1 Кафедра військового управління. Дисципліна: “Основи військового

“Управління підрозділами ”.

Заняття № 3. “Критерії оцінки ефективності управління

”.


Навчальна мета:
- Вивчити “Критерії оцінки ефективності” та їх класифікацію

Частина І. Основи управління військами: Навч. Пос./ За редакцією Стеценка

О.О. – К.: 2007, - 160с. 2.О.Ю. Казанцев, В.М. Гап’юк, О.М. Мягков, А.А. Каленський Основи управління у військовій справі. Навч. Пос. К., КНУ, 2003р. 3.Б.М. Герасимов, О.Ю. Казанцев, В.М. Гап’юк, О.М. Мягков, А.А. Каленський, Основи прийняття рішень та управлінська діяльність у військовій справі. Навч. Пос. К., КНУ, 2003р. 4.Иванов Д.А. ”Основы управления войсками в бою”. М., Воениздат, 1977. 5.Алтухов П.К. ”Основы теории управления войсками”. М., Воениздат,

питання: Критерії оцінки відповідності управління сучасним вимогам. Третє питання: Критерії відповідності

системи управління специфічним законам управління

ЕФЕКТИВНОСТІ”.   Критеріями ефективності, що вживаються для розрахунків, називаються показники, за чисельною

величиною яких при проведенні або плануванні тих або інших заходів можна зробити висновки про ступінь досягнення поставленої мети.

в тому випадку, якщо є одиниця вимірювання і існує спосіб

вимірювання. Одиницями вимірювання ступеня досягнення поставленої мети і служать критерії ефективності. Спосіб вимірювання — це експериментально розроблена або розрахункова методика для отримання чисельного значення того або іншого критерію. Проте, визначення чисельного значення критерію ще недостатньо для того, щоб оцінити, чи досягнута поставлена часткова або загальна (кінцева) мета. Тому питання про критерії тісно пов’язане з питанням про нормативи, тобто про наперед встановлені значення критеріїв, при яких мета вважається досягнутою.

таких показників, які дозволяють охарактеризувати основні сторони управлінської діяльності, плановані

заходи, стан систем управління (своєї і противника) і сприятимуть прийняттю рішень щодо організації управління. Така система критеріїв повинна бути уніфікованою, тобто вхідні в неї показники за своїм змістом і математичним виразом не повинні допускати суперечності по відношенню один до одного, а повинні бути пов'язані між собою так, щоб вони могли служити результативними по відношенню до більш загальних критеріїв.

тій чи іншій мірі відрізнятиметься від інших підсистем, але вони

повинні мати можливість узагальнюватись у більш загальні критерії. Критерії ефективності на нижніх рівнях управління повинні органічно витікати з критеріїв ефективності вищих рівнів. А це означає, що між критеріями повинна дотримуватися певна співпідлеглість.

управління. Але при цьому важливо: по-перше, не вийти за рамки відпущених

засобів, по-друге, не допустити розбухання штатів і, по-третє, добитися, щоб вкладені в систему управління засоби давали найбільшу віддачу. І якщо з оперативної точки зору не має значення, завершиться цикл управління хвилиною раніше або хвилиною пізніше, то навряд чи доцільно добиватися виграшу цієї хвилини, витрачаючи засоби, що виходять за відпущений ліміт, і необґрунтовано роздуваючи штати.

управління доцільно застосовувати систему критеріїв, що включає: - три групи часткових

критеріїв, - інтегральні (сумарні) критерії по групах і, нарешті, - загальний критерій, що показує, якого ступеня використання бойового потенціалу підлеглих військ можна чекати від тієї або іншої системи управління.

що пред'являються до неї, з бойової готовності, оперативності, високої якості,

стійкості, безперервності і скритності роботи. Інтегральний критерій цієї групи дозволяє охарактеризувати різні варіанти системи управління за ступенем їх відповідності сукупності цих вимог. Друга група часткових критеріїв сприяє визначенню, наскільки в даній системі дотримані вимоги специфічних законів управління. Інтегральний критерій другої групи характеризує наскільки дана система відповідає вимогам специфічних законів управління

що роблять основний вплив на якість управління. Інтегральний критерій цієї

групи характеризує рівень підготовки посадовців органів управління до виконання своїх обов’язків Нарешті загальний критерій, об'єднавши в собі інтегральні, є критерієм зовнішньої (бойової) ефективності.

системи управління повинен завжди випереджати ступінь бойової готовності підлеглих військ.

Удосконалюючи бойову готовність управління, треба прагнути до того, щоб при переході з мирного на воєнне положення, система управління не вимагала значної перебудови. Ця вимога означає, що головний критерій оцінки бойової готовності системи управління пов'язаний з часом її приведення в бойову готовність.

