Слайд 1КАФЕДРА ПЕДІАТРІЇ З МЕДИЧНОЮ ГЕНЕТИКОЮ
ТЕМА ЛЕКЦІЇ:
“Внутрішньоутробні інфекції”
Слайд 2Визначення
Внутрішньоутробні інфекції (ВУІ) – встановлений факт внутрішньо-утробного проникнення вірусів або
мікроорганізмів до плоду від матері, при якому є клінічні та
лабораторні признаки інфекційної хвороби.
Серед ВУІ найчастіше зустрічається TORCH-інфекція, що означає T-Toxoplasmosis, R-Rubeola, C–Cytomegalia, H–Herpetica infectio, O–Other.
Внутрішньоутробне інфікування – ймовірний факт проникнення до плоду різних збудників,але клінічних проявів немає.
Слайд 3Актуальність
ВУІ протягом останніх десятиріч посідають 1- 3 місце в структурі
причин смертності (2-65%) немовлят в Україні
Впродовж останніх років спостерігається ріст
частоти даної патології,що зумовлено зростанням інфікованості жінок дітородного віку збудниками, які спричиняють ВУІ (ЦМВ у вагітних виявляють у 13-91% випадків, ентеровірус Коксакі В-у 2-74%, герпесвірус 2типу – у 7-47%, хламідії – у 25-40%, мікоплазми –у 17-50%, стрептококи групи В – у 35%). Частота зараження плода складає 5-70%.
Слайд 4Фактори ризику виникнення ВУІ
З боку матері
Обтяжений акушерський анамнез (викидні, мертвонародження,
невиношування при попередніх вагітностях)
Патологічний перебіг даної вагітності (загроза переривання, багатоводдя,
відшарування плаценти, передчасне відходження навколоплідних вод, гестози)
Захворювання сечостатевої системи(кольпіт, вульвовагініт, пієлонефрит, ерозія шийки матки, кісти яєчників)
Екстрагенітальна патологія вагітної, ГРВІ під час вагітності
Патологічний перебіг пологів(тривалий безводний проміжок,брудні навколоплідні води,акушерська допомога при пологах)
Запальні інфекційні процеси, підвищення t в матері до, під час і після пологів(ендометрит, мастит)
З боку дитини
Недоношеність, ЗВУР, вади розвитку, стигми дизембріогенезу
Прояви неспецефічного інфекційного процесу (пневмонія,гепатит,менінгоенцефаліт,лихоманка в 1 добу життя)
Прояви спецефічного інфекційного процесу
Запальні зміни у переферічній крові
Характерні зміни на НСГ (кровиливи, вентрикулит,ехощільні включення,внутрішня гідроцефалія)
Жовтяниця нез’ясованного походження
Мікро- або гідроцефалія,стійки судоми
Неврологічні розлади, вперше зареестровані через кілька діб після народження
Слайд 5Етіологія
Віруси:
цитомегаловірус – ДНК-вірус із групи герпетичної інфекції;
простий герпес 1-2 типу
– ДНК-вірус із групи герпетичної інфекції;
вітряної віспи - ДНК-вірус із
групи герпетичної інфекції;
краснухи, кору, епідпаротиту – РНК-вірус, міксовірус;
ентеровірус – РНК-вірус із груп КОКСАКІ, ЕСНО;
респіраторні віруси – грипу, парагрипу, аденовіруси, РС-віруси;
вірусного гепатиту.
2. Бактерії: лістерії, трепонема, мікобактерії Коха, умовно патогенна флора (стрептококи В, D, кишкова паличка, ентеробактерії).
3. Паразити – токсоплазма.
4. Мікоплазми.
5. Хламідії.
Слайд 6Характерні риси ВУІ
Джерело зараження (вагітна,породілля,мати)
Шляхи інфікування:
Гематогенний (трансплацентарний)- ураження плаценти,порушення плацентарного
бар’єру.
Контамінаційний - відбувається через інфіковані навколоплідні води:
висхідним шляхом – при
проникненні інфекції з піхви, шийки матки;
низхідним шляхом – при проникненні інфекції з черевної порожнини через маткові труби;
контактним шляхом – при розміщенні вогнища безпосередньо в стінці матки, в плаценті.
