Івано-Франківський національний медичний університет Кафедра екстреної та

катастроф
ПРОФЕСІЙНІ ШКІДЛИВОСТІ
ПРИ ВИКОНАННІ
ПРОФЕСІЙНИХ ОБОВ’ЯЗКІВ
МЕДИЧНИХ І ФАРМАЦЕВТИЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ
Лекція

з предмету “Охорона праці та безпека життєдіяльності”

Івано-Франківськ - 2013

Лектор проф. В.М.Криса

діяльності людини, що забезпечує її існування і визначає становище в

суспільстві

рухова активність, фізіологічні перевантаження органів кровообігу, нервово-
психічні пере-
вантаження і ін.)

рівні ІЧ, УФ-випро-

мінювання, рівень
шуму, вібрації,
ультразвуку, нера-
ціональна освіт-
леність та ін.)

Викликані фізичними факторами

макро-

організми,
вітаміни,
гормони, антибіо-
тики, речовини
білкової природи
та інші

Основні класи професійних шкідливостей

Викликані
біологічними
факторами

рухомих
елементів
виробничого
обладнання,
небезпечного рівня напруги в електричному колі та ін.

розумове напруження, пов'язане з почуттям співпереживання, відповідальності за здоров'я і

життя хворого;
Контакт з інфекційними агентами, небезпека зараження або травмування при проведенні маніпуляцій, обстежень, оперативних втручань, перебування в зараженому середовищі;
Несприятливе за своїми хімічними та фізичними властивостями навколишнє середовище на робочому місці - дискомфортний мікроклімат, зміни атмосферного тиску, забруднення повітря та предметів хімічними речовинами, вплив іонізуючого випромінювання, електромагнітних полів, ультразвуку, шуму, вібрації та інші;
Вимушене положення тіла, виражене зорове напруження, фізичні навантаження під час виконання маніпуляцій та оперативних втручань, відсутність достатніх умов для короткочасного відпочинку протягом періоду роботи;
Порушення оптимальної з фізіологічної точки зору структури режиму дня, пов'язані з працею у позаробочий та нічний час, із станом емоційного напруження, яке утруднює повне відключення від професійних справ після завершення робочого дня.

з.1. негативні фактори праці, характерні для працівників будь-якої медичної спеціальності

серця

аналогічні з тими, які є у хворих;
променеві захворювання, які виникають

при обслуговуванні джерел іонізуючої радіації — рентгенівських, гама-терапевтичних апаратів і установок, та робота з відкритими радіонуклідами;

обслуговуванні фізіотерапевтич-
ного обладнання — генераторів

УВЧ, НВЧ, УФ, водо-, бальнео-, теплолікувальних, сірководневих,
родонових кабінетів та відділень,
механізованих пралень, автоклавів;
захворювання, які виникають при
роботі з медикаментами, наркотичними, дезинфікуючими засобами та іншими;
 захворювання, що розвиваються при тривалому обслуговуванні психічно хворих – професійні психоневрози, психопатії;
 захворювання, обумовлені постійним психоемоційним напруженням.

до роботи лікарів терапевтичного профілю, однак шкідливостей у ній значно

більше

(

— Високий ризик для самому захворіти тими ж інфекційними хворобами, що й пацієнти.
— Постійне використання мийних та дезінфікуючих засобів, спецодягу (наприклад, протичумні костюми), потреба приймати участь у проведенні дезінфекційної обробки, щеплень та карантинних протиепідемічних заходів викликає схильність до алергічних захворювань.

спеціалістів інфекційного
профілю — суворе дотримання
таких вимог, як:
— забезпечення

відповідного
порядку прийому інфекційних
хворих;
— проведення санітарної обробки
хворих;
— здійснення адекватного розподілу
хворих за відділеннями та палатами;
— дотримання належного
протиепідемічного стану відділень;
диспансерного обліку та виписки хворих із стаціонару,
— охорона довкілля від забруднень збудниками інфекційних захворювань тощо.

ортопедичну стоматології, тощо.

Вимушене положення тіла, яке супроводжується статичним напруженням окремих

м'язових систем.

Напруження зорового аналізатора може призвести до виникнення несправжньої міопії

Робота з фотополімерними лампами зумовлює вплив на лікаря потужного видимого та ультрофіолетового опромінення, може викликати фотоофтальмію, опіки рогівки, помутніння кришталика.

на медичний персонал через пари металічної ртуті, що є причиною

виникнення мікромеркуріалізму;
Шум від роботи бормашин, компресорів і т.п.;
Локальна вібрація від роботи бормашин передається на руки, розвиваються ознаки вібраційної хвороби: стомленість, судоми і болі в пальцях, відчуття оніміння рук, втрата тактильної і температурної чутливості;
Постійне і часте тиснення рукоятки металевих інструментів на одне і те ж місце веде до розвитку контрактури Дюпюітрена.

пацієнта із захворюванням верхніх дихальних шляхів.
Крім того, потенційний ризик виникнення інфекційного захворювання при виконанні маніпуляцій, пов'язаних з слиною, тканиною ясен, кров'ю хворих чи інфікованих осіб.
Часте миття рук щіткою сприяє розвитку мікогенних екзем, дисгідрозів, епідермофітій.

система заходів, спрямованих на запобігання негативного впливу професійних шкідливостей на

організм людини передбачає проведення

Гігієнічне нормування — розробка та наукове обґрунтування певних гігієнічних стандартів,

регламентів, санітарних правил і норм щодо впливу на організм людини різних чинників трудового процесу, які забезпечують здійснення продуктивної та безпечної трудової діяльності у нешкідливих умовах.
3.2. Технологічні заходи — спрямовані на мінімізацію і навіть повне виключення з трудового процесу шкідливих чинників за рахунок докорінної зміни його технології, зокрема запровадження


3.3. Санітарно-технічні заходи — забезпечують зниження впливу шкідливого фактора за рахунок спеціальних технічних пристроїв

Архітектурно-планувальні заходи — створюють передумови до мінімізації впливу шкідливого чинника

застосуванню раціональних планувальних рішень під час будівництва та в ході експлуатації закладів ОЗ.

3.5. Організаційні заходи — передбачають

Групи індивідуальних засобів захисту