Слайд 1Тема 7 : Взвод в обороні.
Заняття 2: “Робота командира взводу
щодо організації оборони”.
Слайд 2Перше навчальне питання
Послідовність і зміст роботи командира взводу щодо
організації оборонного бою
Слайд 3Підготовка оборони починається з одержанням бойового завдання від старшого командира
і включає:
-організацію бою (прийняття рішення, рекогносцировку, постановку бойових завдань
відділенням (екіпажам танків), організацію взаємодії, управління і бойового забезпечення);
-підготовку взводу до виконання бойового завдання;
-зайняття оборони, створення бойового порядку і системи вогню;
-інженерне обладнання опорного пункту;
-практичну роботу в підлеглих підрозділах.
Слайд 4В умовах відсутності зіткнення із противником командир взводу, одержавши бойове
завдання:
-усвідомлює його,
-дає вказівки щодо підготовки взводу до його виконання,
-оцінює обстановку,
-приймає рішення по карті,
-оголошує його командирам відділень і доданих підрозділів,
-виводить взвод у зазначений опорний пункт або в укрите місце на підступах до нього, приховано розташовує його і організовує безпосередню охорону,
-після цього він спільно з командирами відділень і доданих засобів проводить рекогносцировку,
-віддає бойовий наказ (бойове розпорядження),
-організовує взаємодію і систему вогню, зв’язок із підлеглими підрозділами, забезпечення дій та управління.
Потім командир взводу відповідно до прийнятого рішення організовує зайняття опорного пункту, будує систему вогню, організовує безпосередню охорону та інженерне обладнання опорного пункту і складає схему опорного пункту.
Слайд 5Одержавши наказ на перехід до оборони в умовах безпосереднього зіткнення
із противником, після захоплення і закріплення на вказаному (вигідному) рубежі
командир взводу повинен:
-усвідомити завдання,
-оцінити обстановку і прийняти рішення,
-поставити завдання відділенням (танкам) на зайняття позицій у зазначеному взводу опорному пункті,
-організувати кругове спостереження, взаємодію, систему вогню, бойове забезпечення дії і управління, та інженерне обладнання опорного пункту.
Надалі він:
-вивчає місцевість,
-уточнює завдання відділенням (танкам) і порядок взаємодії,
-складає схему опорного пункту, а в разі потреби, вирішує й інші питання.
Слайд 6Під час з’ясування отриманого завдання командир взводу повинен зрозуміти:
-завдання роти
і взводу (опорний пункт роти та місце опорного пункту взводу
в ньому, засоби підсилення, смугу вогню і додатковий сектор обстрілу, ділянку зосередженого вогню);
-які об’єкти (цілі) перед фронтом взводу уражаються засобами старших командирів,
-завдання сусідів і порядок взаємодії з ними,
-а також час зайняття оборони, готовності системи вогню, терміни та обсяг фортифікаційного обладнання опорного пункту.
Слайд 7Під час оцінки обстановки командир взводу вивчає:
противника – склад, положення,
можливий характер дій противника, а під час переходу до оборони
в умовах безпосереднього зіткнення із противником, крім того, і місця розташування його вогневих засобів;
свої підрозділи – стан, забезпеченість, можливості взводу, доданих підрозділів і вогневих засобів;
сусідів – склад, положення, завдання та умови взаємодії із сусідами і вогневими засобами старшого командира, розташованими в опорному пункті взводу;
місцевість – характер, захисні і маскувальні властивості місцевості, її прохідність перед переднім краєм, умови спостереження і ведення вогню;
стан погоди, пори року, доби і їх вплив на підготовку оборони.
Слайд 8У рішенні командир взводу визначає:
-порядок і способи знищення підрозділів прикриття
і головних сил противника перед переднім краєм; відбиття його атаки;
знищення противника, який уклинився (у тому числі знищення противника в траншеях і ходах сполучення) і при відновленні оборони;
-визначає завдання підлеглим, доданим підрозділам і вогневим засобам (місця позицій, якого противника, де, коли, у взаємодії з ким і як знищити).
-організацію управління.
Рішення командир взводу оформляє на робочій карті.
Слайд 9Під час проведення рекогносцировки командир взводу:
-додатково вивчає місцевість,
-вказує командирам відділень
(танків) орієнтири та уточнює:
-положення, склад і найбільш імовірний напрямок
наступу противника, можливі рубежі розгортання і переходу його в атаку та напрямки дій його бойових вертольотів;
-накреслення переднього краю оборони роти, розташування опорного пункту взводу і сусідів;
-позиції відділень і доданих вогневих засобів;
-траншею і хід сполучення взводу;
-смугу вогню взводу (відділень) і додатковий сектор обстрілу;
-основні і запасні вогневі позиції, основні та додаткові сектори обстрілу БМП (БТР, танків), а також доданих вогневих засобів і засобів, що призначені для забезпечення флангів і проміжків;
-рубежі, ділянки і об’єкти, по яких готується вогонь артилерії і мінометів, і порядок його виклику;
-порядок і терміни інженерного обладнання опорного пункту та позицій відділень (вогневих позицій), місця і характер інженерних загороджень, які влаштовуються перед фронтом оборони взводу і на флангах, і порядок прикриття їх вогнем;
-місце командно-спостережного пункту.
