Лекція 1. Тема: Політична карта світу як геополітична система. Держава -

- головна форма геопросторової організації світового суспільства

об'єкти геополітичних відносин і політичної карти світу.
2. Поняття "країна" і

"держава", їх суспільно-географічна сутність.
3. Розмаїття країн і держав сучасного світу за політичним статусом.
4.Систематизація країн світу за деякими кількісними та якісними ознаками:
4.1 за часом формування (проголошення незалежності);
4.2 за розмірами території;
4.3 за чисельністю населення;
4.4 за географічним положенням.
5. Державний лад та його складові:
5.1 форма державного правління;
5.2 форма політичного режиму;
5.3 формою державного устрою.

БСЭ, 1989.
2. Дахно І.І. Країни світу: Енциклопедичний довідник. – К.: Мапа,

2005. – 608 с.
3. Довідкові атласи, картосхеми окремих країн.
4. Дубович І. Країнознавчий словник-довідник. – Львів: Вид. дім “Панорама”, 2003. – 580 с. Країнознавчий словник-довідник. — 5-те вид., перероб. і доп. Рекомендовано МОН / Дубович І.А. — К., 2008. — 839 с.
5. Економічна і соціальна географія світу: Навч. посібник / За ред. С.П. Кузика. –Львів: Світ, 2002, 2003, 2005. – С. 18-22, 36-37, 40-42.

загальноосвіт. навч. зал. / За ред. Б.П. Яценка. – К.: Прок-Бізнес,

2004. – С. 5-9.
7. Міжнародне право: Навч. посібник / За ред. М.В. Буроменського – К.: Юрінком Інтер, 2006. – 336 с.– [Електронний ресурс] – режим доступу: http://radnuk.info/pidrychnuku/mishnarod-pravo/45-byromensk.html (Розділи 7-8).
8. Міжнародне право [Електронний ресурс] – режим доступу:http://readbookz.com/books/166.html (Розділи 12, 14).
9. Політична географія і геополітика: Навч. посібник / За ред. Б.П. Яценка. – К.: Либідь, 2007. – С. 12-22, 48-52.
10. Словник-довідник учня з економічної і соціальної географії світу/ П.О. Масляк, Я.Б.Олійник, А.В.Степаненко. – К.: Лібра, 1996, с.22-40.

об'єкти геополітичних відносин і політичної карти світу
Термін «політична карта світу»

у суспільній географії використовують у вузькому і широкому розуміннях. У вузькому розумінні політична карта світу - це тематична географічна карта Земної кулі, на якій відображені всі країни і держави світу, їх кордони і столиці.
У широкому значенні політична карта відображає динамічні явища і процеси політичного характеру, що мали місце чи відбуваються зараз у світі загалом, його регіонах і різних точках планети.

автономні частини незалежних держав (зовнішні — володіння і залежні країни,

внутрішні - автономні одиниці);
міжнародні (міждержавні) організації;
громадські (недержавні) організації ;
самопроголошені державні утворення

національною юрисдикцією геопростору;
об'єкти з міжнародною юрисдикцією геопростору;
об'єкти із змішаною юрисдикцією

геопростору.

(окрему) частину земної поверхні з постійним населенням, природними й антропогенними

ресурсами, яка обмежена політичними межами (кордоном).

Держава – це суверенне політико-територіальне утворення, незалежна країна з публічною політичною владою, що здійснюється через систему спеціальних органів і установ.

включає певну товщу літосфери, гідросфери й атмосфери в межах кордонів.

У склад державної території входять:

суходіл (материковий чи острівний);
внутрішні води;
територіальні води;
надра суходолу і морського дна;
повітряний простір;
т. зв. умовні території .

через неї уявна вертикальна поверхня в літосфері, атмосфері і гідросфері,

яка оконтурює державну територію. Державний кордон відділяє територію держави від територій сусідніх країн і від т. зв. відкритого моря, що знаходиться за межами територіальних вод у напрямку моря чи океану.

Економічна зона держави - морський район, що прилягає до її територіальних вод і поширюється на відстань 200 морських миль (370 км) від берегової лінії.

Кількість незалежних держав у цілому постійно зростає і

досягла в наш час 194.
Інколи наводять інше число незалежних держав - 196. У цьому випадку до них включають Тайвань (який формально є провінцією Китайської Народної Республіки, а фактично з 1949 р. виступає як окрема "Китайська Республіка") і Косово (остаточно виокремилося у 2008 р. як незалежна держава із Сербії, яка, однак, вважає його своєю територією).

- ХХІ ст.

4.1. за часом формування (проголошення незалежності)
Групування сучасних держав

за часом формування (проголошення незалежності)

розмірами території віднесено країни з площею меншою 100 тис. кв.

км. Вони переважають у цілому світі (52% загальної кількості). В цій групі виділяється численна підгрупа дуже малих країн і територій з площею до 10 тис. кв. км, а серед них - т. зв. «країни-карлики» (менші від 1 тис. кв. км). Майже всі вони острівні (крім європейських). Найменшими ж за площею країнами і територіями в світі є (в дужках - площа в кв. км): Ватикан (0,44), Монако (1,95), Піткерн (4,6), Гібралтар (6,5), Токелау (10), Науру (21) та ін.
Групу середніх за площею країн, до яких належить четверта частина їх загальної кількості, обмежують: "внизу" - Ісландія (103 тис. кв. км), "вгорі" - Туркменистан (488 тис. кв. км).
Іспанія (504 тис. кв. км) відкриває групу великих країн (всього їх - 51), серед яких можна виділити 30 дуже великих країн (Єгипет - 1001 тис. кв. км і більше), в т.ч. 7 "країн-гігантів" : Росія (17,08 млн. кв. км), Канада (9,98), Китай (9,56), США (9,36), Бразилія (8,51), Австралія (7,69), Індія (3,29).

р.)

як ознаку групування країн можна розглядати з різних точок зору,

зокрема, положення країн щодо морських басейнів, сусідніх країн, регіонів, міжнародних транспортних шляхів (наприклад, судноплавних рік), військово- політичних блоків, вогнищ міжнародної напруженості тощо.
З погляду виходу до морських басейнів країни поділяються на приморські (всього 186) і внутрішньоконтинентальні (43) Серед перших 3 країни (Росія, Канада і США) мають вихід до трьох океанів, ще 2 десятки - до двох. Крім цього, приморські країни можуть бути суто материковими (наприклад, Україна, Туреччина, ПАР, Бразилія), материково-острівними (Данія, Малайзія, Екваторіальна Гвінея, Канада), півострівними (Іспанія, обидві Кореї, Катар), власне острівними.

національно-територіальна організація держави, тобто поділ її території на окремі частини

(територіальні одиниці) із своїми органами управління, яке здійснено з метою реалізації державної влади і місцевого врядування.

з одного центру (столиці), діє єдина для всієї території конституція,

існує єдина система найвищих органів влади, єдине правове поле тощо.
Федерація (від лат. — «об'єднання», «союз») — це союзна держава, яка складається з ряду самоврядних політико- (чи національно-) територіальних утворень — автономних республік, земель, штатів, кантонів, провінцій тощо, що виступають суб'єктами федеративної країни.