Слайд 1Метод правового регулювання конституційного права
України
Слайд 2Конституційне право розглядається у трьох аспектах: як галузь права, як
наука і як навчальна дисципліна. Як галузь права, воно є
системою юридичних норм, що регулюють певний вид суспільних відносин у конкретній країні. Як наука конституційне право є системою знань про правове регулювання і функціонування таких відносин. Як навчальна дисципліна - є предметом викладання і вивчення в системі вищої освіти.
Слайд 3Характеристика конституційного права не вичерпується його предметом. Важливе значення має
метод регулювання, під яким, звичайно, розуміють систему прийомів і способів,
за допомогою яких норми галузі права впливають на конкретні суспільні відносини, впорядковують їх щодо цілей і завдань правового регулювання.
Визначення методу конституційного регулювання не вичерпується встановленням способів правового впливу суб'єктів конституційного права на суспільні відносини. Важливо також встановлювати коло та статус таких суб'єктів, якими є народ, нація, особа тощо.
Слайд 4Сутність, структурні та функціональні особливості методу конституційного регулювання визначаються характером
і специфікою предмета регулювання.
1. За допомогою конституційного регулювання закріплюються не
всі, а найголовніші, кардинальні принципи й положення, які визначають зміст та основні напрями розвитку суспільства. Роль цього регулювання полягає в тому, щоб об'єднати волю народу України в одне ціле, спрямувати народ на досягнення завдань і цілей, які стоять перед ним.
Слайд 52. Максимально високий юридичний рівень - характерна особливість цього методу.
Конституція України на найвищому законодавчому рівні закріплює відносини, що виникають
і діють у процесі здійснення основ повновладдя народу України. І це закономірно, оскільки Конституція має абсолютну вищу юридичну силу, а всі інші акти повинні беззастережно їй відповідати. Безпосереднє закріплення - визначальний метод галузі конституційного права України.
Найбільшого поширення в конституційному праві набули такі способи правового регулювання, як позитивні зобов'язання, дозвіл, заборона, регламентування структури тощо.
Характерно, що значна частина державно-правових відносин за своєю природою і змістом надзвичайно складні, комплексні. Тому їх регулювання здійснюється, як правило, не одним методом, а їх сукупністю. Це характерно, наприклад, для політичних і національно-державних відносин, відносин між особою і державою, представницькими, виконавчими і судовими органами.
Слайд 63. Однією з особливостей методу конституційного регулювання є його установчий
характер. В суспільстві є багато відносин, які потребують первинного правового
впливу, тобто регулюються "вперше". Не випадково у цьому відношенні виняткова роль Конституції, яка встановлює основи конституційного ладу, принципи взаємовідносин особи й держави тощо. Саме таким методом встановлюються порядок формування органів державної влади, прийняття правових актів органів державної влади, конструкція правової системи тощо.
Слайд 74. Метод конституційного регулювання має універсальний характер. Його дія в
більшості випадків поширюється на всі сфери життєдіяльності, а норми інших
галузей регламентують конкретні сторони суспільного життя. Універсальність методу конституційного регулювання полягає і в тому, що його вплив поширюється практично на всі галузі системи національного права.
Слайд 85. Специфічною рисою методу, що розглядається, є поєднання безпосереднього, прямого
регулювання суспільних відносин нормами конституційного права з непрямою (опосередкованою) дією
всієї Конституції, її інститутів та окремих норм. Так, норми, що регулюють порядок обрання Президента України - це абсолютно визначені, конкретні правові норми. Водночас норми-принципи, норми, що закріплюють народовладдя, відповідальність суб'єктів конституційних відносин, наповнюють практично всі норми галузі, визначають їх основні структурні та функціональні характеристики.
Слайд 96. Поєднання стабільності й динамізму - одна із специфічних ознак
методу конституційного регулювання. З одного боку, Конституція - це надзвичайно
постійний, стійкий політико-правовий документ, про що свідчить, зокрема, порядок зміни її положень. Державознавці з цього приводу кажуть про "жорсткість" Конституції.
З іншого - Конституція не може не враховувати розвиток суспільних відносин. Консерватизм Конституції - явище небажане, оскільки перетворює її в гальмо соціального прогресу. Життя владно вимагає вчасного внесення змін і доповнень до Конституції. Завдання полягає в дотриманні раціонального співвідношення між стабільністю і динамізмом Конституції. Це, природно, зумовлює особливості методів правового регулювання. Саме вони в практичній площині й розв'язують проблему узгодження сталості та динаміки суспільних відносин.
Таким чином, конституційний метод правового регулювання є однією із найважливіших кваліфікаційних ознак, які виокремлюють конституційне право в самостійну ланку всієї системи національного права України.