Інтранатальний – при проходженні плода через інфіковані пологові шляхи матері.
Слайд 7Характерні риси ВУІ
Збудники ВУІ мають високу тропність до більшості тканин
та органів плода.
Утруднена діагностика, оскільки:
інфекційний процес у матері часто перебігає
безсимптомно;
захворювання плода зумовлене не лише прямою дією збудника, але й мікст-інфекцією, інтоксикацією, імунологічними змінами, порушеннями обміну речовин у матері;
дана патологія у новонародженого часто приховується маскою ЗВУР, гіпоксії, пологової травми
ВІУ у новонародженого часто проявляється латентною інфекцією через тривалу персистенцію збудника.
Ступінь ураження залежить від масивності зараження та строків гестації.
Вірогідність інфікування плода збільшується зі зростанням строку гестації. При інфікуванні в ранні строки виникають більш тяжкі наслідки.
Слайд 8Патогенез
Інфікування плода під час фази ембріонального розвитку спричиняє розвиток інфекційних
ембріопатій, які проявляються перериванням вагітності в ранні терміни, мертвонародженням, формуванням
уроджених вад розвитку (внаслідок альтернативних, проліферативних запальних змін).
Інфікування плода у фазі плацентарного розвитку спричиняє розвиток фетопатій. При цьому патогенних змін безпосередньо зазнають плацента і плід. Фетопатії проявляються передчасними пологами, ЗВУР, множинними стигмами. Можливе формування уроджених вад тих систем, які не закінчили свого формування.
До 5-6 місяця внутрішньоутробного розвитку захворювання перебігає у вигляді генералізованого процесу з порушенням кровообігу, дистрофічними та некротичними змінами.
Інфікування у 3 триместрі вагітності спричиняє народження дитини з проявами хвороби. Патологічні зміни зумовлені трикомпонентним характером запалення.
Слайд 9Наслідки ВУІ
І. При антенатальному інфікуванні:
Аборти, викидні, мертвонародження.
Вади розвитку, дисплазії внутрішніх
органів.
Неонатальна смерть.
Видужування.
Персистенція збудника клінічно здорової дитини.
ІІ. При інтранатальному інфікуванні:
Дизбаланс розвитку.
Функціональні та органічні порушення (енцефалопатії, ендокринопатії).
Хронічні захворювання (нефрит, пієлонефрит, пневмонія).
Слайд 10Класифікація
За періодом виникнення:
антенатальна (ембріопатії та фетопатії)
інтранатальна
постнатальна (нозокоміальна)
За періодом:
рання неонатальна (від
пологів до 7-ї доби)
пізня неонатальна (8-28 діб)
За шляхом передачі:
гематогенний
контамінаційний
Інтранатальний
За
етіологією: вірусна, бактеріальна, паразитарна, мікоплазменна, хламідійна, грибкова, змішана
ПРИКЛАД ДІАГНОЗУ: Внутрішньоутробна інфекція, інтранатальна герпетична інфекція ІІ типу, локалізована шкіряна форма, активна фаза, гострий перебіг.
За формою:
локалізована
генералізована
За фазою:
активна
неактивна
резидуальна (залишкових явищ)
За перебігом:
гостра
підгостра
хронічна
латентна
Слайд 11Клінічні синдроми генералізованного інфекційного процесу у новонароджених
Інтоксикаційний (зниження апетиту, затримка
збільшення маси, гіпотрофія, в’ялість, склерема, блідість, сірість шкіри або жовтяниця,
пурпура).
Респіраторний (задишка, тахіпное, апное, цианоз носогубного трикутника, участь допоміжної мускулатури в акті дихання).
Диспепсичний (зригування, блювота, здуття живота, часті рідкі випорожнення, пастозність передньої черевної стінки, збільшення печінки і селезінки).
Кардіоваскулярнний (тахікардія, послаблення тонів, розширення меж серця, блідість, мармуровість, холодні кінцівки, набряки, пастозність, зниження АТ).
