Методическое пособие. Психолого-педагогическое тестирование одаренной молодежи.

Шнейдер Світлана Володимирівна
 
керівник творчого об’єднання «Джерельце»
 
 
 
м. Першотравенськ 2014рік

1. Обдарованість
2. Особливості обдарованих дітей
3. Три дороги в тридев’яте царство. В.Тименко
4. «Тридев’яте царство» (тест В.Тименко)
5. Тест «Не проґав вундеркінда»
6. Діагностичний тест «Здібності учня»
7. Анкета для вивчення здібностей учнів
8. Методичні рекомендації щодо визначення обдарованих дітей
9. Використана література

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА:
 
Галузінська М.Г. Самостійна навчальна діяльність учнів – перший крок до творчості // Обдарована дити­на.-2005.- №10.
Здібності. Обдарованість. Таланти. Система роботи з обдарованими дітьми. К. «Шкільний світ» - 2009. – 126 с.
Климчук С. З досвіду роботи з обдарованими дітьми // Директор школи.-2003.- №42.
Кремень В.Г. Сучасна освіта в контексті реформування// Учитель - 1999.-11-12.- С.18-21.
Кульчицька О.І. Специфіка дитячої обдарованості // Обдарована дити­на.-2001.- №1.
Липова Л., Морозова Л., Ренський С. Концепція обдарованості та її види. // Рідна школа. – 2003. -№4. - С.10-12.
Липова Л., Морозова Л., Луценко Л. Специфіка навчання обдарованих дітей // Рідна школа.-2003.-№7.- С.8-11.
Липова Л., Морозова Л., Бондарів І. Діагностика дитячої обдарованості та психолого-педагогічної особливості обдарованих дітей. // Рідна школа.-2003.-№ 5. – С. 9-11.
Полат Е. С. Новые педагогические и информационные технологии в системе образования. - М., 2003, 270 с.
Попович О. Обдарованість і її значимість для розвитку особистості// Завуч.- 2004. - №23-24. – С.21-22.

38

матеріали, які допоможуть визначити здібності й обдарованості учнів, вкажуть шляхи

їх виявлення та розвитку.

Для керівників гуртків позашкільних навчальних закладів, учителів та учнів загальноосвітніх закладів.

ВСТУП
 
Генії народжуються не раз у сто років, а набагато частіше. Приблизно 2% людей мають досить високу обдарованість одразу у кількох сферах – саме їх називають геніальними. Талант – це висока обдарованість у чомусь одному: математика, музика, живопис. Таких людей понад 15%. Але скільком із них вдасться розвинути свої здібності – невідомо.
Чим раніше розпочати розвиток здібностей і талантів дитини, тим більше шансів на оптимальне їх розкриття. Але по-справжньому це стали розуміти зовсім недавно.
На жаль, популярна фраза «Талант себе проявить» не відповідає дійсності. Спостереження показують, що у ранньому віці діти часто приховують свої здібності, якщо дорослі не звертають на них увагу. Такі діти швидко привчають вести себе як «усі», бо за це їх хвалять.
У посібнику ви знайдете інформацію та поради для вчителів, керівників гуртків і батьків щодо визначення обдарованості дітей, а також рекомендації з розвитку творчої обдарованості.

2

37

- це що?
Розгляньмо психологічні харак­теристики обдарованих дітей у по­рівнянні з

іншими. Часто зазнача­ють, що обдарована дитина - рід­кісне явище, яке трапляється серед різних верств населення, незалежно від соціального статусу батьків. На­водять психологічні особливості об­дарованих дітей і наголошують на необхідності свідомого управління розумовим розвитком дитини.
Останнім часом у психологіч­ній науці та освітянській практиці значну увагу приділяють проб­лемі творчих та інтелектуальних здібностей. Доведено, що зв’язок між цими здібностями нелінійний, тобто високий інтелект не завжди пов’язаний з високим рівнем розви­тку творчих здібностей, і навпаки, творчі здібності можуть бути при­таманні людині з невисоким інте­лектом.
Творчість - це завжди творен­ня, тобто побудова нового та ори­гінального, нестандартне бачення в звичайному нових можливостей його функціонування, або впро­вадження його як частини в нову систему, можливість продукувати значну кількість ідей. Що стосу­ється творчих можливостей дітей, то вони реалізуються в різних ви­дах їхньої діяльності, а саме: в грі, навчанні, спілкуванні, праці. Так, граючись, дитина створює в своїй уяві певні «продукти», реалізує ба­жаний задум, продукує багато ідей. Вона почувається вільно і не скута досвідом, знаннями, не обмежена заборонами, які не дають їй вільно розпоряджатися предметами, мате­ріалами тощо. Через такий ігровий тренінг творчості

