Їжакевич Іван Сидорович

малював
Церкви і собори,
Щоб осяяні були
Дніпровські простори.

О.Лупій

року у селі Вишнополі Уманського повіту і прожив ціле століття

без двох років . Понад 80 із них він провів із пензлем у руках .

послали хлопця в Київ до дядька. Спочатку він прилаштував Івася

на службу до архієрея, але й, помітивши в нього неабиякі художні здібності, віддав у науку до іконописної школи при Києво-Печерській лаврі. Тут Іван провчився аж 6 років.
Пізніше Їжакевич потрапив до рисувальної школи Миколи Мурашка. Крім постійних педагогів-киян Миколи Пимоненка, Івана Селезньова та інших, до навчання школярів тут було б залучено відомих того годину живописців: Іллю Рєпіна, Віктора Васнєцова, Миколу Полєнова. Належно оцінивши талант молодого Їжакевича, мурашко запропонував йому вчительську посаду. Таким чином, Іван дістав змогу вчитися далі, самостійно заробляючи на кусень хліба.

ЗАПОВІДНИКА

ілюстрованими журналами. Вже тоді він намагається відобразити в графічних роботах

історію свого народу. З’являються такі цікаві роботи, як «Козаки у розвідці» , «Перебендя», «Сліпий лірник із поводирем», «Український косар», «Чумак». Ці ілюстрації виконано для популярного журналу «Нивка» у 1890-х роках.

1651, відвідав Почаївську лавру на Тернопільщині. Оздоблення пам'ятника-музею в Пляшеві

тривало до середини 1914 року — перервала Перша світова війна. До того часу Їжакевич з учнями на фасаді будівлі написав композицію «Голгофа», котра заповнює усю площину над іконостасом. Намальовано чотири колоритних портрети на колонах, оздоблено склепіння над балконом, також ворота і двері.
В часі війни художник ілюструє «буквар» українською мовою, пише кілька п'єс з сільського життя — «Гречаники», «Стара школа», підбирає музичний супровід.

чернігівського князя Чорного з древлянами», «Битва козаків з ляхами», «Бій

у селі Веселому 28 лютого 1861 р.»
Коли до Шевченківського ювілею (1939) потрібно було замовити оформлення «Кобзаря», одноголосно зібрання вирішило доручити роботу Їжакевичу. Ілюстрації до «Кобзаря» стали вершиною творчого злету майстра. Автобіографічні поезії Шевченка «І золотої, й дорогої», «Мені тринадцятий минало» неначе переплітаються в Їжакевича з власним дитинством; ці ілюстрації увійшли до хрестоматій та підручників, на них виховувалась українська молодь. До ювілейного видання «Кобзаря» створив біля 30 малюнків, він наче підводить підсумок свого життєвого досвіду.

не залишає роботу над ілюстраціями.
У 1945 році був нагороджений медаллю

«За доблесну працю», а у 1951 році йому присвоєно звання народного художника України.
Івана Їжакевича вважають одним із засновників сучасної книжкової графіки в Україні.
І.С. Їжакевич прожив довге життя, сповнене творчого горіння. До останнього дня він не розлучався з улюбленою справою. Помер художник 19 січня 1962 року в місті Києві, проживши 98 років.

«Мама йде»

«Кріпаків міняють на собак»

А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський. За редакцією А. В.

Кудрицького. — К.: «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1997. — 700 с. — ISBN 5-88500-071-9. — С. 278—279.