Чутливі питання переговорного процесу

економічного розвитку і торгівлі України

розповсюджено запитальник. При підготовці консолідованої версії враховано пропозиції: - національних товаровиробників,

їх об'єднань та асоціацій, а також - центральних органів виконавчої влади, відповідальних за формування державної політики у відповідних галузях економіки.

торгівлю в рамках СОТ, а саме: повна лібералізація має охоплювати

не менш ніж 95% тарифних ліній або обсягу товарообігу між сторонами в залежності від того, який з цих двох показників буде досягнуто першим;

стосовно решти 5% встановлюється “інший режим” на умовах, які визначає кожна Сторона окремо.

часткова лібералізація

Українська Сторона
– часткова лібералізація,
– використання захисних заходів та

додаткових умов торгівлі (наприклад, застосування системи вхідних цін).

Торговельний режим, який пропонують Сторони для товарів в рамках “іншого режиму”:

вхідних цін;

максимальна ставка увізного мита (адвалерна) – 74,9%;

максимальний адвалерний еквівалент

специфічної ставки увізного мита – 600%;

складна структура комбінованих ставок увізного мита.

Додаткова перевага: наявність експортних субсидій.

Основні характеристики митного тарифу ЄС:

– 50%;

максимальний адвалерний еквівалент специфічної ставки увізного мита – 445%.
Основні

характеристики митного тарифу України:

ринків
Захист вітчизняних товаровиробників

Отримання максимального доступу до ринків країн-членів ЄС (враховуючи

високий тарифний захист ринку ЄС)

зокрема шляхом укладення низки секторальних ініціатив “0 на 0”;

відповідність

пропозиції Європейської Сторони стосовно обсягів тарифних квот експортній спроможності України та інтересам вітчизняних товаровиробників;

досягнення домовленості щодо поступової відмови України від застосування експортних мит у двосторонній торгівлі з ЄС;

досягнення домовленості щодо права України застосовувати спеціальні захисні заходи або додаткові умови лібералізації торгівлі по найбільш чутливих товарах;

відмова ЄС від використання експортних субсидій у двосторонній торгівлі з Україною.

Основний прогрес переговорного процесу в частині тарифної лібералізації

спеціальний захисний механізм, який передбачає застосування захисних мит на рівні

10%;

захисний механізм застосовується за умов якщо:
- обсяг імпорту авто походженням з ЄС перевищує встановлений граничний обсяг імпорту,
- доля авто походженням з ЄС на внутрішньому ринку перевищує показник встановлений для певного року згідно з додатком;

загальний термін дії захисного механізму складає 15 років;

доля на ринку визначається як доля імпорту авто з ЄС

у загальній кількості зареєстрований впродовж останніх 12 місяців нових легкових автомобілів;

починаючи з другого року набуття угодою чинності доля на ринку автомобілів походженням з ЄС поступово збільшується з 20% по 1% щорічно до досягнення рівня 25%;

впродовж першого року та починаючи з 16-го року після набуття Угодою чинності захисні заходи не застосовуються.

за кодом згідно УКТЗЕД 6309 00 00 00 Україна скасує увізне мита у

відповідності до наступних умов:
- до 1 січня року наступного за набуттям чинності даною Угодою Україна буде застосовувати увізне мито діюче не момент набуття Угодою чинності;
- з 1 січня року наступного за набуттям чинності даною Угодою ставка увізного мита буде знижуватись на 1 відсотковий пункт впродовж чотирьох років з повною лібералізацією у п'ятий рік.
 
2. Одночасно із щорічним зниженням увізного мита Україна запровадить вхідні ціни, які будуть встановлюватись у євро за кілограм чистої ваги.
 
3. Розмір вхідної ціни буде визначатись як 30% від середньої за попередні 2 роки митної вартості готового нового одягу згідно з визначеним переліком.

4. Вхідні ціни публікуються щорічно та діють впродовж поточного року.