3

поколінь забезпечує здійснення національного виховання спонукає до утвердження педагогіки особистості, сприяє формуванню в вихованців навичок самоосвіти, самоаналізу
Особистісно-орієнтована модель виховної роботи (як ми її уяв­ляємо) ставить у центр особистість дитини, а педагог, вивчаючи індиві­дуальні та соціологічні особливості й родини загалом, здійснює в про­цесі співпраці комплексний виховний вплив, спрямований на виховні завдання закладу і, відповідно, на виховні завдання на державному рівні.
У роботі з обдарованими дітьми педагогічний колектив Центру дитячої творчості « Надія» ши­роко використовує такі форми, методи і прийоми навчання:
індивідуальні заняття;
виконання практичних робіт;
виставки, персональні та підсумкові;
моніторинг досягнень вихованців;
метод взаємоперевірки навчальних досягнень учнів;
диференційоване навчання;
різнорівневий індивідуальний підхід;
застосування проблемно-пошукових методів;
метод самостійного розв’язування логічних завдань;
критичне мислення;
метод проектів.

36

ігровій діяльності дитина навчається бачити не лише стан­дартні способи використання

тих чи інших предметів. Так, кубики - це цегла для зведення будинку, га­ража, з них можна зробити маши­ну, вони можуть перевтілитися на паркан, колодязь, потяг, літак - на що завгодно. Отже, дитяча твор­чість, хоча й не дає об'єктивно значущих продуктів, але за своєю психологічною суттю, перебігом і суб’єктивним переживанням не від­різняється від творчості дорослих.
Особливості обдарованих дітей
Обдарована дитина - рідкісне явище, її можна зустріти в усіх вер­ствах населення, незалежно від соці­ального статусу батьків. Якщо сімейні умови досить сприятливі й родина робить усе можливе для всебічного розвитку дитини, її обдарованість може виявитися досить рано і навіть розвинутись. Якщо раніше вважали, що обдаровані діти фізично слабші, надзвичайно серйозні й не дуже ці­кавляться спілкуванням або спор­том, то дослідження останніх років доводять, що такі діти мають значні переваги над своїми однолітками в різних галузях знань. Вони раніше починають ходити і говорити, ви­різняються кращим фізичним розви­тком, досить комунікабельні, мають різноманітні інтереси, яскраві впо­добання, високу пізнавальну актив­ність, зосереджені на пізнанні. Вони і навчаються інакше, ніж звичайні діти: швидше і легше сприймають нову інформацію, ставлять багато запитань і більше запам’ятовують із того, що вивчили. Багато з них самі навчаються читати, легко засвою­ють нові знання, швидко помічають взаємозв’язки між окремими явища­ми і роблять висновки.

4

Великого значення надаємо розвиткові індивідуальних творчих здіб­ностей кожного. Крім індивідуальних бесід зі вихованцями, допомоги їм у підготовці до експедицій, виставок, конкурсів, під час індивідуальних занять на яких керівник гуртка намагаємося спонукати вихованців до розвитку їх­ніх знань і вмінь. А також формуємо потяг до твор­чості, естетичні смаки, прагнення вдосконалювати власні здібності.
Так, індивідуальні заняття, пе­реконує вихованців, що талант, обдарування вимагають великої праці над собою, доводить, що, доклавши зусиль, можна досягти справжніх вершин у розвитку особистості.
Отже, основними методами виявлення обдарованості дітей педа­гогами навчального закладу є:
спостереження;
інтерв’ю (опитування учнів);
опитувальні листи для батьків, керівників гуртків, учнів;
діагностика та її аналіз.
Метод спостереження дозволяє отримати цінну інформа­цію про здібності дитини.
Відомості з життя дитини, про які повідомляють батьки, та­кож підвищують ефективність системи пошуку. З метою підвищення ефективності роботи та координації діяльності педагогічного колек­тиву з розвитку обдарованих дітей у Центрі дитячої творчості « Надія» впродовж 5 років склалася система виховної роботи, яка на принципах гуманізму, демократизму, єдності сім'ї і закладу, спад­коємності.

35

виносити самостійні судження, вони надзвичайно кмітливі, а їхні інтереси виходять

далеко за межі того, що цікавить їхніх однолітків. Найчастіше вони тяжіють до спілкування з батьками або з більш інтелектуально розви­неними однолітками або зі старши­ми за віком дітьми.
Отже, характерними особли­востями обдарованих дітей є:
висока пізнавальна активність і розвинений інтелект, що виходить за межі вікових особливостей;
багата фантазія, творчість, ви­нахідливість, емоційна безпосеред­ність, розвинене почуття гумору, гостра реакція на несправедливість;
високий енергетичний рівень, чітка моторна координація, фізична стабільність.
Якщо в дитини виявляються інтелектуальні або математичні, моторні або образотворчі здібності, учитель мусить звернути на це ува­гу батьків, порадити їм створювати умови для розвитку здібностей ди­тини. Це може бути індивідуально посилена програма навчання, набір відповідної літератури й цілеспря­мована робота з поглиблення знань дитини, її інтересів.
Обдарована дитина може вража­ти дорослих високою обізнаністю, кмітливістю, певними успіхами в за­своєнні знань, випереджаючи в цьо­му своїх однолітків. А згодом, у про­цесі шкільного навчання, вона може дуже швидко зрівнятися з рештою учнів. Інша дитина, навпаки, в ран­ні шкільні роки нічим особливим не відрізняється, інколи навіть відстає від інших дітей у

