Київський університет імені Бориса Грінченка Навчальний курс: Основи наукових

у галузі економіки і менеджменту

Марія Братко - канд.пед.наук, доцент

Київський університет

імені Бориса Грінченка Навчальний курс: Основи наукових досліджень

наукових досліджень


Сформувати вміння і навички:
описувати, аналізувати методи та застосовувати

відповідно до цілей та етапів досілдження
Розвинути установки в студентів до:
аналізу, синтезу, оцінки;
логічного мислення;
творчості, пошуку;
прагнення до професійного розвитку

Мета та завдання лекції

Класифікація методів дослідження за різними критеріями.
Методи, що застосовуються на теоретичному

та емпіричному рівнях досліджень.

і суспільного життя
сукупність прийомів чи операцій практичного або теоретичного освоєння

дійсності, підпорядкованих вирішенню конкретного завдання
шлях, спосіб досягнення поставленої мети і завдань дослідження. Він відповідає на запитання: як пізнавати

— це система правил використання методів, прийомів та операцій.

Різниця між

методом та теорією має функціональний характер: формуючись як теоретичний результат попереднього дослідження, метод виступає як вихідний пункт та умова майбутніх досліджень.

дослідження

методу відповідно до:
конкретного етапу дослідження
використання технічних прийомів і проведення

операцій з теоретичним і фактичним матеріалом у заданій послідовності

вивчення джерел - спостереження, опитування та ін.
вторинні методи для

обробки та аналізу отриманих даних — кількісний та якісний аналіз даних, їх систематизація, шкалювання та ін.
верифікаційні методи і прийоми, що дають змогу перевірити отримані результати (логічні методи,кількісний та якісний аналіз даних на основі виміру, співвіднесення постійних і змінних чинників).

(графи, схеми, діаграми, картограми)
експериментально-ігрові методи (стосуються реальних об'єктів, які

функціонують у конкретній ситуації, і призначаються для прогнозування результатів)

З ними пов'язаний цілий розділ математики — "теорія ігор“ ; з їх допомогою вивчаються ситуації в політичних, економічних, воєнних питаннях; використовуються у психології (трансакційний аналіз), соціології (управління враженнями, соціальна інженерія)

математичні методи (теорія ймовірностей, обробка статистичних даних, моделювання)

методи емпіричного рівня дослідження (спостереження, порівняння, вимірювання, експеримент);
методи, що використовуються

як на емпіричному, так і на теоретичному рівнях дослідження (абстрагування, аналіз і синтез, індукція і дедукція, моделювання та ін.);
методи, що використовуються на теоретичному рівні дослідження (сходження від абстрактного до конкретного, системний, структурно-діяльнісний підхід)

є, як правило, складовою інших емпіричних методів
дає змогу отримати первинну

інформацію про об'єкт дослідження у вигляді сукупності емпіричних тверджень

завдання)
планомірність (виконується за планом, складеним відповідно до завдання спостереження)
цілеспрямованість (спостерігаються

лише певні сторони явища, котрі викликають інтерес при дослідженні)
активність (спостерігач активно шукає потрібні об'єкти, риси явища)
систематичність (спостереження ведеться безперервно або за певною системою)

дійсності, знаходження загального, притаманного двом або кільком об'єктам.

Вимоги:
можна порівнювати лише

ті явища, між якими є певна об'єктивна спільність

порівняння необхідно здійснювати за найсуттєвішими, найважливішими (в межах конкретного пізнавального завдання) рисами

(вторинна або похідна інформація).

Найпоширенішим і найважливішим способом такої обробки є

умовивід за аналогією.
Об'єкти чи явища можуть порівнюватися безпосередньо або опосередковано через їх порівняння з будь-яким іншим об'єктом (еталоном).
У першому випадку отримують якісні результати (більше-менше, вище-нижче). Порівняння ж об'єктів з еталоном надає можливість отримати кількісні характеристики. Такі порівнян­ня називають вимірюванням.

втручанням дослідника в природні умови існування предметів і явищ або

створенням штучних умов, необхідних для виявлення його відповідної властивості.
переваги: є можливість
вивчати явища у "чистому вигляді", звільнившись від побічних факторів, які затінюють основний процес
дослідити властивості об'єктів
повторювати, тобто є можливість проводити дослід стільки разів, скільки це необхідно

Вимірювання — це процедура визначення числового значення певної величини за допомогою одиниці виміру.

відповідно до конкретного завдання.
На етапі збору фактичного матеріалу і його

первинної систематизації:
методи опитування (анкетування, інтерв'ювання), експертних оцінок, лабораторні експерименти (спостереження за документними джерелами інформації, тестування), польові експерименти (відсторонене і приховане спостереження, "включене" спостереження — співучасть у дослідженні).

так, щоб вони відповідали поставленій меті.
Анкета може включати декілька

блоків питань, пов'язаних не лише з рівнем періодичності використання тих чи інших засобів, а й оцінкою об'єкта дослідження.

використовується в лабораторних експериментах, коли масове опитування через анкетування неможливе.