Ураження нервової системи (в’ялість, адинамія або збудження, судоми, мозковий крик, набухання тім’ячка, м’язова гіпотонія, гіпорефлексія.
Гематологічні порушення (анемія, тромбоцитопенія, лейкопенія або лейкоцитоз, підвищена кровоточивість, спленомегалія).
Слайд 12Діагностика
Анамнез (враховуючи всі фактори ризику).
Клінічна картина.
Лабораторні дані, дані додаткових методів
дослідження:
трансабдомінальний амніоцентез (індифікація інфекційного агенту, визначення рівня глюкози, концентрації С-реактивного
білка, співвідношення кількості паличкоядерних гранулоцитів та загальної кількості лейкоцитів, вміст гаптоглобулінів);
кордоцентез (визначення збудника або рівня специфічних антитіл у пуповинній крові);
вактеріологічні та вірусологічні дослідження цервікального каналу уретри, піхви;
серологічні методи (рівень специфічних антитіл в крові жінки);
ультразвукове сканування (про інфікування плода свідчать такі ознаки – невідповідність розмірів плода терміну вагітності, ЗВУР, виявлення кальцифікатів у печінці, нирках, шлуночках мозку, плаценті, багатоводдя, порушення структури та дозрівання плаценти);
кардіотокографія;
гістологічне дослідження плаценти;
ІФА, ПЦР, ДНК-гібридизація.
Слайд 13Комплекс обстежень при підозрі на ВУІ
Дослідження навколоплідних вод:
бактеріологічні дослідження (діагностичні
критерії наявність в 1 мл рідині 103-104 мікробних одиниць умовно
патогенної групи);
цитологічні дослідження осаду (5 і > лейкоцитів – високий ступінь розвитку ВУІ);
2. Дослідження вмісту піхви (бактеріологічне та бактеріоскопічне).
3. Дослідження плаценти (бактеріологічне, вірусологічне, гістологічне).
4. Загальний аналіз крові з підрахунком тромбоцитів (анемія, тромбоцитопенія, лейкопенія, збільшена ШОЕ, лейкоцитоз із лімфоцитозом, моноцитоз, зсув формули вліво).
5. Біохімічний аналіз крові (зниження загального білка, білкових фракцій, виявлення С-реактивного білка, підвищена активність трансаміназ).
6. Бактеріологічне дослідження крові, шлункового вмісту, калу, сечі, ліквора.
7. Загальний аналіз сечі.
8. Рентгенологічне дослідження органів грудної клітки, черепа.
9. Нейросонографія.
10. Імунологічне дослідження пуповинної крові (зниження Ig G та підвищення рівня Ig M, Ig A, альфа-фетопротеїну).
11. Серологічні дослідження в динаміці.
Слайд 14Загальні принципи лікування
при вірусних ВУІ (герпес, ЦМВ) - специфічні противірусні
препарати (відарабін, віразол, віролекс, ацикловір);
при бактеріальних та паразитарних ВУІ (лістеріоз,
уроджений сифіліс, токсоплазмоз, хламідіоз, мікоплазмоз) – специфічна антибактеріальна терапія
патогенетичні засоби імунотерапії (імуноглобуліни, інтерферон, лаферон).
Слайд 15Клініко-діагностичні критерії цитомегаловірусної інфекції
Збудник: цитомегаловірус – ДНК-вірус герпетичної природи.
Має ряд особливостей: надзвичайно велика ДНК, можливість реплікації без пошкодження
клітини, повільна реплікація, викликає різке зниження клітинного імунітету, екскреція вірусу зберігається протягом 2-8 років.
Джерело: мати, зокрема, біологічні рідини та виділення.
Шлях інфікування: трансплацентарний, інтранатальний, при годуванні грудним молоком, при гемотрансфузіях.
Для генералізованої форми ЦМВ-інфекції характерно: недоношеність, ЗВУР, гепатоспленомегалія, жовтяниця, ураження нервової системи, інтерстиціальна пневмонія, ураження слинних залоз очей, внутрішнього вуха, ураження нирок, геморагічний синдром.