5

Процес виявлення обдарованих дітей здійснюється по етапно (див. схему 1).
На першому етапі важлива роль належить саме керівнику гуртка, вчителю, класному керівникові.
У роботі з учнями пріоритетними вважаємо вивчення індивідуальних особливостей кожної дитини та її родини, формування високодуховної особистості спільно з родиною на кращих родинних традиціях, розвиток творчих обдарувань і здібностей.
Перед плануванням діяльності з групою постійно аналізуємо склад вихованців, вивчаємо саму родину. Тут важливе значення має детальне ви­вчення мікроклімату сім’ї. Це робимо шляхом індивідуальних бесід з батьками й дітьми, анкетування батьків та учнів. Індивідуальні довірливі бесіди з бать­ками, коли вони дають характеристику своїй дитині і міжособистісним стосункам у сім'ї, допомагають обрати правильний напрям у роботі керівника гуртка з вихованцями. Психологічні дослідження, тестування допомага­ють у виявленні рівня комунікативності вихованця, соціометричного статусу гуртка (мотивів навчальної діяльності, самооцінки, темпераменту, особ­ливостей мислення, пам’яті, референтних осіб, креативності, уваги, до­помагають діагностувати емоційно-вольову сферу тощо).
Такі дослідження допомагають досконало зрозуміти індивідуальні особливості кожного, розробити стратегію і тактику виховної роботи, виробити рекомендації для вихованців, керівників гуртків.

34

може дуже швидко наздогнати однокласників, а згодом і перевершити їхні

досягнення.
Обдарованість не можна при­рівнювати до обсягу отриманих знань - це складніше явище, яке має високу природну енергетику, перед­бачає пізнавальну активність, нестан­дартність мислення, настійливість, надзвичайну працездатність.
Успіхи дитини в певній діяль­ності зумовлені комплексом відпо­відних здібностей, виявлення яких більшість дослідників об’єднує в такі види:
загальні інтелектуальні зді­бності;
конкретні досягнення; комунікативність і лідерство;
• творчість і продуктивна діяль­ність;
• художньо-образотворчі зді­бності;
• психомоторні здібності.
Такий диференційований підхід дає змогу завчасно виявити ті кон­кретні схильності, уподобання, які пов'язані з природно закладеними передумовами здібностей.
Спостерігаючи за здібностями дитини в конкретному виді діяль­ності, батьки і вчитель можуть по­мітити кращі досягнення дитини порівняно з іншими. Якщо ж її до­сягнення виходять за межі того, що відповідає віковим можливостям, і якщо вона з великим задоволенням виконує саме цей вид діяльності й залишається байдужою до інших, можна констатувати наявність у неї певних здібностей.
Загальні інтелектуальні здіб­ності, як правило, виявляються в легкості навчання, спостережливос­ті,

6

Творча – особливий вид обдарованості, який породжується або здатністю продукувати, висувати нові ідеї, винаходи, або здатністю блискуче виконувати, використовувати те, що вже створено, відзна­чається високий показник оригінальності, розробленості, гнучкості, швидкості.
Лідерська (соціальна обдарованість) – виняткова здібність вста­новлювати зрілі конструктивні взаємини з іншими людьми, тобто здат­ність розуміти, любити, співчувати, ладнати з іншими. Такі діти відзна­чаються фізичною привабливістю, акуратністю в зовнішньому вигляді, зайнятістю в різних заходах і позитивним внеском у них.
Художня діяльність – вид обдарованості, яка забезпечує високі досягнення в галузі художньої творчості й виконавської майстерності в музиці, живопису, скульптурі, літературі, акторському мистецтві, ви­явлення зацікавленості до візуальної інформації, розвиток випереджу­вальних умінь.
Психомоторна діяльність – вид обдарованості, у якій вияв­ляється зацікавленість до діяльності, яка вимагає точної моторики; во­лодіння гарною зорово-моторною координацією; цікавість до руху (біг, стрибки, лазіння); наявність широкого діапазону руху; гарне утримання рівноваги при виконанні рухових вправ; високий рівень основних ру­хових навичок; володіння винятковою фізичною силою.

