Добро і зло

супроводжують людину протягом її життя. Якщо не буде одного з

них, то людина не зможе відчувати й інше, тому їх існування повинно бути одночасним. З дитинства батьки навчали, що добро — це дуже добре і кожна людина повинна намагатися його творити, а зло – це погано, але ніхто не може чітко визначити межу між добром і злом. Кожна людина, на мій погляд, сама визначає для себе конкретну ситуацію як добру чи злу. 

життя. Зло породжує багато проблем та приносить людям смуток. Іноді

злі вчинки можуть коштувати іншим здоров’ям або життям.  Як добро так і зло можна приносити не тільки діями, але й словом, яке також грає велику роль.

проблема. Вона постає перед кожною людиною, і кожен сам, згідно

зі своїми моральними засадами та переконаннями, повинен вирішувати, що він обере.       Українські письменники у своїх творах постійно звертаються до цієї проблеми і у багатьох творах вона є основною. Так, у романі Панаса Мирного та Івана Білика «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» в образі Чіпки, який із невтомного шукача правди перетворився на страшного злочинця, розглядається проблема вибору між добром і злом. 

сплітаються в чарівну пісню, яку Іван виграє на флоярі, а

Марічка виспівує. Ця пісня дихає казковими образами диких гір і засіває гори своєю чарівною мелодією. Від самого початку кохання Івана та Марічки було трагічним. І не тому, що їм на заваді стояла давня ворожнеча родів, а тому, що воно було більшим і сильнішим за життя. «Не набутися нам», — сумно зроняє ще зовсім юна Марічка слова, які за своїм смислом дорівнюють всій життєвій дорозі. І коли гине Марічка, Іван не в змозі пережити своє кохання, він тане на очах. Зло здобуває перемогу над життям Івана та Марічки, та воно не в змозі нічого вдіяти з нев'янучою квіткою їх кохання. Письменник у цій повісті показує боротьбу добра і зла не стільки у душах героїв, скільки у навколишньому жорстокому світі, який і розлучив їх. 

благ.
Конфуцій:
..Доброта дає можливість керувати людьми.

навіть перед собою. А. Чехов
Сама доброчинність стає пороком, коли застосовують

її помилково. О. Довженко

її.  Вільям Шекспір   Дурість не завжди робить людину злою, але злість

завжди робить людину дурною.  ^ Франсуаза Саган   Запальний може зробити дурість; але людина, що навмисне робить зло, - ненависна.  Соломон   Зло - у добрі, добро - у злі.  Вільям Шекспір 

у якій нема спочинку. „Наш Ворог не спить, але постійно

чекає кого б пожерти”. Збільшуючи свою любов до Христа, нам потрібно все більше і більше воювати. А зброєю є молитва, піст і милостиня, яка базується на любові. Перемогти зло ми можемо добром. Так як це говорив Св.Апостол Павло: „Але коли твій ворог голодує, нагодуй його; і коли має спрагу, напій його, бо роблячи це, ти нагромаджуєш йому на голову розпалене вугілля. Не дозволь, щоб зло тебе перемогло, але перемагай зло добром” (Рим. 12.29-21)