у двосторонній торгівлі з ЄС;

по окремих товарах, перелік яких

визначає Україна (насіння соняшнику, шкірсировина, окремі види брухту кольорових та чорних металів) запроваджується спеціальний захисний механізм, який передбачає стягнення додаткового збору. Загальний термін дії захисного механізму складає 15 років;

сума експортного мита, встановленого для ЄС згідно з графіком на певний рік, та додаткового збору не повинна перевищувати:
- для насіння соняшнику – 100% від розміру експортного мита, встановленого для інших країн,
- для шкірсировини – 50% від розміру експортного мита, встановленого для інших країн,
- для окремих видів брухту кольорових та чорних металів – 95% від розміру експортного мита, встановленого для інших країн;

поступове впродовж 5 років зниження ставки додаткового збору;

додатковий збір

застосовується по відношенню до обсягу експорту до ЄС, який перевищує граничні обсяги, встановлені для кожного товару згідно з графіком;

граничні обсяги передбачають поступове впродовж 10 років збільшення на 5% від початкового обсягу (крім насіння соняшнику);

починаючи з 16-го року після набуття угодою чинності додатковий збір не справлятиметься та захисний механізм не застосовуватиметься.

на географічне місце походження товару, який має певні якості, репутацію

або інші характеристики, в основному зумовлені характерними для даного географічного місця природними умовами чи людським фактором або їх поєднанням.

Це об'єкт інтелектуальної власності, що підлягає захисту.

Типовим прикладом є сільськогосподарські продукти, особливі якості яких обумовлені місцем їх виробництва, зокрема місцевими географічними факторами такими як клімат, ґрунт тощо.

“піцца” тощо


Географічними зазначеннями Є такі слова:
“сонячна долина”, “моршинська”, “бордо”, “тоскано”

тощо

3200 географічних зазначень.

На сьогодні для просування своєї продукції на ринку

деякі українські виробники використовують географічні зазначення ЄС, що мають гарну репутацію, довіру споживачів щодо безпечності та якості товару тощо. Із вступом в дію положень про зону вільної торгівлі використовувати такий підхід буде неможливо.

“камамбер”

Неможливо використовувати для позначення товару назву “Камамбер дьо Норманді” –

є географічним зазначенням ЄС (за виключенням тих виробників, що знаходяться в Нормандії та виробляють цей вид сиру)

Можливо використовувати для позначення товару назву
“камамбер” або “камамбер по-українські” або “камамбер львівський” тощо

вин власного виробництва за національними стандартами.

Також закріплюється можливість використовувати в

Україні назви, що є іменами власними та назвами географічних місць, що розташовані як в державах-членах ЄС, так і в Україні, загальновживаними словами української мови, що є співзвучними або тотожними географічним зазначенням ЄС за умови, що вони не вводитимуть в оману споживачів.

“кава” для позначення товару, за винятком вина ігристого

ряду чутливих для України товарів за умови надання з боку

ЄС сприяння (технічного та фінансового), спрямованого на розвиток спроможності відповідних адміністративних структур, а також підтримку представників виноробної галузі щодо просування на ринки продукції з новими назвами.

Впродовж перехідних періодів виводяться з обігу назви, що позначають товар та співпадають з географічними зазначеннями ЄС. При цьому заборони на виробництво не має. Неможливо лише застосовувати відповідні назви для маркування товару.

мають провести ребрендінг (тобто відмовитись від маркування вин ігристих як

шампанське).

При цьому зміни технологій виробництва не вимагається.

Для прикладу: Артемівський завод шампанських вин (“Артемовск Вайнери”) з 2005 року не маркує свої ігристі вина як “шампанське”. На пляшці зазначається, що ігристе вино вироблено за методом шампанізації.

Євросоюзу
Розбудова системи позначення товарів, що підкреслюватиме національну ідентичність української продукції

на внутрішньому та світовому ринках, сприятиме поширенню позитивного іміджу держави як виробника особливих за своїми якостями продуктів та, як наслідок, полегшення збуту завдяки репутації

ЗДОБУТКИ ДЛЯ УКРАЇНИ

формування позиції Української Сторони в переговорному процесі;

упевненість, що відповідні

інтереси та потреби вітчизняних суб'єктів господарської та зовнішньоекономічної діяльності відображено в рамках переговорів між Україною та ЄС стосовно створення зони вільної торгівлі.

Основні цілі діалогу між переговорною командою та бізнесом

Переговорна

команда Бізнес



Зацікавленість та потреби виробників

Діалог між переговорною командою та бізнесом

тематичні зустрічі із зацікавленими суб'єктами підприємницької діяльності;

співпраця з пресою

(інтерв'ю, статті тощо).

Співпраця переговорної команди та бізнесу

у міжраундовий період;

тематичні зустрічі на вимогу.




2008-2011