ЗМ 10_4 гз ВДВ М.pptx

Десантно-штурмовий (аеромобільний, парашутно-десантний) взвод у наступі при захопленні (знищенні) об’єкту

у тилу противника.

Заняття 4 Організація і ведення наступального бою взводом у особливих умовах.

Групове заняття

взводом у особливих умовах.

2. Розглянути порядок і зміст роботи командира

десантно-штурмового (аеромобільного, парашутно-десантного) взводу з організації наступу, підготовку взводу до наступу в особливих умовах.

3. На прикладах з досвіду бойових дій і військових навчань виховувати у курсантів ініціативу, сміливість, рішучість під час виконання поставлених завдань.

і ведення наступального бою в лісі та гірсько-лісистій місцевості.

3. Підготовка

і ведення наступального бою вночі.

військами (силами) ЗСУ у ході АТО (за матеріалами штабу АТО

з травня по жовтень 2014 року). М.Житомир. інв.. 2410. 11 арк. 20.04.2015р. Таємно. Примірник 1.
Аналіз підготовки і ведення бойових дій військовими частинами (підрозділами) ВДВ ЗС України під час підготовки та участі в АТО на території Донецької та Луганської областей. Інв. 2412, таємно. Примірник 1, додаток 5. 60 арк.
Методичні рекомендації щодо підготовки та застосування частин та підрозділів під час проведення АТО. Інв.1390, ДСК.
Аналіз нападу бойовиків НЗФ “Донецької народної республіки” на підрозділ 93 омбр ОК “Південь” Сухопутних військ, який виконує завдання у складі блокпосту №9310 в районі н.п. Новоселівка-Перша Донецької області.
Рекомендації щодо застосування окремих прийомів дій підрозділів під час бойових дій у місті. Інв. 1378, ДСК.
Бойовий статут Високомобільних десантних військ військ, частина ІІІ (взвод, відділення). - О: ВА, 2015 р. (проект).
Навчальний посібник „Особливості підготовки і ведення бойових дій із незаконними збройними формуваннями механізованими (танковими) підрозділами в місті та гірській місцевості”. – Од. ОІСВ, 2006.
Навчальний посібник „Розвиток поглядів на підготовку та проведення спеціальних операцій у збройних конфліктах”. – Суми: Видавництво “Мрія-1”, ЛТД, 2004.
Рекомендації механізованим підрозділам щодо дій на полі бою в сучасних умовах. – К.: ГУ БП ГК СВ Збройних Сил України, 2002.

опору і складним об’єктом для наступаючих. Місто (населений пункт) із

міцними кам’яними (цегляними) будівлями і розгалуженими підземними та наземними спорудами може бути легко перетворено противником у сильний вузол оборони, підготовлений до тривалого і наполегливого утримування.
Взводу при наступі у місто (населений пункт) може бути вказаний об’єкт захоплення. Об'єктами захоплення в місті можуть бути пункти управління, вузли зв’язку, що розташовуються у будинках або підземних спорудах, та інші об'єкти.

свої особливості: її треба вивчити, осмислити і вміло застосовувати на

практиці з урахуванням конкретної обстановки і умов, у яких ведеться бій.
Умови, у яких ведуться бої по оволодінню містом, характеризуються обмеженістю зон огляду та обстрілу, складністю маневру.
Вуличні бої ведуться на близьких дистанціях (у тісному зіткненні з противником) і одночасно на декількох рівнях, на вулицях і площах, на різних поверхах будинків, на дахах будівель, під землею (в підвалах, сховищах, підземних комунікаціях) і відзначаються особливою впертістю та напруженістю.

пожеж та інші перешкоди обмежують огляд та обстріл, ускладнюють дії

військ, застосування засобів розвідки, цілевказівки та радіозв’язок, знижують ефективність вогню артилерії, ударів ракетних військ та авіації, сковують маневр силами та засобами, ускладнюють взаємодію та управління, примушують підрозділи діяти по ізольованих напрямках. Наступальні дії в місті розпадаються на ряд місцевих боїв за окремі квартали, будинки та споруди. У свою чергу, боротьба всередині великих будівель ведеться за окремі поверхи будинків, кімнати, коридори, сходи, горища та підвали.

Вплив міських умов на наступ

ходу (найбільш доцільний) і другий – штурмом.
Перший спосіб полягає

у наступному. Атака з ходу застосовується зазвичай в умовах, коли місто не підготовлене до оборони і його обороняють обмежені сили, що дозволяє уникнути затяжних кровопролитних боїв, непотрібних руйнувань і втрат серед цивільного населення.
Другий спосіб оволодіння містом застосовується у тих випадках, коли атака з ходу виявиться невдалою або недоцільною. Тоді місто блокується, оточується і оволодівається штурмом.