33

досягнення (мова, математика, природознавство), зок­рема здібності до мови, виявля­ються в

глибокому інтересі дитини до читання, яке стає найулюблені­шим заняттям, у збереженні ува­ги до книжки, доброму розумінні того, що дитині читають, у легко­му запам’ятовуванні та відтворенні прочитаного. Здібності до матема­тики виявляються в інтересі до об­числювання, виміру чи впорядку­вання предметів, не притаманному для свого віку розумінні матема­тичних символів.
Здібності в галузі природознавства виявляються в тому, що дитина дуже цікавиться живою природою, має нахил до кла­сифікації, виявляє інтерес до при­родничих дослідів, різних природ­них явищ, демонструє розуміння природних причинно-наслідкових залежностей.
Творчість і продуктивна ді­яльність виявляються в надзви­чайній допитливості дитини, яка, забуваючи про все, може з головою зануритися в те, що її цікавить. Така дитина дуже винахідлива у своїй ді­яльності, виявляє значну гнучкість у розв’язанні будь-яких проблем, може продукувати оригінальні ідеї й демонструвати новий підхід до розв’язання стандартних ситуацій.
Комунікативність і лідерство виявляються у високій здатності до спілкування, легкому пристосу­ванні до різних ситуацій. При сто­ронніх дитина зберігає впевненість у собі, під час спілкування подає різні ідеї, проявляє ініціативу, часто є лідером. Інші діти звертаються до неї за допомогою і порадою.
Художньо-образотворчі зді­бності виявляються як

7

Методичні рекомендації
щодо визначення обдарованих дітей
 
Під обдарованістю дитини розуміють вищу, ніж у її однолітків, спроможність до навчання і більш виражені творчі прояви, здатність до видатних досягнень у будь-якій соціально значущій сфері людської діяльності (Н. Лейтес).
Зміст роботи з обдарованими дітьми включає низку завдань, а саме:
якомога раніше виявлення обдарованості кожної дитини;
максимальне сприяння її розвиткові.
Обдарованими дітьми можна назвати тих, які, за оцінкою досвідчених фахівців, демонструють високі досягнення чи мають потенціал.
Види та особливості обдарованості:
Інтелектуальна – вид обдарованості, який забезпечує швидкі
оволодіння основними поняттями, запам’ятовування та зберігання інформації; високорозвинені здібності переробки інформації дають змогу досягти успіхів у багатьох галузях знань, відзначається гострота мислення, спроможність практичного застосування знань, високий роз­виток пізнавальних мотивів.
Академічна – вид обдарованості, який проявляється в успішності вивчення окремих навчальних предметів. Ця обдарованість є більш частковою, вибірковою.

32

побачене, багато часу приділяє малюванню й ліпленню, оригінальним чином використовує

матеріали художньої виразності, у музиці виявляє величезний інтерес до музичних занять, легко повто­рює музичний ритм тощо.
Психомоторні здібності вияв­ляються як зацікавлення діяльніс­тю, що потребує тонкої моторики. Дитина має хорошу зорово-моторну координацію, полюбляє бігати, стрибати, чудово володіє рівнова­гою тіла під час виконання рухових вправ, розвинена фізично.
У дітей дуже рано стають поміт­ними індивідуальні відмінності в інтелектуальному розвитку. За рів­нем це може бути високий, серед­ній і низький інтелект, залежно від успіхів, яких досягає дитина у за­своєнні інформації, її обсягу, наяв­ності загальних понять, здійснення розумових операцій, уміння засто­совувати знання під час розв'язання конкретних завдань тощо.
Предметна спрямованість інте­лектуальної діяльності визначається належністю до художнього, абстракт­ного (словесного) або середнього типу сприймання та мислення.
У художньому типі визначаль­ним є чуттєве сприймання, яскраві уявлення, наочність, образне, син­тетичне мислення, інтуїтивний спо­сіб розв’язання завдань.
Абстрактному притаманні словесне сприймання, опора на одиничні, а потім і загальні понят­тя та категорії, загальні уявлення, поняттєве, словесне та узагальнене мислення.
Середній тип поєднує, образне, чуттєве сприймання й мислення з абстрактним і словесним.

8

Наявність паралельних характеристик обдарованих дітей

31

малюк надає перевагу (чуттєвій, словесній чи їхньому синтезу) його можна

віднести до художнього, словесного типів мислення або гар­монійного їх поєднання.
В умовах шкільного навчання не завжди є можливість здійснити чітке психологічне обстеження з метою визначення індивідуальних особливостей у розумовій діяльнос­ті тієї чи іншої дитини. Вагомими і не менш достовірними є методики тривалого спостереження батьків і вихователів за дітьми. Знаючи віко­ві показники інтелекту, вивчаючи поведінку дітей на уроках, в умовах гри, вчитель може дати досить зміс­товну характеристику індивідуаль­них особливостей дітей, визначити шляхи їхнього розвитку.
Якщо за даними спостереження дитина (порівняно з іншими) має значні успіхи в розумовій діяльнос­ті - значний обсяг знань, велике прагнення до їх здобування, швид­ко орієнтується в будь-якій ситуації й знаходить способи її розв’язання, відповідно реагує на зміну обста­вин, має широке коло узагальнених понять, можна передбачати висо­кий рівень її розумового розвитку.
Середній і низький рівні інте­лекту визначають відповідно до та­ких загальних показників, як обсяг знань, активність пізнання, вміння дитини знаходити подібність і від­мінність в об’єктах, встановлювати зв’язки між фактами, використову­вати наявну інформацію під час ви­рішення практичних завдань. Зрозуміло, що визначення рівня розумового розвитку не означає його закріплення за дитиною назавжди.

