ФІНАНСОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВІДТВОРЕННЯ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ

з основних питань у період переходу до ринкових відносин. Від

вирішення цієї проблеми залежить фінансовий стан підприємства, конкурентоспроможність його продукції на ринку.

діяльності підприємства понад один календарний рік з початку введення їх

в експлуатацію, а також предмети вартістю за одиницю.

предмети терміном служби менше одного року незалежно від їх вартості; 2)

предмети вартістю до 500 гривень за одиницю (за ціною придбання) незалежно від терміну служби. При цьому гранична вартість предметів, що не належать до основних засобів, може змінюватися Міністерством фінансів України;
3) спеціальні інструменти і спеціальні пристосування підприємст всерійного і масового виробництва певних виробів або для виготовлення індивідуального замовлення незалежно від їхньої вартості; 4) спеціальний одяг, спеціальне взуття, а також постільні речі незалежно від їхньої вартості і терміну служби; 5) формений одяг, призначений для видачі працівникам підприємства, незалежно від вартості й терміну служби. 

яка бере участь у процесі виробництва тривалий час, зберігаючи при

цьому натуральну форму. Вартість основних виробничих засобів на переноситься вироблений продукт поступово, частинами, у міру використання. Поновлюються основні виробничі засоби через капітальні інвестиції . Невиробничі основні засоби - це житлові будинки та інші соціально-культурного й побутового обслуговування, які не об'єкти використовуються у господарській діяльності і перебувають на балансі підприємства. На відміну від виробничих основних засобів невиробничі основні засоби не беруть участі в процесі виробництва і не переносять своєї вартості на вироблений продукт. Відтворюються вони тільки за рахунок прибутку, який залишається в розпорядженні підприємства. на те, що Незважаючи невиробничі основні засоби безпосередньо не впливають на обсяг виробництва, збільшення цих засобів пов'язане з поліпшенням добробуту працівників підприємства. Це в кінцевому рахунку позитивно на позначається результатах діяльності підприємства, на зростанні продуктивності праці.

поділяються на такі групи:
A. Будівлі і споруди. Б.

Передавальні пристрої. B. Машини та устаткування, у тім числі:* робочі машини та устаткування;* вимірювальні та регулюючі прилади;* лабораторне устаткування;* обчислювальна техніка;* транспортні засоби.
Г. Виробничий і господарський інвентар. Д. Інші основні засоби.

структури основних виробничих засобів, передовсім підвищення питомої ваги активної їх

частини,сприяє зростанню виробництва, зниженню собівартості продукції, грошових збільшенню нагромаджень підприємства.

Група 1 - будівлі, споруди, їхні структурні компоненти,

передавальні пристрої: Група 2 - автомобільний транспорт та вузли (запасні частини) до нього; меблі; побутові електронні, оптичні, електромеханічні прилади та інструменти, включаючи електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичної обробки інформації; інформаційні системи;телефони, мікрофони та рації; різне конторське обладнання, устаткування та приладдя; Група 3 - інші основні засоби, не включені до груп 1 і 2, а саме: робочі машини й устаткування, вимірювальні й регулюючі прилади . Підприємству не байдуже, в яку групу основних виробничих засобів укладати кошти. Воно заінтересоване в оптимальному підвищенні питомої ваги машин, устаткування, тобто активної частини основних засобів, які обслуговують процес виробництва і характеризують виробничі можливості підприємства. 

різних галузях промисловості, народного господарства. Наприклад, у України промисловості частка

будівель у загальній вартості основних виробничих засобів найвища в легкій та харчовій промисловості (близько 44%); споруд -у паливній промисловості (17%); передавальних пристроїв - в електроенергетиці (32%); устаткування та робочих машин - на підприємствах машинобудівного комплексу (45%). Основними факторами, які впливають на структуру основних виробничих засобів підприємств, є: рівень автоматизації і рівень механізації, спеціалізації і кооперування, кліматичні та географічні умови розміщення підприємств. Кожний фактор по-різному впливає на структуру виробничих засобів. Поліпшити структуру основних виробничих засобів можна за рахунок: оновлення та модернізації устаткування, ефективнішого використання виробничих приміщень установленням додаткового устаткування на вільній площі; ліквідації зайвого й малоефективного устаткування.

1) основні виробничі засоби поступово переносять свою вартість

на вироблену продукцію; 2) у процесі відтворення основних виробничих засобів одночасно відбувається рух їхньої споживної вартості та вартості; 3) нарахуванням амортизаційних відрахувань здійснюється нагромадження в грошовій формі частково перенесеної вартості основних виробничих засобів на готову продукцію; 4) основні виробничі засоби поновлюються в натуральній формі протягом тривалого часу, що створює можливість маневрувати коштами амортизаційного фонду.

стадії.
На першій стадії відбувається продуктивне використання основних виробничих засобів

та нарахування амортизаційних відрахувань. Націй стадії основні виробничі засоби в процесі експлуатації зношуються й нараховується сума зносу. Вона є підставою для списання суми амортизаційних відрахувань на витрати після завершення процесу виробництва. На першій стадії кругообороту основних виробничих засобів втрачається споживна вартість засобів праці, їхня вартість на вартість готової продукції

засобів, які перебували в продуктивній формі, на кошти грошові через

нарахування амортизаційних відрахувань. На третій стадії в процесі виробництва відбувається поновлення споживної вартості частини основних виробничих засобів. Це поновлення здійснюється заміною зношених основних виробничих засобів на нові за рахунок нарахованого зносу основних засобів.

Ступінь фізичного зносу основних засобів визначається в процесі нарахування амортизації.

Цей процесможна розглядати в кількох аспектах:

По-перше, як метод визначення поточної оцінки не зношеної частини основних засобів. По-друге, як спосіб віднесення на готову продукцію одноразових витрат на основні засоби. По-третє, як спосіб нагромадження фінансових ресурсів для заміщення виведених з виробничого процесу основних засобів абодля вкладання коштів у нові виробництва.

можна об'єднати в три групи, які характеризують: 1) забезпечення підприємства

основними засобами; 2) стан основних засобів; 3) ефективність використання основних засобів (рис. 3). До показників, які характеризують забезпеченість підприємства основними засобами, належать: фондомісткість, коефіцієнт фондоозброєність, реальної вартості основних виробничих засобів у майні підприємства. Фондомісткість є величиною зворотною до фондовіддачі. Цей показник дає можливість визначити вартість основних засобів на одну гривню виробленої продукції і характеризує забезпеченість підприємства основними засобами. За нормальних умов фондовіддача повинна мати тенденцію до збільшення, а фондомісткість - до зменшення.