саме: - абсолютна тривалість здійснення заходів щодо приведення системи управління в

бойову готовність; - баланс часу; - різниця між встановленим (директивним) і фактичним термінами. У решті випадків цих критеріїв недостатньо. Потрібні критерії, що враховують імовірнісний характер і елементи невизначеності в досліджуваних процесах. Такими критеріями є: - математичне очікування тривалості здійснення заходів щодо забезпечення функціонування системи управління; - ймовірність своєчасної реакції на дії противника; - ймовірність укластися в заданий (директивний, нормативний) час.

тобто запас або дефіцит його по відношенню до противника; для

ймовірнісних процесів - ймовірність своєчасної реакції на дії противника

в режимі часу, що забезпечує випередження противника, швидко реагувати на

зміни обстановки і своєчасно впливати на хід бойових дій. Оперативність управління оцінюється показником Оу, який характеризує ступінь відповідності реальних витрат часу роботи ОУ нормативним значенням: Оу = Тн/ То, Тн – нормативні значення витрат часу на роботу ОУ, То – реальні витрати часу на роботу ОУ.

приймаються, (планів, що розробляються) і повноти втілення їх в життя.

Якість управління характеризує ступінь близькості реального управління до “ідеального” і оцінюється показником Qу, який чисельно дорівнює відношенню реальної бойової ефективності до потенціальної: Qу = ЕБ/Еп Цей показник робить найбільш істотний вплив на використання потенційних бойових можливостей підлеглих військ.

безперервне управління може здійснюватися лише при стійкій роботі системи управління,

у тому числі і при переміщенні її елементів в ході бойових дій.
У сучасному трактуванні стійкість системи управління є комплексним поняттям, яке об'єднує в собі технічну надійність, живучість, перешкодозахищеність.
Критеріями технічної надійності системи управління служать:
- середня тривалість безвідмовної роботи окремих елементів і СУ в цілому,
- середнє напрацювання на одну відмову того або іншого елементу системи управління,
- ймовірність надійного функціонування всієї СУ (без дії противника) і інші критерії.

уразливості пунктів управління, вузлів і ліній зв'язку і інших елементів

системи управління,
- вірогідність виходу їх з ладу, ступінь (кратність) їх резервування;
- рівень функціонування системи управління після дії противника різними видами зброї по її елементах;
- допустимі рівні втрат в особовому складі і техніці управління, при яких функції управління виконуються в достатньому об'ємі;
- кількість каналів зв'язку на один напрям управління;
- час відновлення порушеного управління та інші.

Рівень функціонування і час відновлення порушеного управління можуть служити також критеріями оцінки перешкодозахищеності і електромагнітної сумісності систем і засобів управління.

часу (наприклад, за час виконання найближчого завдання) може служити виражене

у відсотках відношення часу протягом якого виконуються умови стійкості управління, до всього даного періоду.

Головним критерієм оцінки неперервності управління військами служить виражене у відсотках відношення часу, протягом якого виконується умова безперервності управління, до всього даного періоду. Умовою безперервності управління є можливість здійснення досить ефективного управління військами хоч би з одного з наявних пунктів управління.

дозволити противнику отримувати відомості, що стосуються завдань та інших даних,

які використовуються в управлінні військами.
Головний критерій оцінки скритності управління - ймовірність просочування інформації про стан, положення, наміри і характер дій своїх військ і системи управління ними. Ця вірогідність повинна бути гранично занижена.
Допоміжними критеріями є:
- частка закритих каналів зв'язку до їх загальної чисельності;
- гарантія надійності закриття інформації під час її передавання;
- час, який потрібен противнику для дешифрування перехопленої інформації.

відповідності системи управління вимогам, які до неї пред’являються, характеризує ступінь

відповідності системи управління всій сукупності вимог, що пред’являються до управління з бойової готовності, оперативності, високої якості, стійкості, неперервності і скритності роботи системи управління.

законам управління.

Критерій відповідності закону залежності організаційних форм і методів управління

від структури Збройних Сил, матеріально-технічної бази і умов управління
Критерій відповідності закону єдності організаційно методологічних основ на всіх рівнях управління;
 Критерій відповідності закону збереження пропорційності і оптимальної співвідносності всіх елементів системи управління;
  Критерій відповідності закону сумісності технічних засобів і систем управління підлеглих і взаємодіючих військ;
22

в процесах управління військами
Критерій відповідності закону відповідності потрібного і наявного

часу при вирішенні завдань управління
Критерій відповідності закону залежності ефективності вирішення завдань управління від обсягу інформації, що використовується.
Інтегральна оцінка відповідності системи управління сукупності законів військового управління - вплив на ступінь виконання вимог до управління військами