночі курси

діячка, організатор жіночого руху на Прикарпатті, можна сказати, одна із

засновниць українського фемінізму (у хорошому розумінні цього слова). Вона організувала у місті курси для дівчат, де навчала їх мистецтву ведення домашнього господарства і культурно–просвітницької діяльності.

вінок» заклав основи розвитку жіночих часописів, які редагували і видавали

самі жінки. Він з'явився 1889 р. у Львові за редакцією Олени Пчілки та Наталії Кобринської.

Згодом першою у Галичині подала до віденського парламенту петицію з проханням законодавчо закріпити за українськими жінками право на вищу освіту.

перекладач, культурний діяч. Писала у найрізноманітніших жанрах: поезії, ліриці, епосі,

драмі, прозі, публіцистиці. Також працювала в ділянці фольклористики (220 народних мелодій записано з її голосу) і брала активну участь в українському національному русі.
Відома завдяки своїм збіркам поезій «На крилах пісень» (1893), «Думи і мрії» (1899), «Відгуки» (1902), поем «Давня казка» (1893), «Одно слово» (1903), драм «Бояриня» (1913), «Кассандра» (1903-07), «В катакомбах» (1905), «Лісова пісня» (1911) та ін.

і духовній;
проблема особистості і загалу.
У творах Ольги Кобилянської присутні

ліризм, чуттєвість, настроєвість, звукові й кольористичні деталі,-ознаки модерної літератури.

Чернівцях в один день було зроблено два фото Лесі Українки

з Ольгою Кобилянською.

здобула популярність серед читачів. Для творчості Уляни Кравченко характерна щира

людяність та спiвчуттям до знедолених, тонкий лiризм при зображенні краси природи. У своїх творах вона не раз зверталась до теми призначення поезiї i мiсця поета в життi суспільства.

На рахунку поетеси шість збірок поезії. У більш зрілому віці Уляна Кравченко писала переважно твори для дітей і юнацта, ці поезії складають її останні чотири збірки. Близько двадцяти п'яти років з 1890 р. поетеса виступала з творами для дітей у журналі «Дзвінок».

(1885-1891)
Марія Садовська-Барілотт(справжня фамілія-Тобілевич)-співачка-сопрано і драматична акторка, сестра І.

Тобілевича, М. Садовського і П. Саксаганського.
М. К. Садовська-Барілотті увійшла в історію українського театру як одна з перших і найблискучіших виконавиць вокальних партій в операх і оперетах, що ставились на українських сценах у 70-80 рр. XIX ст.

(«Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського),
Панночка («Утоплена» М. Лисенка),
Маруся («Дай серцю

волю…» М. Кропивницького),
Софія та Варка («Безталанна» І. Тобілевича) та ін.

В ролі Наталки Полтавки

на згадку про щасливе дитинство в рідному селі Заньки)-українська актриса.

Працювала в найпопулярніших і найпрофесійніших українських трупах М.Кропивницького, М.Старицького, М.Садовського, П.Саксаганського, І.Карпенка-Карого. В її репертуарі більше 30 ролей на сцені. Це переважно драматично-героїчні персонажі

життя Соломія Крушельницька була визнана найвидатнішою співачкою світу. Серед її

численних нагород та відзнак, зокрема, звання "Вагнерівська примадонна" ХХ століття. Співати з нею на одній сцені вважали за честь Енріко Карузо, Тітто Руффо, Федір Шаляпін.

"Найпрекраснішій і найчарівнішій Батерфляй". Успіхи С.Крушельницької на оперних сценах світу

був успіхом і визнанням української музики й мистецтва.

С.Крушельницька в ролі Чіо-Чіо-Сан в опері Д.Пуччіні «Мадам Баттерфляй»

Крушельницька Соломія Амвросіївна(1872-1952)

жінка-лікар у Австро-Угорщині, активна діячка жіночого руху.Була дуже талановитою й

ерудованою людиною, якою захоплювалися Іван Франко та Василь Стефаник.
Ольга Кобилянська так висловилася про неї: «Від неї пішло мені те світло, за яким я так тужила, невиразно мріла».