Разделы презентаций


Мікроекономіка як складова економічної теорії

Содержание

План Лекції №2Мікроекономіка: характерні риси, основні суб’єкти, суть та характеристика людських благКорисність. Закон спадної граничної корисності.Криві байдужості та бюджетне обмеження споживача

Слайды и текст этой презентации

Слайд 1Тема 3. Мікроекономіка як складова економічної теорії

Тема 3.  Мікроекономіка як складова економічної теорії

Слайд 2План Лекції №2
Мікроекономіка: характерні риси, основні суб’єкти, суть та характеристика

людських благ
Корисність. Закон спадної граничної корисності.
Криві байдужості та бюджетне обмеження

споживача


План Лекції №2Мікроекономіка: характерні риси, основні суб’єкти, суть та характеристика людських благКорисність. Закон спадної граничної корисності.Криві байдужості

Слайд 3Мікроекономічні суб’єкти
Мікроекономіка вивчає поведінку індивідуальних господарських суб’єктів в різних ринкових

структурах.
Індивідуальний економічний суб’єкт – це неподільний, первинний елемент господарської системи,

який самостійно здійснює певні економічні функції.
Центральними суб’єктами мікроекономічних досліджень є споживач і фірма.
Споживач – це фізична особа, представник домогоспо­дарства, який на ринку готової продукції виступає як основний покупець споживчих товарів, що поставляються фірмами, а на ринку ресурсів – як продавець факторів виробництва, якими володіє.
Фірма виступає як виробник товарів, їх продавець, як споживач і покупець ресурсів, інвестор.
Мікроекономічні суб’єктиМікроекономіка вивчає поведінку індивідуальних господарських суб’єктів в різних ринкових структурах.Індивідуальний економічний суб’єкт – це неподільний, первинний

Слайд 4Економічні блага

Економічні блага

Слайд 5Крива виробничих потужностей

Крива виробничих потужностей

Слайд 6Альтернативна вартість
При застосуванні нових технологій крива виробничих можливостей пересувається вправо.

Кількість інших продуктів, від якої доводиться відмовлятися, щоб отримати деяку

кількість іншого продукту, називається альтернативною вартістю цього продукту.
Закон зростання альтернативної вартості полягає в тому, щоб отримати кожну додаткову одиницю потрібного продукту, ми повинні відмовлятися від дедалі більшої кількості іншого продукту.
Альтернативна вартістьПри застосуванні нових технологій крива виробничих можливостей пересувається вправо. Кількість інших продуктів, від якої доводиться відмовлятися,

Слайд 7Корисність. Кардиналістська та ординалістська теорії корисності
Корисність - це здатність

речі чи послуги задовольняти будь-яку потребу людини.
У мікроекономіці склалися два

підходи до пояснення поведінки споживача: кардиналістський або кількісний та ординалістський або порядковий.

Корисність. Кардиналістська та ординалістська теорії корисності Корисність - це здатність речі чи послуги задовольняти будь-яку потребу людини.У

Слайд 8Кардиналістський підхід
Кардиналістська модель поведінки споживача виходить з того, що корисність

може вимірюватись кількісно за допомогою умовної одиниці – „ютиля” (від

англ. utility - корисність).
Маючи на меті максимізацію корисності, споживач оцінює споживчу властивість кожного товару в ютилях і вибирає товари з найбільшим числом ютилів.
Величина корисності залежить не тільки від властивостей блага, але й від його кількості, тобто, визначається функціонально.
Кардиналістський підхідКардиналістська модель поведінки споживача виходить з того, що корисність може вимірюватись кількісно за допомогою умовної одиниці

Слайд 9Сукупна та гранична корисності
Загальна величина задоволення, яку отримує споживач від

всіх спожитих благ, називається сукупною корисністю (ТU).
Залежність сукупної корисності

від кількості спожитих благ відображає функція:
TU = f(X,Y,…), де Х, Y... – кількості споживаних благ. 
Для оцінки зміни сукупної корисності при нарощування споживання блага Х застосовують поняття „гранична корисність”.
Гранична корисність (MU) – це додаткова корисність, отримана від споживання додаткової одиниці блага, або приріст сукупної корисності при зміні кількості блага на одиницю.
Сукупна та гранична корисностіЗагальна величина задоволення, яку отримує споживач від всіх спожитих благ, називається сукупною корисністю (ТU).

Слайд 10Закон спадної граничної корисності
Спостереження за поведінкою споживача виявили, що кожна

наступна одиниця блага приносить споживачу менше задоволення, ніж попередня.
Це

дало можливість німецькому економісту Г. Госсену сформулювати закон спадної граничної корисності (перший закон Госсена):
величина задоволення від споживання кожної додаткової одиниці благ даного виду зменшується до досягнення нульового значення у точці повного насичення потреби.
Закон спадної граничної корисностіСпостереження за поведінкою споживача виявили, що кожна наступна одиниця блага приносить споживачу менше задоволення,

Слайд 12Правило максимізації корисності

Правило максимізації корисності: корисність максимізується вибором такого кошика

в границях бюджетного обмеження, для якого відношення граничних корисностей останніх

одиниць кожного виду благ до їхніх цін однакове для всіх благ:


де MU - граничні корисності останніх спожитих одиниць відповідних благ,
P - ринкові ціни відповідних благ.