9

3. Може читати нескладні креслення.
4. Любить робити креслення механізмів.
5. Використовує старі деталі для створення нових виробів, ігра­шок, приладів.
6. Визначає причини несправ­ності приладів.
7. Конструювання належить до його вподобань.

VII. Здібності до спорту
Енергійний, потребує яко­мога більше фізичних рухів, щоб бути щасливим.
Добре розвинена координа­ція рухів.
Любить брати участь у спор­тивних іграх та змаганнях.
Любить ходити в походи, трену­ватися на спортивних майданчиках.
Вільний час проводить у спортивних іграх.
Швидко бігає.
Постійно досягає успіхів у якомусь виді спортивної гри.
 
VIII. Артистичний талант
Цікавиться акторською грою.
Легко входить у роль іншої людини, персонажа.
Виразно змінює тональність голосу, коли зображає героїв.
Уміло передає почуття через міміку, жести, рухи.
Розуміє і вміє передати кон­фліктні ситуації. Може розіграти будь-яку драматичну сцену.
Під час своїх розповідей прагне викликати емоційну реак­цію інших людей.
Легко драматизує, пере­дає почуття, емоційні пережи­вання.
 

30

розвитку. Таке визначення необ­хідне лише для свідомого управління цим процесом

з боку дорослих.

 Три дороги в тридев’яте царство…
 У другій половині ХХ століття видатний вчений Роджер Сперрі отримав Нобелівську премію за відкриття функціональної асиметрії правої і лівої півкуль головного мозку. Вчений використав апаратурні методи діагностики. Завдяки спеціальним шоломам у студентів фіксували електромагнітні хвилі, індуковані мозком під час різних видів діяльності: слухання музики, математичних розрахунків, читання поетичних і прозових творів, розглядання графічних зображень, занурення у світ мрій тощо.
Асиметрія півкуль
З'ясувалося, що одні види діяльності зумовлюються лівою півкулею, а інші – правою. Причому в момент активності однієї півкулі інша «відпочи­ває». Ліва півкуля активізується при вирішенні утилітарних, прагматичних завдань, які су­проводжуються логічним мис­ленням, розрахунками, мов­ленням, графіками. Права півкуля акти­візується в мо­менти сприй­мання ритмів, кольорів, об­разів, мрій і фантазій.
Якщо кон­струкція не вдалася і май­стер здогадав­ся, де допус­тив помилку, він мимовіль­но торкається лоба або по­тилиці. Ця мова жестів вказує на мі­сцезнаходжен­ня центру по­нятійного мис­лення — в лі­вій лобовій півкулі голов­ного мозку, і центру худож­ньо-образної уяви — у по­тиличній час­тині правої півкулі голов­ного мозку.

10

3. Любить співати разом з ін­шими, щоб виходило злагоджено і добре.
4. У співі та музиці висловлює свої почуття.
5. Створює оригінальні мело­дії.
6. Добре грає на музичному ін­струменті.
7. Любить музичні записи, прагне піти на концерт або туди, де можна послухати музику.
8. Під час виконання танцю, пісні чи гри на музичному інстру­менті вкладає багато енергії та по­чуттів.
 
V. Художні здібності
Використовує малюнок або ліплення, щоб висловити свої по­чуття та настрій.
У своїх малюнках зображає різноманітні типи предметів, ситу­ації, людей.
Цікавиться творами мистецтва. Може дати їм особисту оцінку і від­твориш те, що йому сподобалося.
До творів мистецтва ставить­ся серйозно. Коли чує нову музи­ку, замислюється, уявляє картину.
У вільний час багато малює, ліпить, створює композиції, що мають художнє значення.
Любить працювати з пласти­ліном, глиною, клеєм, для того щоб відтворювати речі у трьох вимірах.
Оригінальний у виборі сюже­ту, складає незвичайні композиції.

 VI. Технічні здібності
Добре вміє майструвати, знає різні ремесла.
Читає журнали та статті про створення нових механізмів, при­ладів, машин.

