ВІЙСЬКОВИЙ ІНСТИТУТ КИЇВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

“Основи управління та прийняття рішення у військовій справі”

Тема №2: “Система управління військами. “ Заняття №3: Система зв’язку

кваліфікацію технічних засобів управління

Виховна мета: Закласти основи високої моральної психологічної стійкості, що дозволяла б успішно виконувати бойові завдання в складних умовах сучасного бою.

70 хв  Перше питання: Система зв'язку, призначення та вимоги до неї 25хв Друге питання: Організація зв'язку 25хв Третє питання: Основні технічні характеристики засобів зв’язку 20хв 3.     Висновки 5 хв

зв'язку мережі Держкомзв'язку, опорній мережі зв'язку МО;
- організаційно складається:

управління зв'язку і АСУ; з'єднання, частини та підрозділи зв'язку; вузли та станції фельд'єгерсько-поштового зв'язку; склад засобів зв'язку.
призначений для управління військами (силами), організації взаємодії з видами Збройних Сип та державними відомствами в інтересах ЗСУ.
-здійснюється засобами:
радіо,
радіорелейного,
тропосферного,
супутникового,
дротового зв'язку, як із застосуванням засобів засекречення, так і без них.

бойового застосування КЗА, технічного забезпечення, експлуатації засобів зв'язку та автоматизованих

систем управління військами. З'єднання, частини та підрозділи зв'язку призначені для розгортання і експлуатаційного обслуговування стаціонарних вузлів зв'язку стаціонарних пунктів управління, розгортання і обслуговування вузлів зв'язку пунктів управління на рухомій базі, а також для розгортання опорних вузлів зв'язку і ліній (напрямків) прямого зв'язку до підлеглих. Вузли та станції фельд'єгерсько-поштового зв'язку (ФПЗ) забезпечують доставку у війська таємних і службових документів, періодичних видань, а також поштове обслуговування особового складу.

матеріалами та іншим майном зв'язку, а також відновлення (ремонт) і

повернення до строю засобів зв'язку при їх пошкодженні. Основу системи зв'язку військ (сил) складає мережа зв'язку загального користування. До мережі зв'язку у військах (силах) входять: - стаціонарні вузли зв'язку; - передавальні та приймальні радіоцентри; - станції супутникового зв'язку, - проводові (кабельні), радіорелейні та тропосферні лінії зв'язку; - сили і засоби зв'язку пунктів управління на рухомій базі.

зв'язку, він організований та здійснюється в основному по каналах мережі

зв'язку Держкомзв'язку. Радіозв'язок забезпечує управління військами в складних умовах обстановки, а при забезпеченні зв'язку з літаками - це єдиний вид зв'язку. Радіозв'язок організується в КХ радіомережах та радіонапрямках: - прийому сигналів бойового управління; - командного радіозв'язку - оповіщення та взаємооповіщення - взаємодії; в режимах - слухового телеграфу - радіотелеграфу - радіотелефону

він здійснюється на спеціалізованих радіоре­лейних станціях, що дозволяє організувати зв'язок

між всіма підрозділами як по колу, так і між собою за напрямками. Стаціонарна тропосферна мережа використовується для нарощування системи зв'язку та резервування проводових каналів зв'язку і розгорнута на базі тропосферних станцій. Супутниковий зв'язок дозволяє організувати зв'язок у реальному масштабі часу за різними напрямками у довільному поряд­ку. Фельдсгерсько-поштовий зв'язок забезпечується вузлами та станціями ФПЗ. Вузли і станції' ФПЗ забезпечують доставку у війська бойових документів, таємних і поштових відправлень, пакунків із технікою.

командирам (підрозділам), передачі (прийому) рішень командирів і донесень підлеглих.
2.

Забезпечення обміну інформацією між взаємодіючими підрозділами.
3. Забезпечення своєчасної передачі підрозділам сигналів попередження про безпосередню загрозу і початок застосування противником зброї масового ураження, оповіщення про повітряного противника, а також про радіоактивне, хімічне і бактеріологічне (біологічне) забруднення
4. Передача (одержання) розпоряджень і донесень по всіх видах забезпечення.

Система зв'язку - організаційно-технічне об'єднання засобів зв'язку, розгорнутих відповідно до

завдань, що розв‘язуються військами, і створеною системою управління. Вона складає технічну основу системи управління і забезпечує обмін усіма видами інформації між елементами пунктів управління.

вузли зв'язку пунктів управління, - лінії зв'язку командування, - центри

технічного контролю, -вузли і станції фельд‘єгерско - поштового зв'язку, - резерви сил і засобів зв'язку та інші елементи.

радіорелейних , тропосферних, провідних, рухомих, сигнальних і інших засобів, з

широким використанням апаратури швидкодії, ущільнення і підвищення достовірності передач, автоматичного пошуку і з'єднання кореспондентів, автоматизованої апаратури сполучення каналів з ЕОМ, а також із застосуванням автоматизованих кінцевих прийомо- передаючих пристроїв. Для розгортання системи зв'язку використовуються стаціонарні лінії і засоби зв'язку. Польова система зв'язку розгортається за допомогою польових засобів зв'язку.

від засобів збору даних обстановки у обчислювальні машини, від них

- на робочі місця посадових осіб органів управління, а управляючої інформації - відповідним виконавцям. Забезпечується зв'язок між різноманітними технічними засобами автоматизованої системи управління.

і вказівками начальника штабу полку (батальйону). Приймаючи рішення на бій,

командир батальйону (роти) визначає і організовує управління. У відповідності з замислом бою начальник штабу батальйону (командир роти) організовує зв`язок з підлеглими і приданими підрозділами.