Способи оволодіння містом

у місті (населеному пункті) полягає у роботі командира, яка викладена

у підрозділі 8.1.
Командир взводу, одержавши бойовий наказ на наступ у місті (населеному пункті), виконує заходи, зазначені у підрозділі 8.1, та низку додаткових заходів.
Під час оцінки противника командир повинен пильно вивчити характер об’єкту, який підрозділ атакує і захоплює; противника, який обороняє об’єкт і його можливості.
Під час оцінки місцевості командир повинен вивчити ширину вулиці, стан будівель у напрямку наступу.
Під час організації взаємодії командир повинен погодити способи дій на період висування і захоплення об’єкту.

при підготовці наступу або в ході його ведення. Виходячи з

цього, рішення на оволодіння населеним пунктом, розташованим у глибині оборони противника, командир підрозділу приймає під час організації наступу або в ході переслідування противника на підступах до міста і уточнює його з наближенням військ до нього. При цьому командир підрозділу враховує планування міста, характер будівель і підземних споруджень.

самим, як і в звичайних умовах, однак існує і ряд

особливостей.
За досвідом бойових дій особлива увага повинна бути звернена на прийняття рішення командирами взводів першої лінії. Їм варто надати не менше 1,5 години світлого часу на прийняття рішення і організацію взаємодії.

Особливості підготовки наступу

на напрямку дій (які будинки, об'єкти вже захоплені своїми військами

і порядок зв’язку з ними, місця розташування блокпостів, імовірні напрямки виходу бойовиків, де і з якими завданнями діють підрозділи, що ведуть розвідку, і порядок взаємного впізнавання, можливі місця для розміщення вогневих засобів і снайперів у ході висування);
- визначити і поставити конкретні бойові завдання підлеглим, приданим і підтримуючим підрозділам, організувати їх тісну взаємодію;
- надати підлеглим необхідний час для ретельної підготовки до виконання бойового завдання, у встановлений час перевірити їхню готовність.

Особливості підготовки наступу

на напрямку дій (які будинки, об'єкти вже захоплені своїми військами

і порядок зв’язку з ними, місця розташування блокпостів, імовірні напрямки виходу бойовиків, де і з якими завданнями діють підрозділи, що ведуть розвідку, і порядок взаємного впізнавання, можливі місця для розміщення вогневих засобів і снайперів у ході висування);
- визначити і поставити конкретні бойові завдання підлеглим, приданим і підтримуючим підрозділам, організувати їх тісну взаємодію;
- надати підлеглим необхідний час для ретельної підготовки до виконання бойового завдання, у встановлений час перевірити їхню готовність.

Особливості підготовки наступу

місцевості.

лісі дерев, завалів та інших важкодоступних ділянок, обмеженість і поганий

стан доріг, значно ускладнюють дії взводу (відділення). У лісі ускладнюється спостереження, цілевказівки, корегування вогню, управління взводом (відділенням), підтримання безперервної взаємодії і ведення наступу особовим складом і БМД (БТР). Ліс дозволяє противнику створювати на дорогах і інших доступних для наступу напрямках завали у поєднанні з мінно-вибуховими й іншими загородженнями. Після дощу погіршується прохідність лісових доріг. Разом із тим ліс створює сприятливі умови для маскування, прихованого підходу і несподіваної атаки противника, просочування взводу (відділення) в глибину оборони противника та атаки його у флангу і тилу.

Наступ у лісі

об’єктів як пункт управління, склад, база матеріальних засобів діє у

складі роти (батальйону). Взвод (відділення) у наступі у лісі діє звичайно у пішому порядку, маючи скорочені інтервали між відділеннями і особовим складом. Взвод (відділення) наступає, як правило, уздовж дороги, чи просіки по визначеному азимуту. Напрямки наступу дотримуються по азимутам і визначеним орієнтирам. Командир взводу просувається за направляючим відділенням.
БМД (БТР) пересуваються за бойовою лінією взводу (відділення) по доступній для них місцевості і підтримують взвод (відділення) вогнем.

Наступ у лісі

веде вогонь з дерев, знищується снайперами і спеціально призначеними кулеметниками

та автоматниками. Для безпосередньої охорони взводу (відділення) висилаються дозорні.
Лісові завали та інші загородження взвод (відділення), як правило, обходить.
Взвод (відділення) у взаємодії з іншими підрозділами, маневром у фланг і тил, знищує противника, що обороняє об’єкт і захоплює визначений об’єкт.

Наступ у лісі

наступ у лісі полягає у роботі командира, яка викладена у

підрозділі 8.1.
Командир взводу (відділення), одержавши бойовий наказ на наступ у лісі, виконує заходи, зазначені у підрозділі 8.1, та низку додаткових заходів.
Під час оцінки місцевості командир повинен вивчити підступи до об’єкту, можливість здійснення його обходу; місця можливих завалів; характер дерев; наявність доріг, просік у напрямку дій.
Під час організації взаємодії командир повинен погодити порядок знищення снайперів (стрілків), яки ведуть вогонь з дерев. Установити порядок дії у випадку пожежі.
Під час постановки завдань у бойовому наказі командир взводу (відділення) повинен указати азимути наступу відділень (особового складу).