Слайд 10У бойовому наказі на оборону командир взводу вказує:
-у першому пункті
– орієнтири, склад, положення і характер дій противника, а при
переході до оборони в умовах безпосереднього зіткнення з противником – місця розташування його вогневих засобів;
-у другому пункті – завдання роти і взводу, сусідів;
-у третьому пункті – після слова “наказую” ставить бойові завдання відділенням (танкам), вогневим засобам, безпосередньо підлеглому особовому складу, групам, які створюються; доданим підрозділам і вогневим засобам;
Під час постановки завдань командир взводу вказує:
завдання відділенням:
- їх бойові позиції, смуги вогню і додаткові сектори обстрілу;
-основні і запасні (тимчасові) вогневі позиції БМП (БТР), їх основні і додаткові сектори обстрілу з кожної позиції,
-ділянки зосереджувального вогню взводу і місце в них ведення вогню відділеннями;
завдання доданим вогневим засобам:
- їх основні і запасні вогневі позиції,
-основні і додаткові сектори обстрілу з кожної позиції;
завдання снайперу:
-його основну і запасну вогневі позиції,
-порядок спостереження і ведення вогню;
завдання стрільцю-санітару:
-місце його знаходження,
-порядок розшуку і збору поранених (винесення, виведення, вивезення) до місця збору взводу (медичний пост роти, пост санітарного транспорту) і надання їм першої медичної допомоги та їх обліку;
заступнику командира взводу:
-місце, а за потреби і порядок виконання вогневих завдань БМП (БТР);
-якими вогневими засобами забезпечити проміжки із сусідами і фланги;
-район розташування автомобілів взводу;
-у четвертому пункті – час зайняття оборони, готовності системи вогню, черговість і терміни інженерного обладнання опорного пункту; сигнали оповіщення, управління і порядок дій за ними;
-у п’ятому пункті – своє місце і заступника.
Слайд 11Під час організації взаємодії і управління командир взводу повинен:
-погодити зусилля
штатних і доданих підрозділів і вогневих засобів під час знищення
розвідки та передових підрозділів противника, його головних сил під час висування до переднього краю оборони і розгортання для атаки (у вихідному положенні для наступу), у ході відбиття атаки танків і піхоти перед переднім краєм і у разі виходу їх на фланги і в тил; дії взводу з діями сусідів, танків, протитанкових і інших вогневих засобів, розташованих в опорному пункті взводу і на його флангах, щодо введення противника в оману відносно бойового порядку взводу;
-визначити порядок ведення взводом зосередженого вогню, а також вогню по літаках, вертольотах і інших повітряних цілях противника зі стрілецької зброї (зенітних кулеметних установок), танків, озброєння БМП; знищення противника під час висування його до переднього краю оборони і розгортання;
-вказати рубежі відкриття вогню з танків, БМП, протитанкових і інших вогневих засобів;
-визначити заходи щодо захисту від зброї масового ураження і високоточної зброї противника, а також щодо маскування;
-призначити чергові вогневі засоби і визначити порядок знищення розвідки противника;
-довести сигнали оповіщення, управління, взаємодії і порядок дій за ними.
Слайд 12Під час організації охорони командир взводу вказує:
-завдання охорони,
-скільки і
де мати спостерігачів, чергових вогневих засобів, чатових і постів підслуховування,
порядок їх зміни,
-порядок спостереження за місцевістю, повітрям і сигналами командира взводу (роти),
-сигнали оповіщення і порядок дій особового складу взводу (екіпажу танка) під час раптового нападу противника, пропуск.
Слайд 13Під час організації інженерного забезпечення командир взводу визначає:
-характер, черговість і
терміни фортифікаційного обладнання і маскування опорного пункту (позицій), а також
завдання на добу;
-ділянки розчищення місцевості для покращення спостереження і ведення вогню;
-місця бойових позицій відділень, доданих вогневих засобів, окреслення, довжину, глибину і профіль окопів, траншеї і ходу сполучення, основних і запасних вогневих позицій БМП (БТР), танків, де мати перекриті щілини (бліндажі), ніші і відхожі місця, хто виділяється для його обладнання і час готовності, місце розміщення запасу боєприпасів і збору поранених;
-місце розташування командно-спостережного пункту взводу, хто виділяється для його обладнання і час готовності;
-які табельні засоби, їх кількість і місцеві матеріали використовувати при фортифікаційному обладнанні і маскуванні, місця і час їх отримання і заготівлі;
-місце установки мінного поля і невибухових загороджень, за допомогою яких матеріалів, де і як їх влаштовувати, порядок вогневого прикриття;
-які переносні загородження для боротьби з противником в траншеї виготовити і де їх розташувати;
-обсяг робіт щодо обладнання траншей і ходів сполучень після відриття їх землерийною машиною;
-що зробити для забезпечення захисту особового складу і техніки від зброї масового ураження, високоточної і запалювальної зброї;
-де, коли і скільки отримати для цього інструменту і матеріалів.