Правило максимізації корисностіПравило максимізації корисності: корисність максимізується вибором такого кошика в границях бюджетного обмеження, для якого відношення

Слайд 13Другий закон Госсена
Загальне правило оптимізації вибору споживача можна сформулювати так:

вибір є оптимальним, якщо в рамках бюджетного обмеження відношення граничних

корисностей будь-якого виду благ дорівнює відношенню їхніх цін:


Прийнявши оптимальне рішення, споживач знаходиться у стані рівноваги.
Рівновагу споживача описує другий закон Госсена: для максимального задоволення потреб в умовах обмеженості благ необхідно припинити споживання всіх благ у точках, де інтенсивність задоволення від споживання кожного блага стає однаковою.


Другий закон ГоссенаЗагальне правило оптимізації вибору споживача можна сформулювати так: вибір є оптимальним, якщо в рамках бюджетного

Слайд 14Аксіоми уподобань
В основі ординалістського підходу лежать наступні припущення (аксіоми уподобань):
порівняність:

людина здатна з двох наборів благ вибрати для себе привабливіший

набір, або вказати на їх еквівалентність з її точки зору;
транзитивність: споживач встановлює певний порядок уподобань;
ненасичуваність: всі блага бажані для споживача, збільшення благ в наборі робить його привабливішим, споживач завжди віддає перевагу набору, в якому більша кількість товарів.
Аксіоми уподобаньВ основі ординалістського підходу лежать наступні припущення (аксіоми уподобань):порівняність: людина здатна з двох наборів благ вибрати

Слайд 15Криві байдужості
Набір споживчих кошиків з однаковим рівнем корисності називається

набором байдужості. 
Крива байдужості – це лінія рівної корисності, всі

точки якої показують множину наборів комбінацій двох благ, що забезпечують один і той же рівень корисності. 
Для описання уподобань споживача щодо всіх можливих комбінацій двох товарів застосовується карта байдужості – сукупність кривих байдужості , кожна з яких представляє інший рівень корисності
Криві байдужості Набір споживчих кошиків з однаковим рівнем корисності називається набором байдужості.  Крива байдужості – це лінія

Слайд 17Бюджетне обмеження і бюджетна лінія
Бюджетне обмеження споживача формують його доход

і ціни товарів і послуг.
Мікроекономічна модель бюджетного обмеження визначає

множину наборів товарів, доступних споживачу, тобто враховує його фінансові можливості, і має назву „модель можливого”.
Бюджетна лінія – це лінія рівних видатків. Вона показує межу між можливим і неможливим. 
Всі точки, розташовані на бюджетній лінії або під нею, досяжні для споживача, всі точки над бюджетною лінією – недосяжні.
Бюджетне обмеження і бюджетна лінія Бюджетне обмеження споживача формують його доход і ціни товарів і послуг. Мікроекономічна

Слайд 19
Найпривабливіший для споживача кошик називається оптимальним вибором або рівновагою споживача.


Досягнувши рівноваги, споживач не має стимулів до зміни свого стану,

– за інших рівних умов у не існує жодної можливості покращити його добробут.
Найпривабливіший для споживача кошик називається оптимальним вибором або рівновагою споживача. Досягнувши рівноваги, споживач не має стимулів до

Слайд 20Ефект доходу та ефект заміщення
Ефект заміщення - це зміна

обсягу попиту, викликана зміною відносної ціни товару при незмінному реальному

доході споживача.
Ефект доходу - це зміна обсягу попиту, викликане зміною реального доходу за незмінної відносної ціну товару.
Загальний ефект зміни ціни — це зміна обсягу попиту, однакова сумі ефекту заміщення і ефекту доходу.
Товар Гіффена (Giffen good) - це товар, котрий займає значне місце в бюджеті малозабезпечених споживачів, попит на який при інших рівних умовах змінюється у тому ж напрямі, що й ціна, оскільки ефект доходу перевищує ефект заміщення.
Ефект доходу та ефект заміщення Ефект заміщення - це зміна обсягу попиту, викликана зміною відносної ціни товару

Обратная связь

Если не удалось найти и скачать доклад-презентацию, Вы можете заказать его на нашем сайте. Мы постараемся найти нужный Вам материал и отправим по электронной почте. Не стесняйтесь обращаться к нам, если у вас возникли вопросы или пожелания:

Email: Нажмите что бы посмотреть 

Что такое TheSlide.ru?

Это сайт презентации, докладов, проектов в PowerPoint. Здесь удобно  хранить и делиться своими презентациями с другими пользователями.


Для правообладателей

Яндекс.Метрика