Наступ у лісі

але для цього необхідно враховувати особливості гірської місцевості та характер

оборони противника.
Гірська місцевість характеризується: пересіченістю рельєфу, яка обмежується кількістю і низькою якістю доріг, що утворює складність просування поза дорогами; наявністю гірських перевалів, вузьких долин; можливістю утворення противником гірських обвалів та завалів.
Взвод (відділення) у наступі у горах, під час захоплення таких важливих об’єктів як гірський перевал або гірській прохід, діє у складі роти (батальйону).
Під час захоплення домінуючої висоти, яка прикриває гірський перевал (прохід) взвод може діяти самостійно. Об’єктом атаки буде противник, який обороняє висоту, а об’єктом захоплення ‑ ця висота.

Наступ у горах

засоби та жива сила придушуються одночасно на всіх ярусах. Під

час атаки першого ярусу частина вогневих засобів взводу (відділення) веде вогонь по противнику на наступних ярусах і по його вогневих засобах, які ведуть фланговий вогонь. При цьому, при веденні вогню по наступним ярусам слід пам’ятати: коли ціль вище стріляючих, будуть різко зростати витрата боєприпасів. Отже, необхідно пильно стежити за витратою боєприпасів.
БМД (БТР) діють по доступній для них місцевості та підтримують взвод вогнем.
Взвод (відділення) може діяти у складі загону (роти), що робить обхід противника. Взвод (відділення), використовуючи приховані підступи і проміжки в обороні противника, виходить на фланг та у тил противника у взаємодії з іншими підрозділами роти, що наступають із фронту, рішуче атакують противника й спільно оволодівають об’єктом.

Наступ у горах

наступ у горах полягає у роботі командира, яка викладена у

підрозділі 8.1.
Командир взводу (відділення), одержавши бойовий наказ на наступ у горах, виконує заходи, зазначені у підрозділі 8.1, та низку додаткових заходів.
Під час оцінки противника командир повинен вивчити характер оборони об’єкта противника, можливість багатоярусного розташування його живої сили і вогневих засобів та систему вогню.
Під час оцінки місцевості командир повинен вивчити підступи до об’єкту, можливість здійснення його обходу; місця можливих завалів, обвалів, каменепадів.

Наступ у горах

видимості командир взводу (відділення) крім загальних питань визначає завдання по

знищенню приладів нічного бачення і засобів світлового забезпечення противника, а також заходу щодо маскування і захисту особового складу від світлового випромінювання.

Наступ в ночі

складу після приземлення;
— видимі вночі орієнтири і порядок постановки світлових

орієнтирів;
— азимут основного напрямку дій і направляюче відділення;
— порядок використання приладів нічного бачення, порядок висвітлення місцевості й об'єкта захоплення, позначення проходів у загородженнях і рубежу, досягнутого підрозділами;
— сигнали взаємного впізнання, цілевказівки і взаємодії;
— пункт збору особового складу після виконання завдання.

Наступ в ночі

тилу противника забезпечується:
- раптовістю дій;
- вмілим зосередженням сил та засобів

для знищення тих підрозділів противника, від яких залежить стійкість оборони;
- повним використанням вогневих та маневрених можливостей підрозділів та техніки;
- творчим підходом командирів по визначенню способів та прийомів бойових дій;
- твердим та безперервним управлінням в бою.
 

Наступ в ночі

по порядку і правилам орієнтування та цілевказання вночі (варіант за

досвідом АТО за годинниковим циферблатом, північ на 12-ть годин решта за годинниковою стрілкою);
 
- вивчається порядок і правила користування приладами нічного бачення, нічними прицілами, табельними світловими насадками (варіант за досвідом АТО застосування світло-накопичувального скотчу із пристосуванням на прицільну планку та мушку);
 
- для особового складу та військової техніки готуються видимі у темряві розпізнавальні знаки (варіант за досвідом АТО застосування світло-накопичувальної та світло-відбиваючої стрічни на екіпіровці та техніці);

Особливості підготовки особового складу, озброєння та
техніки до ведення бойових дій вночі за досвідом АТО.

та порядку прихованого пересування на різноманітній місцевості (кожен військовослужбовець повинен

уяснити, що при освітленні місцевості ракетами, освітлювальними мінами необхідно негайно лягти або укритись за місцевий предмет і непідійматись до настання темряви);
 
- кожним військовослужбовцем готується озброєння та екіпіровка так, щоб при пересуванні ніщо не шуміло (використовується скотч);
 
- перед занняттям готуються засоби світломаскування на техніку, якщо немає штатних засобів світломаскування то використовуються

Особливості підготовки особового складу, озброєння та
техніки до ведення бойових дій вночі за досвідом АТО.

літературою;
- записати в робочі зошиті та усвідомити порядок ведення наступального

бою в особливих умовах;
- по незрозумілим питанням звернутися за консультацією до командира взводу або викладача.

Завдання на самостыйну роботу: