Интеллектуальная собственность

договора и соглашения (22/18)

институт промышленной собственности» (УКРПАТЕНТ)
ГП «Украинское агентство авторских и смежных прав»
Институт

интеллектуальной собственности и права
ГП «Интелзащита»

собственности

авторских и смежных прав
Товарищество изобретателей и рационализаторов
Украинская ассоциация собственников

товарных знаков Украины

смежных прав

и услуг)
Географические обозначения происхождения товаров
Фирменные наименования

тайны

данных
Исполнение произведений
Фонограммы и видеограммы
Передачи организаций вещания

ПРАВО ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ

інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої

діяльності або на інший об'єкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим законом.
2. Право інтелектуальної власності становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної власності, зміст яких щодо певних об'єктів права інтелектуальної власності визначається цим Кодексом та іншим законом.
3. Право інтелектуальної власності є непорушним. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, передбачених законом.

права інтелектуальної власності є:
творець (творці) об'єкта

права інтелектуальної власності (автор,
виконавець, винахідник тощо) та інші особи, яким належать особисті
немайнові та (або) майнові права інтелектуальної власності
відповідно до цього Кодексу, іншого закону чи договору.

власності
1. Особистими немайновими

правами інтелектуальної власності
є:
1) право на визнання людини творцем (автором, виконавцем,
винахідником тощо) об'єкта права інтелектуальної власності;
2) право перешкоджати будь-якому посяганню на право
інтелектуальної власності, здатному завдати шкоди честі чи
репутації творця об'єкта права інтелектуальної власності;
3) інші особисті немайнові права інтелектуальної власності,
встановлені законом.
2. Особисті немайнові права інтелектуальної власності
належать творцеві об'єкта права інтелектуальної власності. У
випадках, передбачених законом, особисті немайнові права
інтелектуальної власності можуть належати іншим особам.
3. Особисті немайнові права інтелектуальної власності не
залежать від майнових прав інтелектуальної власності.
4. Особисті немайнові права інтелектуальної власності не
можуть відчужуватися (передаватися), за винятками, встановленими
законом.

правами інтелектуальної власності є:
1) право на

використання об'єкта права інтелектуальної
власності;
2) виключне право дозволяти використання об'єкта права
інтелектуальної власності;
3) виключне право перешкоджати неправомірному використанню
об'єкта права інтелектуальної власності, в тому числі забороняти
таке використання;
4) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені
законом.
2. Законом можуть бути встановлені винятки та обмеження в
майнових правах інтелектуальної власності за умови, що такі
обмеження та винятки не створюють істотних перешкод для нормальної
реалізації майнових прав інтелектуальної власності та здійснення
законних інтересів суб'єктів цих прав.
3. Майнові права інтелектуальної власності можуть відповідно
до закону бути вкладом до статутного капіталу юридичної особи,
предметом договору застави та інших зобов'язань, а також
використовуватися в інших цивільних відносинах.

власності
1. Способи

використання об'єкта права інтелектуальної
власності визначаються цим Кодексом та іншим законом.
2. Особа, яка має виключне право дозволяти використання
об'єкта права інтелектуальної власності, може використовувати цей
об'єкт на власний розсуд, з додержанням при цьому прав інших осіб.
3. Використання об'єкта права інтелектуальної власності іншою
особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право
дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності,
крім випадків правомірного використання без такого дозволу,
передбачених цим Кодексом та іншим законом.
4. Умови надання дозволу (видачі ліцензії) на використання
об'єкта права інтелектуальної власності можуть бути визначені
ліцензійним договором, який укладається з додержанням вимог цього
Кодексу та іншого закону.

створений у зв'язку з виконанням

трудового
договору
1. Особисті немайнові права інтелектуальної власності на
об'єкт, створений у зв'язку з виконанням трудового договору,
належать працівникові, який створив цей об'єкт. У випадках,
передбачених законом, окремі особисті немайнові права
інтелектуальної власності на такий об'єкт можуть належати
юридичній або фізичній особі, де або у якої працює працівник.
2. Майнові права інтелектуальної власності на об'єкт,
створений у зв'язку з виконанням трудового договору, належать
працівникові, який створив цей об'єкт, та юридичній або фізичній
особі, де або у якої він працює, спільно, якщо інше не встановлено
договором.
3. Особливості здійснення майнових прав інтелектуальної
власності на об'єкт, створений у зв'язку з виконанням трудового
договору, можуть бути встановлені законом.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого
права

інтелектуальної власності відповідно до статті 16 цього
Кодексу.
2. Суд у випадках та в порядку, встановлених законом, може
постановити рішення, зокрема, про:
1) застосування негайних заходів щодо запобігання порушенню
права інтелектуальної власності та збереження відповідних доказів;
2) зупинення пропуску через митний кордон України товарів,
імпорт чи експорт яких здійснюється з порушенням права
інтелектуальної власності;
3) вилучення з цивільного обороту товарів, виготовлених або
введених у цивільний оборот з порушенням права інтелектуальної
власності;
4) вилучення з цивільного обороту матеріалів та знарядь, які
використовувалися переважно для виготовлення товарів з порушенням
права інтелектуальної власності;
5) застосування разового грошового стягнення замість
відшкодування збитків за неправомірне використання об'єкта права
інтелектуальної власності. Розмір стягнення визначається
відповідно до закону з урахуванням вини особи та інших обставин,
що мають істотне значення;
6) опублікування в засобах масової інформації відомостей про
порушення права інтелектуальної власності та зміст судового
рішення щодо такого порушення.

твору

1. Автор має невідчужуване право на одержання грошової суми у
розмірі п'яти відсотків від суми кожного продажу оригіналу
художнього твору чи оригіналу рукопису літературного твору,
наступного за відчуженням оригіналу, здійсненим автором. Зазначена
сума сплачується продавцем оригіналу твору.
2. Право, встановлене частиною першою цієї статті, переходить
до спадкоємців автора твору та спадкоємців цих спадкоємців і діє
до спливу строку чинності майнових прав інтелектуальної власності
на твір, установленого статтею 446 цього Кодексу.

є встановлення невідомих раніше, але
об'єктивно існуючих закономірностей,

властивостей та явищ
матеріального світу, які вносять докорінні зміни у рівень
наукового пізнання.
Стаття 458. Право на наукове відкриття
1. Автор наукового відкриття має право надати науковому
відкриттю своє ім'я або спеціальну назву.
2. Право на наукове відкриття засвідчується дипломом та
охороняється у порядку, встановленому законом.

охорона надається комерційному найменуванню, якщо
воно дає можливість вирізнити одну особу

з-поміж інших та не
вводить в оману споживачів щодо справжньої її діяльності.
2. Право інтелектуальної власності на комерційне найменування
є чинним з моменту першого використання цього найменування та
охороняється без обов'язкового подання заявки на нього чи його
реєстрації і незалежно від того, є чи не є комерційне найменування
частиною торговельної марки.
3. Відомості про комерційне найменування можуть вноситися до
реєстрів, порядок ведення яких встановлюється законом.
4. Особи можуть мати однакові комерційні найменування, якщо
це не вводить в оману споживачів щодо товарів, які вони виробляють
та (або) реалізовують, та послуг, які ними надаються.

є інформація, яка є секретною в тому
розумінні, що вона в

цілому чи в певній формі та сукупності її
складових є невідомою та не є легкодоступною для осіб, які
звичайно мають справу з видом інформації, до якого вона належить,
у зв'язку з цим має комерційну цінність та була предметом
адекватних існуючим обставинам заходів щодо збереження її
секретності, вжитих особою, яка законно контролює цю інформацію.
2. Комерційною таємницею можуть бути відомості технічного,
організаційного, комерційного, виробничого та іншого характеру, за
винятком тих, які відповідно до закону не можуть бути віднесені до
комерційної таємниці.