Слайд 14Під час організації радіаційного, хімічного і біологічного захисту командир взводу
вказує:
-завдання з радіаційної, хімічної розвідки і спостереження;
-порядок організації радіаційного
контролю і розподілу дозиметрів;
-сигнали оповіщення про радіоактивне, хімічне і біологічне зараження і порядок дій за ними;
-порядок використання засобів індивідуального і колективного захисту, захисних властивостей місцевості та інших об’єктів;
-порядок проведення спеціальної обробки і використання засобів аерозольної протидії, забезпечення озброєнням і засобами радіаційного, хімічного і біологічного захисту;
-місце і час технічної перевірки протигазів.
В опорному пункті механізованого взводу
в першу чергу:
-розчищаються смуги огляду та обстрілу, встановлюються проводові та інші загородження перед переднім краєм опорного пункту (вогневої позиції) взводу;
-обладнуються окопи на основних вогневих позиціях БМП (БТР), протитанкових керованих ракет і інших вогневих засобів, які не увійшли до складу групи управління і вогневої підтримки;
-на позиціях механізованих відділень послідовно відриваються одиночні (парні) окопи для стрільців, кулеметників, снайпера і гранатометників (бойових груп), які обладнуються протиосколковими козирками;
-на позиції групи управління і вогневої підтримки обладнується відкрите споруда для спостереження командира взводу, окопи на основних вогневих позиціях вогневих засобів, відриваються і обладнуються перекриті щілини на кожне відділення, екіпаж або обслугу. Далі одиночні (парні) окопи на позиції механізованого відділення з’єднуються суцільною траншеєю, обладнується загородження на флангах і в глибині опорного пункту взводу.
У другу чергу:
-в опорному пункті механізованого взводу обладнуються бійниці, кулеметні площадки на запасних вогневих позиціях;
-відриваються ходи сполучення до танків (БМП, БТР), від вогневих позицій до командно-спостережного пункту взводу і в тил;
-відриваються окопи на запасних (тимчасових) вогневих позиціях для БМП (БТР і інших вогневих засобів);
-обладнуються бліндажі на кожне відділення, екіпаж, обслугу;
-відривається суцільна траншея в межах ротного (взводного) опорного пункту;
-нарощуються інженерні загородження перед переднім краєм, на флангах і в проміжках між сусідніми опорними пунктами.
У подальшому:
-опорний пункт взводу, позиції відділень і вогневих засобів удосконалюються в бойовому і господарському відношенні, хід сполучення в тил пристосовується для ведення вогню;
-обладнується бліндаж на позиції групи управління і вогневої підтримки;
-обладнуються підбрустверні протиосколкові ніші;
-обладнуються хибні вогневі позиції, ділянки траншей і інші об’єкти.
Слайд 16На схемі опорного пункту механізованого взводу, як правило, вказуються:
-орієнтири, їх
номери, найменування і відстані до них;
-положення противника;
-смуга вогню взводу
і додаткові сектори обстрілу;
-бойові позиції відділень, їх смуги вогню і додаткові сектори обстрілу;
-основні і запасні (тимчасові) вогневі позиції БМП (БТР), танків, кулеметів і РПГ, а також вогневих засобів, які забезпечують проміжки із сусідами, їх основні і додаткові сектори обстрілу з кожної позиції;
-ділянка зосередженого вогню взводу і місце в ній відділень, що ведуть вогонь,
- ділянка зосередженого вогню роти і місце в ній взводу, що веде вогонь;
-рубежі відкриття вогню із танків, БМП, протитанкових і інших вогневих засобів;
-позиції вогневих засобів командира роти (батальйону), які розташовані в опорному пункті взводу і на його флангах, і їх сектори обстрілу;
-загородження і фортифікаційні споруди;
-позиції сусідніх підрозділів і межі їхніх смуг вогню на флангах взводу;
-місце командно-спостережного пункту взводу, місце розміщення запасу боєприпасів і місце збору поранених.
Слайд 17Підготовка взводу до виконання завдання включає:
-розподіл по відділеннях і
розставляння за посадами особового складу, який прибув на доукомплектування;
-поповнення
возимого (носимого) боєкомплекту штатного озброєння, боєкомплекту штатного озброєння БМП (БТР, танків) і доданих підрозділів (вогневих засобів), дозаправку техніки пально-мастильними матеріалами й охолоджувальною рідиною, поповнення запасів води;
-технічне обслуговування і підготовку ОВТ до бойового застосування, проведення заходів морально-психологічного забезпечення.
Слайд 18Під час практичної роботи і контролю готовності командир взводу перевіряє
виконання заходів підготовки оборони і готовності до виконання поставленого завдання:
-точність
зайняття відділеннями і вогневими засобами позицій;
-знання особовим складом поставлених завдань, сигналів оповіщення, управління і взаємодії;
-організацію спостереження, безпосередньої охорони і системи вогню;
-екіпірування підлеглих;
-наявність боєприпасів, ракет і заправку пально-мастильними матеріалами до встановлених норм;
-виконання завдання щодо інженерного обладнання опорного пункту;
-підготовку даних для стрільби, озброєння і техніки до бойового застосування.