Комунальний заклад Бердянський медичний коледж Запорізької обласної ради

ХІМІЇ НА ТЕМУ: «VІ група періодичної системи. Загальна характеристика групи. Вода очищена,

вода для ін’єкцій. Натрію тіосульфат.» Розроблено: Бондаренко О. І., спеціалістом першої категорії, викладачем фармацевтичної хімії 2013 р.

представляють кисень та сіра, які вже самі собою являються фармацевтичними

засобами, мають значення також й їх різноманітні сполучення.

Хімічні властивості елементів підгрупи кисню свідчать про різко виявлений неметалічний характер цих елементів.

У сполученнях елементи підгрупи кисню проявляють як негативну, так і позитивну ступінь окислення. У сполученнях з металами та гідрогеном їх ступень окислення, як правило, дорівнює ─2. У сполученнях з не металами вона може бути +4 і +6. Виключення має сам кисень. У сполученнях з фтором його ступень окислення дорівнює +2, у сполученнях зо всіма іншими елементами вона негативна і дорівнює ─2.

М.м. 18.02
 

Воду очищену одержують із води питної дистиляцією або іонним обміном.

Властивості.

Повинна бути прозора, безбарвна, без запаху та смаку; рН повинен бути у межах 5,0-6,8; густина при 40С дорівнює 1,000; температура кипіння 100 0С при тиску 760 мм рт. ст. Ці властивості визначають ідентифікацію і в той же час доброякісність води очищеної.

кип’яченої води додають 2-3 краплі метилового червоного ─ жовте забарвлення,

якщо вода нейтральна. При додаванні краплі 0,01 н р-ну НCl повинне з’явитися рожеве забарвлення.

Випробування на домішки солей: невелику кількість води випаровують. Після випаровування 100 мл води очищеної сухого залишку не повинно бути більше 1 мг (0,001 %).
Вода очищена не повинна давати позитивних реакцій на хлориди, сульфати, солі кальцію та тяжкі метали, диоксид вуглецю.

з р-ном дифеніламіну в сірчаній кислоті (сине забарвлення):

обусловлює сине забарвлення розчину.




Наявність азотистої кислоти або її солі

можна встановити й по реакції з йодидом калію.

неї різноманітних пліснявих грибків, бактерій, сапрофитів та ін. Тому випробування

на органічі домішки є обов’язковим для води очищеної. Для цього до 100 мл води додають 1 мл 0,01 н. р-ну перманганату калію, підкисленого розведеною сірчаною кислотою, й доводять воду до кипіння. Рожеве забарвлення води повинне зберігатися (відсутність відновнихречовин). Якщо у воді присутні органічні домішки, р-н перманганату калію знебарвлюється.
Випробування на амоніак, солі амонію (не повинно бути). Амоніак відкривається звичайно реактивом Несслера по жовтому або бурому забарвленню осаду або рідини.



Допускається домішка амоніаку у воді очищеній у кількості не більше 0,00002%.

наповнених доверху. Пробки, якими закупорюють бутилі, повинні забезпечуватися хлоркальцієвою трубкою,

заповненою натронним вапном та ватою для запобігання потрапляння у воду диоксиду вуглецю. Тривале зберігання в стекляній тарі навіть з хімічно стійкого скла завжди приводить до забруднення продуктами вилужнювання. Тому воду очищену допускається зберігати не довше 3 діб.
 

Вода для ін'єкцій
Aqua purificata pro injectionibus
 
H2O М.м. 18.02
 

приготуванні лікарських засобів для парентерального застосування (вода для ін'єкцій) або

для розчинення, або для розведення субстанцій або лікарських засобів для парентерального застосування перед використанням (вода для ін'єкцій стерильна).
Виробництво. Воду для ін'єкцій одержують із води питної або води очищеної шляхом дистиляції на обладнанні, частини якого, що контактують із водою, виготовлені з нейтрального скла, кварцу або підхожого металу. Першу порцію води, одержану на початку роботи, відкидають, потім дистилят збирають.
Властивості, ідентифікація ─ див. «Вода очищена»
Випробовування на чистоту. Ті ж самі, що й для води очищеної, а також проводять випробування на бактеріальні ендотоксини.

практиці застосовується як елементарна сірка, так і різноманітні сполуки сульфуру,

серед них натрію тіосульфат.

Натрію тіосульфат
(Natrii thiosulfas)
М.м. 248,2

В сухому повітрі вивітрюється, у вологому — злегка розпливається. Дуже

легкорозчинний у воді, практично нерозчинний у спирті. Собою являє сіль тіосірчаної кислоти.

через виділення газу, який забарвлює йодкрохмальний папір у синій колір:




При

додаванні до лікарської речовини надлишку арґентуму нітрату утворюється білий осад, який повільно жовтіє, буріє, чорніє:

Na+:
а) з розчином калію піроантимонату (калію гексагід-роксостибіату (V)) - утворюється

білий осад


б) з розчином реактиву метоксифенілоцтової кислоти – ут-ворюється об'ємний білий кристалічний осад:



Осад розчиняється при додаванні розчину амоніаку розведеного і не випадає знову при наступному додаванні розчину амонію карбонату.

безбарвне полум'я, забарвлює його у жовтий колір.

Випробування на чистоту.

У препараті не допускається наявність домішок миш’яку, селену, карбонатів, сульфатів, сульфідів, сульфітів, солей кальцію.

Специфічну домішку сульфідів визначають з натрію нітропрусидом:


Не повинно з'являтися фіолетове забарвлення.

ДФУ допускає наявність домішок хлоридів, солей тяжких металів у межах еталону.

М. м.





Зберігання. У добре закупореній тарі з темного скла.

Застосування.

Детоксикуючий (при отруєнні галогенами, ціаном та ціановодневою кислотою, сполуками миш’яку, ртуті, свинцю); десенсибілізуючий засіб. Іноді як інсектицидний засіб.