Тестування інколи проводять двічі — на початковому етапі дослідження, де воно виконує діагностичну функцію, і при завершенні дослідження, де воно виконує верифікаційну функцію.
Тести складають так, щоб однозначно виявити ті чи інші властивості опитуваних.
Розрізняють ситуації тестування :
формальні (відповіді на стереотипні запитання)
неформальні (бесіда на тему)

*Тестування, на відміну від інших методів, дає змогу виявити індивідуальні характеристики об'єкта дослідження.

representant — представник) — здатність вибіркової сукупності відтворювати основні характеристики

генеральної сукупності.
Репрезентативність досягається за рахунок правильного формування вибірки, яка за принциповими для дослідження параметрами має відтворювати загальний об'єкт дослідження
генеральна сукупність
вибіркова сукупність

спеціальної групи експертів (5—7 осіб) з метою визначення певних змінних

величин, які необхідні для оцінки досліджуваного питання. Експерти підбираються за ознакою їх формального професійного статусу — посади, наукового ступе­ня, стажу роботи та ін.

факторний аналіз;
метод імплікаційних шкал,
контент-аналіз

Використовуються для:
обробки отриманих даних,
встановлення

залежності кількісних та якісних показників аналізу,
інтерпретації результатів.

* Вибір і послідовність методів визначаються послідовністю обробки даних.

змінними.
Зв'язок між цими величинами виявляється у взаємній погодженості спостережуваних

змін. Обчислюється коефіцієнт кореляції. Чим нижчим є коефіцієнт кореляції між двома змінними, тим точніше можна прогнозувати значення однієї з них за значен­ням інших.

кількома ознаками. На основі кореляцій, отриманих у результаті кореляційного аналізу,

одержують набір нових, укрупнених ознак — факторів. У результаті послідовної процедури отримують фактори другого, третього та інших рівнів. Факторний аналіз дає змогу подати отримані результати в узагальненому вигляді

отриманих даних, які градуюються за кількістю або інтенсивністю ознак.
Шкали

класифікуються за типами або рівнем виміру.
Прості шкали дають однозначну оцінку тієї чи іншої ознаки.
Серію шкал (так звану батарею) можна перетворити в єдину шкалу значень окремих ознак. Ця процедура називається шкалюванням.

інтерпретацію змісту інформації через кількісні показники.
Контент-аналіз на доповнення до

традиційних методів логіко-аналітичного аналізу застосовують переважно до текстових масивів (опублікованих і неопублікованих), а не конкретних текстів.

* Суть методу полягає в находженні і виділенні в тексті певних смислових понять, одиниць аналізу, що являють інтерес для дослідника, а також визначенні частоти їх застосування в документі залежно від змісту. Ретельний підрахунок за кожною одиницею спостереження з обов'язковим урахуван­ням частоти її вживаності у тексті дає змогу виявити закономірності, об'єктивовані в документі, які традиційними методами вивчити не можна.

аналіз і синтез
індукція та дедукція
моделювання

пов'язаний саме з цим процесом або з використанням його результатів.

Зміст цього методу полягає в уявному відході від несуттєвих властивостей, зв'язків, відношень предметів і в одночасному виділенні, фіксуванні однієї чи кількох найважливіших рис, які особливо цікавлять дослідника.

Порівняно-історичний метод (порівняльний, кросс-культурний, компаративний)
Типологічний метод. Типологізація. Періодизація
Метод

компонентного (системного) аналізу
Структурно-функціональний підхід
Системно-діяльнісний підхід
Системно-генетичний підхід
Метод комплексного підходу
Описовий метод

оцінок.
Кореляційний аналіз.
Факторний аналіз.
Контент-аналіз.
Вимірювання.

економічних процесів і явищ з метою вивчення їх за оптимально

сприятливих умов та подальшого практичного впровадження. Економічний експеримент дає змогу на практиці перевірити обґрунтованість наукових теорій і рекомендацій, щоб попередити помилки та провали в економічній політиці держави. Особливо важлива роль експериментів на переломних етапах розвитку економіки, в період криз, проведення економічних реформ, стабілізації та ін.

процесів і явищ (за допомогою математики й економетрики), структура якого

абстрактно відображає реальну картину економічного життя. Економічні моделі дають можливість наочно і глибше дослідити основні риси й закономірності розвитку реального об'єкта пізнання.

Методи пізнання економічних процесів та явищ

аналітичне моделювання
оптимізація та визначення рівноваги
Методи пізнання економічних процесів та явищ

і менеджменту (2 год.).
І. Теоретична частина. Понятійно-категоріальний апарат теми.
Сутність понять:

методологія, методологія дослідження.
Фундаментальна або філософська методологія.
Загальнонаукова методологія.
Конкретно наукова методологія.
Методи дослідження.
Методи теоретичного дослідження.
Методи емпіричного дослідження.
Особливості вибору методів дослідження з економіки
ІІ. Перевірка виконання самостійної роботи.
ІІІ. Навчальна дискусія. Практична робота.

досліджень у галузі економіки
Тема 3. Особливості методології наукових досліджень

у галузі економіки і менеджменту.
Оберіть тему власного дослідження з актуальної проблеми майбутнього фаху. Обґрунтуйте актуальність теми.
Тема 4. Методи наукових досліджень у галузі у галузі економіки і менеджменту.
Обґрунтуйте методологію та методи дослідження власного дослідження з актуальної проблеми зі своєї галузі знань або спеціальності.