зв'язок від тилу до фронту – на штаби підрозділів другого

ешелону (резерву);
за зв'язок загальновійськових підрозділів з підрозділами родів військ – на підрозділи цих військ;
за зв'язок загальновійськових підрозділів з підрозділами спеціальних військ – на загальновійськові підрозділи.

управління підрозділами у всіх видах бою, в найскладнішій обстановці, особливо

при знаходженні підрозділів та їх командирів у русі. Переваги радіозв'язку полягають в тому, що він може бути встановлений з об'єктами (КП, підрозділами, органами розвідки і т.д.), розташування яких невідоме, через територію, зайняту противником, через непрохідні і заражені ділянки місцевості, з літаками, гелікоптерами, що знаходяться в повітрі і на аеродромі, на значній відстані в мінімальні строки з невеликою витратою сил і засобів. Він забезпечує одночасну передачу бойових наказів, розпоряджень, команд і сигналів великій кількості командирів і штабів, встановлення його через декілька інстанцій вгору або вниз.

організації радіозв'язку в батальйоні (роті) є радіомережа, а основним видом

зв'язку - радіозв'язок по УКХ радіостанціях.
Застосування того чи іншого способу організації радіозв'язку в кожному конкретному випадку буде залежати від умов обстановки, особливо від характеру дій підрозділів, призначення даного зв'язку, наявності радіозасобів та ін.

пунктами (трьома чи більше).
Склад радіомережі визначається в кожному конкретному випадку

її призначенням. В залежності від цього радіомережі можуть бути постійно діючими, черговими, резервними і скритими.

роботу на прийом і можуть в будь-який момент визвати один

одного. Обмін між кореспондентами здійснюється за необхідністю.
В черговій радіомережі одна радіостанція неперервно працює на прийом, інша вмикається на передачу і прийом тільки для ведення радіообміну.
Резервні радіомережі створюються для забезпечення маневру зв'язком в ході бою.
Скриті радіомережі створюються для захисту радіозв'язку від перешкод противника.

(кореспондентами). Вони можуть бути постійнодіючими, черговими, резервними і скритими. Їх

склад аналогічний складу відповідних радіомереж. Робота в радіонапрямку може здійснюватись на одній або двох частотах.
Використання радіонапрямків забезпечує швидкість і простоту встановлення зв'язку, підвищує швидкість передачі інформації, підвищує маскування роботи радіостанцій від противника і ефективне використання антен напрямленої дії.
Радіозв'язок при необхідності може бути організований шляхом взаємного входження в радіомережі і використання радіостанції –“посередника”.
Радіозв'язок під час бою, при здійсненні маршу між кількома кореспондентами (командирами, штабами, пунктами управління і т.д.) може здійснюватись через проміжні пункти.

ніж радіо, скритність, швидкість й точність передачі бойових наказів, розпоряджень,

донесень й команд, крім того, значно менше піддається впливу навмисних перешкод. Застосування апаратури ущільнення дозволяє отримати декілька каналів зв’язку по одній лінії, що використовуються, як правило, в батальйоні у вихідному районі для наступу й найбільш широко в обороні й при розміщенні на місті.
В залежності від умов обстановки, наявності сил й коштів дротовий зв’язок може організовуватись за напрямком і по осі.

зв’язок (ФПЗ). Він забезпечує доставку штабам частин й підрозділів майже

необмеженої кількості бойових документів (наказів, розпоряджень) періодики й поштових відправлень.
В залежності від умов обстановки місцевості, наявності і стану рухомих засобів фельд’єгерсько – поштовий зв’язок в частинах і з’єднаннях може бути організований : за напрямками ; за коловими маршрутами ; за осями.

основним засобом зв'язку. Сучасні радіозасоби забезпечують порівняно надійне управління військами

в будь-яких умовах обстановки.

призначення і потужності випускаються в переносному варіанті або монтуються в

бойових машинах піхоти, бронетранспортерах, танках.

класи:
-     малої потужності - із потужністю на виході передавача до 100

Вт;
-       середньої потужності з потужністю від 100 Вт до 1000 Вт;
-       потужні - потужністю від 1 до 10 кВт;
-       великої потужності - із потужністю понад 10 кВт.

умовно розділити на:
-       наддовгохвильові - 0,003-0,03 мГц (або 100 000-

10 000 м);
-       довгохвильові - 0,03-0,3 мГц (або 10 000- 1000 м);
-       середньохвильові - 0,3-3 мГц (або 1000- 100 м);
-       короткохвильові - 3-30 мГц (або 100- 10 м);
-       ультракороткохвильові - 30-300 000 мГц (або 10- 0,001 м);

механізованому (танковому) батальйоні і його підрозділах застосовуються ультракороткохвильові (УКХ) радіостанції:

переносні (Р-148, Р-147, Р-157, Р-107, Р107М, Р-105М, Р-158, Р-159), які встановлені в командирських машинах і танках, бойових машинах піхоти і бронетранспортерах (Р-123, Р-123М, Р-173).

МО України, Х: ХВУ, 2003.
“Тактика” (рота батальйон) підручник Одеський

інститут СВ вид. 1997р.;
“Тактика” (батальйон, рота) військ. вид. 1985 р.;
А.Я.Вайнер “Тактические расчеты” вид.1982р.; “
Связь как средство управления подразделениями в бою” підручник вид. 1991р.;
О.Ю. Казанцев, В.М. Гап’юк, О.В. Мягков, А.А. Каленський “Основи управління у військовій справі” ”(стор.110-124).