29

права півкуля худож­ньо-образної уяви «керує» лівою частиною тіла.
До семи

років уява (фан­тазія) дітей є провідною при пізнанні довкілля: права «ху­дожньо-образна» півкуля спо­нукає ліву симетричну час­тину тіла рухатися «лівою до­рогою». А це співчуття, співпереживання з усім су­щим, персоніфікація пред­метів. І дитина стає «худож­ником».
Із 7 до 14 років у дітей фор­мується здатність до логічно­го мислення. Провідною стає ліва «логічно-понятійна» півкуля, яка спонукає праву симетричну частину тіла ру­хатися «правою дорогою». Критичність, логіка, вибір утилітарного, корисливого підходу до навколишнього да­ються взнаки. Підліток стає «мислителем».
Від 14 до 21 року права і ліва півкулі мозку «ведуть між собою діалог» і спонукають рухатися тіло найкоротшою дорогою — «прямою». Люди­на стає «майстром», долає опір зовнішнього середовища предметно-перетворювальни­ми діями. Беручи до уваги яви­ща право-ліво півкульної аси­метрії у функціонуванні півкуль мозку та казкового епізоду «трьох доріг», пропо­нуємо визначити спадкову установку дитини на особистісно значущий спосіб життє­діяльності.
Три дороги
Пригадай казковий епізод про «три дороги»:
ліворуч підеш — сам будеш голод­ним, а кінь твій буде ситим; праворуч підеш — сам бу­деш ситим, а кінь твій буде голодним; прямо підеш — і коня втратиш, і себе погу­биш.

11

III. Інтелектуальні здібності
Учень засвоює нові знання швидко і легко все охоплює.
Має почуття здорового глуз­ду й використовує знання в прак­тичних повсякденних ситуаціях.
Добре міркує, не плутається з думкою. Добре вловлює зв'язок між подіями, між причинами та наслідками.
Швидко запам'ятовує про­читане або почуте, не витрачає ба­гато часу на повторення того, що потрібно запам'ятати.
Знає багато про такі події, яких його однокласники не знають, про які навіть не здогадуються.
Має великий запас слів, лег­ко користується новими словами, вільно висловлюється.
Любить читати нові книжки, які читають старші діти.
Вирішує складні завдання, що потребують розумових зусиль.
Ставить багато запитань.
Оригінально мислить і про­понує неординарні відповіді.
Випереджає однолітків у на­вчанні.
Дуже спостережливий, до­бре сприймає інформацію, швидко реагує на все нове.

IV. Музичний талант
Добре співає.
Добре відчуває ритм і мело­дію, завжди вслухається в них.

28

художник чи май­стер? У новій програмі з дошкіль­ної освіти «Я

у світі» є розділ, присвячений феномену обда­рованості. У ньому сформу­льовано надзвичайно важливі положення: кожна психічно нормальна дитина в чомусь здібна (можливо, не в мате­матиці, мовленні чи художній діяльності; це може стосуватися організаційних умінь, чут­ливості та чуйності, практич­ної вправності тощо); чим різноманітніше середовище, в якому перебуває дитина; тим яскравіше виявляються її здібності, активніша її пове­дінка; більшість дітей до­шкільного віку успішна водно­час у кількох або в більшості сфер життєдіяльності, і ці по­казники більш-менш сталі; основною вимогою до ство­рення розвивального середо­вища для обдарованої дитини є збалансованість в її житті різних сфер життєдіяльності, форм і видів активності. Над­мірна увага до інтересів в одній із них звужує досвід в інших, обмежує можливості дитини, призводить до втрати цілісної картини світу.
Доповнюємо ці рекомен­дації актуальними положен­нями праць сучасних зару­біжних авторів: Т. Б’юзена («Розумні батьки — геніаль­на дитина»), Г. Гарднера («Структура розуму: теорія множинного інтелекту»). Вчені стверджують: у дітей дошкільного віку є всі по­тенційні природні задатки, які можуть розвинутися в здібності. Ми виокремили з праць науковців дев’ять за­датків. У дев’яти потенцій­них задатках ми помітили по три суміжні, які можуть до­мінувати у дітей – «діячів», «глядачів» і «слухачів».
Ось дев’ять потенційних природ­них задатків дошкільників.

12

Анкета для вивчення здібностей учнів
 
І. Здібності до занять науко­вою працею
Читає книжки, наукову літе­ратуру з випередженням своїх однокласників.
Свої думки висловлює зрозу­міло і чітко.
Має хорошу моторну коор­динацію, особливо між зоровим та слуховим сприйняттями.
Багато часу відводить ство­ренню проектів.
Любить обговорювати на­укові події, винаходи. Часто замислюється над ними.
Намагається зрозуміти при­чини подій.
У разі зміни абстрактних по­нять виявляє більші, ніж інші діти, здібності.
Не впадає у відчай, коли його нові задуми або проекти не підтримують батьки, вчитель.
 
II. Літературна обдарова­ність
Любить писати оповідання та вірші.
Своїх героїв в оповіданнях зображає майстерно.
Для своїх оповідань вибирає ті слова, які добре передають емо­ційні почуття.
Розповідаючи, вибирає голо­вне, найхарактерніше.
Розповідаючи про щось, уміє дотримуватись одного сюжету, не втрачає головної думки.
Вигадує нове і незвичайне, коли розповідає про щось своїм знайомим.
Свою розповідь будує віль­но, починаючи від зв'язку сюжету і закінчуючи розв'язанням кон­флікту.