Локалізована форма (гепатит) зустрічається набагато рідше.
Характерна тетрада: жовтяниця, гепатоспленомегалія, тромбоцитопенія, тяжке ураження нервової системи.
Лабораторна діагностика: цистоскопічний, вірусологічний метод, ІФА, ПЦР, ДНК-гібридизація.
Лікування: цитотект 2 мл/кг кожних 2 дні або 4 мл/кг кожних 4 дні в /в до зменшення клінічних симптомів; фоскарнет 180 мл /кг /добу в 5 прийомів в /в протягом 14-21 дня. Підтримуюча доза 90 мг /кг /добу. Ганцикловір (цимевен) 5 мг /кг двічі на добу в /в протягом 14-21 дня; лаферон 100 000 ОД в /в 1 раз на добу протягом 10 діб
Слайд 16Клініко-діагностичні критерії герпетичної інфекції
Збудник: вірус простого герпесу, ДНК-вірус герпетичної природи
(в 90% випадків – ІІ типу), який має ряд особливостей:
персистенція в ЦНС, підтримування латентної інфекції.
Джерело: мати.
Шлях інфікування: інтранатальний (85% випадків), трансплацентарний (при вірусемії у матері), контамінаційний (висхідний шлях)
Клінічно захворювання проявляється у вигляді генералізованої форми (летальність без лікування 90%) та локалізованих форм (з переважним ураженням ЦНС – летальність без лікування 50%, з переважним ураженням шкіри та слизових оболонок - летальність без лікування 18%).
Лабораторна діагностика: вірусологічний метод, ІФА, ПЦР, ДНК-гібридизація, гістологічне дослідження плаценти.
Лікування: ацикловір (зовіракс, віролекс) 30 мг/кг/добу в три прийоми в/в протягом 2-3 тижнів; відарабін 15-30 мг/кг/добу в/в краплинно в два прийоми протягом 10-14 днів; лаферон 100 000 ОД в /в 1 раз на добу протягом 10 діб.
Слайд 17Клініко-діагностичні критерії лістеріозу
Збудник – Listeria monocytogenesis грампозитивна паличка.
Джерело: мати.
Шлях інфікування:
трансплацентарний.
Діагностика:
в анамнезі контакт з домашніми тваринами; під час вагітності підвищення
t тіла, лихоманка, явища пієліту, самовільні викидні;
брудні навколоплідні води;
клінічна картина у дитини – підвищення t тіла, РДС, судоми, папульозньо-петехіальна висипка на шкірі, слизових, інфекційні гранульоми на мигдаликах, задній стінці глотки, кон’юктиві;
рентгенологічно – множинні, густо розміщені інфільтративні тіні, що нагадують картину міліарного туберкульозу;
специфічні методи дослідження: бактеріологічне дослідження навколоплідних вод, плаценти, меконію, спинномозкової рідини, крові; гістологічне дослідження плаценти; серологічне дослідження (діагностичне значення має збільшення титру антитіл в 4 рази і більше).
Лікування: ампіцилін 200 мг/кг/добу, гентаміцин 7 мг/кг/добу впродовж 14 днів.
Слайд 18Клініко-діагностичні критерії уродженого сифілісу
Збудник: Treponema pallidum
Джерело: мати.
Шлях інфікування: трансплацентарний, інтранатальний.
Типова
клінічна тріада уродженого сифілісу:
сифілітична пухирчатка з ущільненням тканин;
сифілітичний риніт;
гепатоспленомегалія.
Також можуть
бути сифілітичний хоріоретиніт, генералізована лімфоаденопатія, сифілітичнний остеохондрит, періостит, серозний менінгит, анемія, тромбоцитопенія, моноцитоз, ЗВУР, старечий вигляд дитини.
Діагностика:
мікроскопія в темному полі зору – виділення збудника з везикул, виділень з носа, ліквору;
серологічне дослідження дитини, матері (РВ, РІФ, РІТ – результати достовірні після 10 доби життя дитини);
гістологічне дослідження плаценти;
рентгенологічне дослідження плоских кісток черепа та довгих трубчастих кісток нижніх кінцівок;
дослідження очного дна;
огляд ЛОР-лікаря, невролога;
нейросонографія, УЗД-дослідження органів черевної порожнини.
