И ясному солнцу, И светлой луне В мире Покоя нет. И люди Не могут жить в

в тишине, А жить им - Немного лет.

Ли Бо.

Коли йому виконалось 7 років, він вже писав вірші. Його

перший вірш був високо оцінений знатками поєзії.

Перші вірші

Стих

іспитів не склав. Тоді він написав для імператора оду, присвячену

стародавнім обрядам, і йому поталанило привернути до себе увагу.

Фу, життя котрого поділяють зазвичай на три періоди. Межею першого

та другого вважають повстання Ань Лушаня, третього — переїзд у Ченду.

поеми «Красуні» «Ліжень сін» та «Військова колісниця» «Бін че сін»,

спрямовані проти тимчасових правителів. У першій поемі Ду Фу змалював надмірну розкіш столичних красунь — їхні плаття, виїзди, бенкети.

у другій поемі, основне в якій — змалювання страждань і

загибелі солдатів, страждань їхніх дружин, запустіння в селах і на полях.

традиційні звернення до друзів, поетів, звертався до образів діячів минулого,

а у віршах, присвячених Лі Бо, змалював індивідуальний портрет свого видатного сучасника. Він писав про перли, які йому привезли «з берегів віддаленого моря» («Прибув гість»), прагнув до «океанського простору» («Думи на шляху...»), неперевершено змальовував природу...

Фу збагачувалося таким чином і новими відтінками — гумористичними, наприклад,

у чотиривірші «План восьми розташувань». У перших двох віршах поет зі всією пишнотою уславлював мудрість стародавнього стратега та його знаменитий план битви; у третьому — ще врочистіше стверджував, що кам'яні брили, на яких змальований план, переживуть віки як пам'ятка військового мистецтва; і завершував іронічним зітханням: не вдалося стратегові — на жаль! — лише перемогти.

Фу багато зробив для розвитку китайської поетичної культури, справив величезний

вплив на розвиток китайської поезії. У Китаї його шанобливо звуть «корифеєм поезії». Збереглося понад 1400 віршів поета.