27

про­сторові (конструктивні),
творчі (натуралістичні),
мо­жуть розвинутися в здібності реалістичного типу.
У дітей

– «глядачів»:
чуттєві (внутрішньо-особистісні),
соціальні (міжособистісні),
духовні (екзістенціональні),
можуть розвинутися в здібності со­ціально-художнього типу.
У дітей – «слухачів»:
вербальні (словесні),
логічні (числові),
музичні,
вони можуть роз­винутися в здібності власне інтелектуального типу.
Яка із «трьох доріг» веде до тридев'ятого царства: доро­га старшого брата (мислителя-слухача), який пускає стрілу вище хмар, дорога се­реднього брата (художника-глядача), який спрямовує стрілу попід хмарами чи до­рога найменшого брата (майстра-діяча), стріла якого ле­тить понад землею до царівни-жаби?
Найважливіше – сприяти
Т. Б’юзен у розділі «Щас­ливий гомункулус» (книга «Розумні батьки – геніаль­на дитина») повідомляє, що в другій половині XX сто­ліття канадський учений Уайлдер Пенфілд зробив надзви­чайне відкриття. За допомо­гою крихітних електродів він вивчав відкритий мозок лю­дей, зумовлюючи дію на кон­кретні клітини або групи мозкових клітин, і звернув увагу, що дотиком електро­да до певної ділянки мозку викликається

13

42. Думати про долю людей, ге­роїв книжок, які сподобалися?
43. Виконувати музичні п’єси?
44. Малювати, ліпити, фантазу­ючи при цьому?
45. Готуватися до виступу, пові­домлення, твору?

Кожен стовпчик по вертикалі характеризує один з напрямів у розвитку здібностей особистості:
І - фізичні (спортивні) - 1, 10, 19,28,37.
ІІ – організаційні - 2, 11, 20, 29, 38.
III - математичні - 3, 12, 21,30, 39.
IV - конструкторсько-технічні - 4, 13, 22, 31, 40.
V - артистичні - 5, 14, 23, 32,41.
VI - комунікативні - 6, 15, 24, 33, 42.
VII - музичні - 7, 16, 25, 34,43.
VIII - художньо-мистецькі - 8, 17, 26,35,44.
IX - філологічні - 9, 18, 27, 36, 45.
Під час обробки даних підрахо­вують суму позитивних відповідей у кожному стовпчику.

26

вчений склав карту всієї поверхні кори головно­го мозку, відмітивши на

ній ті ділянки, які відповідають за ту чи іншу частину тіла. Найбільша ділянка мозку ак­тивізується долонями рук, предметно-перетворюваль­ними діями. Вдвічі менша ділянка – підошвами ніг і так само – ротом. Отже, смаки, запахи, дотики – це найважливіша структурна інформація для мозку.
«Руки - важливі, надзви­чайно складні, винятково чутливі інструменти, по­мічники і захисники мозку. Ноги – це «другі руки». Вони надають мозку тактильну інформацію про поверхню, на якій стоять, про положен­ня тіла, а також відповідають за збереження рівноваги. Рот – це багатофункціональна захисна система організму від мільярдів потенційних біохі­мічних і хімічних агресорів, а також надзвичайно точний і могутній кусаючий і жуваль­ний механізм, найдосконаліша у світі, якщо не в усьому Всесвіті, хімічна лабораторія. Рот – це головний вхід до внутріш­нього фізичного світу дитини» (Т. Б’юзен).
У світлі нових наукових відкриттів варто заново перегля­нути «золоте правило» дидак­тики Яна Амоса Коменського: «Все, що тільки можна, давати для сприймання чуттями; все, що ми бачимо, треба дати сприйняти зо­рові; все, що чуємо, сприйня­ти слухом; запа­хи – нюхом; те, що підлягає смакуванню – відчути насамперед смаком; доступне дотикові – доти­ком. Найкраще, коли пред­мет буде сприйнятий одразу кількома чуттями. Якщо іноді немає речей, то можна замість них користуватися копіями або зображеннями,

14

21. Від вирішення складних ма­тематичних задач?
22. Від ремонту побутових електроприладів та радіоприладів?
23. Від гри на сцені?
24. Від спілкування з людьми?
25. Від знайомства з новими му­зичними інструментами, музични­ми творами?
26. Від відвідування художньої виставки?
27. Від розповіді про якусь по­дію, прочитане чи побачене?
 
- Чи часто тебе тягне:
28. До тривалих фізичних занять?
29. До справ у групах, що потре­бують твоєї ініціативи або наполе­гливості?
30. До розгадування математич­них шарад?
31. До виготовлення якихось ви­робів (моделей)?
32. Брати участь у постановці спектаклів?
33. Допомагати людям, співчу­вати їм?
34. Пограти на музичному ін­струменті?
35. Малювати фарбами або олів­цями?
36. Писати вірші, прозу чи про­сто вести щоденник?
 
- Чи любиш ти тривалий час:
37. Займатися спортом або фі­зичною працею?
38. Енергійно працювати разом з іншими?
39. Займатися кресленням або шашковими комбінаціями?
40. Розбиратися в механізмах, приладах?
41. Турбуватися про молодших, слабких або хворих людей?