Лікування: пеніцилін 200 000/кг/добу за 6 прийомів протягом 28 днів.
Профілактика: триразове обов’язкове серологічне дослідження крові вагітних, останнє – не пізніше 36 тижнів вагітності.
Слайд 19Клініко-діагностичні критерії токсоплазмозу
Збудник: Toxoplasma gondi внутрішньоклітинний паразит, який відноситься
до найпростіших.
Джерело: мати.
Шлях інфікування: трансплацентарний.
Для уродженого токсоплазмозу характерна тетрада:
гідро-
або мікроцефалія;
судоми;
хоріоретиніт;
кальцифікати в головному мозку.
Генералізована форма характеризується інтоксикацією, гепатоспленомегалією з жовтяницею, геморагічним синдромом, висипаннями на шкірі, змінами в лікворі, розвитком пневмонії, міокардиту,нефриту, гематологічними порушеннями.
Діагностика:
виділення збудника з ліквору, крові, плаценти, тканин мозку;
ІФА;
реакція з метиленовим синім;
шкірна проба з токсоплазміном (реакція позитивна якщо діаметр більше 10 мм);
гістологічне дослідження плаценти;
рентгенографія черепа;
нейросонографія;
консультація окуліста, невролога.
Лікування: сульфадимезин 100 мг/кг/добу в два прийоми + хлоридин (піриметамін 2 мг/кг/добу в перші 2 дня, далі 1 мг/кг/добу протягом 6 місяців і впродовж 12 місяців 3 рази на тиждень; спіраміцин (роваміцин) 100 мг/кг/добу в 2 прийоми впродовж 1 місяця (4 курси на рік); при вираженій запальній реакції преднізолон 2 мг/кг/добу.
Слайд 20Клініко-діагностичні критерії хламідійної інфекції
Збудник: Chlamidia trachomatis облігатний внутрішньоклітинний паразит, займає
проміжне місце між бактеріями та вірусами.
Джерело: мати.
Шлях інфікування: анте- або
інтранатальний.
Клінічні форми:
генералізована інфекція з ураженням легень, серця, ШКТ, печінки;
менінгоенцефаліт;
внутрішньоутробна пневмонія;
СДР;
гастроентеропатія;
кон’юктивіт.
Слайд 21Клініко-діагностичні критерії хламідійної інфекції
Діагностика:
анамнез;
клінічна картина;
лабораторні та інструментальні методи дослідження:
загальний
аналіз крові – помірна анемія, еозинофілія > 7%, моноцитоз >10%;
мікробіологічне
обстеження матері і дитини;
метод прямої імунофлюоресценції;
імуноензимнний метод (ELISA);
ПЦР, ДНК-гібридизація;
культуральний метод;
дослідження плаценти
Лікування: еритроміцин 40 мг/кг/добу per os протягом 21 дня. Персистенція хламідій може зберігатися на першому році життя у 60% новонароджених.
Сумамед в перший день 10 мг/кг per os, далі впродовж 7 днів по 5 мг/кг/добу. Забезпечує повну елімінацію збудника з організму.
Клацид 10 мг/кг/добу per os в 2 прийоми впродовж 14 днів в/м або в/в.
Слайд 22ПРОФІЛАКТИКА
Забезпечення мікробіологічного здоров’я жінок та чоловіків репродуктивного віку
Планування вагітності,
свідоме відношення до народження дитини
Застосування та впровадження сучасних методів ранньої
діагностики ВУІ плода та у вагітних груп ризику
Впровадження сучасних перинатальних технологій надання допомоги матерям та новонародженим
Мікробіологічний моніторинг у відділеннях ІТАР з метою контролю циркуляції госпітальних штамів вірусів, грибів та бактерій
Обмеження проведення процедур, які потребують контакту з медперсоналом та обладнанням
Грудне вигодовування, сумісне перебування з матір’ю