25

гео­дезисти, географи, фізики, які з великою користю додадуть до своїх

описів різні яскраві малюнки або копії речей. Так, наочне приладдя (саме зоб­раження речей, яких не мож­на подати в натурі) треба було б приготувати з усіх га­лузей знання, щоб у школах вони були під рукою». Вар­то вчитатися в рекомендації вчителів-практиків столітньої давності: «У дітей треба пробуджувати думку, зосе­реджувати її і давати мож­ливість виражати її бажани­ми, доступними дітям спосо­бами. А це досягається лише вільними, невимушеними ро­ботами, створеними з влас­ної ініціативи. Такі роботи, розвиваючи духовні сили ди­тини, розвивають її само­діяльність, ознайомлюють її з тією великою радістю, яку переживає-людина, коли зай­мається творчою роботою, спонукають дитину до ви­нахідництва» (Л. Струніна, 1913 р.).

«Тридев’яте царство» (тест В.Тименко)
 
Обведи кружальцем обране тобою бажання (число і букву). Можна обводити і одне, і два, і три бажання. Лиш би вони були «твоїми», запозиченими із власного досвіду.
 

15

Зміст запитань:
- Чи правда, що в дитинстві ви любили:
1. Довго гратися в рухливі ігри?
2. Придумувати ігри і верховодити в них?
3. Грати в шашки та шахи?
4. Ламати іграшки, щоб побачити, що в них усередині?
5. Читати вірші, співати пісні?
6. Розмовляти з незнайомцями чи ставити запитання?
7. Слухати музику та ритмічно танцювати під неї?
8. Малювати чи спостерігати, як малюють інші?
9. Слухати чи вигадувати казки або якісь історії?
 
- Чи подобається тобі зараз:
10. Займатися на уроках фізич­ної культури чи в спортивній шко­лі або секції?
11. Добровільно брати на себе обов’язки організатора справи?
12. Допомагати товаришам розв’язувати математичні задачі?
13. Читати про відомі відкриття та винаходи?
14. Брати участь у художній са­модіяльності?
15. Допомагати іншим людям розв’язувати їхні проблеми?
16. Читати чи дізнаватися щось нове про мистецтво?
17. Займатися в художній студії, гуртках естетичного спрямування?
18. Писати твори на вільну тему?
- Чи отримуєш ти особливе задоволення:
19. Від участі та боротьби в спортивних змаганнях?
20. Від свого вміння розставити людей, розподілити роботу?

 

24

тестування залежить від чітких відповідей на запитання. Якщо дитина набрала

від 10 до 13 балів, то це свідчить про те, що вона має певні здібності. Залиша­ється спрямувати розвиток її осо­бистості.
 

Діагностичний тест «Здібності учня»

Учням, з якими здійснюєть¬ся робота щодо виявлення зді¬бностей, роздають розкреслені контрольні аркуші з номерами запитань, поруч з якими шко¬ляреві потрібно написати знак «+», якщо відповідь позитивна, і знак «—» при негативній відпо¬віді. Зміст запитань зачитує пе¬дагог.

Контрольний аркуш

23

енциклопедіями – 2 бали.
5. Навчається за зачиненими дверима – 2

бали.
6. Товаришує з старшими за себе, зі старшими розмовляє на рівних – 2 бали.
7. Ставить каверзні запитання, заганяючи дорослих у «глухий кут» – 2 бали.
8. Навіть на несподівані за­питання має готові відповіді – 1бал.
9. Іноді неуважна, але за­вжди вміє робити цікаві повідо­млення – 2 бали.
10. Із задоволенням вступає в бесіду про навколишній світ, дає власну оцінку суспільним явищам – 1 бал.
11. Одноманітні справи (миття посуду, легкі навчальні вправи) викликають нудьгу – 1 бал.
12. Чутлива до несправедли­вості, навіть якщо це не стосується її особисто – 2 бали.
13. Має багатий словниковий запас і вміло застосовує під час спілкування різні терміни – 2 бали.
14. Любить ігри, які потребують кмітливості — 1 бал.
15. Любить різні заняття, причому все хоче робити самостійно – 2 бали.
16. Цікавиться питанням світо­будови, Всесвітом, давньою істо­рією – 2 бали.
17. Цікавиться тим, що вивча­ють старшокласники – 1 бал.
18. У школі навчається без осо­бливих зусиль — 2 бали.
19. Має розвинуте почуття сприймання музики, образотворчого мистецтва, світу і в усьому знаходить гармо­нію — 2 бали.

22

найбільшою кількістю бажань. Познач унизу ячейок квадратами царства –інтелекти з

найменшою кількістю бажань.

 
Тест «Не проґав вундеркінда»
 
1. Дитина навчилася читати до шестилітнього віку – самостій­но – 7 балів, за допомогою ко­гось – 5 балів.
2. Легко навчилася читати, про­те під час читання відчуває труд­нощі – 1 бал.

21